«Зброя із гаража»: як створюють установки міні-«Градів» на пікапах

ЗАПОРІЖЖЯ – Понад 20 автівок, оснащених міні-«Градами», що діють по всій лінії фронту – це результат роботи «Українських соколів», волонтерів із Запорізької області. Від 2022 року вони збирають такі установки для українських військових. Коли вперше отримали запит від бійців на створення такої установки, то шукати конструктивне рішення волонтерам довелося самостійно. Як вони із цим завданням справилися? Та як працюють дізнавалось Радіо Свобода.

«Так, дійсно, це зброя з гаражу, яку зробили з тих матеріалів, які просто були під рукою», – посміхаючись відповідає Юрій Соколянський.

Він з командою свого благодійного фонду «Українські Соколи» створює міні-«Гради» на автівках для українських військових. Від 2022 року таких вже зробили понад 20 установок.

«Близько 18 підрозділів на сьогодні мають ті автівки, які зробили ми. Вони працюють по всій лінії фронту. Якби мені сказали в моєму цивільному житті про те, що ми будемо робити щось ось такого плану як зброя, не повірив би. І чесно, відверто кажучи, на сьогоднішній день вже є трохи радість якась, гордість, що ми прості фермера з України змогли зробити таку потужну зброю, яку використовує дуже багато підрозділів. І саме головне, що є результат, зворотній зв'язок від хлопців і підтвердження від дронів, що так, результат роботи цих автівок дуже високий. Ось це приємно», – розповідає Юрій.

Юрій Соколянський

Мій співрозмовник до повномасштабного вторгнення займався фермерською у нині прифронтовій зоні на Запоріжжі. Близько десятка людей, що разом з ним зараз працюють над створення установок» «Градів» на пікапах – теж ферми з прифронтових чи окупованих територій Півдня України.

Після початку повномасштабного вторгнення вони купували та ремонтували авто для українських військових.

Передали на фронт близько 2 сотень авто, з них – півсотні куплені власним коштом представників благодійного фонду, каже Юрій Соколянський. Допомогою ж українській армії займаються від початку війни на Донбасі:

«Наш фонд працює з 2014 року. Займались ремонтом автівок, займались пригоном авто під замовлення військових частин різних пікапів, бусів. В основному у нас це був автотранспорт. В 22-му році звернувся один з підрозділів Збройних сил України з таким проханням, чи можливо встановити на пікап направляючі системи «Градів» – тільки, щоб їх було не 40, а 3 або 4, для того, щоб спробувати чи буде це працювати, чи буде це точною зброєю»

Первинно «Українські соколи» купляли та передавал авто військовим на фронт, ремонтували машини для бійців

У пошуках конструктивного рішення

Раніше «Українські соколи» вже мали досвід встановлення кулеметів на пікапи для військових. Отож, через це волонтерів порекомендували бійцям, які вирішили випробувати можливість застосування установок «Градів» на базі автівок.

Військові привезли з собою зроблені для них науковцями пари українських університетів креслення можливої установки. Втім, при ознайомленні з ними волонтери зіткнулись з необхідністю виготовлення під проєкт спеціальних деталей.

Знайшов конструкторське рішення під запит військових син Юрія Соколянського – Максим, студент-машинобудівник. На той час йому було 18 років.

«Ми в принципі нічого взагалі не взяли з тих креслень, які були у хлопців, бо було дуже багато факторів, які не сподобались одразу дивлячись на них навіть на малюнку. Установка майже на всіх кресленнях, що нам привозили, стояла на центральному валі одному. І я чесно не розумію, як можна було добитися від такої одної конструкції – вона виглядала навіть досить хрупко – якоїсь точності»

Додає, демонструючи на установці, які нині збирають:

«Ось таке кільце поворотне є на кранах підйомних. А батько пов'язаний з сільським господарством. Він сказав, що таке ж кільце, тільки набагато дешевше і простіше буде знайти, є на тракторних причепах. Поїхали подивились на ці кільця до папи в село. Забрали, привезли, поставили.

І так воно по троху, по троху все пішло. Потім наступне було з підйомним редуктором – теж досить довго його шукали. Було близько 5-7 варіантів. Та на парковці, де ми робили перше авто, у нас був шлагбаум. Походили, подивились, повісили на ньому, погрались трохи і зрозуміли, що він нам повністю підходить – та і зняли, поставили».

Максим Соколянський каже, що не бачить нічого надзвичайного у створеному ним конструктивному рішенні для військових.

«Все майже стандартне. Кусок труби, ця запчастина, та запчастина. Коли подивитись, коли вони як ще запчастини лежать, то з них можна або огорожу зробити, або ось таке. Це як конструктор дитячий. Ви робите, що вам хочеться позаду автомобіля. Воно йде на користь, і при цьому досить цікава установка виходить. Плюс були хлопці, які робили ці установки повністю радіокерованими, і після цього я зрозумів, що це точно велика іграшка»

Установка, яку волонтери роблять на базі пікапу

Влучати як снайперська гвинтівка

Приціли та напрямні «Градів» волонтерам передають військові. Як правило, ті є трофейними – зняті з розбитих російських установок.

«Стволи привозять хлопці. Зазвичай, це зняті з російських «Градів» трофейні труби. У нас запчастини, які йдуть від «Граду», майже всі трофейні. Снаряди, труби, приціли – це все шукають хлопці. Шукають, знімають з розбитої техніки. В принципі ми не намагались повторити за «Градом», тому що «Град» він стріляє на ураження для того, щоб покрити велику площу, а нам треба було, щоб ми стріляли і влучали в ціль. А якщо воно по різному вже працює, то і сенсу дивитись не має, як влаштована заводська модель»

Зробити ж роботу створюваних «Українськими соколами» міні-«Градів» влучнішою і відповідно максимально ефективною допомагають самі бійці.

Вдалося це зробити завдяки співпраці з діючим на Запорізькому напрямку підрозділом – ротно-тактичною групою «Степові вовки», бійці свого часу якого попросили також зробити для них відповідну установку.

«Ми побудували перші 5 автівок, але за рахунок того, що було дуже мало зворотного зв’язку від військовослужбовців, ми не могли зрозуміти як нам налаштувати влучність.

Першу автівку, коли ми «Степовим вовкам» зробили, перші 2.5-3 місяці ми працювали з ними кожен Божий день, і після кожних пострілів ми заганяли автівку в ангар, знову її допрацьовували, дещо міняли, уточнювали, допрацьовували, намагались довести до такого завершального етапу, коли автівка з 3 направляючими виконує завдання краще, ніж стандартне РСЗВ з 40 направляючих», – пригадує Юрій Соколянський.

Зізнається:

«Спочатку було все дуже складно, і навіть руки іноді опускались, коли хлопці, «Степові вовки», повертались і казали, що знову не влучили, тобто знову щось не так.

І коли 2-3 місяці пройшло, змінили дуже багато маленьких моментів в цій самій установці, і коли приїхали «Степові вовки», а там дідусі 60-70 років, і вони стрибали у нас в гаражі, можна сказати, до стелі і усмішка у них на обличчі була від вуха до вуха, емоції у них просто зашкалювали, то звісно моральний дух у нас також піднявся дуже сильно.

Ми зрозуміли, що ми знайшли все ж таки ту золоту серединку, яка повинна бути, і ця автівка буде виконувати своє завдання – буде працювати як снайперська гвинтівка»

«Точніше за звичайний «Град», – каже про роботу міні-«Градів» командир «Степових вовків» на позивний «Дід».

У підрозділі кажуть, що їм вдається, уразити таким установками не лише живу силу противника. Мають підтвердження успішної роботи по російській військовій техниці, зокрема про ураження двох РСЗВ «Сонцепьок» на Запорізькому напрямку.

«Чим частіше стріляємо – тим частіше влучаємо. Все дуже просто. Колись і кулемет Максим автор зробив в гаражі. Зараз така війна, що все, що можем робити, робимо. Не сподіваємось на партнерів з Заходу», – ділиться «Дід», командир «Степових вовків».

Удосконалення через зворотній зв’язок

Максим Соколянський називає однією з найважливіших складових для успішної роботи «Українських соколів» – саме наявність зворотного зв’язку від військових. Пояснює, чому це важливо:

«Без зворотнього зв’язку ми не можемо вдосконалювати автівки, ми не можемо розуміти, які у військових виникли проблеми, чи виникли вони взагалі. Ми можемо їм підказати, якщо щось треба, допомогти. А вони можуть допомогти нам у роботі над машинами, в принципі, тим, що вони кажуть, як вони працюють, що подобається, а що ні»

У середньому на створення однієї установки з міні-«Градом» на пікапі у волонтерів йде близько 2-х тижнів, якщо немає затримок із отриманням необхідних деталей.

В процесі роботи волонтери дійшли висновку, що ставити установку на автівку меньшу за пікап не доцільно. Нині збирають таку на базі "Хаммеру".

Нині волонтери вже не лише створюють міні-«Гради» на автівках, а й у співпраці з підрозділом «Степові вовки» навчають як ними користуватися інших військових.

«Ми виготовляємо автівку. Далі віддаємо «Степовим вовкам». Вони навчають хлопців стріляти, роблять перший запуск, показують всі тонкості, які зрозуміли за досить довгий час роботи на наших установках. Тобто у нас йде повністю від початку до самого кінця, щоб хлопці могли самі працювати, самі стріляти, щоб вони не від кого не залежали», – пояснює Максим.

Зізнається, що ніколи не міг уявити, що доведеться працювати над чимось подібним в якості конструктора.

«Завжди думав, що закінчується університет, пошук роботи, а потім… Воно приємно, коли розумієш, що досить довгий час вдосконалення, всілякої кропіткої, мілкої роботи над цими установками – дають свій результат. Ти бачиш, що ти не дарма їх робив, хлопці не дарма їх роблять, хлопці не дарма вчаться.

Це робиться задля безпеки наших військових і задля збереження боєкомплекту, бо тут не треба випускати цілу касету снарядів. Дуже приємно, коли хлопці виїжджають і влучають куди треба. Можна за 12-20-30-40 кілометрів під'їхати, стати і влучити, куди треба».