Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до керівництва Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні, а також представника України в робочій підгрупі із гуманітарних питань у Тристоронній контактній групі Галини Третьякової та координатора в цій підгрупі від ОБСЄ Шарлотти Реландер у зв’язку з вбивством трьох громадян України у виправній колонії №33 в місті Хрестівка на Донеччині (гібридні сили використовують стару назву Кіровське). За інформацією українського омбудсмана, всіх трьох загиблих засудили ще до початку військових дій на Сході України. Скільки українських в’язнів змушені відбувати покарання в ОРДЛО і в яких умовах?
«Отримала шокуючу звістку про вбивство наших співгромадян в Кіровській виправній колонії №33, яка розташована на тимчасово окупованій території Донецької області. Всі загиблі були засудженими до початку військової агресії на Сході», – пише Людмила Денісова у фейсбуці. За її словами, один із вбитих звертався до офісу Уповноваженого з проханням перевести його для відбування покарання на підконтрольну українському уряду територію.
Всі троє засуджених у Кіровській виправній колонії №33 померли не природньою смертю, а були вбиті. Це у коментарі Радіо Донбас.Реалії підтвердила радниця голови української делегації в Тристоронній контактній групі Гайде Різаєва. За її словами, нині складно говорити про подробиці цього інциденту.
«Враховуючи те, в якому страху там перебувають засуджені, до нас не одразу дійде інформація про те, як все це відбувалось направду», – зауважила Гайде Різаєва.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Інші дзвонили з оточення прощатися, а Ярік сказав: «Ма, я скоро буду вдома. У мене все добре»За даними речника української делегації в Тристоронній контактній групі Олексія Арестовича, у виправному закладі сталося потрійне вбивство. Двоє засуджених вбили третього, а потім їх застрелили охоронці. При цьому у коментарі Радіо Свобода Олексій Арестович додав, що це кримінальний, а не політичний злочин, і він не стосується збройного конфлікту між Україною і Росією.
Щоправда, згідно з інформацією, яку отримало Радіо Свобода від анонімного джерела з непідконтрольної уряду України території, в основі злочину все ж таки було політичне підґрунтя.
«Знайомий відбуває покарання в цій колонії за вбивство. Він сказав, що у камері відбулась п’яна бійка. Частина людей була за Україну, частина за «ДНР». На цьому ґрунті і стався конфлікт», – розповів анонім.
Вимушені заручники
За даними українських правозахисників, наразі близько 10-15 тисяч людей відбувають покарання на тимчасово окупованих територіях Донецької і Луганської областей. Загалом цей регіон характерний тим, що буквально переповнений виправними колоніями різного рівня безпеки. Із 36 установ системи виконання покарань (а це приблизно п’ята частина всіх закладів на території України, що сконцентровані в цих областях) – 27 колоній розташовані на тимчасово окупованих територіях.
Ще у 2014 році екскерівництво Державної пенітенціарної служби визнавало, що воно втратило контроль над більшістю виправних закладів на Донеччині і Луганщині.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Свобода замість в’язниці: кого Україна віддала бойовикам під час обмінуНа початку збройного конфлікту Україна мала можливість повернути з тимчасово окупованих територій тих засуджених, які виявили бажання відбувати покарання на підконтрольних українському уряду частинах. Коли ж почалася активна фаза бойових дій, цю можливість було втрачено, зазначив у розмові з Радіо Свобода експерт Харківської правозахисної групи Андрій Діденко.
Людина, яка була засуджена за українськими законами, і не бажала відбувати покарання під окупаційною владою, мала повне на те правоАндрій Діденко
«Людина, яка була засуджена за українськими законами, і не бажала відбувати покарання під окупаційною владою, мала повне на те право. До речі, це стосувалось не лише виправних колоній, але й психіатричних закладів, лікарень закритого типу. У 2014 році ми закликали уряд, міжнародні інституції звернути увагу на цих людей, які фактично опинилися в заручниках.
Ми демонстрували аудіозапис з Єнакіївської колонії. На ньому було чути, як розриваються снаряди. Засуджений телефонував і розповідав, що адміністрація втекла у сховище, а вֹ’язнів лишили напризволяще», – каже Андрій Діденко.
«Хотіли подивитися футбол по телевізору. Чомусь зникло світло. Засуджені вийшли з бараку і без особливого завзяття почали кричати «увімкніть світло», «дайте додивитися футбол». Зайшли представники «ДНР», когось побили, знущались, порізали ножем сідниці, а двох вбили».
(колонія №27, Донецької області. За матеріалами Харківської правозахисної групи)
«Все керівництво колонії присягнуло на вірність «ДНР», почали підвозити продукти, налагоджувати інфраструктуру, два дні як припинили бомбити. У них свій кодекс, свій департамент, який підпорядкований міліції (поліції)».
(колонія №97 Донецької області. За матеріалами Харківської правозахисної групи)
За словам правозахисника, на в’язнів з ТОТ дивляться як на баласт, якого варто позбутися.
«Оскільки вони колись скоїли злочин і залишилися на непідконтрольних територіях, то, мовляв, махнемо на них рукою і в нових реаліях будемо розбудовувати Україну. Це неправильно, ми маємо про них турбуватися. Ба більше, частина в’язнів, які перебувають у виправних закладах, є або свавільно засудженими, або той злочин, за який вони відбувають покарання, завищеної кваліфікації», – наголосив експерт.
Вже третій рік, як процес заблокований
З 2015-го по 2018 роки близько 200 засуджених змогли потрапити на територію, що контролює український уряд, згадує колишня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Валерія Лутковська, яка здійснювала цей процес. Держава відповідальна за цих людей.
Рішення по їхніх справах були винесені, згідно з українськими законами, і те, що ці засуджені відбувають покарання за російськими законами, порушує їхні права, зауважила Валерія Лутковська у коментарі Радіо Свобода.
Я провела переговори з адміністрацією колоній за допомоги Місії ООН з прав людиниВалерія Лутковська
«Це був складний процес. Я провела переговори з адміністрацією колоній за допомоги Місії ООН з прав людини. Не всіх вֹ’язнів, які просили про переведення, нам віддавали. На процес передачі впливали політичні чинники, його ускладнювали бойові дії. Щодо умов тримання, то інформація була різною. На КПВВ засуджені говорили про одні речі, а після зустрічі з рідними відомості мінялись», – зауважує колишній омбудсмен.
За даними Людмили Денісової, передача засуджених з тимчасово окупованої території Донецької області не здійснюється з початку 2019 року, і окупаційна влада блокує цей процес. Нині 450 українських в’язнів, з яких 70 – це «довічники», чекають, щоб їх перевезли на підконтрольну Україні територію.
Правозахисники наголошують, що через небажання проросійських сил нині немає законних способів повернути цих засуджених. А вони стали об’єктом шантажу і маніпуляцій. Невідомо, яке життя їх чекає далі – чи змусять їх вступати до незаконних угруповань чи жорстоко каратимуть за непокору.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Полон зсередини. Фотоісторія про українця у колонії бойовиків у Єнакієвому