Верховна Рада України ухвалила у першому читанні проект закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» № 5670-д. За нього віддав свій голос 261 депутат. Радіо Свобода пояснює, що саме передбачає цей документ, якщо його ухвалять у цілому.
Законопроект № 5670-д внесла на розгляд група депутатів на чолі з головою парламентського Комітету з питань культури і духовності Миколою Княжицьким минулого року. Це одна із чотирьох ініціатив про мову, між якими 4 жовтня обирали члени парламенту і яка має прийти на зміну так званому «законові Ківалова-Колесніченка», який 28 лютого цього року Конституційний суд України визнав неконституційним.
Your browser doesn’t support HTML5
Під час голосування стало відомо, що деякі норми цього законопроекту були вилучені з тексту під час його розгляду на профільному комітеті (яким є, власне, комітет Княжицького), але незрозуміло, які саме, тому що на сайті Верховної Ради залишається попередній повний варіант цього документа.
Фракція «Блоку Петра Порошенка» спочатку рішуче відмовилася голосувати за законопроект 5670-д, де основним автором виступає парламентар від «Народного фронту» Микола Княжицький, аргументуючи це тим, що в документі є положення, які не відповідають рекомендаціям Венеційської комісії. Але Княжицький запевнив, що суперечливі норми вилучені, і врешті «БПП» змінив свою позицію.
«Використання репресивних методів примусу до вивчення й володіння українською мовою є неприпустимим для сходу, для півдня й південного сходу України. Я наполягала на тому ще до того, як відбулося голосування, і казала, що в разі, якщо не підтримають наш законопроект, ми будемо підтримувати цей великий законопроект – за умови, що з нього «викинуться» інспектори, які будуть інспектувати рівень вивчення української мови, інші адміністративні методи примусу й додаткові умови, які не збігалися з рішеннями та рекомендаціями Венеційської комісії, – пояснила журналістам народний депутат від БПП Ірина Луценко.
Your browser doesn’t support HTML5
Також вона висловила занепокоєння, що згадані норми, навіть вилучені під час голосування в першому читанні, можуть повернути у документ до другого читання.
Про що, власне, йдеться?
Законопроект, який на момент публікації цього матеріалу викладений на сайті Верховної Ради, передбачає появу уповноваженого із захисту державної мови, якого призначає Кабінет міністрів на п’ять років. Ця людина не буде держслужбовцем, але цю посаду за умовами оплати праці й соціального забезпечення прирівняно до посади міністра.
Уповноваженому будуть підпорядковуватися мовні інспектори (або не будуть). Їх буде 27, і призначатимуться вони за результатами конкурсу серед філологів та осіб із науковим ступенем у галузі права. Ці люди зможуть складати протоколи про адміністративні правопорушення у випадку невиконання закону про мову. Крім мовних інспекторів, у рамках новоствореної інституції діятиме секретаріат. Уся ця інституція загалом стежитиме за застосуванням української мови як державної у публічному просторі, оприлюднювати висновки про ознаки публічного приниження чи зневажання української мови в публічних виступах посадових осіб в Україні та представників іноземних держав, і звертатиметься до правоохоронців із відповідними скаргами.
Також запроваджується Національна комісія зі стандартів державної мови, яка буде визначати рівень володіння державною мовою і видавати відповідні сертифікати для кандидатів на посади президента, депутатів, їхніх помічників, чиновників, суддів та їхніх помічників, адвокатів, нотаріусів, керівників навчальних закладів та інших.
Українська мова є обов’язковою у судах, кримінальних провадженнях, війську, органах державної влади та місцевого самоврядування, освітніх та наукових закладах, лікарнях, на пошті, у сфері телекомунікаційних послуг. Це поширюється також і на документообіг у згаданих установах та інституціях.
Зареєстровані в Україні друковані ЗМІ мають видаватися державною мовою (може бути кілька версій додатково іншими мовами), державною мовою також мають транслюватися теле- та радіопрограми (крім пісень; а щодо інформаційних продуктів для національних меншин передбачаються квоти) та подаватися реклама. І тільки інформагентства можуть послуговуватися «також іншими мовами, дотримуючись загальновизнаних етично-моральних норм слововживання», відповідно до порівняльної таблиці законопроекту 5670-д.
Споживач отримує право на надання інформації про продукт державною мовою. Інформація про товари в інтернет-магазинах має також подаватися українською, але може також дублюватися іншими мовами за бажанням продавця.
У Верховній Раді депутати зобов’язуються виступати державною мовою. Іншими мовами в парламенті можуть виступати негромадяни України, але в стенограмі засідань їхні промови також подаються українською.
Географічні назви в Україні також подаються державною мовою.
Порушення цього закону прирівнюється до адміністративного правопорушення і передбачає штраф, а повторне порушення впродовж року може спричинити також позбавлення права обіймати певну посаду чи займатися певною діяльністю.
Публічне приниження чи зневажання державної мови прирівнюється до наруги над прапором, гімном чи гербом і карається штрафом, арештом до шести місяців або позбавленням волі на термін до трьох років.
Загалом «законопроект Княжицького» пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Господарського процесуального кодексу, Кримінального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Кримінального процесуального кодексу, законів «Про захист прав споживачів», «Про освіту», «Про Збройні сили України», «Про інформацію», «Про пресу», «Про статус народного депутата», «Про нотаріат», «Про телебачення та радіомовлення», «Про фізичну культуру і спорт», «Про транспорт», «Про інформаційні агентства», «Про рекламу», «Про звернення громадян», «Про Конституційний суд України», «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення», «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації», «Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини», «Про кінематографію», «Про Вищу раду юстиції», «Про вибори президента України», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про громадянство України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дошкільну освіту», «Про поштовий зв’язок», «Про Центральну виборчу комісію», «Про телекомунікації», «Про географічні назви», «Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим», «Про Державний реєстр виборців», «Про Регламент Верховної Ради України», «Про прикордонний контроль», «Про культуру», «Про вибори народних депутатів України», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», «Про Кабінет міністрів України», «Про вищу освіту», «Про місцеві вибори», «Про державну службу», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про електронну комерцію» та «Про судоустрій і статус суддів».
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною
Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави
75% української мови: в тому числі і для мовлення на ОРДЛО та Крим
В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ
Україна і «русский мир». Якою має бути стратегія державної мовної політики?