«Сірий кардинал» Єрмак намагається завоювати прихильність Заходу

Коли Росія накопичила десятки тисяч військ біля кордону України раніше цього року, найвищі посадові особи США – від міністра оборони до державного секретаря та аж до президента – усі зателефонували своїм відповідним колегам у Києві, щоби висловити підтримку.

Окрім радника з питань національної безпеки США Джейка Саллівана. Він зателефонував Андрію Єрмаку, керівнику Офісу президента України.

Це не була помилка. Головний радник президента володіє політичною владою набагато більшою за його повноваження, враховуючи, по суті, кураторство зовнішньою політикою щодо Росії та США. Тому дзвінок Саллівана 29 травня розцінили як негласне визнання впливу Єрмака.

«Він впливає майже на всі важливі рішення в країні», – колишній прем’єр-міністр Олексій Гончарук сказав Радіо Свобода.

Гончарук оцінив Єрмака як «де факто, ймовірно, номер 2 після президента», хоча прем'єр-міністр і спікер парламенту мають більше повноважень, згідно з Конституцією.

Проте вплив 49-річного Єрмака на Володимира Зеленського, який почав третій рік свого президентства, викликає здивування як у Києві, так і у Вашингтоні.

Побоювання щодо впливового помічника президента пов’язані з двома ключовими питаннями, які, як очікується, будуть обговорювати під час поїздки Єрмака до Вашингтона під час першого візиту президента Зеленського до Білого дому, відколи він вступив на посаду в травні 2019 року.

Критики та політичні опоненти часто звинувачують Єрмака в надто тісних відносинах із Москвою. А спостерігачі за українською політикою, з якими говорило Радіо Свобода – враховуючи колишніх українських та американських чиновників, керівників бізнесу та представників громадянського суспільства – кажуть, що він відіграв важливу роль у сповільненні темпів програми реформ Зеленського за останній рік.

Ультраправі демонстранти вимагають відставки Андрія Єрмака в Києві в травні 2020 року

З цим пов’язані й інші критичні зауваження, зокрема, що Єрмак ревниво боронить доступ до 43-річного Зеленського, нібито перешкоджаючи тому, щоби президент-новачок отримував повний спектр поглядів як всередині, так і за межами уряду.

«Він намагається виштовхнути всіх, хто може висловити альтернативні думки, і забезпечує монопольний доступ до Зеленського», – сказала Радіо Свобода Дарія Каленюк, виконавча директорка «Центру протидії корупції».

Ще одна скарга випливає з рішення уряду наприкінці квітня звільнити голову правління «Нафтогазу» Андрія Коболєва. Коболєв керував цією відомою корумпованою державною енергетичною компанією задовго до президентства Зеленського, але на Заході вважали, що він допоміг її очисти за останні роки.

Такі аналітики, як Олександр Харченко, експерт з енергетики, який консультував «Нафтогаз», побачив руку Єрмака за цією відставкою, яку західні уряди розцінили як грубе порушення стандартів корпоративного управління. Цей несподіваний крок кинув довгу тінь на першу робочу поїздку держсекретаря США Ентоні Блінкена в Україну через декілька днів після того.

«Я вважаю, що він направляв президента в цьому напрямку [зміни керівництва «Нафтогазу»], що відповідало його власній думці», – каже Харченко, який називає Єрмака «справді розумним і відмінним тактиком».

Під час віртуальної зустрічі Блінкена в Києві 6 травня з представниками громадянського суспільства, антикорупційних установ, а також «Нафтогазу» та інших підприємств, деякі учасники назвали Єрмака ключовим у зусиллях блокування політичних та економічних змін, які підтримують Вашингтон і Брюссель.

Усього через тиждень американські законодавці теж отримали критичну оцінку Єрмака під час зустрічей у Вашингтоні з представниками українського громадянського суспільства.

«Я не думаю, що він є улюбленцем Заходу ні з погляду [внутрішнього] урядування, ні з боку його підходу до зовнішньої політики», – сказав Радіо Свобода​ Адріан Каратницький, експерт із питань України та старший науковий співробітник аналітичного центру «Атлантична рада» у Вашингтоні.

Інші експерти з питань України, знайомі з ситуацією, сказали Радіо Свобода, що деякі американські урядовці не довіряють Єрмаку, частково через недоведені, але стійкі звинувачення в тому, що він зірвав спецоперацію української розвідки із захоплення російських найманців у Білорусі у 2020 році.

Офіс президента рішуче заперечив ці заяви, які поширює попередній голова Офісу та фракція «Європейська солідарність» експрезидента Петра Порошенка, якого Зеленський переміг на виборах у 2019 році.

Поїздка до Вашингтону?

Сумніви щодо ролі Єрмака можуть вплинути на його майбутнє, адже Зеленський прагне перезавантажити відносини зі Сполученими Штатами після напружених відносин з адміністрацією експрезидента Дональда Трампа. Це важливо, бо США є найбільшим прибічником Києва в протистоянні захопленню українського Криму Росією у 2014 році та у війні з бойовиками, підтримуваними Москвою, на сході України.

Єрмак очолює переговори Києва з Кремлем щодо припинення бойових дій на сході України, які вже забрали життя понад 13 тисяч людей.

Попри рішучі слова підтримки адміністрації президента США Джо Байдена щодо суверенітету та територіальної цілісності України, відколи він вступив на посаду, Білий дім не поспішав приймати адміністрацію Зеленського – частково через розчарування просуванням реформ, на думку аналітиків та колишніх чиновників.

Повідомлялося, що Білий дім відмовився від ідеї запросити Зеленського до Овального кабінету до запланованої зустрічі президента Байдена з президентом Росії Володимиром Путіним 16 червня після того, як змінили керівництво «Нафтогазу». Тепер очікується, що Зеленський відвідає Білий дім у липні.

Аналітики та колишні урядовці також припускають, що через шум навколо «Нафтогазу», критику від громадянського суспільства та підозри щодо його зв’язків із Росією Єрмак, можливо, намагатиметься покращити свій імідж у Вашингтоні, частково щоби переконати Зеленського, що він – досі найкраща людина для відносин зі США.

Наприкінці лютого Єрмак опублікував колонку, спрямовану на аудиторію у Вашингтоні на вебсайті «Атлантичної ради», у якій вказується, що адміністрація Зеленського «віддана співпраці пліч-о-пліч із новою адміністрацією США».

Потім, на початку травня, кільком американським законодавцям надіслали листи із каліфорнійського офісу американсько-українського бізнесмена Ігоря Пастернака із пропозицією зустрічі з Єрмаком пізніше того ж місяця.

Лист описував Єрмака як «головного радника з питань національної безпеки» Зеленського, «наймогутніша людина в Україні після президента» і «power broker», тобто «сірий кардинал», у внутрішніх та міжнародних справах.

Лист вказував метою зустрічі подяку Конгресу за підтримку проти російської агресії та інформування Конгресу про «стан справ в Україні та навколо неї».

Цей лист надійшов після того, як Сполучені Штати очолили союзників України в засудженні величезного нарощування російських сил на кордоні з Україною в березні та квітні. Відтоді Росія відвела частину своїх військ, але ситуація залишається напруженою.

Поїздка Єрмака у Вашингтон так і не відбулася. За словами одного колишнього американського чиновника, який спілкувався з Радіо Свобода на умовах анонімності, американська сторона, схоже, не виявила інтересу в зустрічі віч-на-віч.

Помічник із питань зовнішньої політики одного із законодавців, який отримав лист, також на умовах анонімності через чутливість цих питань сказав Радіо Свобода, що їхній офіс відмовився від зустрічі, оскільки запит не відповідав належному протоколу, бо не пройшов через посольство України у Вашингтоні.

Цей помічник також пояснив це сумнівами щодо репутації Єрмака та можливості того, що поїздка швидше була для того, щоби зробити фотографії, які покажуть його американські зв’язки, ніж для просування реформ Зеленського.

Помічник також зазначив, що члени групи підтримки України в Конгресі США просили провести зустріч із Єрмаком восени, щоб обговорити те, що схоже на відступ від ключових політичних та економічних змін після його призначення на посаду керівника Офісу в лютому 2020 року.

Коли Єрмак захворів на COVID-19 приблизно тоді, коли був надісланий цей запит, він так і не зв’язався повторно з американськими законодавцями, каже помічник.

У відповіді на запит Радіо Свобода офіс Єрмака заперечив, що він мав будь-які плани прибути до Сполучених Штатів у травні, і зазначив, що цей лист був приватною ініціативою Пастернака.

Проте аналітики кажуть, що така «закулісна» дипломатія – це саме те, як любить працювати Єрмак.

«Із самого початку він дуже скептично ставився до здатності професійних дипломатів проводити ефективну зовнішню політику», – сказала Радіо СвободаАльона Гетьманчук, директорка центру «Нова Європа».

Вона та інші вказували на готовність Єрмака зустрітися в серпні 2019 року з Руді Джуліані, особистим адвокатом Трампа, щоб обговорити можливий візит Зеленського до Білого дому та американську військову допомогу в обмін на те, що Україна оголосить розслідування щодо сина Байдена, Гантера, який незадовго до того вийшов із правління газової компанії в Києві.

Декілька спостерігачів, які вважають, що Єрмак справді стояв за листом Пастернака до американських законодавців або принаймні знав про його підготовку, сказали Радіо Свобода, що він просто не зрозумів, що адміністрація Байдена в такий спосіб не працює.

Але Каратницький з «Атлантичної ради» не вважає, що Єрмак стояв за цим листом. Каратницький пояснює, що Єрмак «вивчив свій урок» про небезпеку «закулісної» дипломатії після інциденту з Джуліані.

Проте деякі урядовці у Вашингтоні не забули про зв’язки Єрмака з Джуліані. І це ще одна причина його обережного прийому в столиці США, на думку аналітиків та колишніх чиновників. Публікація цього місяця дзвінка між двома чоловіками у 2019 році знову повернула це питання в заголовки ЗМІ.

Без досвіду зовнішньої політики

Хоча Єрмак де-факто є керівником зовнішньої політики України зі США та Росією, аналітики та колишні чиновники зазначають, що він не має досвіду в дипломатії.

Єрмак вивчав право в Києві, а в середині 1990-х років створив власну міжнародну юридичну фірму. У 2010-х він познайомився із Зеленським – тоді коміком, актором і продюсером, – коли розширив бізнес до виробництва фільмів, і вони стали близькими друзями.

Єрмак приєднався до президентської кампанії Зеленського і спочатку був призначений радником президента в закордонних справах після несподіваної перемоги коміка у квітні 2019 року. У липні того ж року він поїхав у Вашингтон, щоб обговорити можливий візит Зеленського з урядовцями Трампа, враховуючи радника з питань національної безпеки Джона Болтона.

Єрмак, який має незначні ділові зв’язки в Росії, уклав угоду про обмін ув'язненими із Москвою у вересні 2019 року, що забезпечило Зеленському велику перемогу на початку його терміну. Ще один обмін полоненими, цього разу з окупованими територіями на сході, відбувся в грудні того ж року.

Однак переговорна позиція Єрмака засмутила багатьох людей в Україні та США, які вважали, що він занадто готовий прийняти ключові вимоги Кремля. Це, а також припущення американських аналітиків про те, що британська розвідка попереджала Зеленського наприкінці 2020 року про те, що його права рука – сам розвідник, підживлювало припущення, що він є агентом Москви.

Відтоді переговори Єрмака з Москвою зайшли в глухий кут, про що свідчить спалах боїв із російськими гібридними силами та демонстрація Росією сили на кордоні України цієї весни. Аналітики та колишні чиновники заявляють, що президент Росії Путін не зацікавлений у вирішенні, яке дозволить Україні досягти успіху як суверенна нація.

Ще один колишній американський урядовець, який зустрічався з Єрмаком, розповідаючи про зусилля керівника Офісу президента в боротьбі з Росією, сказав, що Єрмак «загубився, помиляється й надто захоплений власною здатністю орієнтуватися в цих політичних течіях».

Найвище місце

Єрмак закріпив позицію «номера 2» після того, як переміг у внутрішній боротьбі проти попереднього керівника Офісу президента Андрія Богдана, який до цього працював особистим адвокатом Ігоря Коломойського, могутнього бізнес-магната, якого не люблять на Заході через його тактики ведення бізнесу.

Зеленський звільнив Богдана в лютому 2020 року, всього через вісім місяців, замінивши його Єрмаком.

Хоча дехто на Заході був радий, що колись наближена до Коломойського людина більше не стоїть поруч із президентом, незабаром вони розчарувалися низкою рішень, що вийшли з оновленого Офісу президента.

Через місяць після підвищення Єрмака Зеленський звільнив уряд реформаторів, сформований Богданом. Він також звільнив генерального прокурора Руслана Рябошапку, якого поважали за антикорупційну роботу.

Упродовж наступних місяців ключове реформістське законодавство сповільнилося або відкотилося; на важливі посади найняли людей, пов’язаних зі скинутим проросійським президентом Віктором Януковичем; та було підірвано корпоративне управління в державних компаніях, серед інших погіршень.

Декілька людей, з якими спілкувалося Радіо Свобода для цієї статті, вважають, що Єрмак зіграв ключову роль у цих подіях.

Колишній прем’єр-міністр Гончарук сказав, що Єрмак керується не якоюсь сильною політичною ідеологією, а тим, що найкраще підходить для рейтингу президента в короткостроковій перспективі. В інтерв’ю «Інтерфаксу» у 2019 році, яке один американський урядовець виділив як «варте прочитання» для розуміння Єрмака в електронному листі до представників Білого дому та Держдепартаменту, керівник Офісу заявив, що його мотивація випливає з «безумовної віри» в Зеленського.

Рейтинги схвалення президента України падають, відколи його період «медового місяця» закінчився наприкінці 2019 року. Він упав із 67 відсотків у червні 2019 року до 38 відсотків у березні цього року, за даними опитування Міжнародного республіканського інституту.

За останні декілька місяців президент оголосив низку популістських заходів, в тому числі тимчасове обмеження цін на газ, боротьба з олігархами та проросійськими політиками. На думку деяких експертів, зараз це дає йому певний стрибок у рейтингах.

В українських медіа поширюються чутки, що заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко або керівник Служби безпеки України Іван Баканов з нетерпінням чекають свого часу, якщо Зеленський розчарується в Єрмаку.

Проте експерт з питань України Каратницький каже, що довіра Зеленського до Єрмака «настільки сильна», що вона може фактично «нейтралізувати» вплив сумнівів Заходу та навіть зниження рейтингу.