«Ніколи не матимете проблем із Білоруссю». Як і чому змінювалися відносини Мінська та Києва

Білорусько-українські відносини останнім часом ґрунтовно змінилися: від жартів та обіймів Лукашенка з українським президентом до відвертих погроз у бік України, інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».

Перша та остання зустріч тоді президента Білорусі Олександра Лукашенка та президента України Володимира Зеленського відбулася на форумі регіонів Білорусі та України у 2019 році. У властивій йому манері Лукашенко зізнавався в любові до України та українців, говорив про співпрацю та обіцяв, що жодних труднощів для України з боку Білорусь не буде: «Я хочу вас запевнити, що ніколи ви взагалі не мали проблем із території Білорусі та Білоруссю, ви ніколи не будете їх мати. Ми завжди будемо найдобрішими, найнадійнішими вашими прихильниками, партнерами». Володимир Зеленський на зустрічі у Житомирі також говорив про партнерство між країнами, про нові контракти та навіть жартував над Лукашенком.

Але менш ніж через рік відносини між країнами починають погіршуватися: Олександр Лукашенко передає затриманих під Мінськом бійців «ПВК Вагнера» Росії, хоча, за словами Володимира Зеленського, обіцяв видати бойовиків українській владі.

На думку білоруського політичного оглядача Ігоря Ілляша, через 2,5 роки після дружніх обіймів Зеленського та Лукашенка відносини Білорусі та України перебувають у глибокій кризі. «Для Білорусі, у свою чергу, було принципово важливо дружити з Україною і демонструвати таким чином незалежність та багатовекторність своєї зовнішньої політики. Демонструвати Заходу, Україні та взагалі всьому світу, що Білорусь – це не Росія. Вони ведуть самостійну лінію, білоруська держава є донором стабільності та безпеки в регіоні та взагалі займає рівновіддалену позицію нейтралітету у конфлікті Києва та Москви», – коментує Ігор Ілляш.

Дипломатичним відносинам Білорусі та України – 30 років. За роки незалежності між країнами були укладені сотні договорів про співпрацю. Білорусь постачає електроенергію, трактори, автобуси МАЗ, нафтопродукти та іншу сировину. Україна експортує до Білорусі сільськогосподарську та продовольчу продукцію.

Слідом за країнами ЄС і США офіційний Київ не визнав легітимність Олександра Лукашенка після президентських виборів 2020 року. У відповідь на примусову посадку літака та арешт блогера Романа Протасевича Україна припинила авіасполучення з Білоруссю. Але, незважаючи на погіршення політичних відносин, економічне співробітництво між країнами продовжується. За даними національної енергетичної компанії «Укренерго», у 2021 році Білорусь продала Україні рекордні за останні сім років 17,1 млрд кВт·год електроенергії.

Економічна співпраця з Білоруссю, на думку українського політолога Євгена Магди, може мати серйозні політичні наслідки для офіційного Києва.

«Такі великі закупівлі електроенергії, звичайно, пов'язані з нашим українським розгільдяйством. Але не забувайте, що сама енергосистема України – ще багато в чому рудименти Радянського Союзу в ній залишаються. І тому, з одного боку, це [купівля електроенергії у Білорусі] вимушений крок. З іншого боку, АЕС в Острівці побудована «Росатомом» і побудована для експорту електроенергії, тому нас ніби ловлять на гачок, – вважає Євген Магда. – Зараз, постачаючи в Україну електроенергію, якщо мороз буде ще сильнішим, можуть цим почати шантажувати: ми вам зараз рубильничок клацнемо – і все».

Якщо ще кілька років тому Лукашенко говорив, що Білорусь не створить проблем Україні, то вже наприкінці 2021 року його риторика принципово змінилася. «Вони чудово розуміють: якщо знову розв'яжуть «войнушку» на Донбасі або десь на кордоні з Росією, Білорусь осторонь не залишиться. І ясно, на чиєму боці буде Білорусь», – заявив Лукашенко 29 листопада на нараді з питань військової безпеки.

Український політолог Євген Магда впевнений, що подібні дії не підуть на користь білоруській владі. «Будь-який постріл ракетний, артилерійський з території Білорусі просто знищить і без того дуже кволу легітимність Лукашенка. Вона і зараз квола. Його там за рахунок операції в Казахстані Росія трохи підтягнула, показала, що він ухвалює якісь рішення. А далі – агресія проти України?.. Це просто розмаже самого Лукашенка», – вважає Євген Магда.

«Починаючи з осені 2021 року, [йде] демонстрація безпрецедентної підтримки Росії на міжнародній арені та взагалі російських авантюр. Заява Лукашенка про те, що у разі нової війни на Донбасі або в принципі Росії та України Білорусь не залишиться осторонь, просто перекреслює всю лінію офіційного Мінська, якої він дотримувався, яку вів останні сім років», – коментує ситуацію білоруський політичний оглядач Ігор Ілляш.

Ще у лютому 2021 року, за даними Київського міжнародного інституту соціології, Олександр Лукашенко був найпопулярнішим іноземним політиком серед українців, обігнавши у рейтингу Джо Байдена та Емманюеля Макрона. Але вже до вересня, як показало опитування соціологічної групи «Рейтинг», до Лукашенка негативно ставилися 59 відсотків громадян України.

Один із жителів Києва розповів кореспондентові телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», що раніше українці мали симпатію до Лукашенка, бо створювалося ілюзорне бачення, що він наводить порядки. Але пізніше стало очевидно, що він не зважає на думку народу і тримається за владу, тому повага до нього зникла.

У лютому в тому числі й на території Білорусі пройдуть позапланові російсько-білоруські військові навчання: в країну вже прибуває російська військова техніка. У разі чергового російсько-українського конфлікту, на думку військових експертів, один із ударів може бути завданий з території Білорусі.