Як бізнес виходитиме з карантину: дві «хороші новини» і одна «погана»

В Україні дешевшають кредити для бізнесу: Нацбанк і недержавні експерти називають це вирішальною умовою для відновлення економіки після «коронакризи». Втім, чимало бізнесменів та фахівців вважають, що такого здешевлення позик​ замало. Крім того, в Україні починають діяти закони та урядові програми, які теж матимуть вплив на вихід бізнесу з карантину, але підприємці та експерти оцінюють цей вплив неоднозначно.

Кінець травня – період поступового ослаблення карантину в більшості українських регіонів. Втім, пандемія коронавірусу і зумовлений нею карантин добряче пошарпали український бізнес.

Третина підприємців повідомляють про те, що від початку «коронакризи» втратили від 50% до 75% своїх доходів, ще 44% – втратили до половини доходів. Такими є результати опитування, проведеного «Європейською бізнес асоціацією» серед учасників проєкту Unlimit Ukraine, який об’єднує, зокрема, малих підприємців. 7% опитаних думають над закриттям бізнесу, і лише 14% учасників проєкту запевняють, що не постраждали. Цілком зберегли свій штат і зарплатню свого персоналу менше від половини підприємців, а 40% опитаних припускають, що на відновлення свого бізнесу вони витратять рік, повідомляє «Європейська бізнес асоціація».

Українська економіка впаде щонайменше на 7,7% у 2020 році, прогнозує Міжнародний валютний фонд. Український уряд менш песимістичний: він очікує падіння ВВП до 4–5%.

Водночас кінець травня приніс і деякі позитивні новини в економіці: зокрема, з'являються повідомлення, що подешевшали кредити для українського бізнесу.

Нацбанк знижує ставку, щоб підтримати економіку

Кредити у гривні для українського бізнесу – зараз найдешевші з початку року, повідомляє у своєму звіті Національний банк України.

«Продовжують знижуватись ставки за гривневими депозитами та кредитами. Зокрема, від початку квітня вартість нових строкових гривневих вкладів знизилася, найпомітніше за короткостроковими депозитами. Ставки за гривневими кредитами бізнесу подешевшали до найнижчого у 2020 році рівня», – зазначається в щотижневому огляді НБУ.

Заступник голови правління Нацбанку Дмитро Сологуб в інтерв'ю виданню «Ліга.нет» наголосив, що за рік НБУ знизив облікову ставку з 17% до 8%, та що вона, імовірно, може знижуватися і далі. Втім, за словами посадовця, якщо прогнозована річна інфляція в Україні – близько 5%, то облікова ставка може бути більшою за неї на 2%. Цю різницю називають «реальною обліковою ставкою». Якщо вона буде менше за 2%, то це допоможе українській економіці швидше відновлюватися, стверджує Дмитро Сологуб.

Водночас він наголошує: низька інфляція та дешеві кредити для відновлення економіки не можуть поєднуватися з високими ставками депозитів, про які мріють українці:

«Я розумію, що українська національна ідея – мати депозит під 15% і отримувати кредити під 3%, але так не буває... Не можна просто прийти і «нашаманити» низькі ставки по кредитах».

Максимальне зниження облікової ставки може не лише здешевити кредити для бізнесу, а й розігнати інфляцію, що в підсумку завдасть шкоди, попереджає віцепрезидент Київської школи економіки Олеся Верченко. Відтак вона вважає правильною саме нинішню політику Нацбанку.

«НБУ знизив свою облікову ставку, щоб простимулювати економіку в умовах кризи. Проте одна з цілей Нацбанку – стабільність національної валюти... Якщо суттєво знизити ставку – отримаємо стрибок інфляції, а НБУ, за законом, зобов'язаний регулювати її рівень. Низькі ставки кредитів – це стимул для збільшення споживання: отже, ми купуємо більше продукції та стимулюємо підприємців виробляти її. Але занизькі ставки – це «перегрів» економіки. Та й не можна всі економічні функції покладати на НБУ. До того ж, надмірне опускання ставки НБУ створить інфляційні очікування, а отже, комерційні банки підвищать свої ставки по кпедитах. НБУ наразі діє максимально правильно», – вважає економістка. Вона визнає, що дії Нацбанку дійсно роблять кредити для бізнесу доступнішими, однак цей зв'язок є опосередкованим. Навіть попри подешевшання кредитів, їхні ставки залишаються зависокими для українського бізнесу, підсумовує Олеся Верченко.

Здешевлення кредитів для підприємців – позитивний процес, який триватиме і надалі, визнає виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні та радник президента Володимира Зеленського з питань економіки Олег Устенко.

«Нацбанк досить різко пом'якшує монетарну політику: за рік облікова ставка знизилася до 8%, і це ще не кінець. Ми бачимо сигнали, що в червні вона продовжить знижуватися. Другий чинник – це відновлення довіри. Ми простежуємо це за зменшенням ставок за зовнішнім боргом навіть зараз, коли економічна криза крокує світом. Стимули економіки через монетарну політику (зокрема, зниження ставок за кредитами) нині застосовують всі держави, і Україна не є винятком. До кінця року я би очікував ставки кредитів для бізнесу – менші за 10% річних», – упевнений Устенко.

Економіст Борис Кушнірук вважає, що кредити для українського бізнесу, який намагається прийти до тями після суворого карантину, є задорогими. І він пропонує кроки, які би в цих умовах підтримали економіку.

«Нацбанк має змінити свою філософію. Адже українській економіці не потрібні дорогі депозити. Вони означають також дорогі кредити – які менш окупні та більш ризиковані. Щоб бізнес був готовий брати кредити, а банки їх давати – має бути система стимулювання попиту. Це, наприклад, енергозбереження та реновація житла. Це ті кредити, які можуть бути повернені, це кошти, які розподіляються в економіці. Кредитування цього сектору запускає різноманітний попит, тисячі компаній заробляють на ньому, і кредити повертаються. Особливо якщо закласти їхнє повернення в систему комунальних платежів. Для малого бізнесу – потрібне зниження ЄСВ та система гарантування кредитів. Тобто, ризики неповернення кредитів ділять між собою підприємці, держава і комерційні банки. Як наслідок, бізнес ставатиме прозорішим, а банки отримають змогу кредитувати малих підприємців, у яких зазвичай бракує майна для забезпечення по кредитах», – радить Борис Кушнірук.

Кредити подешевшали: що про це думає бізнес?

Радіо Свобода розпитало кількох підприємців: чи допоможе їм нинішнє здешевлення кредитів?

Київський підприємець Євген Уткін спеціалізується на високих технологіях. За його словами, українські підприємці не можуть уповні конкурувати зі своїми колегами із розвинених країн саме через українські умови для бізнесу.

«Фактично немає інвестицій, а кредити на прийнятних умовах взяти нереально. Тим часом уряд займається піаром, а не створенням умов для бізнесу. Заяви про низькі кредити для бізнесу не відповідають дійсності. Приклади з моєї практики: компанія розробила дистанційний термометр, здатний вимірювати температуру тіла з декількох метрів. Або інша розробка: вентилятор, який додатково збагачує повітря киснем. Ми намагалися отримати кошти на дослідно-конструкторські роботи (англ. Research and Development). На цих прикладах та на десятках інших ми бачимо, що отримати кредити або інвестиції для втілення нових розробок в Україні неможливо. Кредити видають або під «дуже тверду» заставу. Або висувають такі суворі критерії, яким в Україні відповідає лише декілька компаній», – визнає бізнесмен.

Власник кількох меблевих салонів у Запоріжжі Олександр Рижов визнає, що вимушено скоротив свій бізнес від початку року. За його словами, він не розглядає залучення українських кредитів у свій бізнес – вважає, що це задорого.

«Ми кредити для свого бізнесу не залучаємо: просто тому, що в Україні вони недоступні. Ми з дружиною багато їздимо Європою і знаємо, наскільки кредити дешеві, наприклад, у Франції. Попри великі податки, там легко прокредитуватися та розвивати бізнес. Ми маємо меблевий бізнес і робимо націнку приблизно 30% від оптових цін. Після сплати всіх податків та покриття витрат нам залишається 6% від загальної виручки, і це ще непогана рентабельність в наших умовах. Який кредит ми можемо взяти для розширення бізнесу? Якщо він дорожчий за 6% річних – в ньому немає жодного сенсу. До того ж, після кризи і коронавірусу купівельна здатність українців впаде. Якщо падіння буде таким же стрімким, як і зростання дефіциту бюджету, яке ми бачимо, – то це повний капець. В такому разі бізнесу в Україні робити буде нічого», – визнає підприємець.

Власник пекарні та засновник мережі вуличної їжі «Майстерня пончиків» у кількох українських містах Олексій Пучков здешевлення кредитів майже не помітив – попри заяви влади.

«Чи знижуються кредити, як про це каже НБУ? Я дізнався, що, наприклад, «Приватбанк» на 30% знижує кредитні ставки для бізнесу. Якщо нинішні ставки – близько 18% річних, то вони мали б знизитися до 13%? Мій консультант в банку каже, що це викривлена інформація: реальні знижки – максимум один відсоток. Але це «ні про що»! Яка допомога потрібна бізнесу в час кризи? Можна за рахунок державних програм частково компенсувати відсотки по кредитах. Якщо банк готовий дати під 17% річних – нехай 10% з них компенсує держава, а бізнес заплатить 7% Це нормальний механізм, держава нічим не ризикує. Якщо банк надав кредит – то він вже ретельно перевірив усі ризики і знає, що зможе цей кредит повернути», – пропонує власник хлібопекарського бізнесу.

Уряд пропонує «Програму стимулювання економіки»

Що робить влада для виведення економіки з кризи, окрім зменшення облікової ставки НБУ? Днями Кабмін презентував державну «Програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених COVID-19».

«Метою програми є впровадження комплексної системи заходів для стабілізації та сталого розвитку економіки України, зростання зайнятості населення шляхом збереження існуючих і стимулювання створення нових робочих місць», – повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Уряд запланував 230 заходів, причому частина з них уже діє. Це фактично «дорожня карта», сформована за пропозиціями міністерств, місцевої влади, представників бізнесу та провідних експертів, запевняють у Кабміні. Частина експертів, опитана Радіо Свобода, зокрема і Олег Устенко, визнають: їх дійсно залучали до розробки цієї програми.

Посадовці пропонують:

• кроки з покращення доступу до фінансів та до ринків;
• зміни в державному регулюванні;
• сприяння модернізації;
• кроки для сталого розвитку галузей;
• боротьбу з безробіттям.

«Для підтримки економіки були розроблені заходи для шести секторів: промисловість, сільське господарство, енергетика, транспорт та інфраструктура, інформаційно-комунікаційні технології, сфера послуг (торгівля, готельно-ресторанна справа, освіта, креативні індустрії, особисті послуги)», – пояснюють в Мінекономіки. Окремо програма включає підтримку малого та середнього бізнесу, стимулювання зовнішньої торгівлі, залучення інвестицій.

Наскільки ефективною вона буде?

Економіст Борис Кушнірук закликає оцінювати її після оприлюднення. І оскільки в уряді заявляють, що над нею працювали багато людей, експерт радить передовсім звернути увагу на те, чи матиме документ єдину філософію і чи не матиме суперечностей, які ускладнювали б реальну підтримку економіки.

Зі свого боку прем'єр Денис Шмигаль вже висловив сподівання, що, вийшовши із кризи, Україна суттєво зміцнить свої позиції у світових рейтингах легкості ведення бізнесу.

«Податковий закон»: змінять чи залишать як є?

Підприємці, які намагаються відновити свій бізнес після послаблення карантину, отримали додатковий подразник: нові правила адміністрування податків.

22 травня президент України Володимир Зеленський підписав закон про зміну правил адміністрування податків, який Верховна Рада ухвалила ще у січні. Зокрема, він розширює права як податківців, так і платників податків, змінює правила оподаткування, усуває неузгодженості у податковому законодавстві та запроваджує окремі механізми контролю для іноземних компаній, зокрема, щоб мінімізувати ухиляння від сплати податків через іноземну реєстрацію бізнесу.

У Раді підприємців при Кабінеті міністрів цей документ вже назвали «податковим терором».

На критику почали реагувати і в парламенті, і на Банковій.

Так, частина норм нового закону вже діють, ще частину, яка набуває чинності з 2021 року, можуть відтермінувати ще на рік, не виключає у своєму інтерв'ю «Економічній правді» голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев.

«Податкова просить відкласти «інститут провини» (норми, які визначають, коли платник податків може вважатися винним у правопорушенні – ред.) ще на один рік. Я проти і не вважаю, що ми повинні продовжувати обмежувати платників податків. Тим більше, що з Мінфіном і податковою ми вже обговорювали всі ці питання. Будемо дискутувати», – запевняє Гетманцев.

Між тим, вже 28 травня у Офісі президента почали обговорювати з представниками бізнесу та урядовцями зміни до закону, який щойно набув чинності. Заступниця керівника Офісу президента України Юлія Ковалів пояснила, що свої корективи вносять пандемія COVID-19 та економічна криза.

«Пандемія COVID-19 поставила всіх нас в умови, коли треба швидко реагувати на виклики та зміни. Зараз ми маємо максимально підтримати бізнес, який тільки починає виходити з карантину, дати йому можливість повернути людей на робочі місця та запрацювати на повну потужність», – пояснила Юлія Ковалів.

Представники бізнес-асоціацій запропонували відтермінувати окремі положення закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України...». А натомість закликали зробити більш чіткі та зрозумілі правила для іноземних компаній, надати платникам податків більше часу для збору даних, потрібних у деклараціях, зменшити штрафи за частину правопорушень. З 29 травня зміни обговорюватимуться по окремих блоках у кількох робочих групах.

Законопроєкт є неоднозначним, відтак його дуже скоро змінюватимуть і доповнюватимуть, вважає економіст Борис Кушнірук.

«У цьому законопроєкті перемішали і добре, і погане. Там є і необхідні, корисні зміни, є і некорисні. Треба розбиратися по кожному розділу. Зараз ми побачимо переписування цього закону: його намагатимуться скоригувати, врегулювавши конкретні сфери окремими законами. Водночас заяви про те, що цей закон убиває все живе у бізнесі, безпідставні. Закон треба розбирати і аналізувати по конкретних нормах»,– закликає економіст.

Міжнародний валютний фонд прогнозує падіння реального валового внутрішнього продукту України на 7,7% у 2020 році. Водночас уже у 2021 році ВВП зросте на 3,6%, очікують в МВФ.

Згідно зі звітом «Перспективи розвитку світової економіки», у 2020 році рівень безробіття зросте до 10,1% з 8,5% у 2019-му.

Поточний платіжний баланс має скоротитися на 2% (порівняно з 0,7% у 2019 році).

Укладачі звіту очікують падіння світової економіки на 3% за умови зниження активності коронавірусу в другій половині 2020 року. Це на 6,3 відсоткового пункта нижче, порівняно із січневим прогнозом. МВФ називає поточну економічну кризу «Great Lockdown» і заявляє, що нинішня рецесія є найгіршою із часів Великої депресії і значно гіршою за Світову фінансову кризу.