27 вересня Росія завершила акцію, яку називає референдумом, на окупованих територіях України. Ще до її завершення більшість прогнозів зводились до того, що результат – давно відомий, і Кремль вже за кілька днів анексує ці території та переведе війну у нову фазу: у цій реальності атакованими будуть начебто території Федерації. Чим далі, за такого розвитку подій, може погрожувати Росія?
Очевидно, що так званий референдум на захоплених територіях не визнає ні Україна, ні її партнери, та й абсолютна більшість держав світу. Про це можна судити і з попередніх заяв, і з оцінок псевдореферендумів, які вже проводила Росія на захоплених територіях Криму та Донбасу у 2014 році.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія робить собі ще гірше: правова оцінка так званих референдумівДо того ж, прямо зараз Україна веде досить успішний наступ на півночі Донецької області та стику Донецької, Луганської й Харківської областей. Український Генштаб звітує про просування українських військ в бік Херсона, який за російськими планами також має бути анексований.
У той самий час російські ЗМІ, посилаючись на джерела у Кремлі, повідомляють, що там вже розроблений план анексії та навіть названа ймовірна кандидатура московського «гауляйтера» для цих територій.
Тож Росія сама створює для себе підстави для ескалації війни під проводом захисту «своєї» території, натомість Україна та весь цивілізований світ не сприйматиме цю альтернативну реальність Кремля. Тож для атакуючої сторони лишається не багато варіантів погроз – та реальних дій. Ось кілька з них.
Ядерний удар
Можливість ядерного удару з боку Росії останнім часом активно обговорюють на міжнародних платформах, військово-політичне керівництво різних країн та безпекові експерти. Такі прогнози не безпідставні, бо погрози були озвучені просто з Москви. Про неприпустимість подібних кроків та «руйнівні наслідки» для Росії вже заявили у Великій Британії та США.
Та в останній день так званих референдумів секретар російського РНБО Дмитро Медведєв написав, що у разі загрози Росії вона без вагань використає ядерну зброю проти України та висловив сподівання на те, що західним країнам вистачить здорового глузду й бажання самозбереження, щоби не відповідати на це.
Тут про можливість застосування ядерної зброї розповів директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь:
Конвенційна війна
Для експертів очевидно, що мобілізація в Росії спрямована на заміщення втрат, що їх російська армія понесла в Україні починаючи з лютого 2022 року.
Отже, Росія не збирається припиняти війну та, можливо, навіть вдасться до нового наступу у відповідь на контрнаступальні дії України. Від розвідувальних спільнот постійно надходить інформація про те, що Росія перекидає в бік українського кордону підрозділи й техніку, формує нові. Як приклад - 3 армійський корпус або перекидання з російсько-фінляндського кордону ЗРК С-300. Знову ж таки, підстава захисту «нових» російських територій може тільки підсилити мобілізацію, а як наслідок, спробу Росії перемогти в Україні з використанням наземних сил.
Зараз ще невідомо, чи буде такий наступ спрямований лише на утримання Росією зайнятих окупованих територій, чи на захоплення всього Донбасу та Запорізької областей, де проводилися псевдореферендуми. Чи, можливо, Кремль вдасться до старого плану зі створення коридору на Придністров’я через Одесу, атаки на Київ, захоплення Харкова, тощо.
От що про подробиці та перспективи мобілізації в ефірі Радіо Донбас.Реалії розповів військовий та політичний аналітик Юрій Федоров:
Розширення війни
У обох перелічених вище випадках можлива ситуація, коли Росія залучає до конфлікту інші країни. В першу чергу, йдеться про можливі удари по території країн, які постачають Україні допомогу. Про доцільність нанесення удару по шляхах поставки Україні західного озброєння в Росії говорили не лише пропагандисти, але й офіційні особи.
Використання ядерної зброї Росією також може автоматично спровокувати залучення інших країн у війну, адже на це може послідувати відповідь, яка не обов’язково буде полягати у використанні ядерної зброї.
Судячи з усього, сама Росія намагалася залучити інші країни до участі у війні на своєму боці. Йшлося про держави колишнього Радянського Союзу, що беруть участь у ОДКБ.
Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос розповів у нашому ефірі про розкол у ОДКБ на тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну:
Наразі ж мова йде лише про Білорусь, територія якої використовується для нанесення ракетних ударів по Україні, а у лютому-березні 2022 року з Білорусі в Україну зайшли російські війська. У військовій допомозі Росії зараз помічений тільки Іран, який поставив у Росію безпілотники, які вже були використані в Україні.
Деталі про іранські БПЛА в російських військах та можливості Іранського ВПК розповідає воєнний експерт, офіцер Армії оборони Ізраілю Ігаль Левін (він, до речі, вважає, що дронів-камікадзе у самого Ірану не більше 300, тож Росії він надав лише сотню або дві):
Також західні ЗМІ писали про домовленість між Росією та КНДР про постачання артилерійських боєприпасів. Пізніше представники Північної Кореї заперечили факт постачання озброєнь Росії. Про формування підрозділів, які мали б брати участь у війні на боці Росії, заявляв режим Башара Асада у Сирії. Використання їх в Україні досі не фіксувалося.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите. Матеріал опубліковано мовою оригіналу.