Взимку та на початку весни опади наповнили кримські водосховища, але порожнім залишилося найбільше наливне водосховище Криму – Міжгірне. Підконтрольні Росії чиновники стверджують, що запасів від опадів вистачить на рік, але продовжують бурити свердловини для видобутку води з-під землі.
Навесні незасушливий рік допоміг наповнити водосховища півострова. Кримчани можуть не хвилюватися, запасів вистачить на рік, стверджує підконтрольний РФ директор науково-виробничого підприємства «Водні технології» Анатолій Копачевський. Хоча раніше підконтрольні Росії чиновники окупованого Криму заявляли, що запасів вистачить на півтора-два роки.
«Ялтинські водосховища – Щасливенське, Загірське – повні. Значить, і в повному обсязі забезпечують подачу води в місто Ялту. При опадах у нас тут жодної проблеми немає, там більш ніж на два роки, так би мовити, безперервного споживання води є», – заявляв голова підконтрольної Росії адміністрації окупованого Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) в грудні 2023 року.
Що демонструють супутникові знімки
На супутникових знімках Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку можна переглянути обсяги вологи у водосховищах. Ось наповнене Сімферопольське водосховище.
Сімферопольське водосховище станом на 10 квітня 2024 року
А це – Чорноріченське, воно живить Севастополь.
Чорноріченське водосховище станом на 31 березня 2024 року
Друге за величиною в Криму наливне водосховище – Фронтове – також наповнене.
Фронтове водосховище, ліворуч – стан на 8 січня 2022 року, праворуч – стан на 12 квітня 2024 року
«Фронтове водосховище, яке зараз наповнюється на декілька десятків кілометрів від Дніпра, зараз воно наповнене в своєму нормальному об’ємі. І видно, що береться вода саме з Північно-Кримського каналу. Проте варто зазначити, що ця вода – не дніпровська. І її походження, перше, – це саме водосховище, що живиться за рахунок атмосферних опадів. Друге – опади наразі наповнюють східні частини русла Північно-Кримського каналу, який потім цю воду несе на десятки кілометрів на схід Криму», – пояснює завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон.
Але одне водосховище наочно демонструє, що кримські чиновники не змогли повністю використати воду з Північно-Кримського каналу, доки вона була. Це найбільше наливне водосховище Криму – Міжгірне. Воно так і залишилося абсолютно порожнім – води не більш ніж 5% від обсягу.
Міжгірне водосховище: ліворуч – станом на 6 квітня 2022 року, праворуч – станом на 10 квітня 2024 року
У грудні 2022 року глава підконтрольної Росії адміністрації окупованого Криму Сергій Аксьонов заявляв, що йде реконструкція Міжгірного водосховища і все «за графіком». Але, як стверджують російські ЗМІ, відповідно до плану, її мали закінчити ще 2022 року. І у травні 2023-го розпочати заповнювати водосховище дніпровською водою. Але цього так і не сталося.
Майже порожнє Міжгірне водосховище, березень 2022 року
«За моєю інформацією, у них була така спроба, вони почали це робити. Але Міжгірне водосховище заповнюється за допомогою дюкера. Оскільки цей дюкер (дюкер – напірна ділянка трубопроводу, що прокладається під руслом річки, каналу, по схилу чи дну глибокої долини, яру, під дорогою – ред.) багато років не використовувався, він, швидше за все, просто технологічно не спрацював. І це не дало змогу його використати для того, щоб заповнити це водосховище. Хоча в них величезна потреба в ньому, тому що це водосховище є резервним і для Сімферополя, і для Севастополя. Мільярди виділялися, але куди вони виділялися? Все одно він (технічний стан – ред.) не підтримувався. В результаті технічно це не дало можливості зараз спрацювати», – розповідав торік проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії директор Інституту водних проблем та меліорації Національної академії наук України Михайло Яцюк.
Відтоді нічого не змінилося, води немає. Хоча обладнання із закачування води у Міжгірне обіцяли відремонтувати у 2022 році. Сховище простоює.
Дюкер Міжгірного водосховища, серпень 2021 року
Чому скидається вода
При цьому у повноводні періоди з водоймищ просто зливається, скидається дуже багато вологи. У море чи річку Салгір.
«Із Сімферопольського водосховища щодня скидається 250 тисяч кубів води. Навіщо це робиться? Деякі напишуть коментар, навіщо так бездумно скидати воду з водоймищ, адже ти сказав, що тільки на 80 відсотків (заповнене – ред.). Але, друзі, якщо не скидати воду, то вода переповнить водосховище і піде через греблю», – розповідав підписникам цієї зими у своєму відео кримський блогер Євген Щепинський.
2023 року скинули половину обсягів води водосховищ. Тоді в них набрали понад 300 млн кубометрів води, а ще 120 мільйонів кубометрів скинули. Воду в Криму зливають не тому, що вона не потрібна, а тому, що не можуть зберегти і накопичити.
Процес скидання води з Сімферопольского водосховища в річку Салгір, грудень 2023 року
Гідрологи в Криму говорять про те, що для збереження вологи можна було б використати Міжгірне водосховище, збільшивши його.
«Є можливість перекинути надмірну воду з русла Салгіру до Міжгірного водосховища ємністю 50 мільйонів – з можливою реконструкцією до 100 мільйонів. Там, звичайно, потрібно проводити серйозні заходи щодо гідроізоляції ложа, боротьби з карстом, але це технічне питання, яке, якщо ним займатися системно, може бути реалізоване», – заявляє кримський гідролог Анатолій Копачевський.
«Обходимося обсягом, який нам дає погода»
Крапельне зрошення, село Правда (Дер-Емес), Крим, 5 червня 2018 року
Поки вода Північно-Кримським каналом надходила до Криму до 2014 року, її здебільшого використовували для поливу та технічних потреб. 2022 року, після початку широкомасштабного вторгнення, цю воду намагалися використати. Наприклад, знову намагалися посадити рис.
«Знакова подія для початку цього процесу – звісно, вода. Вода, яка пішла Північно-Кримським каналом та дала надію нашим підприємствам, які займалися рисом, відновити своє виробництво. Ми спілкувалися з керівником і розуміємо, що вже наступного року вони повернуться до тих площ, які засівали до 2014 року», – розповідала тоді чиновниця окупаційної адміністрації Криму Аліме Заредінова.
Рисове поле, Красноперекопський район Криму, 4 травня 2022 року
2022 року чиновники окупаційної адміністрації Криму пообіцяли наступного року подвоїти кількість поливних земель. Але в результаті цифра не змінилася: 2022 року в Криму полито 28,8 тисячі гектарів, 2023 року зрошено 29,1 тисячі. Водночас води на полив витратили менше: у 2022 році ця цифра становила 105 мільйонів кубометрів вологи, у 2023 році – 82,5 мільйони кубометрів. Частину води з Північно-Кримського каналу – це 8 мільйонів кубометрів – витратили на спробу зберегти частину врожаю рису. Рис вимагає дуже багато води. Після руйнування греблі Каховської ГЕС та відсутності припливу води каналом брати її знову стало ніде. Рис посадили 13 господарств, урожай зібрали два.
«Удар такий був, шок «упіймали», не знали, що робити. Приїду на поля – можна було відмовитись, сказати, отримаємо дотації, але ми не з тих людей. Залишали всю воду, яка тут, вона дренувала і надходила знову через скиди в чеки», – розповідав керівник селянсько-фермерського господарства у Криму Володимир Ніколін.
«Загальна посівна площа під урожай 2023 року на території Республіки Крим планувалася понад 2800 гектарів. У зв’язку з техногенною ситуацією на Каховській ГЕС вдалося зберегти близько 344 гектарів», – заявив чиновник окупаційної адміністрації Криму Володимир Ан.
Зрошувальна система біля сходів моркви на полі біля села Березівка, Крим, березень 2024 року
Цього року в Криму збираються поливати менше земель. Навіть менше, ніж 2020-го. У сезон зрошення будуть политі близько 20,4 тисячі гектарів сільгоспугідь, витратити планують понад 31 мільйон кубометрів води, заявив заступник голови підконтрольного Росії комітету з водного господарства Криму Ахмед Османов. Це майже на 9 тисяч гектарів та 50 мільйонів кубометрів води менше, ніж торік.
«Так, з точки зору зрошення, звичайно, знову ми трохи «просіли», обмежені. Але ми за попередні роки звикли до того, що ми обходимося тим обсягом, який нам дає кримська природа, погода. Тому викрутимося й надалі. Так, рис втратили, на жаль, але за ризиком там близько 100 мільйонів збитків, підприємцям у повному обсязі питання закриємо» , – заявив голова окупаційної адміністрації Криму Сергій Аксьонов.
Сівба цибулі італійського сорту «Соня» у фермерському господарстві біля села Березівка, Крим, березень 2024 року
«Два водосховища будуть, швидше за все, збудовані»
Гідрологи в Криму заявляють, що на природу не можна розраховувати: вони прогнозують, що 2025 і 2026 роки будуть посушливими. І говорять про необхідність змінити підхід до водокористування та збереження вологи. Підконтрольні Росії чиновники Криму обіцяють побудувати 2 нові водосховища. Але коли саме, не кажуть.
«Два водосховища будуть, швидше за все, збудовані. Це Ялтинське та Алуштинське водосховища. Вони у програмі є до 2030 року. Гроші ми зараз просто не «витягували», оскільки у нас зараз все добре з погодою та водними джерелами навіть за відсутності опадів – без жодних проблем», – говорить Сергій Аксьонов.
Робити водосховище біля Ялти безглуздо, вважає завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку. Там немає для цього великих ділянок, а малі нераціональні, вважає Сергій Гапон.
Сергій Гапон, завідувач лабораторії геоінформаційних систем Світового центру даних з геоінформатики і сталого розвитку
«Можна знайти окремі ділянки, дійсно. Водозабір з великих дощів можна перекрити, проте такі водосховища будуть існувати декілька місяців. Вода з них буде швидко використовуватись. І ми знаємо, що є у всіх водосховищах певний свій «мертвий» об’єм, тобто третину води неможливо використовувати. Виходить, побудувати маленьке водосховище, яке разів у 10 менше від існуючих, і все одно третина води з нього буде недоступна. І ще проблема полягає в тому, що вода потрібна для теплого періоду року. І якщо її накопичувати в таких невеликих водосховищах, буде великий прогрів, глибина невелика, зовсім неглибокі водосховища. І коли вода сильно прогрівається, то активно починається розвиватися велика кількість мікроорганізмів, які псують якість води. І потрібно багато очисних споруд, які будуть їх вбивати і робити воду придатною для потреб для населення. І це теж окремі споруди, які потрібно десь розміщувати. А землі вкрай мало, тому що просто на Південному березі в принципі таких ділянок великих майже не лишили», – пояснює Сергій Гапон.
Вид на Щасливське водосховище у Бахчисарайському районі, воно забезпечує водою Ялту, січень 2021 року
На думку завідувача лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку, водосховища в Криму потрібно робити в інших місцях.
«Доцільно робити десь в межах Кримських гір на півночі. На півдні теж це було б логічно, але просто майже немає місця і таких місцеположень, в принципі їх там до десятка можна якось знайти, невеликих. Тому доцільно розміщувати десь, наприклад, біля Севастополя, там де є річка Чорна, там в принципі ділянки можна знайти. І на північ від Головного пасма Кримських гір теж є певні ділянки, вони невеликі, проте на якийсь відсоток можуть збільшити кількість тієї води, яку буде споживати населення», – вважає Сергій Гапон.
Акведук на річці Чорна, Крим, 2020 рік
Якість питної води
Як питну в Криму переважно використовують підземну воду. Так, Сергій Аксьонов заявляє, що Сімферополь вже повністю переведений на підземне водопостачання.
Після руйнування дамби Північно-Кримського каналу та надходження води звідти активне буріння припинили. Але вже торік свердловини знову почали бурити. У 2023 році пробурили 11 нових свердловин.
При цьому питна вода загалом у Криму не відповідає питним нормам: про це свідчить обіцянка підконтрольного Росії прем’єра Криму Юрія Гоцанюка довести воду до норм до кінця 2024 року. Гоцанюк називає проблемними за якістю води Алушту, Феодосію, Керч. Також в січні 2023 року скарги на якість води фіксувалися від севастопольців, в серпні 2023-го скаржилися жителі Красноперекопська.
Як заявляє завідувач лабораторії ГІС Світового центру даних з геоінформатики та сталого розвитку Сергій Гапон, вода в підземних горизонтах Криму кращою не стає, вона все більше засолюється.
Буріння свердловини у селі Віліно Бахчисарайського району, жовтень 2020 року
«За останні десять років підземні свердловини активно використовувалися для різних потреб. Як для потреб саме населення, побутових різних чинників, так і навіть для сільського господарства, хоч це було вкрай нераціонально. Ці свердловини сильно вичерпались і по окремих районах Криму вичерпування складає більш ніж 50%. Тому є великі занепокоєння про те, що якщо продовжувати використовувати таку воду, вичерпування буде ще більшим. Це вплине як на кількість води, тому що води просто може в окремих свердловинах не бути, так і на її якість. Тому що коли падає кількість води, починає проходити до цих підземних горизонтів вода з моря. Крим, він – майже острів, і з усіх сторон є солона вода», – пояснює Сергій Гапон.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Війна за воду»: що буде з Північно-Кримським каналом ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Великі гуманітарні загрози». В окупації закінчується питна вода? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Південь без Каховського водосховища. Як житиме Херсонщина і чи потрібна нова ГЕС? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Крим не може «напитися» з Дніпра. Скільки води з України качає Росія під час війни