Шарм і магнетизм інтелектуала. Як Майк Йогансен пройшов через допити НКВС?

Літературознавці називають його творцем українського авангарду. Його сучасники бачили у ньому блискучого інтелектуала, а ще жартівника і вигадника. Він був поетом, філософом і мандрівником. Європейцем із німецькою і норвезькою кров'ю, який вважав себе українцем. Майк (Михайло) Йогансен встиг залишити по собі яскравий слід і неперевершені літературні твори, поки життя його не обірвала куля. У вільному доступі на сайті електронного архіву Українського
визвольного руху тепер є розсекречені і оцифровані матеріали справи НКВС проти поета, якого сталінські каральні органи звинуватили у «підриві соціалістичного ладу».

Він був людиною-магнітом. Талант його іскрив і сяяв. Поет, романіст, лінгвіст, перекладач, він ще був затятим мисливцем, грав у футбол та більярд, жартував і вигадував містифікації.

Це все є у його творах: від навчального тексту «Як будується оповідання» до авангардистського роману «Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швейцарію».

Його шарм, його ерудиція, його легка іронія, його здатність оповідати невигадані й вигадані історії, його легкість і простота зачаровували людей. «З Майком можна було говорити день і ніч», – писав письменник і журналіст Юрій Смолич. А той, хто із ним познайомився, хотів його бачити і слухати ще і ще.

Майк Йогансен (20-і роки XX століття)

Перейшов на українську

• Михайло Гервасійович Йогансен (який пізніше візьме собі творчий псевдонім Майк Йогансен) народився 5 листопада 1895 року в Харкові. Батько був німцем, а мати походила з козацького роду зі Старобільщини. Батьки Йогансена були освіченими людьми. Гервасій Йогансен закінчив Московський університет, і хоч був за фахом істориком, але у Харкові викладав у школі німецьку мову. Мати – Ганна Федорівна Крамаревська, закінчила Першу жіночу Маріїнську гімназію у Харкові.
• Сам Михайло Йогансен свої непересічні здібності почав проявляти дуже рано. Із дев'яти років писав вірші німецькою і російською мовами, влаштовував літературні та філософські диспути серед однолітків. Навчався Михайло у Третій харківській гімназії, де викладав його батько. «Бувши в гімназії, не пив, не курив і не знав жінок», так опише Йогансен у властивій йому манері цей час.
• Вже у 14-ть Йогансен почав підробляти як репетитор. У нього брав уроки майбутній відомий літературознавець Ієремія Айзеншток.
• Вищу освіту Йогансен пішов здобувати на історико-філологічному факультеті Харківського університету.
• Майк Йогансен вказав в анкеті, що розмовляє німецькою, українською і польською, перекладає із них. Читає всіма слов’янськими мовами, а також німецькою, французькою та англійською. Плюс – давньогрецька і латина.
• «Почав писати вкраїнською мовою під впливом учителів школи ім. Грінченка в Харкові», написав Йогансен. У цій гімназії викладали Олекса Синявський, Микола Сулима, Олександр Попов, Христина Алчевська.
• Перші вірші Йогансену не подобалися, і він їх спалив. Далі він писав українською і почав друкуватися із 1920 року.
• У 1923-му утворюється творча спілка «Гарт». Майк був серед її засновників і входив до основного складу організації. Після розколу в «Гарті» став на бік Миколи Хвильового. Так у січні 1926 року у Харкові виникла ВАПЛІТЕ – Вільна академія пролетарської літератури. Саме її чи не першою серед творчих спілок так люто розгромили сталінські каральні органи.

Члени літературного об'єднання ВАПЛІТЕ (Вільна академія пролетарської літератури) в 1926 році. (Сидять, зліва направо): Павло Тичина, Микола Хвильовий, Микола Куліш, Олекса Слісаренко, Майк Йогансен, Гордій Коцюба, Петро Панч, Аркадій Любченко. (Стоять, зліва направо): Михайло Майський, Григорій Епік, О. Коваленко, Іван Сенченко, Павло Іванов, Юрій Смолич, Олесь Досвітній, Іван Дніпровський

• Йогансен титрував німе кіно і брав участь у написанні сценарію фільму «Звенигора» Олександра Довженка. Кіносценарій Йогансен писав разом із Юрком Тютюнником, але Довженко дуже змінив написане, і Йогансен зняв своє авторство.
• Для театру Леся Курбаса «Березіль», у співавторстві з Миколою Хвильовим і Остапом Вишнею, Йогансен написав оперету «Мікадо» та ревю «Алло на хвилі 477».

Фото із вистави театру «Березіль» Леся Курбаса

• Створив «Техно-мистецьку групу А»(1928-1931) і разом з колегами випускав «УЖ» (Універсальний журнал), гаслом якого було: «Немає в світі такої речі, про яку не можна цікаво розповісти».
• Майк Йогансен загнав Володимира Маяковського під стіл, розгромивши його у більярд. Як розповідає, відома дослідниця Віра Агеєва, коли Маяковський приїхав до Харкова, то трохи з погордою дивився на місцевих «провінціалів». Упевнений в собі, він ​необачно погодився пролізти під більярдним столом у разі програшу. Йогансен переграв Маяковського у більярд і подарував усім велику насолоду спостерігати, як двометровий «пролетарський поет» пролазив під столом.
• Йогансен і його блискуче творче оточення не могли не помічати, як швидко зникає ілюзія свободи і наступає тоталітарний морок. Щоб розвіятися від похмурих думок, Йогансен часто їздив на полювання у ... Швейцарію, таку назву мало село під Харковом.

Майк Йогансен український поет, розстріляний НКВС у 1937 році

Арешт, допити, розстріл

• 18 серпня 1937 року НКВС прийшло у будинок «Слово», де жили усі літератори, й арештувало Майка Йогансена. Він мешкав у квартирі №12.

Будинок «Слово» у Харкові: тепер на ньому меморіальна дошка із іменами українських митців, які тут жили і були страчені сталінським режимом. Є на дошці і ім'я Майка Йогансена

• На той час уже більшість із соратників Йогансена були арештовані, а Хвильовий ще у 1933 році наклав на себе руки після побаченого на Полтавщині під час Голодомору.
• До Йогансена застосовували усі характерні для радянських каральних органів ЧК-ГПУ-НКВС методи вибивання зізнань. Однак усі «спільники по антирадянській діяльності», про яких «свідчив» Йогансен, уже відбували покарання. У справі зазначається, що «Йогансена завербував Епік». А Григорій Епік із 1934 року вже відбував покарання на Соловках.
• 24 жовтня 1937 року Йогансену оголосили обвинувальний висновок.
• 26 жовтня 1937 «високий радянський суд» засудив Майка Йогансена до вищої кари – розстрілу.
• Вирок був виконаний 27 жовтня 1937 року в Києві. Дослідники сходяться на думці, що тіло Йогансена, як інших страчених сталінським режимом невинних людей, було таємно поховане у Биківнянському лісі.

Під час вшанування пам’яті жертв політичних репресій на території національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили». Биківня, 19 травня 2019 року

• У 1957 році Союз радянських письменників України подав запит на перегляд справи Майка Йогансена.
• У 1958-му Військова колегія Верховного суду СССР скасувала вирок і оголосила про закриття справи через відсутність складу злочину.

Оцифровані розсекречені документи

Нещодавно в мережі інтернет були викладені документи із розсекреченої справи Майка Йогансена.

Колекцію із понад чотирьох десятків документів опублікував Центр досліджень визвольного руху (ЦДВР)спільно з Архівом Служби безпеки України на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

Серед документів:

• ордер на проведення обшуку та арешт Майка Йогансена, виданий 2 серпня 1837 року «співробітнику Харківського обласного управління НКВС тов. Кравченко»;
• анкета арештованого письменника, у якій він у графі «спеціальність» пише «літератор»;
• протоколи обшуків та квитанція з переліком речей арештованого, а саме: мисливська рушниця, чохол до неї і набої;
• протоколи допитів письменника, свідків та протоколи очної ставки;
• протокол закритого судового засідання Військової колегії Верховного суду СССР;
• обвинувальний висновок: Йогансена звинуватили у «підготовці терористичних актів проти керівників радянської держави та уряду»;
• вирок Військової колегії Верховного суду СРСР;
• довідка про виконання вироку (розстрілу) Йогансена: вирок виконали співробітники 1-го спецвідділу НКВС СРСР;
• лист Юрія Смолича та Олеся Гончара прокуророві УРСР з проханням розглянути питання щодо реабілітації Майка Йогансена. Смолич написав, що знав Йогансена із 1923 року і жодного разу від нього нічого «антирадянського» не чув;
• протокол допиту свідків, зокрема Юрія Смолича про Йогансена;
• визначення про скасування вироку і закриття справи Майка Йогансена у зв’язку відсутністю складу злочину.

Йогансен передчував свою долю і написав про це

Я знаю: загину високий,
В повітрі чистім і синім.
Мене над містом повісять:
Зорі досвітній в око,
В холодне око дивитись.

«...оселившись у царстві тіней, буду вести розумну бесіду з Гесіодом, Гейне і Сервантесом. Але я буду з ними говорити українською мовою, бо вірю, що наша квітчаста Батьківщина є діамант у гроні вільних народів світу. І ще я скажу там, у царстві тіней, що я, Майк Йогансен, був при житті і залишусь по смерті одним із кращих поетів української оновленої землі».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Справа «бойчукістів»: як в СРСР розстріляли українських художників (документи)