Як зробити Хортицю головним туристичним магнітом України?

Запоріжжя – Новації чи історія? Функціональна наповненість чи ідейний зміст? – відповідей на такі запитання шукають у Запоріжжі. Зараз у місті офіційно проходить всеукраїнське обговорення щодо шляхів розвитку Національного заповідника «Хортиця», ініційоване обласною владою. Цей об’єкт національного значення, що розташований у самому серці Запоріжжя, підпорядкований міністерству культури та інформаційної політики України. Наразі на території Хортиці вже цього року планують здійснити певні роботи з оновлення інфраструктури та перебудови низки об’єктів. Обласна влада заявляє, що це зробить острів більш туристично привабливим. То що ж чекає на Хортицю?

«На острові Хортиця багато потрібно робити. Це фактично магніт України. У нас там великі плани, і в цьому році багато чого буде зроблено – оновимо парк, зробимо логістику в парку, спортивні об'єкти, музеї. І, до того ж, там проходить міст – Запорізький, який вже будували 15 років і ніяк не могли побудувати. Ми закінчимо його в цьому році», – таку заяву під час форуму «Україна 30. Культура. Медіа. Туризм» заступника голови Офісу президента України, координатора програми «Велике будівництво» Кирила Тимошенка від 10 березня цитує сайт Запорізької ОДА, повідомляючи про включення Національного заповідника «Хортиця» в державну програму «Велика реставрація».

Що ж саме місцева і центральна влада планує на Хортиці? 23 квітня під час візиту до Запоріжжя Міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка на території історико-культурного комплексу «Запорозька Січ» відбулася офіційна презентація того, що буде робитися цього року у Національному заповіднику. Концепція проєкту передбачає реконструкцію будівлі музею історії запорозького козацтва, будівництво оглядового майданчика, доріжок, благоустрій, озеленення території навколо та оновлення кургану поряд із музеєм (так званий «Курган єдності України» – ред.).

Презентація для громадськості проєкту перетворень на території Національного заповідника «Хортиця», 30 квітня 2021 року

Серед потенційних проєктів, реалізацію яких на Хортиці, анонсують – і будівництво музею дніпровського судноплавства. Розмови про його створення тривають ще з середини 2000-х років. Утім, наразі сам проєкт майбутнього музею офіційно не презентували.

Також 23 квітня під час візиту Олександра Ткаченка на Хортицю підписали Меморандум між Міністерством культури та інформаційної політики України, Запорізькою обласною державною адміністрацією та ПАТ «Запоріжсталь» про «консолідацію зусиль у відродженні острову Хортиця». Як офіційно повідомляється, розробка концепції та проєкту реконструкції музею та кургану на Хортиці була реалізована саме за фінансової підтримки останнього підприємства. Серед його власників – олігархи Рінат Ахметов та Вадим Новинський. «Запоріжсталь» також входить до групи компаній «Метінвест».

Всеукраїнське обговорення шляхів розвитку Національного заповідника «Хортиця», 30 квітня 2021 року

Паралельно у квітні запорізька обласна влада оголосила про проведення «всеукраїнського обговорення долі легендарного острову Хортиця». Майданчик для нього в онлайн і офлайн форматі надала громадська організація «Запоріжжя. Платформа спільних дій». Саме під час одного з таких обговорень 30 квітня проєкт потенційних змін на Хортиці презентували вже для громадськості. На спеціальних планшетах показано як виглядатиме зовні після реставрації музей історії запорозького козацтва, майданчик біля його входу та курган поряд із музеєм. Якщо відносно перших двох об’єктів у запорожців не виникає особливих питань, то потенційний вигляд кургану став предметом цілої дискусії у соцмережах… Що ж це за так званий «Курган Єдності України»?

Повернути Хортиці її «Козаків» – місія нездійсненна?

Курган біля музею історії запорозького козацтва, 23 серпня 2020 року

У вересні 1965 року радянська влада оголосила Хортицю Державним історико-культурним заповідником. У відповідності до постанови Ради Міністрів Української РСР від 18.09.1965 № 911 «Про увічнення пам’ятних місць, зв’язаних з історією запорозького козацтва» на острові планувалося звести музей козацтва, тематичний парк на кшалт Пирогова тощо.

«В середині 70-х років, коли будувався музейний комплекс, біля музею виник штучний пагорб з ґрунту, який був взятий з котловану цього будівництва, і був насипаний 14-метровий пагорб, на якому планувалося встановити символічну композицію. І було проведено декілька конкурсів. Всі ці десятиріччя було дуже багато думок різноманітних – від бандуристів, хрестів, «козаків у дозорі» до скульптурних композицій на честь дружби України з Росією. Але в результаті всіх цих дій останнє, що дійсно вдалося зробити: це в 2011 році на цьому штучному пагорбі було встановлено найвищий в Україні флагшток.

І якщо ми кажемо про курган, то цей флагшток і називався «Прапор Єдності України», бо Хортиця символічно об’єднала два береги Дніпра, лівий-правий, і по середині було встановлено найвищий флагшток. Це відбулося урочисто. І власне це місце планувалося розбудовувати в подальшому, розбудовувати символічні об’єкти, облаштувати якусь скульптуру, зробити благоустрій цієї території, але до сьогоднішнього дня фінансових можливостей не було», – ділиться історією появи кургану поряд із Музеєм історії запорозького козацтва в.о. генерального директора Національного заповідника Максим Остапенко.

Максим Остапенко

Первинно на цьому штучному насипі планувалося встановити скульптурну композицію авторства відомого і вже нині покійного запорізького скульптора Владлена Дубініна «Козаки в дозорі». Він став переможцем відповідного всеукраїнського конкурсу. Після усунення у 1973 році від влади першого секретаря ЦК КПУ Петра Шелеста було згорнуто проєкт увічнення пам'ятних місць, пов'язаних із історією козацтва на Хортиці. Також радянська влада переглянула рішення про створення музею козацтва – замість нього на острові почав працювати Музей історії міста Запоріжжя. В кінці 1980-х – на початку 1990-х, фактично зі здобуттям Україною незалежності запорізькі історики, що працювали на Хортиці, змогли офіційно повернутися до робіт із вивчення та популяризації історії запорізького козацтва. Музей на Хортиці отримав свою сучасну назву, а заповідник у 1993 році – статус національного.

Паралельно у Запоріжжі порушували питання встановлення на кургані поряд із музеєм історії запорозького козацтва композиції Дубініна. Зокрема, 2011 року Запорізька ОДА оголосила збір коштів на її створення, втім проєкт так і не був реалізований.

Проєкт того, як хочуть переробити штучний курган на Хортиці

Що ж наразі пропонують зробити на так званому «Кургані Єдності»? Мова йде про облаштування спеціального підйому на його вершину. Що це буде – під час спеціального обговорення 30 квітня пояснила керівниця компанії розробника проєкту облаштування кургану, очільниця «Big City Lab» Вікторія Тітова:

«Люди і так хочуть піднятися на курган, оскільки це найвища точка на острові, це просто цікаво. По-друге, коли ми поводили фокус-групу з жителями Запоріжжя, то багато хто говорив про Хортицю як про простір, куди можна прийти, відпочити, наповнитися, відчути якусь неймовірну енергетику. І найвища точка на острові – це ніби джерело цієї сили, тому ми вирішили дати можливість кожному піднятися.

Зазвичай такий підйом – це арт-об’єкт, і арт-об’єкти не роблять загальнодоступними тому, що вони мають за собою в першу чергу якусь естетичну функцію і потім вже функціональну. Ми ж хотіли зробити його повністю функціональним, і зробили підйом цілком доступним. Тобто кожна людина зможе піднятися наверх – на колясці або з маленькою дитиною, або з дитиною на колясці, або просто жінка на підборах. Усі, кому зазвичай важко підійматися наверх, зможуть дійти до вершини», – каже Вікторія Тітова.

Проєкт перетворень на території Національного заповідника «Хортиця»

Подібні пропозиції зазнали активної критики в запорізькому секторі соцмереж, зокрема від місцевих істориків та краєзнавців. Один із них – історик, головний спеціаліст із історико-культурного надбання міста Запоріжжя Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради Павло Кравчук.

«У Запоріжжі не так багато точок надзвичайного містобудівного значення, локацій сучасною мовою. Це такі об’єкти, як будинки на в’їзді до Соцміста зі сторони греблі, площа 12 квітня і Маяковського, центральна площа міста – Фестивальна. І однією з таких надзвичайно цінних локацій у містобудівному значенні є і «Курган єдності», який впливає на сприйняття міської панорами, на сприйняття лівобережної частини з пам’ятника світового значення Дніпровська ГЕС, на сприйняття нашого міста з кораблів, що проходять повз по Дніпру.

Тобто це місце, яке фактично визначає змістовне розуміння саме острова Хортиця у складі величезного містобудівного комплексу, і закріплює за Хортицею статус національної святині, пов’язаної з історією запорізького козацтва, національної святині, що потрапила у строкате історичне оточення», – пояснює історик значення штучного кургану на Хортиці як архітектурного об’єкту.

Павло Кравчук

У той же час Павло Кравчук звертає увагу на саму історію кургану. І відповідно підіймає питання про необхідність повернення до первинного проекту встановлення на ньому композиції «Козаки в дозорі». Каже, питання не тільки в естетичному наповненні простору Хортиці, а в ідеологічному, історії боротьби за відродження національної пам’яті.

«Первинно, коли будувався музей історії запорозького козацтва, який потім називався музей історії Запоріжжя, курган передбачався як невід’ємна частина всього комплексу. Він мав завершитися виразним пластичним символом відродження інтересу до історії рідного каю, до історії України.

Політика на республіканському рівні тоді різко змінилася, і людей, які виступали, скажімо, за обмежені варіанти національного відродження, піддали обструкції і поставили на них клеймо «буржуазних націоналістів». У цьому сенсі самі гоніння на наш символ «Козаки в дозорі» говорять про те, що саме ця скульптурна група має і зараз підтверджувати відродження острова Хортиця», – пояснює свою думку Павло Кравчук.

Історик додає: «Говорити зараз про те, що ми знайшли заміну цій групі у якості серпантинної доріжки, яка не співвідноситься з містобудівним значенням самого так званого «Кургану Єдності», це абсолютно непрофесійно і неправильно. Це можуть стверджувати лише люди, які не знають історію питання, історію проєктування комплексу, в ході якої була вирішена інженерна проблема встановлення пам’ятника з загальними габаритами, що досягають висоти 11 метрів.

І ця проблема була вирішена конкретними людьми – Жариковим Миколою Леонідовичем, Щегловою Тетяною Іванівною. Але до цих людей ніхто не звертається, досвід не збираються використовувати, а люди поступово старіють. Хтось іде з життя. Допоки не звернемося до їх досвіду – будемо розмовляти ні про що».

А ось ініціатор публічного всеукраїнського обговорення щодо шляхів розвитку Національного заповідника «Хортиця», керівництво Запорізької ОДА до таких пропозицій ставиться дещо скептично.​

Олександр Старух

«Він (курган – ред.) для цього не передбачався. Певний час була ця історія: і про виділення бронзи, і про цей пам’ятник «Козаки в дозорі», й інші пам’ятники. Зараз ідуть обговорення з громадськістю. Думаю, дійдуть якогось висновку.

На мій погляд, особисто – як людини, не як чиновника, – має бути створене місце для людей живих, у першу чергу, і треба дати можливість доторкнутися саме до історичних реліквій. Це не прості речі. Ми з вами говоримо поставити якийсь пам’ятник, а він щось важить. Це питання до прихильників цього проекту, чого не збудували до цього часу» – заявив у відповідь на запитання кореспондента Радіо Свобода щодо можливості встановлення на кургані композиції «Козаки в дозорі» голова Запорізької ОДА Олександр Старух.

Як жили пересічні козаки на Запорізькій Січі? Фоторепортаж із експозиції на Хортиці

Острів у серці міста

«Стабільно є певний відсоток людей, які дійсно, перебуваючи у Запоріжжі, прагнуть потрапити на Хортицю. На жаль, Хортиця сьогодні мало дає саме туристичних вражень. Є реконструкція козацької січі, але, на жаль, поки не працює музей. Всі чекаємо на його відкриття», – розповідає про те, який попит як туристичний об’єкт має Хортиця у гостей Запоріжжя, генеральний директор запорізького готелю «Intourist hotel» Максим Ванат.

Він бере участь у всеукраїнському обговоренні щодо розвитку Національного заповідника. Каже, що сподівається, що острів стане дійсно туристично привабливим. Зокрема, отримає оновлену систему інформаційних вказівників, транспорту по самому острову, що зробить зручним пересування туристів по ньому тощо. Водночас як учасник обговорення Максим Ванат звертає увагу на необхідність комплексних і одночасних змін як на Хортиці, так і у самому Запоріжжі.

«З точки зору історичної, Хортиця і Запоріжжя – це нерозривні частини єдиного, це два нерозривні поняття. Відповідно у сучасному світі місто не може бути осторонь від розвитку заповідника, розвитку туристичного центру – Хортиці. Перше, з чого мені здається треба починати – це зі створення концепції Запоріжжя майбутнього, з того, що буде у Запоріжжі завтра. І авжеж в цьому проекті мають враховуватися ті можливості туристичні, що ми маємо.

А ми дійсно маємо у вигляді Хортиці колосальний скарб, який нам залишили наші предки. Сам план розвитку міста необхідний, аби мешканці Запоріжжя жили і бачили майбутнє, бачили план розвитку, брали в ньому участь, співпереживали. По-друге, молодь як мінімум буде бачити перспективи розвитку міста, роблячи вибір, сподіваюсь, буде більше лишатися у нашому місті», – каже Максим Ванат.

Представник готельного бізнесу Запоріжжя детально роз’яснює, чому ж не можна розвивати Хортицю як туристичний об’єкт, не розвиваючи саме місто, в серці якого розташований острів.

«Туризм завжди невід’ємний від інфраструктури того місця, де знаходиться туристичний об’єкт. Відповідно, для туризму потрібні не лише дороги на Хортицю, а й в місті. Нещодавно відкрився аеропорт (новий термінал – ред.) у Запоріжжі, що є колосальною перевагою для міста. Для якісного забезпечення туристів, що поїдуть на Хортицю, потрібний транспорт. Знову ж таки потрібна інфраструктура, що надаватиме готельні, ресторані послуги тощо. Такий великий потік туристів, що можливий, не реально буде обслуговувати такими невеликими потужностями, що зараз є на Хортиці і в місті.

Відповідно, якщо буде все те, що перелічив, будуть створені умови для розвитку транспорту, логістики, готельно-ресторанного бізнесу, то це, по-перше, дасть можливість створити досить велику кількість робочих місць для міста. Це, в принципі, вже є цікавим і передбачено у самій політиці міста. Це дасть зовсім інше сприйняття міста в інформаційному просторі України, бо сьогодні Запоріжжя має один статус, образ і легенду, а з розвитком Хортиці як туристичного центру саме наповнення змістом Запоріжжя буде мінятися», – пояснив свою позицію кореспонденту Радіо Свобода Максим Ванат.

На Хортиці

Схожої думки дотримується й учасник дискусії у соцмережах щодо розвитку Національного заповідника історик Павло Кравчук:

«Поза Запоріжжям розглядати Хортицю в принципі не можна через одну величезну причину: комунікація людей з певною локацією передбачає подальші моменти, пов’язані з розміщенням, з організацією харчування, дозвілля. В рамках одного острова Хортиця, Національного заповідника ці питання не вирішити. Тим більш, що ми чудово розуміємо, що людина їде на Хортицю за сприятливих умов, в може ознайомитися зі строкатою історією розвитку всього Запоріжжя. Це створить певний у світоглядному значенні кумулятивний ефект. Люди будуть переноситися з епохи в епоху. І фактично Запоріжжя – це своєрідна машина часу».

Наразі керівництво Запорізької ОДА, яка виступила ініціатором всеукраїнського обговорення щодо шляхів розвитку заповідника, не підтверджує наявність чи відсутність комплексного бачення спільного розвитку Хортиці та Запоріжжя. В органі місцевої влади також не ведуть мову про якісь консультації з містом задля створення такої. В ОДА наголошують, що реалізують державну стратегію щодо об’єкту національного значення.

«Хортиця розташована в середині міста. Разом із тим ми як адміністрація займаємся тим, що належить державі. Державі належить Національний заповідник, музей історії запорозького козацтва. Ми ними і займаємося, державною власністю в тому числі. Дорога та все інше – це ж міста торкається. Всі питання широкі, які торкаються острова… то для цього є комісія, в яку входять і представники міста.

Ми державний орган. Ми реалізуємо державну стратегію. Все, що торкається життя людей – питайте у того, хто за це відповідає. Ми будемо спряти і здійснювати всі заходи в межах наших повноважень, які на рішення цих проблем будуть спрямовані», – сказав у відповідь на запитання кореспондента Радіо Свобода про наявність спільного бачення обласних і міських органів влади щодо розвитку Хортиці як туристичного центру голова Запорізької ОДА Олександр Старух.

А що ж хочуть самі запорожці бачити на Хортиці?

Голос мешканців Запоріжжя обов’язково має бути врахований, у тому числі в питаннях ідейного, змістовного наповнення простору Хортиці, переконаний учасник дискусії у соцмережах щодо перетворень на Хортиці історик Павло Кравчук. Відповідно, він наголошує на необхідності партисипативного підходу вже на етапі розробки концепту змін у Національному заповіднику.

«Місто купило острів Хортиця в 1916 році. Це треба пам’ятати – ніхто цю купчу не відміняв. Коли Хортиця стала власністю міста, то до неї було посилена увага міської влади. А зараз які ми можемо робити знаки уваги, маючи таке екстериторіальне становище Хортиці, коли фактично всі питання вирішуються на регіональному чи національному рівні, не залучаючи територіальну громаду?

Це та ж сама історія, що і з «Курганом єдності», коли люди у невідомих нам київських кабінетах і з площі Фестивальної міста Запоріжжя придумали якусь геометричну фантазію і поставили перед фактом запорожців, які у декількох поколіннях мріяли про те, щоб там як символ національного відродження була встановлена скульптура, монумент Владлена Костянтиновича Дубініна «Козаки в дозорі»», – каже головний спеціаліст з історико-культурного надбання міста Запоріжжя Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради.

Під час всеукраїнського обговорення шляхів розвитку Національного заповідника «Хортиця», 30 квітня 2021 року

Наразі всеукраїнське обговорення щодо розвитку Національного заповідника «Хортиця» триває. Організатори обіцяють проводити дискусійні панелі кожні два тижні. Остання з них відбулася у п’ятницю, 30 квітня.

«Ще раз наголошую, що дискусія публічна, і ми враховуємо максимально всі думки, всі побажання для розвитку острова Хортиця, якими б вони не були діаметрально протилежними, бо розуміємо, що напевно істина десь посередині. І відповідно, чому настоювали, що ми лишаємося в цьому форматі?

Ми маємо вже певний приклад, що це спрацьовує на прикладі процесів декомунізації, коли перейменування вулиць, містечок відбувалося не зверху, а після обговорення у громадах. І в результаті на даний момент ми маємо поодинокі випадки незгоди. Це є радше винятком, ніж правилом, тому що, поспілкувавшись, порадившись, робили так, як хотіли на місцях», – заявив 30 квітня директор департаменту культури, туризму, національностей і релігій Запорізької обласної державної адміністрації Владислав Мороко під час панельної дискусії всеукраїнського обговорення щодо шляхів розвитку Національного заповідника «Хортиця».

Щоправда, яким чином будуть враховані і використані на практиці всі висловлені пропозиції і зауваження учасників дискусії з Запоріжжя і всієї України – питання відкрите. Адже на сайті електронної системи публічних закупівель Prozorro вже від початку квітня тривають тендери з закупівлі робіт із реконструкції будівлі Музею історії Запорозького козацтва, а також будівництва оглядового майданчика, доріжок, терасування крутих схилів та озеленення території «Кургану Єдності України».

Очікувана вартість робіт щодо музею – 70 мільйонів гривень, а на кургані – 16 мільйонів. Безпосередній початок аукціону щодо закупівель робіт по обох об’єктах на Хортиці призначений на 12 травня.