10 хвилин. Така відстань автівкою від Києва до Ірпеня.
10 хвилин відділяли російська війська від того, щоб розпочати масштабні бої з участю піхоти, танків, артилерії вже в українській столиці.
Російський наступ, удар щонайменше семи батальйонно-тактичних груп – а це тисячі професійних військових – відбили підрозділи ЗСУ, яких було у кількадесят разів менше за противника, ірпіньські тероборонівці, що здебільшого вперше взяли до рук зброю, і волонтери, які допомогали усім, чим могли.
Ірпінь російські сили змогли окупувати лише на третину. Так у березні 2022 року місто стало сірою зоною, опинилося, за фронтовою термінологією – на нулі.
Бої точилися навіть не за кожну вулицю. За кожен будинок.
Російські військові при цьому, за словами місцевих, насамперед нищили інфраструктуру міста і вбивали беззбройних українців. Зокрема, давали їм надію на евакуацію, а потім стріляли у спину.
Фільм Радіо Свобода розповідає про це, про людей, які пережили окупацію, рятували інших і боролися за звільнення Ірпеня: