Від масштабного порятунку цивільних (вивезення із зони обстрілів) до діджиталізації, інклюзії та перевезення лідерів світових держав – для «Укрзалізниці» повномасштабна війна стала не лише випробуванням, але й каталізатором якісних змін. Попри постійні обстріли та втрати, зауважують в УЗ, цей процес набирає обертів. Як велика війна трансформувала «Укрзалізницю»? Які нововведення сталися за останні два роки та чого очікувати далі? Аналіз від Радіо Свобода.
На момент початку повномасштабної війни Росії проти Україні, українська залізниця мала переважно застарілі вагони та локомотиви, проблеми із якістю обслуговування пасажирів та довгу історію корупційних скандалів та невдалих спроб реформування.
Проте, коли російські ракети вдарили по мирних українських містах, а танкові колони армії РФ перетнули державний кордон, саме державна компанія «Укрзалізниця» взяла на себе місію і відповідальність – вивозити людей з-під обстрілів із загрожених регіонів у безпечніші місця, до західних кордонів.
Тільки за 8 днів з початку російської агресії проти України Укрзалізниця - Ukrzaliznytsia евакуювала більше 1 мільйона людей.
Ті, хто їхав тими евакуаційними потягами, добре запам'ятали те відчуття, коли вони з дітьми нарешті потрапили всередину вагона, і заповнений «під саму зав'язку» потяг починав рух – подалі від вибухів, обстрілів і звуків боїв.
Відео від 25 лютого 2022 року:
Марічка Паплаускайте з колишнім прем’єром Великої Британії Борисом Джонсоном.
«Укрзалізниця» стала одним із символів українського спротиву та опорою для українців. Це стало рушієм змін у роботі однієї із найбільших залізниць Європи, переконана Марічка Паплаускайте.
Вона – авторка книги про «Укрзалізницю» під час війни, що незабаром вийде друком – провела десятки інтерв’ю із менеджерами та провідниками «Укрзалізниці».
«Деякі рішення ухвалювалися дуже швидко, щоб вистояти», – пояснює Радіо Свобода Паплаускайте.
Саме тому, зауважує вона, коли російська армія намагалася захопити Київ та інші міста, на вагоноремонтних заводах почали виготовляти протитанкові «їжаки».
«Рішення ухвалювалися телефоном, без наказів», – так було і з евакуацією цивільних, яка стала і поштовхом до змін.
Майдан Незалежності, Київ. Україна. 2 березня 2022 року
Порятунок із ризиком для життя
Чимало працівників залишилося на непідконтрольних територіях, перебувають у полоні або ж їхня доля невідома – кількість важко підрахуватиОлександр Шевченко
За два роки великої війни залізницею евакуювали понад 4 мільйони людей, повідомили в «Укрзалізниці».
У перші дні повномасштабного вторгнення до евакуації з прифронтових територій залучили весь «критичний персонал».
Переповнені евакуаційні потяги курсували з Києва, Харкова, Лисичанська, Запоріжжя на захід. І безперервно відправлялися у найгарячіші точки, звідки залізничники часто вивозили пасажирів з-під обстрілів, ризикуючи власним життям та здоров’ям.
За офіційною інформацією, за останні два роки понад 20 залізничників загинули на робочому місці.
«Чимало працівників залишилося на непідконтрольних територіях, перебувають у полоні або ж їхня доля невідома – кількість важко підрахувати», – розповідає Радіо Свобода керівник із комунікацій пасажирського напряму «Укрзалізниці» Олександр Шевченко.
Люди переходять колії, щоби потрапити на евакуаційний потяг з Києва до Львова. 4 березня, 2022 рік.
На другий день великої війни евакуаційний потяг відправили і до Маріуполя. Через руйнування колій він залишився у пастці, а людей вдалося евакуювати автобусами.
Згодом залізничники адаптувалися до роботи в умовах війни. Багато з них пережили окупацію і знають, як діяти під час обстрілів, розповідає Марічка Паплаускайте. Вона розповіла, що була на херсонському вокзалі, коли російські війська обстріляли евакуаційні потяги.
«Працівники вокзалу діяли злагоджено, тож і люди не відчували паніки», – згадує репортажистка. За її словами, таких історій у залізниці чимало.
|
Росія, попри численні докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовані обстріли цивільних в Україні
|
«Потяг до перемоги» прибув на Харківщину та в Херсон за лічені дні після звільнення окупованих територій.
Вокзали у прифронтових містах та районах перелаштовували на гуманітарні штаби з пунктами обігріву та харчуванням.
Наприкінці 2023 року за підтримки фонду Фонду Говарда Баффета на прифронтові території запустили і перший у світі поїзд-кухню (Food Train).
Кухарі готують їжу на першому рейсі потяга-кухні з Києва до Харкова. 23 листопада 2023 року.
Щойно десь посилюються бойові дії, там одразу посилюється евакуаціяОлександр Шевченко
Сьогодні продовжують курсувати евакуаційні рейси з Донеччини, Запоріжжя, Херсонщини та Сумщини. Зараз цей процес налагоджений, проте безпека залишається однією із найбільш важливих комплексних питань, каже Олександр Шевченко.
«Тут є елемент спонтанності, до якого ми вже звикли. Щойно десь посилюються бойові дії, там одразу посилюється евакуація».
В «Укрзалізниці» у відповідь на запит Радіо Свобода повідомили, що у 2023 році з прифронтових територій пасажирськими рейсами вивезли 63 тисячі людей.
Проте зараз здебільшого евакуюють маломобільні чи інші категорії
населення за груповими заявками, додав Шевченко.
Минулого року таких було 450 тисяч пасажирів, зокрема діти з родин, постраждалих від війни, діти ВПО та пасажири інших соціально незахищених категорій, повідомили в «Укрзалізниці».
Діти-сироти з окупованих територій очікують на евакуацію. Запоріжжя, 26 березня, 2022 рік.
«Залізне плече» для ЗСУ
Поки триває активний захист країни від російської армії, «Укрзалізниця» спільно із Командуванням Медичних сил ЗСУ виводить на колії все більше санітарних вагонів. Це спеціально переоблаштовані пасажирські вагони для евакуації поранених воїнів до тилових шпиталів. За даними Міноборони, наразі компанія використовує 62 таких вагони.
Олександр Шевченко, керівник з комунікацій пасажирського напряму «Укрзалізниці»
Керівник з комунікацій «Укрзалізниці» у коментарі для Радіо Свобода додав, що вони також очікують на нові вагони українського виробництва.
Російська війна безпосередньо впливає як на роботу самої залізниці, так і на людей, які на ній працюють.
За даними «Укрзалізниці», понад 10 200 українських залізничників служать у лавах Збройних сил України.
Із них близько тисячі ветеранів вже повернулися додому. А завдяки підтримці в рамках програми «Інклюзивна залізниця: працевлаштування» понад 800 демобілізованих залізничників повернулися і до роботи, повідомив Радіо Свобода пресцентр «Укрзалізниці».
Велика війна завдала залізничникам непоправних втрат. Загалом за останні два роки, згідно з офіційними даними, загинули більше 600 працівників, переважна більшість – на службі у лавах ЗСУ або ТРО.
Міноборони показало санітарний вагон «Укрзалізниці» для евакуації поранених військових. Лютий, 2024
Підтримка цивільних та ветеранів
За час повномасштабної війни за різних обставин понад 1560 залізничників були поранені, зазначають у компанії. Як і сім’ями загиблих, ними опікується фонд «Залізна родина». Зібрані кошти також йдуть на реабілітацію поранених залізничників або ж на відновлення зруйнованого житла.
Частина працівників проживає поблизу станцій, по яких неодноразово прилітали російські ракети, пояснює Олександр Шевченко, керівник з комунікацій пасажирського напряму.
Зруйнований російським обстрілом залізничний вокзал у Костянтинівці. 25 лютого 2024 року
З огляду на ситуацію в країні, каже Шевченко, «Укрзалізниця» реалізовує близько 200 соціальних проєктів, чимало з яких пов'язані із наслідками війни. Так, зокрема, на залізниці намагаються створити умови для безбар’єрності та інклюзивності. Так, у 2025 році, як повідомляло «Громадське радіо», очікують на 44 вагони зі спеціальним механізмом для людей на колісних кріслах.
Серед пріоритетів – також підтримка та реінтеграція ветеранів, повідомила «Укрзалізниця» у коментарі Радіо Свобода.
Військовослужбовець Дмитро обіймає свою дружину перед її поверненням у Київ на вокзалі у Краматорську. 8 жовтня, 2023 рік.
В контактному центрі зараз працює експровідник, який, на жаль, отримав поранення обох ніг, тож зараз на протезахОлександр Шевченко
«На конкретному прикладі... В контактному центрі зараз працює експровідник, який, на жаль, отримав поранення обох ніг, тож зараз на протезах і не може виконувати функції провідника. – розповідає Олександр Шевченко. – Тобто люди залишаються в нашій «залізній родині», але ми іноді їх перекваліфікуємо і шукаємо місце, яке буде їм до снаги і надихатиме далі залишатися залізничниками».
Окрім надання безпосередніх послуг, провідникам часто доводиться бути і своєрідними психологами, допомагати людям із ПТСР та іншими травмами війни.
«Ми розуміємо, що зараз залізницею подорожують всі, і різні люди у різному психологічному стані, зокрема це стосується військових, – коментує представник «Укрзалізниці». – Наші бригади вже навчені, вони мають різні психологічні навички, необхідні для того, щоб з ними спілкуватися, заспокоювати». Він також додав, що працівники, які повернулися зі служби на фронті, «можуть говорити з бійцями однією мовою».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Травма від війни: як допомогти дітям та на що звертати увагу дорослим?І, на жаль, кажуть залізничники, проблема в комунікації із травмованими війною людьми тільки загострюється.
Про це свідчить і нещодавній випадок, що набув розголосу, коли у потязі «Київ-Тернопіль», як повідомлялося: військового довелося зв’язати, оскільки не вдалося його заспокоїти.
«Треба розуміти, що ці (психологічні) тренінги є, але ми говоримо про понад сотню потягів на день, – пояснює Олександр Шевченко. – Я певен, що такі випадки ще будуть, бо це стосується не тільки військових, але й переселенців, і ВПО, і людей, що евакуюються – загалом великої групи осіб в Україні, тому що вся країна переживає цей травматичний досвід»
Вагон потяга, який обстріляли російські війська під час евакуації з міста Ірпінь, на виставці у Києві. Березень 2023 року.
Новий сервіс і старі проблеми
Небезпека російських обстрілів та наслідки війни, кажуть в «Укрзалізниці», неабияк ускладнили всі процеси. Однак саме за останні два роки почалися відчутні зміни – не лише на рівні задоволення базових потреб пасажирів, але й у підвищенні рівня комфорту.
«Всі, з ким би я не спілкувалася на «Укрзалізниці», говорили про те, що вони багато зробили за два роки – включно з тим, що планувалося до війни», – каже репортажистка та авторка книги Марічка Паплаускайте.
Бригада пасажирського поїзда Херсон-Львів, який був обстріляний Росією 3 травня 2023 року, Львів, 4 травня.
Вони відчули, що їхня робота цінна, і їм захотілося робити її краще. А це відчули і пасажириМарічка Паплаускайте
У серпні 2022 року компанія запустила мобільний застосунок для продажу квитків. Відгуки через який і через QR-код у вагонах допомогли залізничникам отримати зворотній зв’язок, а відтак покращити сервіс, каже Паплаускайте.
«Зараз рідко коли зустрінеш, що тобі (провідники) нагрублять. Вони завжди привітні, вони піклуються», – стверджує Марічка Паплаускайте.
Вона певна, що такі зміни також пов’язані і з евакуацією мільйонів людей та переосмисленням своєї роботи, адже за час війни залізничники фактично стали героями.
«Це якась взаємна історія, – прокоментувала авторка книги. – Вони відчули, що їхня робота цінна, і їм захотілося робити її краще. А це відчули і пасажири»
Попри виклики, за час масштабного вторгнення Росії «Укрзалізниця» додала нові послуги, як-от замовлення квитків для військових або ж «жіночі купе».
Разом із поверненням організованої охорони та відеокамер у поїзди, запровадження жіночих купе, також покращило ситуацію з безпекою та комфортом, каже Шевченко.
«Таких кейсів (домагань) від початку війни було 10 – це удвічі менше, ніж було до початку повномасштабної війни», – каже керівник із комунікацій пасажирського напряму «Укрзалізниці».
Дітей зустрічають із квітами на залізничній станції у Краматорську. Грудень, 2022 рік.
Амбітна мета «Укрзалізниці» стати максимально дружньою до дітей та батьків, тому на вокзалах відкривають дитячі зони, а в провідників є спеціальні ігрові набори. Така трансформація вимагає низки безпекових заходів, розповів представник «Укрзалізниці», та, попри це, «величезна кількість інновацій спрямована на родини».
У меню потягів з’явився «бойовий чай» та нові страви, у вагонах – онлайн-бібліотека. На вокзалах запрацювали сучасні кав’ярні та крамниці, а у вересні 2023 року «Укрзалізниця» оголосила про аукціон з оренди площ на 21 вокзалі, аби бізнес розвивав їхню інфраструктуру.
Що ще треба змінити?
Утім, чимало проблем залишається, каже Олександр Шевченко. Про це свідчать і відгуки під дописами на сторінці «Укрзалізниці» у фейсбуці.
Зокрема, пасажири звертають увагу на низькі зарплати залізничників та скаржаться на незадовільний стан деяких поїздів та деяких вокзалів.
«Дякую кондукторці за ввічливе обслуговування (постійно бажає «гарної подорожі»), а також машиністам (бо мусять мати справу з таким «вбитим» рухомим складом), – написав користувач Володимир Ковальчук. – Не дякую тим у Києві, хто дозволяє в такому стані випускати поїзди на маршрути по всій Україні».
Потяг з Києва до Краматорська, яким військові добираються до прифронтових територій.
На відгуки з конкретними скаргами компанія зазвичай реагує.
«Схоже, що тут мали місце акти вандалізму, які завдали непоправної шкоди деяким вагонам, – відповіли від «Укрзалізниці» у коментарі. – Ваше зауваження передано у відповідний підрозділ для вжиття необхідних заходів». У відповідь компанія також заохочує пасажирів повідомляти «про підозрілі дії чи незаконні акти»
Під іншим дописом військовослужбовець Олег Пінаєв позитивно відреагував на інклюзивний дитячий простір у Дніпрі, але розкритикував кімнату для військових.
«Це жах якийсь, а не умови, – написав він. – У Франківську, Миколаєві, Києві, Одесі дуже гарні зали, а у рідному Дніпрі ні»
Інший пасажир також запитав про покращення умов на львівському вокзалі, який на початку повномасштабної війни, за даними залізниці, приймав по 100 тисяч людей на добу. Поруч з цим частина пасажирів дотепер висловлює вдячність за роботу залізничників та евакуацію.
Працівник залізниці готує чай на печі через відключення електрики після російських обстрілів по українській інфраструктурі. Київ, 25 листопада, 2022 рік.
Багато ініціатив застрягає у старих проблемах, зокрема, у «болоті бюрократії», розповів Радіо Свобода Олександр Шевченко.
Як-от заміна скандальних шаблонів на міжнародних квитках «Укрзалізниці» з російською мовою.
«Вся ця історія тягнеться ще з 90-х років. Але для того, щоби змінити, там потрібна ледь не постанова Кабміну».
За словами Шевченка, це триває вже три роки.
«Навіть війна як така не прискорила цей бюрократичний процес, – додає він. – Тобто ти евакуюєш 4 млн людей, а паралельно паперова робота десь на стадії... я не знаю». Це виклик із українізацією залізниці загалом, додає Шевченко. «Перейменування станції кільцевої електрички, яке зайняло рік і два місяці – це ж бюрократія, яка насправді забирає час»
Попри це, в рамках програми дерусифікації «Укрзалізниця» має на меті позбутися всіх «імперських та російських» назв, зображень та позначок, а також перейменувати філії та провести нумерацію залізниці з орієнтиром на Київ, а не на Москву.
Все це також питання іміджу «Укрзалізниці», перед делегаціями включно.
Голова уряду Великої Британії Ріші Сунак у потязі «Укрзалізниці» під час офіційного візиту в Україну. 12 січня, 2024 рік.
«Залізна дипломатія» та VIP-вагони
Відколи небо України закрили, «Укрзалізниця» стала не лише найбільшим перевізником для українців, але й для іноземних делегатів. Дипломатичні візити залізницею дали можливість іноземним гостям побачити на власні очі руйнування внаслідок війни РФ проти України.
Від початку великої війни Україну відвідали керівники багатьох держав та урядів, як-от Борис Джонсон, Джо Байден, Ріші Сунак, очільники Євроради, Єврокомісії, Європарламенту та НАТО.
У лютому 2024-го кількість делегацій перевищила 700 представників, розповів Радіо Свобода керівник з комунікацій пасажирського напрямку Олександр Шевченко. Сюди не входять багаторазові візити представників посольств чи «великих друзів України», додав він. Самі ж поїздки – це також адвокація за посилення підтримки України у війні проти Росії.
Президент Джо Байден у потязі «Укрзалізниці» під час несподіваного візиту до Києва 20 лютого 2023 року. У потязі з Польщі він провів майже 10 годин
«Тут у нас не тільки політики. Дипломатичну роль відіграють і артисти, і письменники. Умовно, Стівен Фрай або посли United24, або Орландо Блум від ЮНІСЕФ, – зазначив представник «Укрзалізниці». – Це близько 100 країн, які відвідали Київ та інші міста України на офіційному або неофіційному рівнях».
Делегації перевозить окремий VIP-вагон, який можуть орендувати інші пасажири. На практиці ж, говорить Шевченко, цих вагонів небагато і майже всі вони задіяні сім днів на тиждень. «Фактично ніколи цей вагон не простоює», – зазначив він.
У серпні 2023-го поїздкою у такому вагоні похизувалася у соцмережах Ольга Гринкевич, донька львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, якого у січні затримали під час спроби дати хабар і повідомили про підозру у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ.
Тариф поїздок для делегацій залежить від маршруту, кількості вагонів, делегацій та безпекових питань, як повідомив Олександр Шевченко, який безпосередньо бере участь в організацій цього процесу. Причиною довіри делегатів до «Укрзалізниці» є і вчасність руху потягів, переконані у компанії.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні на київському вокзалі у день другої річниці повномасштабного вторгнення Росії. 24 лютого 2024 року.
Повільні, але вчасні
За даними «Укрзалізниці», українські потяги – серед найкращих за пунктуальністю в Європі.
У 2023 році 93% потягів всередині країни прибули вчасно – такий показник є набагато вищим за вчасність руху у деяких найбільш розвинених країнах Європи, наприклад, у Німеччині. Втім, це не включає міжнародні перевезення, де вчасність потягів нижча через затримки на кордоні та фактори на сусідній залізниці.
«Якщо чеський або польський поїзд спізнюється у Перемишлі, то наші поїзди чекають на цю пересадку, це наша осмислене рішення», – пояснив керівник з комунікацій «Укрзалізниці» для Радіо Свобода.
Your browser doesn’t support HTML5
Жителі деокупованої Балаклії повертаються додому з евакуації (відео)
Нас обстрілюють, а ми прибуваємо за розкладомОлександр Шевченко
Водночас через застарілі колії Україна суттєво відстає у швидкості потягів. У країнах ЄС поїзди майже удвічі, а то й утричі швидші. Втім: коментує Шевченко, «Укрзалізниця» почувається конкурентною в іншому.
«Ми маємо набір сервісів, які якісно відрізняються від того, що є в переважній більшості європейських перевізників. Чогось, навпаки, не вистачає, – коментує Олександр Шевченко. – Ми навмисне сповільнюємо поїзди в Україні зі зрозумілих причин. Це безпекові фактори»
Так, вказує, 4 травня російські війська обстріляли потяг «Херсон-Львів», та це не завадило йому прибути у Львів без запізнень.
«Для нас це ось одна з найбільш показових історій: нас обстрілюють, а ми прибуваємо за розкладом», – прокоментував Шевченко.
Люди сідають на евакуаційний потяг у Покровську під час ракетних атак Росії на поселення поблизу Авдіївки. 20 лютого, 2024 рік.
Перевозити, але й повертати
Попри доволі збиткову діяльність у 2022 році, вже наступного року «Укрзалізниці» вдалося уникнути збитків, чого не сталося навіть до вторгнення, у 2021-му. У компанії навіть очікують на позитивний фінансовий результат. Здебільшого це заслуга збільшення пасажирообігу (за квитками, а не евакуацією). Тут доходи зросли на 10,7%. Керівник з комунікацій Олександр Шевченко пояснює це ефективністю рухомого складу.
У нас рекордні показникиОлександр Шевченко
«У нас зараз немає поїздів, які б простоювали по добі десь на пунктах оберту, – коментує він для Радіо Свобода. – Вони ходять колами, трикутниками і так далі». За його словами, один поїзд за добу може перевезти 4-5 пасажирів на одному місці. «Ми одними і тими ж вагонами перевозимо удвічі більше пасажирів, ніж до цього».
Утім, є ще одна причина, окрім доходів від дипломатичних рейсів, – це міжнародні перевезення, сказав Олександр Шевченко для Радіо Свобода: «У нас рекордні показники (пасажирів) – такого не було навіть сукупно за всі попередні роки, скільки ми привезли 2023-го. Відповідно, весь цей розвиток міжнародного сполучення дав свої плоди».
Маргарита виїхала у Польщу разом з матір'ю з окупованого Херсона. Гданськ, Польща, лютий 2024 року.
Але в цьому і виклик для подальшої роботи «Укрзалізниці»: як повернути 2,4 мільйона людей, які залишилися за кордоном. Це завдання як держави, так і залізниці, переконаний представник компанії Олександр Шевченко.
«Їх треба мотивувати повернутися. А чудовою мотивацією повернення є демонстрація змін, саме тому залізниця в країні змінюється, – додав він у коментарі Радіо Свобода. – Думаю, це видно неоозброєним оком: як в площині сервісу, так і в площині нового рухомого складу».
Поїзд під назвою «Потяг до Перемоги» на залізничному вокзалі Києва, 23 серпня 2022 року. Назву цього потяга присвятили тимчасово окупованим територіям України і подвигу українців, які дають відсіч агресії Росії
- У 2023 році «Укрзалізниця» перевезла 25 мільйонів пасажирів у поїздах далекого сполучення, таким чином пасажиропотік повернувся до показників 2021 року, інформує компанія.
- Водночас 2,1 мільйона було перевезено до країн Європи – це рекордна кількість перевезень, навіть порівняно із 2022 роком.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.