«Держава нічого не робить»: фоторепортаж зі зруйнованого навесні 2022 року Мощуна, який став місцем боїв за Київ

Бої за  Мощун завершилися наприкінці березня 2022 року. У липні того року я приїхав  туди, щоб зафіксувати, як село відновлюється після пережитого. Через 1,5 роки я знову приїхав у Мощун. Змін на краще, на жаль, дуже мало. Чому? Розкажуть самі жителі.

Основні бої точилися за переправи через річку Ірпінь поблизу села. І зараз у лісі, де були позиції ЗСУ, волонтери й близькі загиблих військових створили меморіал пам'яті «Янголи Перемоги» – присвячений загиблим українським воїнам.

Бої за Мощун відіграли чи не головну роль у тому, що російська армія не змогла взяти Київ.

Під Мощуном полягли відбірні російські підрозділи. На зараз вдалося встановити імена 86 воїнів, які полягли в битві за Мощун, захищаючи підступи до української столиці.. Точна кількість загиблих під Мощуном досі невідома

Перше, що кидається в очі при в'їзді в легендарний Мощун – розвалені будинки. На парканах досі написи: «Тут живуть люди», якими навесні 2022-го намагалися захиститися від прямих влучень танків.

Відсутність людей на вулицях і сніг складають враження, що село закинуте. Але люди тут є й попри все намагаються відновити свої будинки власними силами та з допомогою благодійних фондів

85% будівель у селі Мощун були зруйновані на початку широкомасштабного вторгнення Росії.

Село розташоване за п'ять кілометрів від адміністративної лінії столиці. І якщо у Бучі, Ірпені йде активна відбудова і все виглядає як один великий будівельний майданчик, то в Мощуні  є лише будівництво дороги до меморіалу. 

На вулицях села все навколо нагадує про запеклі бої березня 2022-го 

Зруйновані будинки, згорілі автівки та те, що залишилося від снарядів і мін...

Основні бої точилися за переправи через річку Ірпінь поблизу села. У Мощуні досі можна натрапити на таблички, які попереджають про те, що територія замінована

Природа і час намагаються сховати те, від чого холоне серце, але навіть під снігом видно, що поля навколо села усіяні вирвами від вибухів

Місцевий житель Олександр біля свого будинку, пошкодженого обстрілами. Мощун, Київська область, грудень 2023 року.

Частково відремонтувати будинок, каже Олександр, допомогли благодійний фонд «Карітас» і волонтери.

Матір Олександра померла внаслідок отриманих під час обстрілів поранень

Хтось наполегливо будував цей будинок. Сподівався у ньому прожити довге і щасливе життя.

Тепер руїни стоять пусткою...

Мощун, Київська область. Грудень 2023 року

На полі під Мощуном

До початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в Мощуні проживало близько двох тисяч людей, зараз – лише декілька сотень.

Місцеві думають, що люди, можливо, і повернулися б, якби держава допомогла відбудувати село.

Та й те, що ніби й зробили, виявилося не таким.

Ця родина каже, що живе у модульному будиночку, бо той будинок, який їм влітку 2022 року звели з пінопластових блоків, не витримав української зими і жити в ньому не можна.

Дерева в лісі біля села посічені осколками і кулями

З допомогою одного з благодійних фондів у Мощуні налагодили виробництво модульних будиночків, які мають попит у різних регіонах України.

Це житель Мощуна – Ярослав. У липні 2022 року він почав будувати новий будинок для своєї родини, замість знищеного під час боїв. 

Ярославу допомагали благодійні фонди і друзі

На фото видно, що вже вдалося зробити до грудня 2023 року. Ще багато роботи з внутрішнього оздоблення.

«Ми запрошували в село благодійні фонди, які відновлюють Ірпінь, Бучу. Вони говорять, що в них проєкт тільки на Ірпінь і Бучу», – каже місцевий житель

Благодійних фондів не вистачає на всі зруйновані села і містечка. У держави не вистачає ресурсів, бракує стратегічного планування, а інколи, на думку місцевих, й бажання  щось змінювати.

Жителі Мощуна вважають, що державні органи влади сподіваються, що все зроблять міжнародні благодійні організації

«Люди живуть у металевих вагонах, просять привезти їм дров, кругом ліс, ліс вивозять «фурами», а місцевим не можуть дров привезти», – скаржиться місцевий житель.

«Держава нічого нікому не робить», – каже він у розмові з нами

Жителька Мощуна Любов Тополь стоїть між модульним житлом, яке їй надав благодійний фонд, і своїм згорілим будинком. Вона втратила на війні єдиного сина Олександра, який був командиром місцевої тероборони.

Пані Любові за допомогою волонтерів і друзів вдалося накрити дахом зруйнований будинок, щоб врятувати його від подальшої руйнації. Вона сподівається, що колись зможе його відбудувати.

Ліхтар освітлює те, що колись було домом одного із героїв оборони Мощуна і битви за Київ

Так виглядає центральна вулиця Мощуна.

Зараз у селі працюють кілька крамниць, їздить маршрутка, яка сполучає село зі столицею

Вуличне освітлення відсутнє і ходити без ліхтарика по селу важко.

Крізь отвори у посіченому обстрілами паркані видно світло у вікні модульного будиночка і згорілий автомобіль на подвір'ї

Мощун накривають вечірні сутінки.

Серед руїн де-не-де, у маленьких вікнах модульних будинків загоряється світло