Політичні війни в Україні стають бруднішими з наближенням американських виборів (західна преса)

• Політичні війни в Україні стають бруднішими, вони можуть погіршитися з наближенням американських виборів – пише Washington Post
• В Україні зупинили рекордний хабар – син Джо Байдена не має відношення до нього – переказує слова голови антикорупційного бюро Washington Post
• Що робити зі статуями рабовласників, скинутими останніми днями? На Заході звертаються до досвіду колишнього СРСР – пише New York Times

Колишнього президента України звинувачують у зловживанні службовим становищем. Чинного президента критикують колишні союзники за те, що його антикорупційні обіцянки не реалізуються. Різні теорії змов бринять у політичному житті в Україні на тлі американських виборів, що створює додаткову напругу, пишуть кореспонденти Washington Post. Рейтинг президента Володимира Зеленського стрімко падає, економічна криза та пандемія стають на шляху реформ, зростає загроза кримінального переслідування та навіть насильства – ситуація в Україні стає складнішою і менш передбачуваною.

Останню політичну бурю в Україні, яка торкнулася Зеленського та його попередника Петра Порошенка, спричинили прихильники президента Дональда Трампа. Запис з фрагментами розмови чотирирічної давнини між тодішнім віце-президентом Джо Байденом та Порошенком оприлюднив проросійський законодавець Андрій Деркач, який у грудні в Києві зустрівся з адвокатом Трампа Рудольфом В. Джуліані. Порошенко назвав запис фальшивкою, але його автентичність не заперечували Байден чи помічники. Деркач запевняв, що вони виявили корупцію Байдена та «зраду» Порошенка. Запис не виявив ані одного, ані другого, вважають аналітики, що займаються боротьбою з корупцією та дезінформацією.

Зеленський раніше заявляв, що не хоче бути втягнутий в американську політику, але нинішні події якраз повертають його у цю круговерть, пишуть американські журналісти.

«Деркач викликав розслідування прокуратурою України щодо нібито зради Порошенка, і це послуга союзникам Трампа, які намагалися з минулого року використати політичні підрозділи України та наполягали на розслідуванні Байдена або його сина Гантера, який був у складі правління української газової компанії Burisma», – мовиться у статті.

Аналітики, що займаються Україною, кажуть, що це дуже ризикований крок для Зеленського і з огляду на внутрішню ситуацію і на можливий програш Дональда Трампа на виборах, бо він може втратити підтримку демократів і республіканців.

Газета наводить слова колишнього генерального прокурора України, який каже, що перевіряв Бурісму і не знайшов у її діяльності жодних зловживань. Також він відмовився почати розслідування проти Порошенка і вважає, що через це його і відправили у відставку.

Олександр Онищенко, український підприємець, що перебуває у Німеччині, стверджує, що це він здійснив запис. За його словами, Джуліані запросив його до США минулого року, щоб звинувачення на каналі One America News Network, невеликій мережі прихильників Трампа, яка часто передає теорії змови.

Онищенко стверджує, що має додаткові матеріали, про які він розповів російському пропагандистському агентству Sputnik News, що адміністрація Трампа збирається використати ближче до виборів, маючи на увазі, що компромати видаватиметься дозовано, щоб завдати максимального політичного збитку кампанії Байдена.

Ніна Янкович, фахівець з російської дезінформації в центрі Вілсона у Вашингтоні, назвала звинувачення Деркача «дезінформаційним наративом навколо Байдена та України», заявивши, що запис не містить жодних доказів протиправних дій.

У продовження розповіді газета Washington Post пише вже на другий день, що антикорупційний прокурор Назар Холодницький каже, що було зупинено спробу дачі хабаря у сумі 6 мільйонів доларів за припинення розслідування справи засновника компанії Burisma.

«В українців від такої купи грошей мали вилізти очі, і не лише тому, що вона була такою великою. У цій країні, котру десятиліттями роз’їдає корупція, гроші тихо передаються з рук в руки, без того, про це хтось дізнався, – мовиться у статті. – Але тут їх перехопили працівники правоохоронних органів і їх гордо виніс у прозорих поліетиленових пакетах директор Національного антикорупційного бюро України та спеціальний антикорупційний прокурор».

Деталі справи з'явилися у неділю в київському суді. Згідно зі звинуваченням, суму, яку перераховували протягом 12 годин, намагався дати як хабаря колишній міністр екології Микола Злочевський за припинення розслідування справи «Бурісми».

Спеціальний антикорупційний прокурор Назар Холодницький виключив причетність кандидата в президенти від демократів Джо Байдена або його сина Гантера. Директор антикорупційного бюро Артем Ситник звинуватив Злочевського, ще одного колишнього працівника «Бурісми» та двох колишніх податківців.

Злочевського звинувачують у розкраданні позикових коштів Національного банку України, виданих Real Bank у 2013 році. Гантер Байден приєднався до правління «Бурісми» у 2014 році та пішов у 2018 році.

«Покінчімо з цим раз і назавжди: Байден-молодший та Байден-старший не фігурують у цій конкретній справі», – сказав Ситник, відкидаючи звинувачення критиків, що справа має політичний підтекст.

«Бурісма» залишається в центрі кампанії адвоката Трампа Рудольфа Джуліані, щодо викопування в Україні бруду на Джо Байдена, щоб допомогти кампанії з переобрання Трампа. Джуліані звинувачує Байдена у тому, що він на посаді віце-президента тиснув на тодішнього президента України Петра Порошенка, щоб звільнити генерального прокурора України Віктора Шокіна і без цього відмовлявся надати 1 мільярд доларів США позики. Союзники Трампа стверджують, що Байден хотів запобігти розслідуванню, яке могло виявити зловживання його сина.

Компанія «Бурісма» заперечує причетність до нових звинувачень у хабарництві. У заяві компанії мовиться, що її керівництво «не має нічого спільного з повідомленням Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та деяких ЗМІ про участь у незаконних діях».

Влада заявила, що 6 мільйонів доларів США – це рекордна сума за хабар, вилучений в Україні. Готівку передадуть до державної скарбниці України.

Згадує про Україну і провідний американський щоденник New York Times, який пише про те, що робити зі знесеними пам’ятникам в Америці – про те, якою буде їхня майбутня доля і про те, як дивитися на історію, яку вони мали представляти і на нинішній момент, розмірковують керівників міст, музейні працівники та історики.

Директор Африканського музею в Тервурені, що у Бельгії, каже, що якщо звезти всі статуї короля Леопольда ІІ до нього, його музей перетвориться на цвинтар леопольдів, адже крім тих, що їх вже зніс натовп, по країні стоїть ще близько 400 статуй короля, на чиїй совісті може бути понад 10 мільйонів життів африканців.

Згадка про колоніальне минуле стала раптом високо токсичною. «Я, можливо, міг би взяти сюди кілька таких статуй і зробити з них якесь сучасне мистецтво, – говорить він в інтерв’ю New York Times. – Але я не хочу створити протилежний ефект і зробити це місцем поклоніння для прихильників Леопольда».

З 11 червня, коли пам’ятник британському работорговцю 17 століття Едварду Колстону протестувальники скинули у гавань у Бристолі, десятки статуй історичних діячів, пов’язаних із колоніалізмом та рабством, були зняті, обезголовлені, підпалені, чи просто скинуті з п’єдесталів – у Британії, Бельгії, Новій Зеландії та США.

Статуї очільників конфедерації, які давно стали джерелом напруги в американських містах, також зазнали нових нападів, коли протести руху Black Lives Matter охопили країну.

Коли по всьому світу відбувається символічне повстання проти історії рабства та колоніалізму, постає питання, що робити далі. Деякі художники кажуть, що вже давно намагалися переосмислити, що означають ці статуї для сьогодення, пропонували зробити з них об’єкти сучасного мистецтва, але цього не сталося, тож їх просто скинули. Тепер ідей щодо їхньої подальшої долі – безліч, від того, щоб виставляти їх у музеї такими, якими вони є зараз – у фарбі, зі слідами підпалу, адже це тепер частина їхньої історії – до того, щоб перелити бронзу в пам’ятні монети і роздати жителям міст, де вони колись були.

Остання ідея не нова – прецедент стався в Англії у 1688 році з пам’ятником королю Якову ІІ. Статую короля, що був останнім католиком на англійському престолі, знесли прихильники англіканської церкви і перелили на церковні дзвони – дуже символічно, кажуть історики, суто політичний жест.

«А можна, як у колишньому Радянському Союзі, поставити їх не в центрі міста, а десь за його межами – пропонує нідерландський історик – сигнал такий, що це не те, чого ви хочете в нашому центрі міста, але це був такий час, і ми зараз озираємося на нього, і його божевілля стає зрозумілим».