«Євробляхи», пільги і закон: що чекає на автовласників

Близько пів мільйона власників вживаних автівок з ЄС (так званих «євроблях») зможуть розмитнити їх на пільгових умовах: вони мають на це майже пів року, а ветерани війни на Донбасі – до 9 місяців. Це передбачають ухвалені після масових протестівдва закони, які набули чинності в середині травня. З іншого боку, власники «євроблях» незадоволені численними застереженнями та коротким періодом пільгового розмитнення, експерти ж говорять про ввізні мита як про лобізм українських автовиробників, і згадують про ті системні проблеми, які нові закони про «євробляхи» не вирішують.

В Україні набули чинності два закони, які спрощують митне оформлення вживаних автівок на номерах Європейського союзу (які ще називають «євробляхами»). У п'ятницю їх підписав президент України Володимир Зеленський, а Кабмін отримав місяць на те, щоб узгодити з новим законодавством свої нормативні акти та митні правила.

В Офісі президента припускають, що пільги стосуватимуться приблизно пів мільйона автовласників.

Про що йдеться в законах?

• Закони поширюються на вживані автомобілі з реєстрацією в ЄС старші за п'ять років (пільги на автівки віком до 5 років ухвалені ще за попередньої влади), які були ввезені на територію Україні до кінця 2020 року.
• Такі «євробляхи» оподатковуються за пільговою ставкою податку на додану вартість та акцизного податку – тимчасово, впродовж пів року від набуття законом чинності.
• Для учасників АТО/ООС така можливість діє протягом 270 днів.
• Акциз залежить від віку автівки, об’єму та типу двигуна, а не від її вартості.
• Для найбільш типових за віком і об'ємом двигуна автомобілів - вартість розмитнення не буде перевищувати однієї тисячі євро, запевняють автори законів. Подібну інформацію дають онлайн-калькулятори з обчислення вартості розмитнення.

• За такою схемою один власник може розмитнити лише один автомобіль однієї категорії. Друга й наступні автівки, які розмитнюються, вже не підпадатимуть під ці пільги.
• Під дію цих законів не потрапляють авта, які не відповідають екологічним нормам Євро-2 й вище, походять з держави-агресора або з окупованих територій.
• Альтернативний спосіб розмитнення: зробити одноразовий платіж за автівку (розміром 500 неоподаткованих мінімумів, або ж 8, 5 тисяч гривень) – якщо вона була завезена до кінця 2020 року, але не оформлена.
• Такий самий одноразовий платіж може бути альтернативою для штрафу - якщо нерозмитнена автівка, яка в'їхала в Україну до кінця 2020 року, виїжджає за кордон.
• Всі ці норми поширюються на легкові автомобілі, або ж на невеликі вантажні, вантажопідйомність яких не перевищує 3,5 тонн.

Що думають автовласники

Нове законодавство отримало неоднозначну оцінку власників автомобілів на «євробляхах» та їхніх громадських об'єднань. Частина з них сприймають такі пільги як тактичну перемогу. Водночас владу критикують за те, що замість вказаних в законі 180 днів на пільгове розмитнення в реальності автовласники матимуть на це тільки 150 днів: адже закон надає Кабміну місяць на узгодження своїх нормативних актів, і цей час не додається до пільгового періоду, обурюються об'єднання автовласників.

Окрім того, об'єднання власників «євроблях», такі, як ГО «Авто Євро Сила», вимагають взагалі скасувати ввізні мита на всі автомобілі з ЄС як такі, а крім того – запровадити однакові правила ввезення і розмитнення автівок усіх категорій для всіх автовласників (а не лише для «євроблях», старших за 5 років із бензиновими та дизельними двигунами стандарту «Євро-2» і вище), які б діяли постійно, але лише пів року.

Наскільки важливим є ринок вживаних автівок в Україні? «Карантинний» 2020 рік показав суттєве зростання кількості куплених автомобілів: люди таким чином дбають про власну безпеку та про альтернативу користування громадським транспортом: в умовах локдауну рух приватного автотранспорту в Україні та в більшості держав регіону не обмежувався.

Водночас, якщо в розвинених державах зросли продажі нових автомобілів, то в Україні вони навіть дещо впали, натомість суттєво виріс попит на вживані автівки, про це вже розповідало Радіо Свобода.

Втім, нинішні правила ввезення вживаних європейських автівок, навіть з урахуванням нових пільг, викликають різку критику не лише автовласників, а й експертів.

Дослідники: мита на вживані авто – це збитки для економіки

Аналітики центру СASE-Україна в рамках проєкту «Ціна держави» дослідили вплив і ефект мит на ввезення вживаних автомобілів до України. Для українського бюджету було б вигідніше, якби автомобільних акцизів між Україною та ЄС не було, такі результати наводить «Ціна держави». Що ж до економіки в цілому – то вона через нинішні правила втрачає до 1,5 мільярдів доларів на рік, зокрема і через те, що акцизи знижують купівельну спроможність українців, пояснюють аналітики.

«Законопроєкт насправді не вирішує проблеми, а заганяє її вглиб. Справжня проблема полягає не в наявності «євроблях» як таких. Їхня поява – це тільки видимий симптом набагато більшої та глибшої проблеми існування абсолютно неефективного та грабіжницького протекціонізму автомобільної галузі в Україні. За економічною оцінкою CASE Україна, тільки наявні обмеження (основне – акциз з віковим коефіцієнтом) на ввезення легкового транспорту з ціною в Україні від 3 до 16 тисяч доларів США коштують українській економіці близько півтора мільярди доларів на рік, добробуту, втраченого за рахунок зниження купівельної спроможності громадян», – аргументують свою позицію спеціалісти CASE Україна.

Що ж до нових законів про пільги для тих, хто вже віз автівки на «євробляхах», то вони фактично стимулюють пільговими умовами тих, хто вже порушив законодавство, дискримінуючи всіх інших (тих, хто розмитнив автівку до 2020 року за чинними правилами або купив нову, західного чи українського виробництва).

Щодо екологічних аргументів, які зазвичай наводять прихильники додаткового акцизу на вживані автомобілі, то в CASE Україна пропонують, за прикладом ЄС, застосовувати високі екологічні стандарти (Євро-5) лише до нових автівок, і паралельно – подбати про екологічний контроль щодо тих машин, які реально їздять українськими дорогами.

Окрім того, податкова пільга, яка звільняє основну вартість автомобіля від сплати ПДВ, завдає шкоди бюджету, а також євроінтеграційним прагненням України: окремі директиви ЄС забороняють запроваджувати більший податок на імпортні автомобілі, ніж на місцеві, і вони не мають винятків для вживаних авто.

«За своїм духом закон 4643-д є так само антиєвропейським, як і чинний акцизний збір на автомобілі», заявляють в CASE Україна та в його проєкті «Ціна держави».

Зі свого боку, низка провладних депутатів, яка голосувала за законопроєкти, вважає їх адекватним компромісом.

«З одного боку, «євробляхери» незадоволені - але повної шари не може бути. З іншого боку, незадоволені, хто без євроблях: «А ми ж розмитнювали без всяких знижок!». Але завдяки «євробляхерам» знижені акцизи на всі автомобілі, а також стає прохідним імпорт автомобілів (стандарту) Євро-4. І це правильно. І від цього виграють усі, хто купуватиме автомобілі у майбутньому – ціни будуть нижчі», – так оцінив законодавчі зміни одразу після їхнього ухвалення очільник «паливно-енергетичного» комітету Верховної Ради Андрій Герус.

Замість «євроблях» треба стимулювати виробництво й імпорт електрокарів – експерт

Ввезення та обіг автомобілів на єврономерах намагалася врегулювати як попередня, так і чинна влада, однак досі немає системного рішення, яке би створювало рівні правила гри без преференцій тим, хто використовує нерозмитнені автівки, зауважує в коментарі Радіо Свобода колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян.

«Ці всі поступки не вирішують жодного системного завдання, натомість вони поширюють розкол у суспільстві. З одного боку, є окремі категорії громадян, які апелюють до дорожнечі автомобілів в Україні, отримують преференції під час ввезення старих іномарок. З іншого боку, це викликає незадоволення білих автотрейдерів і тих, хто купує авто в магазинах чи на ринках: вони відчувають себе обділеними. З іншого боку – в Україні є перекіс вартості автомобілів, спричинений непродуманою тарифною та митною політикою», – зауважує експерт.

Але він згадує і про ще один аспект: загальносвітові тренди переходу на електромобілі, які Україні необхідно враховувати. Володимир Омелян спирається на прогнози і плани урядів розвинутих держав, які передбачають домінування електрокарів на дорогах до 2030 року.

«Нині на українському ринку є вибір нових автомобілів за нечуваними для попередніх років цінами. Тому що світові виробники чітко розуміють, що епоха дизельних та бензинових авто минає, і вони намагаються скинути їх за демпінговими цінами – пояснює експосадовець – Але небезпека в тому, що через подібні лазівки в законодавстві ми можемо перетворити Україну на кладовище вживаних автомобілів, які не відповідають жодним нормам за токсичністю викидів».

Колишній посадовець згадує в цьому контексті й екологічну статистику, відповідно до якої близько 80% викидів в українських містах припадають на автотранспорт. І лише шлях збільшення частки електромобілів, який обрали розвинені країни, здатен докорінно змінити ситуацію, підсумовує Володимир Омелян.

«Логічне вирішення цього клубка проблем - суттєво знизити оподаткування нових авто, але створити всі умови для будівництва заводів з виробництва електромобілів. Попит на них зростає щороку, а ще Україна має родовища літію (сировина для акумуляторів – ред.). А крім того, в угоді про Асоціацію з ЄС немає жодного обмеження на імпорт або експорт електромобілів. Україна могла би стати фабрикою електрокарів для Європи. Бо від хвалених китайських виробників європейський ринок захищений».

Відтак українські електрокари були б дешевшими за китайські аналогічного класу, наголошує колишній міністр інфраструктури.

Він згадує також про той факт, що недорогі електромобілі можуть бути частковою заміною для вживаних «євроблях»: коли були запроваджені перші пільги щодо їхнього розмитнення, то ринок електрокарів в Україні, який незмінно зростав, зазнав тимчасового падіння.

Електрокари, зокрема і вживані (пільги на їхнє ввезення запровадила попередня влада) вже здатні задовольнити попит у ціновому сегменті 5-10- тисяч доларів, а за умови цільового пільгового кредитування для покупців електромобілів – їх могли б купувати навіть ті, хто досі міг дозволити собі лише найдешевшу «євробляху», пропонує експосадовець.

Попередніми роками через прогалину в законодавстві громадяни України масово користувалися автомобілями на іноземній реєстрації, постійно утримуючи їх у режимі «тимчасового ввезення» і не сплачуючи до бюджету належних платежів. У першу чергу йшлося про старі авта з «єврономерами» – реєстраційними номерами країн Європейського союзу, через що їх неформально назвали «євробляхами».

25 листопада 2018 року в Україні почали діяти закони про розмитнення автомобілів на «єврономерах». Вони, зокрема, встановили новий порядок обчислення акцизу на ввезені автомобілі, який зменшив його величину порівняно з попередніми нормами; ставки мита, податку на додану вартість і збору в Пенсійний фонд лишилися незмінними.

У грудні 2019-го Верховна Рада на тлі масових протестів власників «євроблях» ухвалила в другому читанні законопроєкт про відтермінування штрафних санкцій для власників нерозмитнених автомобілів з іноземною реєстрацією.

Восени минулого року біля Верховної Ради поновилися акції протесту власників автомобілів на єврономерах, які вимагали пом’якшення умов для розмитнення автомобілів.

Останні закони, які Верховна Рада ухвалила у квітні, а президент підписав у травні, стали реакцією на ці протести.