FPV-дрони прямо зараз змінюють ситуацію на полі бою в російсько-українській війні. Ця безпілотна технологія ставить під удар уже не лише передову, а й тил за десятки кілометрів від лінії фронту. Чи є межа розвитку технології? Що із засобами захисту від FPV і хто лідирує у сфері дронів-боєприпасів?
First Person View БПЛА керується від першої особи, в окулярах доповненої реальності. Це головна відмінність від різних коптерів, що керуються з дисплея. Саме окуляри допомагають пілоту зосередитися та краще прицілитися. У відчутній для бойових дій кількості такі дрони з'явилися минулої осені. Але вперше використовувати їх для атак із боєприпасом почали ще навесні 2022-го. Польоти на лінії фронту були ще раніше.
«Перші FPV-дрони на війні почали застосовуватися з 2019–2020 років, коли в продажі були доступні заводські варіанти компанії DJI FPV. Хлопці тоді їх досить ефективно, небагато хто, але досить ефективно використовували саме для розвідки. Вони на максимальній швидкості 90-100 км/год пролітали на висоті 10-15 метрів вздовж окопів, взводних опорних пунктів, ропів ворогів і таким чином проводили розвідку. Потім на стопкадрах розбирали: де, кого, скільки там якого озброєння», – каже воєнний оглядач Андрій Римарук.
Оператор FPV-дрону окремого штурмового батальйону «Айдар» ЗСУ Микола вивчати тему FPV почав ще 2016-го – тоді швидкісні безпілотники лише з'являлися в Україні. Це була розвага – на них влаштовували перегони на спеціальних трасах. Микола тоді професійним гонщиком не став.
Оператор FPV-дрону окремого штурмового батальйону «Айдар» ЗСУ Микола
«Для мене це залишилося як хобі, але я тоді дуже великий багаж знань для себе придбав. Ти коли стаєш пілотом – хочеш зібрати для себе найшвидший дрон і тому потрібно дуже гарно розбиратися в цій темі. Тобто акумулятори, відеопередавачі, приймачі, мотори – як це все підібрати. Тоді треба було, щоб цей дрон як можна швидше летів, щоб всіх обігнати. Зараз потрібно, щоб він летів, може, не дуже швидко, але тягнув на собі гарне навантаження і летів далеко», – розповідає боєць ЗСУ Микола.
Зараз ці дрони настільки універсальний засіб, що вони полюють на будь-які цілі. Завдання для них багато в чому залежать від запитів піхоти на передовий.
«Ми більше намагаємося допомагати своєму батальйону при якихось штурмах або обороні. Тому ми намагаємось вразити цілі по передньому краю. Це може бути що завгодно: або підкріплення піхоти, або кулеметники. Техніка зараз на нашому напрямку дуже рідко виїжджає або виїжджає на досить значних відстанях», – продовжує Микола.
«Батальйон стоїть в обороні, тому ми, так скажемо, «каруселимо». Дрон вилітає, висить, у нього закінчується батарея, відсотків 40. У цей момент уже вилітає інший, його міняє. Той відтягується додому. І таким чином спостерігаємо за переднім краєм. Це не відразу виходить. Можна шукати годину, дві, можна і день літати і нічого не знайти», – каже його побратим, оператор БПЛА Олександр.
Швидкісні безпілотники почали з'являлися в Україні приблизно з 2016 року
Не всім вдається керувати FPV. Олександр – ще вчиться, але він уже невід'ємна частина команди: шукає цілі, фіксує влучання та допомагає оператору орієнтуватися у просторі.
«У нас при зльоті я стою з пультом. Біля мене екранчик, який відображає його відео з очків і я його направляю, щоб він вразив ціль. Це ціла операція, тому що один підіймає FPV, інший піднімає «Мавік», щоб коригувати, третій підіймає іще один «ретрік». Двох людей буде замало для роботи. Краще три, а то й чотири», – каже Олександр.
«Дуже багато пілотів початківців, коли надягають окуляри, починають літати на тренуванні, вони отак от за цим дроном літають і бувають такі випадки, коли якщо вони сидять на стільці – вони із цього стільчика просто можуть звалитися. Ти до цього звикаєш і просто вже, скажем так, не дрон керує тобою, а ти керуєш дроном», – додає Микола.
І операторів дронів стає все більше, як і запитів від військових до волонтерів на ці ж дрони. Вони потрібні всім – від тероборони до спецпідрозділів СБУ і розвідки. У цих коробках – 100 FPV-коптерів, залишки партії від благодійного фонду Сергія Притули.
100 FPV-коптерів у коробках – залишки партії від благодійного фонду Сергія Притули
«Це дуже маленька частина. Це на сьогоднішній день залишився один підрозділ, який ще маємо відвантажити – це ЦСО «А», спецпризначенці СБУ. Це дуже круті пілоти і це остання партія із 1500 штук, що у нас останнім часом була. Є підрозділи, які можуть 5 відлітати, 10. Є підрозділи, які беруть з собою на один бойовий виїзд 25-30, а ми знаємо підрозділи, це спецпризначенці, одні з найкращих на сьогоднішній день, вони можуть 40 зробити вильотів за день. Все залежить від дистанції, від ситуації на фронті», – каже керівник мілітарного напрямку на Донбасі благодійного фонду Сергія Притули Богдан Данилів.
Як Україна, так і Росія у виробництві тисяч FPV-дронів на місяць залежать від єдиного великого постачальника – Китаю. Більшість комплектуючих – рами, двигуни і фактично вся внутрішня начинка імпортується звідти. Обсяг цієї залежності намагаються зменшити, але війна прямо зараз вимагає і якості, і кількості.
«Купа нюансів по налаштуванню. Брак буває. Невеликий, до речі, з Китаю. Тобто з заводу приходить там буквально, може, в середньому 3% браку, і я думаю, що це досить терпимо. Тому що є виробники, які, як вони кажуть, вони виробники в Україні, то в їхніх випадках брак на порядок вищий по відсотку. Але ми в цьому напрямку розвиваємось, наскільки мені відомо. Вже мотори починаємо робити VTX пробуємо робити. Ну, тобто, 50% ми вже точно можемо замінити, але ж це, знову таки, потужності не ті, які нам потрібні на фронті», – каже координатор проекту FPV-дронів благодійного фонду Сергія Притули Кирило.
«Він коштує 400-500 доларів, але треба враховувати той момент, що їх треба дуже багато. І коли ми говоримо, що це вже партія 50 чи 100 штук – це вже не виходить так дешево. 100 штук – близько двох мільйонів доларів. Для одного підрозділу це тиждень роботи, для деякого два тижні роботи. Я би дуже хотів дорости до того моменту, коли ми поставимо це на такий потік – 7, може 8 тисяч дронів на місяць. Це було б дуже чудово», – зазначає Богдан Данилів.
У використанні FPV-дронів, як і у випадку з комерційними квадрокоптерами, російська армія в Україні спочатку була в ролі того, хто наздоганяє. Цю технологію окупаційні війська почали використовувати пізніше. Але за рахунок великих ресурсів, централізації та величезного промислового потенціалу Росія змогла принаймні частково компенсувати відставання.
«Тільки зараз, в останній місяць, ми бачимо, що вони почали говорити про те, що необхідно створювати такі підрозділи в кожній бригаді. Вибачте, у нас це вже існує понад рік часу. У нас є вже свої якісь напрацювання, тактики і тут саме головне, не менш важливо, навчальні програми, по яких хлопцям, ледь не 24/7, якщо навіть погоди немає, він одягає окуляри і набиває руки з пальцями весь свій вільний час», – каже Андрій Римарук.
Російська армія теж масово використовує дрони – б'є по техніці, у тому числі західній, по особовому складу. Наприклад, як повідомили в ініціативі DeepState, наприкінці жовтня на півдні Донецької області 4 російські штурмовики за допомогою восьми FPV-дронів без втрат захопили українські позиції – кілометр лісосмуги. Семеро із тринадцяти українських військових загинули. Інші відступили.
4 російські штурмовики за допомогою восьми FPV-дронів без втрат захопили українські позиції
«Дуже важко сказати, хто перемагає. Коли аналітики досліджують публічні докази їхнього застосування, ми, очевидно, бачимо лише невелику частину реального застосування дронів. Тому що, що б не публікувалося у соцмережах – це, зазвичай, успішний удар. Статистично – багато ударів FPV неуспішні. Значна частина комерційних дронів втрачається, тому ми отримуємо лише невелике вікно у реальне застосування цих технологій. Україна очолила процес, встановила тренд волонтерськими постачаннями технології на фронт, але не так давно російські волонтери, зусиллями оборонної сфери, почали постачання значних кількостей FPV на фронт. Можливо, десятки тисяч. Реальне число важко назвати, але, ймовірно, не менше 20-25 тисяч на місяць. Це цілком реалістично на даний момент», – розповідає спеціаліст у сфері БПЛА Центру військово-морського аналізу (США) Семюел Бендетт.
«На початку повномасштабної війни FPV-дрони вражали, приблизно, на відстані до 5-7 км, а зараз ми можемо говорити про офіційно зафіксовані польоти FPV-дронів на відстань до 25 кілометрів. Для цього потрібні певні умови. Насамперед – правильний рельєф місцевості, необхідне використання ретрансляторів для FPV-дронів, ретранслятори забезпечують дальність польоту, радіозв'язок. Без ретрансляторів дрони літають на 5-6-7 кілометрів», – каже спеціаліст у сфері радіотехнологій Сергій Флеш.
Саме тому тепер уже масово з'являється відео знищення ствольної та реактивної артилерії – наприклад, «Сонцепьока», зенітно-ракетних комплексів «Тор» та інших цінних систем як у русі, так і в укритті. Схема роботи приблизно така: виявлення цілі розвідувальним БПЛА, підйом у повітря безпілотника-ретранслятора і тоді виліт FPV. Сигнал обходить рельєф і з'являється дальність, але пілот завжди в небезпеці, оскільки відеосигнал з дрону аналоговий, незашифрований. Тому його бачать усі. До того ж вже були неодноразові випадки перехоплення керування дроном іншою стороною.
«І ми вистежуємо команди FPV-шників російських, і вони наших. Тому що техніку можна виготовити, дрони можна зробити, а підготувати грамотного пілота дуже складно. Насправді це великий, тривалий процес, не кожному це дано. Тому завжди намагаються пілоти маскуватися і ховатися так, щоб їх не міг знищити противник», – продовжує Сергій Флеш.
Схема роботи: виявлення цілі розвідувальним БПЛА, підйом у повітря безпілотника-ретранслятора і тоді виліт FPV
«Ставити дрони на таку місцевість, щоб ворог не зрозумів, в яку сторону цей дрон злітає. Всіляко заплутувати. Або летіти на надмалій висоті, потім підійматися. Для цього я й казав, що потрібно бути не просто пілотом, а ще й технічно розуміти як відбувається передача відео, як відбувається передача сигналу управління. Використовувати рельєф місцевості і просто заплутувати ворога, щоб він якомога пізніше побачив твою картинку», – пояснює Микола.
«Техніку, фізику, точніше, ти не обманеш. Тому хлопці розуміють, в цілому, як це працює. Що таке радіогоризонт, що для цього треба, які умови. Десь більше ризикують, обираючи якусь точку. Рускі ж теж розуміють, де у нас висоти і так далі. Тому – це певний ризик. Але людина, якщо розуміє, як це працює, вона обирає собі найкращі умови із тих, що є і от у нас виходить такий результат, що навіть в лісі, між деревами і в будівлю залітаємо», – каже Кирило.
Проти дешевизни та масовості FPV-дронів ефективного засобу захисту поки що не знайшли. Найбільше говорять про системи радіоелектронної боротьби. Антидронові рушниці, які використовують проти звичайних БПЛА, не підходять через високу швидкість FPV. Ефективність купольних систем поки що низька. До того ж їх використання несе у собі ризики.
«Уявіть собі, що стоїть у полі якась антена, яка на всі боки випромінює 50 Вт потужності. Безумовно, це буде помітно противникові і він зможе скоректуватися за нами. Правильний купол повинен працювати так: він перебуватиме в пасивному режимі, він фіксує дрони. Після цього він включається на певний час, подавляє дрон, знову вимикається та працює у черговому режимі. Ті рішення, які ми зараз робимо саморобно в Україні – вони випромінюють весь час, постійно передають. Тому витрачається електроенергія, тому йде постійно опромінення, в тому числі особового складу, який може бути десь поруч і плюс, як я вже сказав, ефективність, на жаль, цих систем, під питанням», – пояснює Сергій Флеш.
Ефективність «купольних» систем РЕБ Сергій Флеш оцінює на рівні 35%. У той же час на російській техніці – зокрема танках, їх вже фіксували – на основі китайських комплектуючих. Російські виробники також планують встановлення глушилок на модернізовані танки.
«Їх в народі вже почали називати «мікрохвильова піч». Вони встановлюють різні приблуди великої потужності, які видають, назвемо їх хвилі-перешкоди, які не дають FPV-дронам максимально ефективно і близько підлетіти до цілі. На превеликий жаль десь вони це навчились робити, але сказати, що воно ефективне – поки що не можу», – каже Андрій Римарук.
І ЗСУ, і російська армія у війні використовують однакові частоти, щоб керувати FPV-дронами та отримувати від них картинку. Знову ж таки – комплектуючі одні й ті ж. Тому системи РЕБ націлені на придушення саме цих каналів зв'язку. І Україна, і Росія намагаються переходити на інші діапазони – де систем придушення поки що немає. Хто першим знайде масове рішення – отримає тимчасову перевагу на полі бою. Але знайти вільний діапазон – непросто.
І ЗСУ, і російська армія у війні використовують однакові частоти, щоб керувати FPV-дронами та отримувати від них картинку
«1010 МГц – це заборонені частоти у всьому світі. Там літаки між собою обмінюються службовою інформацією та працює система, яка не дає літакам зіткнуться. У росіян, я чув, що є спроби піти в цей діапазон, на зразок «над Україною, все одно нічого не літає – чому б і ні». Треба змінити повністю плати, тобто використовувати інші приймачі, використовувати інший набір антен і більше – треба буде вибрати ці частоти, тому що, якщо ми подивимося на спектр радіочастотний – там все зайнято», – пояснює Сергій Флеш.
Так звані «мангали» – ґратчасті екрани на баштах російських танків, з'явилися близько двох років тому. Тоді в РФ пояснили – це захист від американських ПТРК «Джавелін». На сьогодні такі «дашки» стоять і на українській, і на російській техніці, але як захист від дронів. У багатьох випадках різні бронемашини намагаються обварити решітками по колу, але це не гарантує безпеки екіпажу. Тим часом перші «дашки» з'явилися і за кордоном – на танках ізраїльської армії.
«Вірогідно, усе розвиватиметься відносно швидко. Очевидно, що великі армії у небезпеці через малі комерційні дрони, як ми зараз бачимо у конфлікті між Ізраїлем і «Хамасом» (угруповання «Хамас» визнане у США і ЄС терористичною організацією – ред.). Ми бачили використання квадрокоптерів і FPV-дронів у громадянській війні в Судані. Ймовірно, ми побачимо все більше і більше цих застосувань і в інших конфліктах. Найбільша проблема – це легкість, з якою ці дрони і компоненти до них можливо отримати на міжнародних торговельних майданчиках, онлайн. І легкість, з якою пілоти, із бажанням навчитися, можуть отримати знання і стати операторами FPV і квадрокоптерів», – каже Семюел Бендетт.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Це схоже на риболовлю»: як дрони нищать російську техніку біля БахмутуОператори уражають техніку, незважаючи на додатковий захист, але різні металеві ґрати ускладнюють вицілювання слабких зон. Їх достатньо, щоб розсіяти кумулятивний струмінь стандартного для дрона заряду – гранатометного пострілу ПГ-7В. Неодноразово FPV-дрони зупиняла і звичайна маскувальна сітка – вони в ній заплутувалися.
«Хотілось б, щоб нарешті з’явився штатний боєприпас, який виготовлявся би за якимись стандартами якості. Щоб цей боєприпас відповідав би всім заходам безпеки, яких має дотримуватись пілот і убезпечував би, в першу чергу, пілота від нещасних випадків. От саме цю історію нам, як державі, доопрацювати і запускати в масове виробництво», – каже Андрій Римарук.
За півтора року FPV-дрони як технологія та інструмент для ведення війни зробили величезний стрибок уперед: у кількості, дистанції та тактиці застосування. Наявність великої кількості таких безпілотників та підготовлених операторів вже суттєво впливає на успіх як в обороні, так і наступі. І ця технологія і надалі інтенсивно розвиватиметься.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія проломила оборону ЗСУ у «промці» в Авдіївці: наскільки це небезпечно«Наступ на Авдіївку був зупинений FPV-дронами. І деякі хлопці, я не знаю, як вони це зробили, вони умудрялися за один день світловий накришити понад 30 одиниць техніки. Я прогнозую, що наступного року вже будуть з’являтися якісь кустарні елементи захисту техніки від FPV-дронів Тому що ми так само над цим працюємо, тому що ми так само страждаємо від FPV-дронів. І коли це все станеться – популярність їхня може трошечки знизитись, але потреба в артилерійських боєприпасах навпаки збільшитись. Тому що, вибачте, БК багато не буває ніколи»,– продовжує Андрій Римарук.
«Будуть різноманітні типи FPV-дронів, вироблені різними оборонними підприємствами, включно із волонтерськими і невеликими конструкторськими бюро. Будуть FPV літакового типу та інші, що зможуть нести більше боєприпасів, більше небезпечного навантаження. І, звісно ж, зараз багато зусиль спрямовано на те, аби дати можливість цим FPV-дронам за допомогою штучного інтелекту, розпізнавання цілей, розпізнавання ландшафту, діяти більш автономно в умовах радіоелектронної боротьби. А також, можливо, діяти групами або навіть роєм», – каже Семюел Бендетт.
FPV БПЛА не витіснять з поля бою інші типи озброєння, але вони вже стали ще більш небезпечними, ніж були ще кілька місяців тому. І для піхотинця на передовій, і для військової техніки за десятки кілометрів від неї. Використання технології FPV вимагає не лише якісної підготовки фахівців, але і розвитку виробництва самої техніки і покращення захисту від неї. До того ж варто враховувати, що це в планах у кожної зі сторін.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Орлани», Zala, Supercam: як військові нищать російські дрони з «невидимого» британського ЗРК Stormer