Кремль та Міністерство оборони Росії пішли на все, щоб уникнути нової мобілізації для збільшення чисельності військ для війни проти України на тлі великих втрат. Результатом є винахідлива мережа способів «тихого» набору солдатів для відправки на фронт.
Оголошення про набір на роботу, надіслане через WhatsApp, було коротким і милим, спрямованим на потенційного новобранця: подати заявку на посаду в національній залізничній компанії – і опинитися в «спеціальній військовій операції» (як в Росії називають війну проти України).
«Продовжується набір в «СВО», «РЖД» (Російські залізниці» – ред.) + Санкт-Петербург + Міноборони. Це 1 мільйон рублів».
Те, що російське військове командування і політичні чиновники поспішають збільшити чисельність війська, не є таємницею. За оцінками США, від початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року були вбиті або поранені понад 315 000 російських військових. Британські офіційні особи називають цифру понад 400 000.
|
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. 25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих. |
Кремль, як стверджують аналітики, зробив усе можливе, щоб уникнути другої мобілізації – і повторення шоку, який російське суспільство пережило у вересні 2022 року, коли президент Володимир Путін віддав цей наказ.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Паспорт РФ, повістка, передова»: призов до російської армії на окупованому півдні УкраїниАле те, як саме військовим вербувальникам вдається утримувати чисельність армії в умовах зростаючих втрат – більших, ніж Радянський Союз зазнав за всю 10-річну війну в Афганістані, – і водночас уникати непопулярної нової мобілізації, викликає подив у зовнішніх спостерігачів.
Згідно з новими висновками російського проєкту розслідувань Радіо Свобода «Система», компанії приватного сектору відіграють вирішальну і малозрозумілу роль у цьому процесі.
«Я знаю їх усіх по прізвищах»
У перші місяці повномасштабного вторгнення військове командування РФ покладалося на імпровізовану систему вербування для залучення добровольців до участі в бойових діях проти України.
Приватна військова компанія Євгена Пригожина «Вагнер» започаткувала серію креативних кампаній, називаючи свої підрозділи «оркестром», а солдатів «музикантами».
Спільне бойове навчання військовослужбовців Збройних сил Білорусі та «вагнерівців»
ПВК «Вагнер», який був включений до складу Міністерства оборони РФ після невдалого заколоту Пригожина в червні 2023 року і його смерті двома місяцями пізніше, також активно поповнювався ув’язненими, що триває і досі.
Указ Путіна про мобілізацію 2022 року мав на меті набрати 300 000 нових військовослужбовців, використовуючи поєднання закликів і прямих наказів про призов військових резервістів.
Наказ приголомшив російське суспільство, спричинивши виїзд сотень тисяч людей до Вірменії, Грузії та Центральної Азії, що створило навантаження на внутрішній резерв висококваліфікованих працівників.
Не бажаючи використовувати обов’язковий призов, влада також почала пропонувати вигідні зарплати, бонуси і пільги, щоб залучити солдатів. У багатьох бідних регіонах підписання контрактів, а також пільги для вдів і тих, хто пережив війну, перевищили загальну річну зарплату багатьох людей, що, на думку експертів, є масовою передачею багатства з боку Кремля.
Але влада також покладалася на приватні компанії і чинила на них тиск, щоб вони допомогли збільшити чисельність війська.
Шеврони та нашивки російських військових після боїв у Київській області, звідки вони були вибиті Збройними силами України
Великі державні компанії, такі, як «Російські залізниці», використовували внутрішні та зовнішні рекрутівські кампанії для вербування людей для участі в бойових діях проти України, як з’ясував російський проєкт розслідувань Радіо Свобода «Система».
Метою вербування є виконання квот, встановлених регіональними та федеральними органами влади, а також уникнення відправки більш кваліфікованих спеціалістів, наприклад, інженерів.
Зв’язавшись з десятком рекрутерів у кількох містах і поцікавившись умовами підписання військового контракту, кореспондент Радіо Свобода отримав повідомлення від представника «Російських залізниць», який пообіцяв різні виплати і бонуси від компанії, а також від Міністерства оборони.
Після контакту з рекрутером – 55-річною жінкою на ім’я Алла Проніна – кореспондента направили до відділу внутрішньої безпеки залізничної компанії, де і буде розміщена фіктивна вакансія.
У Санкт-Петербурзі білборди та вебсайти заповнені оголошеннями про набір солдатів-контрактників.
Головна сторінка сайту великої петербурзької енергетичної компанії «Юго-Западная ТЕЦ» («Південно-Західна ТЕЦ» – ред.) зустрічає читачів великим спливаючим банером, що запрошує претендентів зареєструватися як співробітників, а потім відправитися воювати проти України. Компанія обіцяє додаткові 405 000 рублів (4 440 доларів США) на додаток до звичайної суми, що надається Міністерством оборони.
Дорожньо-експлуатаційні та будівельні компанії також активно вербують людей. Один з рекрутерів повідомив Радіо Свобода, що премія в розмірі 400 000 рублів надійде від Комітету з будівництва Санкт-Петербурга, міського департаменту.
Інший рекрутер, який представляв «Возрождение» («Відродження» – ред.), петербурзьку дорожньо-будівельну компанію, контрольовану бізнесменом-мільярдером Ігорем Букатом, намагався запевнити цільову аудиторію, що схема набору, яку контролює компанія, «на 100% чиста».
«Як і перші 1000 людей, які прийшли до вас, ви отримаєте гроші без проблем», – сказав вербувальник, який назвався Дмитром, у голосовому повідомленні для Радіо Свобода.
«У мене є 20 людей з «Відродження» (які поїхали воювати в Україну – ред.), – запевнила Радіо Свобода в телефонній розмові Марина, інша співробітниця відділу кадрів компанії. – Я знаю їх усіх по прізвищах».
Компанія не відповіла на письмовий запит, надісланий Радіо Свобода з проханням надати додаткові коментарі. Комітет з будівництва Санкт-Петербурга та міська адміністрація також не відповіли на запити Радіо Свобода щодо коментарів.
«Приведи друга!»
Після заколоту Пригожина юридичне існування «Вагнера» перебуває в підвішеному стані, хоча експерти вважають, що його бізнес-операції та військова ієрархія були інкорпоровані до Міністерства оборони РФ.
Тим не менше «Вагнер» або люди, які видавали себе за колишніх найманців ПВК, використовували торговельну марку і маркетингові логотипи «Вагнера», а також продовжували активно рекламувати і вербувати людей, використовуючи такі назви, як «Оркестр» або «Орден».
Реклама «Ордена» вперше почала з’являтися в російських соціальних мережах у серпні 2023 року, приблизно через місяць після заколоту. Реклама «Оркестру», яка з’явилася в лютому 2024 року, схоже, орієнтована на вербування іноземців. Фотографії, розміщені в соціальних мережах, свідчать про те, що індійці є однією з найбільших неросійських груп, які були завербовані.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Путіна кажуть, що в РФ не планують додаткової мобілізації. Раніше про таке попередив ЗеленськийОдин з вербувальників «Оркестру» розповів Радіо Свобода, що іноземних рекрутів тренують безпосередньо офіцери 810-ї окремої бригади морської піхоти – підрозділу, який сильно постраждав у перші місяці війни.
У центральному місті Волзьку в лютому 2024 року почали поширювати листівки, які «запрошували» людей подавати заявки на працевлаштування на Нижньо-Волзький трубний завод.
Окрім виплат від регіональної влади та Міноборони, потенційному працівникові також обіцяють одноразову премію в розмірі 250 000 рублів ($2 740) від самого заводу.
Крім того, кожен, хто приведе друга для працевлаштування і відправки в Україну, отримає додатковий бонус у розмірі 50 000 рублів (550 доларів).
«Акція дійсно хороша, продай свого друга за 50 000», – зауважив один з коментаторів у чаті соціальних мереж у Волзьку.
В інших регіонах місцеві органи влади та приватні компанії розгорнули подібні схеми, заманюючи новобранців додатковими виплатами. Уряд центрального регіону Татарстану пропонує бонуси за підписання контракту в розмірі 205 000 рублів (2240 доларів США) від місцевих компаній.
Мобілізація в російському місті Надим
У Ярославській області, на північний схід від Москви, місцевий бізнес, як повідомляється, подвоїв суму бонусів за підписання у лютому 2024 року.
Рекрутер з Самарської області розповів Радіо Свобода, що можна піти на війну, будучи співробітником «Автовазу», великого автовиробника і найбільшого роботодавця в центральній Росії.
У Вологді, ще одному регіоні на північний схід від Москви, ветеранська організація, пов’язана з космічним агентством «Роскосмос», оголосила, що виплачує 300 000 рублів премії за підписання контракту.
Незважаючи на те, що вакансії, на які претендують потенційні кандидати, є фіктивними, система чітко організована. Після підписання контракту з приватною компанією потенційного новобранця негайно направляють до місцевого військкомату для підписання контракту з Міноборони.
Якщо людина передумує, вона не отримує жодних виплат і, можливо, зазнає іншого покарання.
«Це хороший бонус для вас, а їм не доведеться відправляти своїх інженерів»
Більшість компаній, які беруть участь у цих схемах військового вербування, схоже, є великими приватними промисловими компаніями або державними підприємствами. ІТ-компанії або банки, ймовірно, не беруть участі в цих схемах.
За словами експертів і рекрутерів, мотивація участі в таких схемах є різною. Деякі компанії отримують податкові пільги і гранти за вербування людей для участі у війні проти України.
Алла Проніна, рекрутерка «Російських залізниць», розповіла Радіо Свобода, що, беручи участь у мобілізації, компанія може уникнути необхідності відправляти на війну власних кваліфікованих спеціалістів.
«У компаніях є інженери, яких потрібно довго навчати. Компанії повинні надати певну кількість добровольців на війну, – сказала вона. – А замість цих добровольців вони беруть вас. Тож для вас це приємний бонус, а їм не доведеться відправляти своїх інженерів».
Павло Лузін
Павло Лузін, експерт з питань російської армії, який зараз викладає в Школі права і дипломатії Флетчера при Університеті Тафтса в США, сказав, що система набору, швидше за все, була імпровізована під тиском регіональних еліт, регіональних губернаторів.
«Тут немає ніякого довгострокового планування», – сказав він Лузін.
Вербування з обіцянками додаткових пільг, на думку Лузіна, розраховане на «не найрозумніших людей, тих, хто не має чітких моральних принципів».
(Написав Майк Екель на основі матеріалу кореспондента російського проєкту розслідувань Радіо Свобода «Система» Данила Біловодьєва)
(Оригінал статті англійською мовою на сайті RFE/RL)
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Хто такий Андрій Бєлоусов і чому йому Путін довірив керувати міністерством оборони Росії ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Розвідка Британії: наступом на Харківщину Росія намагається відволікти ЗСУ ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Жах посеред Європи. Чи можна було запобігти цій війні?
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.