Західна військова техніка їде на Донбас повільно, але вірно. Насамперед артилерія та реактивні системи залпового вогню. Вона перевершує радянські та російські зразки за багатьма параметрами. Завдає ударів як по передових позиціях так і по складах і російських базах в тилу. Як в цілому впливає допомога західних партнерів України на театр бойових дій і як працює одна із найкращих сучасних САУ – німецька Panzerhaubitze?
Вбудовані системи навігації, виявлення вогню та навіть автоматичне пожежогасіння. Panzerhaubitze 2000 по праву вважають однією з найкращих САУ у світі. Офіційно Німеччина та Нідерланди передали Україні 12 таких самохідних артилерійських установок. І вони зараз активно б'ють російську армію на Донбасі.
«Машина дуже ефективна. Машина має велику швидкість маневрування. Машина має велику швидкість до виконання вогневих завдань. Мається на увазі – зайняття вогневої позиції, безпосередньо виконання, залишення вогневої позиції. Це дуже допомагає швидко та точно вражати цілі. Та зберігати життя та здоров'я підлеглих, особового складу. Мається на увазі – дуже швидко їх забирати з зони ураження, з вогневої позиції. В середньому, місія до 6 боєприпасів, вона не займає більше ніж півтори хвилини», – каже артилерист ЗСУ з позивним «Світоч».
«Командир гармати отримує завдання, отримує координати цілі, приводить гармату на потрібну точку, наводить автоматично гармату. Навідник перебуває для того, щоб якщо йде збій при наведенні – довернути, ще підвестися. Два заряджаючих контролюють процес заряджання самого снаряда і заряджають модулі», – пояснює Роман, артилерист ЗСУ.
Українські артилеристи опановували Panzerhaubitze за близько місяць часу. Щодня без вихідних. Екіпаж – 5 осіб. Командир машини, механік-водій, навідник і два заряджаючих.
«Доводилося більш поглиблено все це вивчати для того, щоб не тільки просто знати, як вона працює, а для того, щоб вже безпосередньо бути підготовленими. Для того, щоб можна було одразу вступити в бій. Тобто одразу виїхати на поле і виконувати завдання», – продовжує «Світоч».
Броньована німецька гаубиця Panzerhaubitze 2000
«Заряджається все автоматично, окрім модулів до снаряду. Модулі до снаряду заряджаються вручну. Дальше працює все автоматично. Спектр доволі широкий: від осколково-фугасних до фугасних, до бетонобійних ми використовуємо все. Залежно від поставленої задачі є можливість наносити вогневе ураження за декількома траєкторіями в одну ціль», – додає артилерист ЗСУ Роман.
Повний боєкомплект Panzerhaubitze, а це 60 снарядів, можна перезарядити за 12 хвилин. Робиться це вручну за допомогою спеціального лотка. Для цього в екіпажі передбачено 2 заряджаючих.
«Дозволяє зробити три постріли за 10 секунд. Це її максимальна швидкострільність. Це дуже швидко. Максимально ефективна дальність ураження залежить від типу боєприпасу. До 30 кілометрів. Ураження максимально ефективне. Якщо снаряд летить в ціль, то на місці, там де він прилетів, вже нічого не залишається живого. Метал, плоть – немає різниці», – каже «Світоч».
«Німеччина поставила так звані снаряди Smart до гаубиць 155 мм, але, все ж таки, це менша частина від усіх поставок озброєння та боєприпасів. Думаю, питання в тому, чи можуть і чи хочуть Німеччина та інші країни поставити більше таких високоточних боєприпасів», – зазначає журналіст і автор блогу про Бундесвер Augen geradeaus! Томас Вігольд.
«Смарти застосовуються принципово по бронетехніці. Перед пострілом наводиться підривник на певний час для підриву снаряда. При досягненні цілі, за декілька секунд, снаряд сам себе підриває на два різні модулі, які потім працюють індивідуально кожний. Вони сповільнено розпускаються від точки розриву, шукаючи собі кожен ціль. Тобто два модулі находять собі, за рахунок певних заданих йому параметрів, окрему ціль. Якщо він її знаходить – він прискорюється і її вражає. Тобто в кожному такому снаряді два модуля», – каже артилерист ЗСУ Роман.
«Німеччина створила враження, що вона діє доволі повільно. Що необхідно дуже багато часу, аби погодити передачу гаубиць, до прикладу. Це своєрідне німецьке небажання, яке розходиться із західними союзниками і США. США далеко попереду, а інші країни постачали набагато ефективніше, швидше і комунікація була кращою. У Німеччині є враження, що уряд розповідає про те, що збирається робити лише після певного суспільного і політичного тиску», – продовжує Томас Вігольд.
Список наданої техніки від німецького уряду
Німецький уряд показав досить великий список того, що Німеччина передала Україні – ми наводимо лише його частину: це тисячі гранатометів та мін, ПЗРК, озброєння та екіпірування для піхоти, автомобілі, гаубиці, снаряди та багато іншого. Заплановане постачання системи ППО IRIS-T та зенітних самоходів Gepard, додаткових Panzerhaubitze, а також реактивних систем MARS.
«Питання у тому, чи є політична воля і практична можливість зробити більше, передати більше важкого озброєння. Якщо ми поглянемо на склади Бундесверу – очікувати більшого не варто. Тому що Бундесвер у процесі переозброєння після двох десятиліть скорочення армії. Це навряд чи можливо. З іншого боку, німецька промисловість має доволі багато більш старого обладнання, яке можна відновити, підготувати і також відправити. Але це вже політичне питання: чи готова Німеччина передати навіть трохи застарілі бойові машини піхоти, до прикладу? І рішення з цього приводу поки немає», – каже Вігольд.
«До цього часу фактично всі європейські армії роззброювались і потреби в таких значних обсягах озброєння в Європі не було. Якщо ми зараз подивимось там на армії Британії, Франції чи Німеччини, то, наприклад, у них там по 200 танків у кожній з цих країн. Британія і Франція там провела навчання з огляду на інтенсивність бойових дій на прикладі російсько-української війни і побачили, що запасів боєприпасів їм вистачає максимум на 2 тижні з огляду на ту інтенсивність, якщо б це була Росія Франція та Німеччина. Фактично ми говоримо про те, що запаси і боєприпасів і техніки європейських країн були незначними і якраз це певним чином вплинуло на обсяги надання допомоги Україні», – каже директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець.
БМП Marder
Томас Вігольд упевнений, що заявлені поставки з Німеччини точно відбудуться. Перехід до більш важкого озброєння – ті ж БМП Marder, яких у виробника, вже готових до передачі, три десятки одиниць, або танки Leopard – все ще політичне питання.
«Варто відзначити, що жодна країна Заходу поки не передала таку техніку зі своїх складів. Були танки і БМП зі східноєвропейських країн, старі радянські моделі, але сучасне західне обладнання не постачалося. Я вважаю, що Німеччина хоче рухатися уперед, але все ще залишається дискусія про те, які червоні лінії можуть бути у Москви в тому, що стосується важкого озброєння? Це нелогічно, тому що САУ, дуже сучасні САУ, таке ж важке озброєння, як і танк. У чому різниця? Але ці умовні червоні лінії досі присутні в політичній дискусії в Німеччині», – каже Томас Вігольд.
«Російські генерали якраз на це і розраховували, що нашого ресурсу, наприклад, нашого ресурсу з точки зору протистояння російській навалі виключно українським озброєнням, те, що було у нас в арсеналі, цього озброєння вистачить на певний час, а потім російська армія просто спокійно вирішить свої завдання. Розрахунки Росії через позицію наших західних партнерів вони не виправдалися і ця війна перейшла у фазу, коли Росії треба міняти свої підходи і, очевидно, розраховувати на більш тривалу війну, до якої Росія в принципі зараз не готова», – каже Михайло Самусь, директор New Geopolitics Research Network.
Надана Україні зброя від США
Безперечний лідер у підтримці України озброєнням Сполучені Штати. Вашингтон поставив десятки тисяч одиниць протитанкової зброї, 69 мільйонів набоїв, понад 100 гаубиць та пів мільйона боєприпасів до них та контрбатарейні радари. А також 20 вертольотів, 12 HIMARS, 2 системи ППО NASAMS та протикорабельні системи. Військова допомога Україні з початку війни перевищила 7 млрд. доларів.
«Як тільки війна розпочалась, були перші зміни до бюджету 13,6 млрд загальний пакет, всередині якого була військова частина і тепер великий другий пакет на 40 млрд змін до бюджету, в яких теж понад 20 млрд – це частина якраз безпекова. Там є три програми. Програма ленд-лізу – це додатковий інструмент, він трішки по іншому працює, це надання того, що є у власності по різноманітних програмах оренди або лізингу. Цей інструмент зараз поки що не використовується, тому що, ще раз, в нас є три поточних програми, які працюють, через які можна виділити як те, що вже є на озброєнні, так і купити нове в індустрії. Але, звичайно, ми не виключаємо варіант і ми дуже раді, що цей законопроєкт був ухвалений, тому що він фактично надає ще один інструмент, який у випадку, наприклад, коли не буде вистачати коштів через президентські дропдауни чи у випадку, коли буде наявно набагато більше зброї, яку можна буде виділити, його можна буде застосувати», – каже посол України в США Оксана Маркарова.
Посол України у США Оксана Маркарова
«Є проблема – необхідно бути впевненим у тому, що ми можемо забезпечити Україну усім, що необхідно і так швидко, як це можливо, і в той же час відновити власні склади, якщо їх спустошено. Завчасно знати про зменшення запасів, до прикладу, боєприпасів, і швидко звернутися до виробника, аби замовити ще. Це дуже серйозне логістичне завдання: Україна отримує усе, що потрібно, а США відновлює власні склади. Ми знаємо, що це війна і значна частина обладнання, яке отримує Україна, може бути захоплене або знищене артилерією. Ми враховуємо цей рівень втрат – артилерія, радари або будь що інше. Якщо воно знищене – українські військові нам повідомляють. І ми враховуємо це у нових надходженнях», – каже Джим Таунсенд, ексзаступник міністра оборони США з питань НАТО і Європи.
Останнім часом на Заході виникла дискусія щодо контролю за зброєю в Україні. Британська Financial Times написала про ризик контрабанди в інші країни, а конгресвумен Вікторія Спартц заявила, що треба посилити нагляд за постачанням, щоб «не шукати його у Сирії чи Мексиці». Але в ЄС відповіли, що інформація про нібито контрабанду зброї – масована пропаганда Росії, а в НАТО наголосили – Україна належним чином забезпечує збереження та облік зброї, яку отримує від союзників.
«Ми дійсно робимо неймовірну роботу як країна, в такій складній ситуації, під постійними обстрілами, не тільки доставляючи всю цю зброю в Україну, тому що вона приходить з різних країн, але також доставляючи її на поле бою, і ми знаємо де що знаходиться, ми знаємо як воно використовується, ми ділимося цією інформацією дуже активно з нашими колегами – це частина того постійного обґрунтування наших подальших потреб, чому вони потрібні і так далі, тому ви не чуєте від наших колег, ні від департаменту оборони, ні від інших якихось претензій», – продовжує Оксана Маркарова.
Останніми тижнями українська армія завдала десятки ударів по тилових об'єктах російської армії
За останні кілька тижнів українська армія завдала вже десятків ударів по тилових об'єктах російської армії – склади пального та боєприпасів, позиції ППО та командні пункти. Наприклад, на Донбасі високоточними боєприпасами били як і по Донецьку – лише кілька кілометрів від лінії фронту, так і по Луганську – це вже близько 80 кілометрів.
«Ми також бачимо у соцмережах відео, фото ударів, які завдають системи HIMARS. Із розумінням, що не можна вірити всьому, що бачиш у мережі. Ми дійсно залежимо від відгуку українських військових про проблеми і успіхи, але у нас є і власні можливості підтвердити заявлене. І те, що ми спостерігаємо – обладнання, що надійшло до України – артилерія 155 мм і більш сучасні ракетні системи – їх використовують дійсно добре. Росіяни зазнають втрат», – каже Джим Таунсенд.
«Я думаю, що якщо хоча б було 56 зразків «Хаймарсів», то це було б цілком важливо для паритету з певними російськими озброєннями. Зараз Росія на території України утримує близько 1500 гармат великого калібру і в межах 700 засобів залпового вогню, це починаючи від «Граду», «Смерчу» і «Урагану». Але ефективність «Хаймарсів» набагато вища, і умовно кажучи, такі два артполки, загалом 56 пускових – це б суттєво вплинуло на характер бойових дій. Безпосередньо у Сполучених Штатах на оснащенні американської армії є 360 MLRS і приблизно стільки ж «Хаймарсів». Кількість ракет до цих озброєнь в запасах американської армії – більше від 26 тисяч, так що, думаю, якщо ми говоримо про початок виконання програми ленд-лізу з жовтня, то думаю, що ми отримаємо і більшу кількість «Хаймарсів» і достатню кількість ракет», – каже Сергій Згурець.
Скільки ЗСУ необхідно західних РСЗВ – цифри в Україні називали різні – і 100, і 300 одиниць. Зараз в українській армії, каже Сергій Згурець, уже 9 HIMARS та одна установка M270. Згідно з оголошеними даними, найближчим часом кількість пускових зросте вдвічі – це постачання зі США, Великої Британії, Німеччини та Нідерландів.
«Росія зараз в шоці від того, що фактично на глибині окупованих територій Україна тепер може наносити удари по тих же складах боєприпасів, командних пунктах чи системі протиповітряної оборони. Тобто HIMARS зараз розчищають поле для авіації, розчищають поле для того, щоб українці могли наступати, бо якщо у росіян не буде боєприпасу, не буде ліній постачання і буде порушена система управління, то український наступ буде набагато ефективнішим», – каже Михайло Самусь.
Важлива деталь у контексті артилерії – на даний момент ЗСУ використовує різноманітний парк САУ – це самохідки з тієї ж Німеччини, Франції, Польщі, США та інших країн. Сергій Згурець розповідає, що армії не вистачає безпілотників та контрбатарейних радарів, щоб контролювати ситуацію на полі бою. А це частково нівелює перевагу гаубиць у далекобійності. Крім того, наявність таких різноманітних систем створює деякі складнощі в їх обслуговуванні.
«Дійсно це створює певну строкатість артилерійського парку і створює певні проблеми з точки зору логістичного забезпечення, яка зберігається з точки зору ремонту. На сьогодні українські підприємства намагаються долучатися до цього процесу, цей процес ще не став системний. І також є відмінності з точки зору підготовки особового складу. Це означає, що у нас кожен підрозділ, який використовує інші системи озброєнь, він є унікальним по суті, і я думаю, що скоро від цього певним чином відмовимось після того, як ми забезпечимо перелом в характері бойових дій. Але важливо те, що ці всі гармати головно уніфіковані по боєприпасу і кількість цих боєприпасів на сьогодні сягає понад 400 тисяч боєприпасів, що у 8 разів більше, аніж запаси калібру 152 міліметри, які були у нас до ексрадянських гаубиць», – каже Сергій Згурець.
Самохідна артилерійська установка 2С1 «Гвоздика»
Артилерія на Донбасі зараз визначає перебіг бойових дій. Російська армія має серйозну перевагу у кількості стовбурів та боєприпасів. Але програє у якості. Українські Боги війни, як називають артилеристів – б'ють точніше та обачніше.
Поки що постачання західної техніки ще не стали масовими – українські військові успішно застосовують на Донбасі і вітчизняні, ще радянські, САУ. Наприклад, 122-міліметрову «Гвоздику». Злагодженість екіпажів, постійна практика та головне – бойовий досвід дозволяють успішно знищувати техніку та особовий склад російської армії.
«Працювати прямою наводкою можна як з танку. Ми візуально спостерігаємо ціль. Ось оптичний приціл. Ми візуально спостерігаємо, наводимо, той самий принцип, як робота з танком. Навісною мортирною стрільбою згідно таблицям стрільб можна працювати до 15 кілометрів 270 метрів», – каже артилерист Нацгвардії України з позивним «Моряк».
Дефіцит снарядів 122 калібру, якими стріляє «Гвоздика», допомогли поповнити західні партнери. Таких боєприпасів виявилося чимало на складах колишніх соціалістичних країн. Вони новіші та зручніші у використанні, ніж радянські.
Список країн, які допомагають Україні зброєю, досить великий – Польща, Франція, Чехія, Словаччина – це близько 45 держав, що входять до групи Ramstein.
Лондон поставив Україні десятки різноманітних бронеавтомобілів та тисячі протитанкових гранатометів
Важливу роль відіграє Велика Британія. Офіційно відомо, що Лондон поставив Україні десятки різноманітних бронеавтомобілів, тисячі протитанкових гранатометів. Серед іншого – ПЗРК Starstreak, ракети Harpoon та Brimstone. Заплановано постачання гаубиць М109 у калібрі 155 мм та 105 мм гаубиць, такожа 3 одиниці М270 – важча версія HIMARS. Крім того, у Великій Британії проходять підготовку українські військові.
«Зараз, от у сьогоднішній момент, у нас навчається більш ніж 1,5 тисячі українських солдат та офіцерів і вони постійно прибувають, кожен тиждень їх кількість збільшується і відбувається певна ротація. Хвилі, які завершують навчання, поїдуть назад, вже навчені, але ще дуже важливо також і озброєні повністю, вони забезпечені формою, припасами, всім необхідним кожний солдат, в шоломах, бронежилетах, на техніці, на тому, чому вони навчались тут під час проходження навчань», – каже Вадим Пристайко, посол України у Великій Британії.
Він додає, що для Великої Британії це не перший досвід навчання солдатів та офіцерів ЗСУ – майже за 8 років у рамках операції Orbital підготували 25 тисяч військових. Також Лондон почав серйозне постачання зброї до Києва ще до 24 лютого, зокрема ракети NLAW.
Українські військові розвантажують два британські бронетранспортери (БТР) FV103 Spartan на сході України, 9 липня 2022 року
«Я сьогодні буду зустрічатись з міністром оборони, щоб ми могли обговорити наступні кроки, що ми робимо на наступному етапі. І цей наступний етап передбачає важку артилерію, вони передбачають дрони, зовсім інші, не ті, які нам постачали на першому етапі. Це інформація розвідувальна, яка дозволяє нам чітко вражати ті цілі, і що приводить росіян просто в жах, наскільки точно працюють наші артилеристи. Оце все оце зсув у сторону більш важкої техніки з більшою дистанцією враження, складна техніка, та, яка вимагає навчання українців – це якраз той шлях, який пройшла Британія і я впевнений, що багато союзників наслідують цьому прикладу», – продовжує Вадим Пристайко.
Посол України у Великій Британії Вадим Пристайко
Поки що ударний кулак для наступного наступу не зібраний – російська армія шукає слабкі місця в обороні ЗСУ. Локальні бої йдуть регулярно.
«Наша артилерія працює нормально. По запиту відразу, по координатах, по наводці – знищують. Вони підтягують сили і прощупують певні ділянки – де їм буде краще щоб кинути сили, щоб просунутись далі. На даний час в них це не виходить», – каже нацгвардієць Дмитро.
«Українська армія повністю переходить на західну зброю, тобто у нас скоро не буде радянського озброєння, воно просто фізично виходить за свої терміни використання, за свій ресурс, тому в нас і перехід іде масовий на західну артилерію, бо в нас банально закінчуються радянські боєприпаси, їх зараз у світі виробляється не так багато. У нас закінчуються гармати, у нас закінчуються радянські комплектуючі якраз ленд-ліз буде грати роль повного переозброєння Збройних сил України, але це буде, думаю, восени», – каже Михайло Самусь.
«З самого початку цієї фази війни всі запити від української сторони направлені не тільки на те, що нам потрібно прямо от в цей момент на полі бою, але також наші плани і наше розуміння, що нам потрібно буде в майбутньому, тому ми обговорюємо з нашими партнерами, я тут не буду в деталі заходити, як ми кажемо, краще ми здивуємо чимось росіян на полі бою», – каже Оксана Маркарова.
«Я думаю, Володимир Путін був би радий побачити на Заході, втому, що зростає і відмову від підтримки України. Дуже радий. Вірогідно, він очікує це побачити взимку. Але я бачу лише єдність серед усіх націй. І політично у США – республіканці і демократи єдині у тому, що стосується постачань Україні. І допомоги Україні не лише стримати росіян, але і перемогти їх», – вважає Джим Таунсенд.
Поки що Україна отримала меншу частину обіцяної західної зброї. Але і того, що вже на передовій, вистачило, щоб російська армія зазнала відчутних втрат серед солдатів, техніки та боєприпасів. Скільки саме допомоги союзників знадобиться для кардинальної зміни ситуації на фронті – сказати складно. Але коли такий момент настане – українська армія, як зазначають експерти, зможе перейти у контрнаступ та відвойовувати окуповані Росією території.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Як трофейна техніка воює проти Росії в Україні? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Фокус Пентагону – максимально швидко знаходити зброю, яка нам потрібна» – посол України у США