Заява Німеччини та США щодо заходів зі зменшення впливу газотранзитного проєкту «Північний потік-2» на Україну викликала бурхливе обговорення в соцмережах.
Перемогою російського президента Путіна над США та Німеччиною назвав домовленість аналітик вашингтонського дослідницького центру «Атлантична рада» Андерс Ослунд.
«Мене нелегко шокувати, але мене справді шокувало рішення Байдена відступити перед корумпованим та геополітичним російсько-німецьким «Північним потокомк-2», – написав Ослунд у твітері. «Це помилкове рішення вказує, що «Північний потік-2» треба зупинити», – додав він.
«Подарунком Путіну» назвав домовленість директор німецької Фундації Цицерона Марсель ван Герпен.
Він поставив це в контекст нещодавнього твору Пітуна з «Російсько-української єдності», який, «як видається, готує основу для невідворотної ескалації російської агресії проти України».
Різко відгукнувся про заяву і британський аналітик Тімоті Еш, який назвав домовленість «Другим ялтинським меморандумом», а також попередив про збільшення ризику терактів проти газової інфраструктури України на неконтрольованих Києву територіях Донбасу.
А от Джош Рудольф з американського Фонду Маршалла побачив у домовленості США та Німеччини позитивне повернення до співпраці з союзниками.
«Роль, яку відіграла адміністрація Байдена, включала переговори із союзниками, а не запровадження санкцій проти них, – написав він у твітері. – Це повернення до дипломатії під проводом Америки, що означає говорити «так», коли отримуєш більшість з того, що хочеш».
Він зазначив, що у документі йдеться про можливість обмеження експорту російського газу до Європи. «Ми такого не робили, навіть коли Росія вторглась до України».
Раніше в інтерв’ю «Голосу Америки» голова «Нафтогазу» Юрій Вітренко висловлював сумніви, що Німеччина вживатиме дій, які можуть зашкодити європейським споживачам.
Бенджамін Шмітт з Гарвардського університету зауважив Рудольфу, що цього разу переговори велись лише з Німеччиною, «а широке коло опонентів «Північного потоку-2» залишились поза активними переговорами, в тому числі з тими, на кого найбільше впливає проєкт (Україна, Польща, НАТО, Східний фланг та інші), також немає конкретних поступок з боку Берліна чи Москви», – зауважив Шмітт.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: МЗС: Україна не долучалася до погодження домовленостей США і Німеччини щодо «Північного потоку-2»У Білому домі вказали на відповідність домовленості з Німеччиною прагненням України зменшити залежність від російського газу
Тим часом речниця Білого дому Джен Псакі, спілкуючись із журналістами, заявила, що оголошена напередодні домовленість між США та Німеччиною щодо російського трубопроводу «Північний потік-2» дозволяє Україні, серед іншого, зберегти надходження від транзиту російського газу та виграти час для того, щоб позбутись залежності Києва від російського газу та платежів за його транзит.
Як зазначила Псакі, Україна довгий час прагнула позбутись залежності від платежів за транзит російського газу своєю територією та, власне, російського газу.
Меркель захищає угоду зі США про «Північний потік-2»: «добра для України»
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель виступила на захист укладеної зі США домовленості, за якою Вашингтон не буде перешкоджати добудові й роботі суперечливого газогону «Північний потік-2», що його різко критикувала і попередня, і нинішня влада США.
Ця угода «добра для України», сказала журналістам у Берліні Меркель, яка з самого початку виступала на захист проєкту газогону.
Говорячи на традиційній літній пресконференції про домовленість як про прагматичний компроміс Вашингтону й Берліну, вона ще раз назвала її «добрим кроком», хоча підтвердила, що не всі розбіжності між сторонами вдалося подолати.
Згадуючи про пункт домовленості, який мав би відвернути можливість використання Росією енергоносіїв як «зброї» і зберегти роль України як транзитної держави, Меркель заявила: «Ми не лишилися без ніяких засобів» для реагування на можливі дії Москви на шкоду Україні, бо нові санкції проти Росії залишаються можливістю, «яку ми завжди маємо».
Напередодні США та Німеччина видали заяву стосовно заходів, яких вживатимуть обидві країни у випадку, якщо Росія буде використовувати енергетику як зброю для тиску на Україну. В заяві, зокрема, йдеться про можливість запровадження санкцій проти Росії, сприяння збереженню ролі України як транзитної держави, передбачені інвестиції до українського енергосектору.
Міністри закордонних справ України та Польщі розкритикували спільну заяву США та Німеччини з цього питання, назвавши компенсації невідповідними.
«Газпром» готовий транспортувати газ через Україну після 2024 року – Міллер
Тим часом російський «Газпром», як заявив голова правління компанії Олексій Міллер, якого цитує російське агентство «Інтерфакс», готовий транспортувати газ через Україну після 2024 року.
«Питання нових обсягів закупівель газу з Росії для транзиту через територію України повинні вирішуватися на ринкових умовах і за ринковими цінами. Для обсягів нових закупівель російського газу українським маршрутом сумарно вище від поточних транзитних зобов’язань «Газпром» готовий навіть збільшити обсяги транзиту через Україну», – заявив Міллер ввечері 22 липня.
За його словами, «Газпром» «завжди підходив» до проєкту «Північний потік 2» як до економічного проєкту. «Його мета – забезпечити надійність, стабільність і диверсифікацію поставок газу на ринок Євросоюзу. А також зниження вартості газу для кінцевих споживачів за рахунок більш короткого транспортного маршруту», – додав Міллер.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Путіна тепер немає причин враховувати Україну – в партії Меркель критикують угоду про «Північний потік-2»10 червня компанія-оператор газопроводу Nord Stream 2 AG заявила про завершення будівництва морської частини першої нитки цього газогону з загалом двох. Це означає, що він може бути відносно ближчим часом бути запущеним в експлуатацію.
Росія, а також прихильники газопроводу, що прокладається дном Балтійського моря в обхід України й інших транзитних держав, у Німеччині й кількох інших країнах Європи називають його виключно комерційним проєктом. Україна, США, низка інших країн Євросоюзу і керівництво ЄС заявляють, що цей проєкт суто політичний і не має економічного обґрунтування.
Критики газогону, зокрема, звертають увагу, що він має на меті пустити російський газ до Європи в обхід України і потенційно позбавити її значних сум плати за транзит, а також зробити її вразливою перед можливим російським воєнним нападом, запобіжником від якого нині ще є, зокрема, важливий транзитний маршрут російського газу до Європи українською територією.