Загадковий травень 1941-го: прем’єрство Сталіна і переліт Гесса

80 років тому, на початку травня 1941 року, коли до початку німецько-радянської війни залишалося десь півтора місяці, у СРСР та в Німеччині сталося дві події, щодо яких дуже мало відомо напевно, а тому досі є велике поле для здогадок і версій.

6 травня 1941 року радянський правитель Йосиф Сталін формалізував свою владу, очоливши уряд – Раду народних комісарів СРСР. Ніби й до того Сталіну влади не бракувало, але тут він її чомусь формалізує.

Тим часом у Німеччині 10 травня сталася ще більш несподівана подія. Один із близьких соратників німецького правителя Адольфа Гітлера – Рудольф Гесс, третя людина в нацистській ієрархії – ніби з власної ініціативи полетів до Британії ніби вести мирні переговори. Офіційна нацистська пропаганда оголосила Гесса божевільним. Але, мабуть, божевільним він не був, бо згодом постав перед Нюрнберзьким трибуналом.

Про те, чому в травні 1941 року сталися такі несподівані події, «Історична Свобода» спілкувалася з істориком Єгором Брайляном.

Історична Свобода | Чому в травні 1941 року сталося несподіване?

– Із 1923 року Сталін не посідав урядових посад, а зосередився на партійній роботі. В результаті Великого терору він установив одноосібну владу, знову ж таки не посідаючи державних посад. І це було для нього дуже зручно. Бо якщо стається щось хороше, то це заслуга «великого вождя і вчителя товариша Сталіна», а якщо стається щось погане, то він тут ні до чого, бо формально якби й не керує.

Що ж такого сталося навесні 1941 року, що Сталін очолив радянський уряд і формалізував свою владу?

– Навесні 1941 року сталися досить важливі події. В першу чергу це створення повномасштабного військового альянсу між Великою Британією та США. 11 березня 1941 року президент Рузвельт підписує закон про ленд-ліз, який значно спростив постачання зброї та провіанту до Великої Британії.

Сталін, звісно, бачив ці всі пертурбації. І того ж таки 11 березня затверджується радянський мобілізаційний план, відповідно до якого Червона армія станом на січень 1942 року мала складати 8,7 мільйонів осіб, 300 дивізій, серед яких 60 танкових. Навесні 1941-го для Сталіна було досить важливо розуміти реальні можливості Червоної армії проти німецького Вермахту.

У квітні 1941 року Сталін проводить переговори з японцями, і 13 квітня підписують пакт про ненапад Молотов і Мацуока – міністр закордонних справ Японії, який прибув до Москви. Попервах японці пропонували підписати пакт про ненапад і продати їм Північний Сахалін. Щодо продажу Молотов категорично відмовив, але японці отримали можливість використовувати природні ресурси Північного Сахаліну.

Історик Єгор Брайлян

Можна сказати, що цей «японський фактор», тобто убезпечення від війни на Сході, стало формальним приводом до того, що 6 травня 1941 року Сталін очолив уряд. Для Сталіна навесні 1941 року вже зрозуміло, що велика війна близько і треба очолити уряд, щоб особисто вести переговори зі світовими лідерами. Тому для нього важливо отримати посаду, щоб не було ніяких проблем на переговорах.

– Тобто, якщо в листопаді 1940 року до Берліну їздив Молотов і вів переговори з Гітлером, то тепер Сталін хотів вже особисто вирішувати ці питання, а не через Молотова?

– Так. І це навіть показує той жест, що Сталін сам прибув на Ярославський вокзал, коли відбував Мацуока по Транссибірській магістралі додому.

Сталін дотримувався концепції «нової імперіалістичної війни», мовляв, нехай капіталісти між собою ворогують і послаблять одне одного. Але навесні 1941 року Сталін розумів, що зіткнення з Гітлером уже неминуче.

Рудольф Гесс у 1933 році (ліворуч) і він же у 1945 році

Не треба також забувати, що станом на весну 1941-го СРСР уже був виключений з Ліги Націй за агресію проти Фінляндії, в СРСР були досить погані відносини з Британією та США. І треба було якимось чином це все налагоджувати.

– А як на це прем’єрство Сталіна реагували закордоном, зокрема, в Берліні, у Вашингтоні і в Лондоні?

– У Берліні Йозеф Геббельс, міністр пропаганди Третього рейху, зробив все можливе, щоб не вказувати цю сенсаційну новину в німецьких медіа і максимально нейтралізувати. Для Лондона і Вашингтона ця новина була, скоріше, нейтральною. Там розуміли, що Сталін є важливою фігурою для того, щоб якимось чином протидіяти Гітлеру. Звісно, про союз тоді ще не йшлося. Британська і американська преса зазначала, що в новій ролі Сталіна фактичні речі отримали формальний вимір.

– А спільники Сталіна у своїх спогадах нічого не казали постфактум, для чого це прем’єрство було Сталіну?

– Для людей, які оточували Сталіна, це означало те, що Сталін хотів сам спілкуватися зі світом. Для цього не потрібні посередники, які можуть щось не так зробити. І досвід листопадових переговорів 1940 року Молотова в Берліні це показав, і переговори з японцями це показали. І ще тут було досить важливо, що не зважаючи на це все, СРСР продовжував допомагати Німеччині економічно. Тобто за квітень 1941 року було перевезено 208 тисяч тонн пшениці, 90 тисяч тонн нафти і так далі. Тобто Сталін грав у довгу гру.

– Отже, прем’єрство Сталіна – це крок до активної участі СРСР у Другій світовій війні?

– Саме так.

– Давайте перейдемо до ще загадковішої події. Увечері 10 травня 1941 року Рудольф Гесс здійснив переліт до Великобританії. Третя людина в нацистській ієрархії. Адже коли почалася Друга світова війна, то Гітлер оголосив: в разі його смерті наступником стане Герман Герінг, а в разі смерті Гітлера й Герінга – Гесс. Заступник Гітлера по партії, міністр «без портфеля» – член уряду без чітко визначених повноважень – раптом полетів до Великобританії, ніби з власної ініціативи вести там мирні переговори.

Як згадували очевидці, Гітлер сказав, що Гесс збожеволів. Нацистська пропаганда так це і пояснила. Але його судили на Нюрнберзькому процесі, отже визнали осудним. Зрештою, божевільний навряд чи зможе керувати літаком, а надто в доволі складних метеорологічних умовах…

Це був вчинок божевільного чи відверта авантюра однієї людини? Чи є підстави говорити про реальні мирні переговори?

– З самого початку головною інтерпретацією цієї події стало те, що в Гесса дійсно була таємна місія – домовитися з Британією про спільний похід проти СРСР. Однак на початку 1990-их років оприлюднили достатньо багато архівних документів – 18 тисяч сторінок із Національного архіву Великої Британії, які показують, що це була особиста авантюра Рудольфа Гесса.

Тут треба розуміти, що Гесс був людиною, яка вірила у знаки й символи. Він консультувався з астрологами перед польотом до Британії. До речі, після того, як Гесс полетів до Британії, Гітлер відправив усіх цих астрологів до концтаборів, так само були репресовані всі ад’ютанти Гесса.

Зараз все скидається на те, що Гесс самостійно вчинив цей крок. Звісно, є багато конспірологічних теорій – ніби це самі британці підлаштували цей політ, що не було перешкод для того, щоб літак Гесса потрапив до повітряного простору Британії, що Гесс був потрібен британцям для того, щоб бути такою «червоною ганчіркою» для Москви. Однак все це далеко не так.

Міністр закордонних справ Японії Мацуока Йосуке підписує пакт про ненапад між Японією та СРСР. На задньому плані – Йосиф Сталін, який порушить цей пакт через чотири роки. Москва, 13 квітня 1941 року

Гесса, який вистрибнув з парашутом, направили до Глазго. І там його допитував Ейвон Кіркпатрік, колишній секретар посольства Британії у Берліні. Спочатку Гесс не видавав себе, але потім стало зрозуміло, хто це. І саме Кіркпатріку Гесс пропонував ту ж саму ідею, що й раніше пропонували німці британцям: Британія залишає свободу дій німцям у Європі, а натомість зберігає свою імперію. А на випадок дій відносно СРСР Гесс сказав: якщо вони не підуть на переговори, то буде війна. Тобто Гесс точно не формулював мету Берліну відносно СРСР.

Гесс летів до герцога Гамільтона – це був шотландський аристократ і військовий пілот. Гамільтона неодноразово допитували, у тому числі і в британському парламенті 22 травня. Натомість британський прем’єр-міністр Черчилль казав, що не треба надавати цій події важливої уваги. Увечері 11 травня Черчіль дивився фільм, і коли йому доповіли, то відповів на це, мовляв, добре, Гесс там чи не Гесс, а я піду додивлюся комедію братів Маркс.

Переліт Гесса збурив інформаційну хвилю. Першими відреагували на це німці, які о 20:00 12 травня повідомили, що Гесс божевільний. Невдовзі британці зробили коротке повідомлення по радіо.

Американцям бракувало інформації. В листі Рузвельта до Черчіля в травня 1941 року американський президент писав, що ми потребуємо інформації відносно політики Німеччини щодо США, що вони планують в аспекті розвідки і так далі.

Ось, що писала «Дейлі мейл»: «Гесс дав нам шанс цього життєвого періоду. В наших руках людина, яка знає найближчі секрети нацистів, нацистські військові плани, слабкі сторони німецької зброї, думки Гітлера проти Сталіна, Франко та Муссоліні». А «Таймс» писала, що це «унікальний досвід» і «найдавніша мрія розвідки стала реальністю».

Радянська реакція на політ Гесса була негативною. У Кремлі думали, що Гесс полетів до Британії саме для того, щоб розпочати війну проти СРСР.

– Як згадував один із радянських можновладців, коли Сталін довідався про переліт Гесса, то поцікавився: а хто із членів Політбюро міг би отак сісти в літак і полетіти в Берлін? Мовляв, у нас товариш Малєнков курує авіабудівельну галузь – може, він? Тут треба розуміти сталінський гумор: огрядному Малєнкову важко було би з парашутом стрибати.

Сталін зрозумів переліт Гесса як спробу Гітлера домовитися з британцями про спільні дії проти СРСР. Як потім згадував Черчилль, під час переговорів у 1942–1944 роках Сталін неодноразово повертався до цієї теми, мовляв, а що ж там Гесс? Сталін до кінця не вірив, що Гесс божевільний, який вирішив на власний розсуд перегорати світову історію.

А чи є підстави говорити, що тоді в Британії була сильна «партія миру»? Чи справді там були люди, які могли усунути Черчилля, який був «за війну до перемоги», прийти до влади й укласти мир з німцями?

– Станом на травень 1941 року таких людей було менше, ніж у 1940 році. Тому що більшість з них заарештували та інтернували у 1939–1941 роках. Це як опозиції ліва, так і права – себто комуністи і британські фашисти. Розкоронований британський монарх Едуард VIII, герцог Віндзорський, від 1940 року був губернатором Багамських островів. За таких умов будь-які спроби здійснити таємні переговори відносно миру з Німеччиною у будь-якому разі зазнали би невдачі. Адже опозиції до Черчилля, яка могла би піти на мир з нацистами, тоді не було

– Тривалий час, аж до 2017 року, деякі матеріали справи Гесса у Великобританії були засекречені. Що там такого несподіваного відкрилося після розсекречення?

– У Британії існує правило, що через 30 років зберігання архівні документи розсекречуються. Однак у справі з Гессом треба було показати, що Британія дійсно готувала спецоперацію, щоб дезінформувати нацистську пропаганду. Як я вже казав, у 1990-их роках було розсекречено значну частину документів, які дозволили зробити висновок, що це була особиста авантюра Гесса.

Рудольф Гесс (ліворуч) і В'ячеслав Молотов

У 2017 році були розсекречені документи, які стосувалися перебування Гесса у Шпандау – в’язниці для нацистських злочинців у Західному Берліні, яка координувалася Британією, Францією, США та СРСР. Ці документи стосувалися спроб британського керівництва, зокрема британського міністра закордонних справ і навіть лист Маргарет Тетчер до Брежнєва 1982 року, щоб з гуманних причин звільнити Гесса з в’язниці Шпандау. Тобто ці документи нам розповідають про Гесса після 1945 року.

Взагалі, Гесс досі є об’єктом конспірологічних теорій. У травні 1941 року був такий анекдот, що Черчіль каже Гессу: ти божевільний. А Гесс відповідає: ні, я лише його заступник.

– Мався на увазі Гітлер?

– Так.

– Доля Гесса сповнена таємницями і навіть його смерть у 1987 році в тюрмі Шпандау, останнім в’язнем якої він був. За офіційною версією, 93-річний Гесс наклав на себе руки, а за неофіційною, яка теж має певні аргументи на свою користь – був вбитий.

Не можна сказати, що ця постать одна з ключових у Другій світовій війні, але напевно одна з найзагадковіших.