1 вересня, дві провідні церкви України – ПЦУ та УГКЦ – офіційно перейшли на новий церковний календар. Що це означає для вірян? І як буде відбуватися перехід? Та чи можна відзначати свята «по-старому»?
- Зсуваються в часі деякі релігійні свята. Відтепер ПЦУ та УГКЦ святкуватимуть Різдво не 7 січня, як раніше, а 25 грудня. Свято Покрови тепер буде не 14-го, а 1 жовтня. Тобто пересуваються на 13 днів раніше нерухомі дати свят.
- Великдень, який є рухомим святом, і надалі його дата буде визначатися за старими правилами.
- Перенесення святкування Різдва раніше затвердив своїм указом і президент України Володимир Зеленський.
- Більшість православних церков використовують новоюліанський календар, який зараз збігається з григоріанським.
- Парафіянам, які будуть ще не готові перейти на новоюліанський календар, дали дворічний перехідний період.
Митрополит Київський і всієї України Епіфаній
Митрополит Київський та всієї України Епіфаній, оголошуючи рішення Помісного собору ПЦУ, назвав перехід на новий календар історичною подією:
«Ми рухалися впродовж останніх 5 років. Мене запитували постійно: коли все ж таки вже церква дозріє і прийме таке відповідальне рішення? Я постійно говорив про те, що коли ми відчуємо, що наші вірні, український народ, готовий до цього. Зараз ми побачили, відчули і зрозуміли, що всі готові до зміни календаря. Тому було ухвалене справді таке історичне рішення щодо цього питання»
Про те, як відтепер в Україні відзначатимуть церковні свята, і як до цього можуть поставитися віряни Радіо Свобода поговорило (із 51-ї хвилини ефіру) в програмі Свобода Live із митрополитом Переяславським та Вишневським ПЦУ Олександром (Драбинко).
– Предстоятель ПЦУ називає рішення про перехід на новий календар історичним. Ви можете пояснити, у чому історизм цього переходу?
– Справа в тому, що свого часу календар, ще у 1924 році, приймався загальноцерковним рішенням.
Ми відновлюємо історичну структуру і справедливість
На сьогодні ми відновлюємо історичну структуру і справедливість, яка, власне кажучи, мала б бути вже давно відновлена.
Ми вступаємо в період нашого церковного буття, яке відповідає загальному церковному календарю. І ми живемо за цим календарем вже багато років. Тому той нонсенс, який до сьогодні був, скасовується і ми переходимо. Ми не вигадуємо чогось нового.
– Це повернення. Так.
– Ми просто-напросто приходимо в ту структуру і в ту дійсність, якою ми живемо реально.
Малюнок художника Олексія Кустовського
– Багато хто звертає увагу на невідповідність світського календаря і церковного в Україні. Але як ви гадаєте, чи готові всі віряни перейти на новий календар? І як бути з тими, хто неготовий до цього?
– На Архієрейському соборі, який відбувався в Свято-Успенській Києво-Печерській лаврі, це питання піднімалося.
...залишити тим, хто бажає дотримуватися старого стилю, той порядок святкування
І моєю ініціативою було те, щоб залишити тим, хто бажає дотримуватися старого стилю, у тому порядку святкування, яке вони собі вважають за доцільне.
У нас свята не являються прив’язаними до календаря. Ми інколи самі собі складаємо деякі питання, які абсолютно не відносяться до того, що є по суті християнства і православ’я.
Ми кожної неділі відзначаємо Вознесіння Христове. Ми святкуємо Великдень один раз в даті, а кожної неділі згадуємо цю подію.
Митрополит Переяславський і Вишневський, архієрей Православної церкви України (ПЦУ) Олександр (Драбинко) (ліворуч) причащає дівчинку у Спасо-Преображенському храмі Києва.
Кожна літургія – це вже і є святкування Христового Воскресіння і спогади тих подій, які пов’язані з церковним календарем. Не потрібно прив’язуватися до якихось дат, оскільки вони не являються тим, у що ми віримо. Вони не є догматичними.
– А якщо говорити взагалі про світову практику, про християнство зокрема, коли йдеться про православ’я, у світі хтось ще відзначає, зокрема Різдво 7-го січня, крім Росії, країн, так би мовити, її сателітів?
– Так. Грузинська церква, Єрусалимська церква, Сербська.
Україна доєднується до загальної церковної практики
І, власне кажучи, мабуть, все. Оскільки решта церков святкують за новоюліанським календарем.
– Тобто виходить, що Україна таким рішенням приєднається...?
– Україна доєднується до загальної церковної практики. Церковної.
Московський патріарх Кирило (Гундяєв), ліворуч, і глава УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовський) під час війни Росії проти України. Москва, 1 лютого 2015 року
– А чому, коли ми говоримо про УПЦ (МП), то там навіть не обговорюють тему переходу? Це тому, що російська церква також доволі догматична у цьому календарному питанні?
– Я не сказав би, що те, про що ви говорите, має якісь догматичні основи.
Сателіти Московського патріархату дотримуються російської практики
Справа в тому, що є прив’язаність, тяглість до російської церковної практики.
Це сателіти Московського патріархату якраз і дотримуються на сьогодні цієї російської практики. Все це не несе ніякого зсередини догматичного змісту.
– А якщо говорити про свята, які мають нерухомі дати, то тут зрозуміло, на 13 днів раніше вони тепер будуть відзначатися, ніж звикли віряни. А як буде з рухомими датами? Я маю на увазі насамперед Великдень.
– Рухомі дати, якими вони були, такими вони і залишаються, згідно новоюліанського календаря. Як вони були у грецькій традиції, так вони і перейшли й до нас.
– Але все одно тоді виходить, що залишатиметься дві дати інколи, залежно від року по-різному, але все одно не всі дати будуть.
– Якщо ми з вами доживемо 140 років вперед, то тоді ми можемо на один день перенести святкування.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Перехід ПЦУ на новий календар віддаляє Україну від «церкви держави-агресора» – теолог зі США ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як церковний календар посварив і об'єднав українців в Америці ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Православний шахідизм» та неоязичницька теологія війни московського патріарха Кирила