«Незнищенний» Холодницький і різкі заяви Заходу: що робити?

Андрій Ненадов, Євген Солонина

Спеціалізованого антикорупційного прокурора Назара Холодницького, який, за даними слідства, попереджав підозрюваних про обшуки, а свідків закликав говорити неправду, необхідно звільнити з посади – така заява посла США в Україні Марі Йованович викликала неоднозначну реакцію в Україні. Думки українських експертів про те, як реагувати на слова посла США і на дії самого Холодницького, розділилися. Тим часом кілька західних дипломатів і міжнародних організацій також зробили критичні заяви про стан боротьби з корупцією в Україні.

Посол США в Україні Марі Йованович заявила, що голова Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а це Назар Холодницький, має бути звільнений.

«Задля цілісності антикорупційних інституцій має бути замінений спеціалізований антикорупційний прокурор. Тому, хто був спійманий за наданням консультацій підозрюваним про те, як уникнути відповідальності за обвинуваченнями у корупції, не можна довірити вести ці самі справи», – сказала Йованович у вівторок під час виступу в Українському кризовому медіа-центрі.

Марі Йованович

За її словами, «всі елементи антикорупційної архітектури» мають бути присутні і працювати ефективно. Ідеться про створені в останні роки антикорупційні органи – зокрема, НАБУ, САП, НАЗК, а також Вищий антикорупційний суд, запуск якого наразі триває.

Цю доволі різку позицію посла США підтримав і заступник державного секретаря Сполучених Штатів з політичних питань Дейвід Гейл під час свого візиту до Києва.

Дейвід Гейл

«Посол Йованович представляє президента США тут, в Україні, й Америка поділяє її позицію. Я не бачу необхідності пояснювати, що вона мала на увазі: вона мала на увазі саме те, що сказала», – відповів Гейл журналістам.

За його словами, США хочуть того ж самого, що й українці, які висловлювали свої вимоги під час Революції гідності.

«Український народ тоді говорив, як і зараз, як мені здається, що він хоче мати вибір. І можливість зробити цей вибір на користь прозорості, відповідальності й сучасного ефективного керівництва. І особливо важливо, щоб інституціями керували люди, віддані цим цінностям. Особливо – інституціями, створеними для того, щоб такі цінності впроваджувати. Але врешті цей вибір має зробити український народ через обраних ним представників та інституції. Це наша позиція», – зазначив він.

Система антикорупційних органів, створена в Україні, не є достатньо ефективною, а темп проведення антикорупційної реформи є гіршим, аж ніж сподівалися західні країни-донори. Таку думку висловила журналістам посол Великої Британії в Україні Джудіт Ґоф. Вона не оцінювала окремо професійної придатності голови САП Назара Холодницького, а більшою мірою зосереджувалася на тому, що Україна встигла зробити до виборів президента-2019 – і чого не встигла.

Джудіт Ґоф із Петром Порошенком

«Ми сподівалися, що до виборів-2019 ситуація поліпшиться. Так, було зроблено багато, але проблема залишилася… Ми сприяли розбудові системи антикорупційних органів: НАБУ та інших. Але вони уповні так і не запрацювали. Ми продовжуємо працювати в Україні. Але розуміємо, що далі так Україна не зможе рухатися до успіху», – відзначила дипломат.

Джудіт Ґоф додала, що корупційна проблема в Україні зберігається, і саме це відлякує інвесторів.

Українська влада «занепокоєна занепокоєнням» США

Заява Марі Йованович – це реакція партнера України, який турбується про успіх реформ, а не втручання у внутрішні справи держави – так прокоментував ситуацію міністр закордонних справ України Павло Клімкін.

Павло Клімкін

«США – це наш друг і партнер, він турбується про перебіг реформ, про те, що ми маємо просуватися далі в боротьбі з корупцією», – так оцінив заяву Марі Йованович Павло Клімкін. І наголосив, що інших коментарів із цього питання він не має.

Чи може піти у відставку сам Холодницький? Як реагують на заяви західних дипломатів у САП? Із цими питаннями Радіо Свобода звернулося до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У прес-службі відомства відповіли, що наразі Холодницький цієї теми не коментує, а зі своєю думкою вийде до преси найближчими днями.

Раніше Холодницький так само відмовив у коментарі виданню «Лівий берег», назвавши заяву посла США «втручанням у внутрішні справи іншої держави».

6 березня західні дипломати, українські посадовці та експерти з різних країн узяли участь у презентації дослідження «Чи ефективні антикорупційні реформи в Україні?».

Однією з локальних проблем розбудови антикорупційної системи України дослідники назвали втрату довіри до САП після того, як записи засвідчили консультації очільника прокуратури з фігурантами розслідувань.

Україна має не обмежуватися боротьбою з корупцією як локальною реформою, треба дбати про верховенство права та якісні правила гри в цілому – так прокоментувала скандали із головою САП і заяви західних дипломатів голова Державної регуляторної служби України Ксенія Ляпіна.

Ксенія Ляпіна

«В антикорупційних органах дійсно відбувається те саме, що ми бачимо в інших відомствах, зокрема – і в органах контролю бізнесу. Це базові речі: посадовці прикриваються формальностями і вибірково застосовують закон там, де їм вигідно. І це показує, що жодним новим антикорупційним органом не заміниш глибоку ментальну зміну… Знайти найкращих людей, з рекомендаціями хоч від папи Римського, посадити їх у антикорупційні органи – і нічого не зміниться. Тому що корупція зашита глибоко всередині тих правил, які діють в усіх галузях. Створюється тло, на якому корупцією займатися дуже легко. Треба змінювати це підґрунтя і забезпечувати верховенства права. Боротьба з корупцією є його частиною», – наголошує Ксенія Ляпіна.

Дипломатичний «ляпас» чи спонукання до дії?

Різкі заяви представника однієї країни про те, що варто звільнити посадовця іншої країни, нехарактерні для звичної мови дипломатії, визнають більшість експертів, опитаних Радіо Свобода.

Але підставами для таких заяв стали конкретні дії очільника САП Назара Холодницького, які Україні варто оцінити відповідно до власного законодавства, зауважив у коментарі Радіо Свобода експерт корпорації стратегічного консалтингу «Гардарика» Костянтин Матвієнко.

Костянтин Матвієнко

«Призначення і звільнення посадовців – це внутрішня справа України. Але такі заяви західних дипломатів спричинені саме діяльністю пана Холодницького. Україна, виходячи з того, що це її внутрішня справа, повинна з’ясувати всі обставини (які призвели до такої заяви) і вирішити питання по суті. Для цього є Кримінальний кодекс, є законодавство, яке регламентує поведінку держслужбовців. Є ціла низка нормативних документів, які потрібно просто виконувати, якщо факти (правопорушень) встановлені», – зауважив Матвієнко.

Зі свого боку, політолог Олеся Яхно констатує: Україна має дуже обмежений арсенал засобів для того, щоб звільнити прокурора Холодницького.

«У законодавстві прописана певна процедура звільнення прокурора Холодницького. Там є декілька можливостей: або особиста заява про звільнення, або звільнення за станом здоров’я, або ж через суд. Ця юридична процедура не передбачає, що за чиєюсь заявою, навіть всередині України чи поза її межами, можна когось (у САП – ред.) звільнити. Не має значення, хто які заяви робив. Юридичної реакції на них не може бути ніякої», – каже вона.

Олеся Яхно пропонує сприймати заяву Марі Йованович як особисту позицію посла США. Але при цьому, за її словами, якщо робота Холодницького є неякісною, то треба змінювати законодавство, щоб «критерії роботи і механізми відповідальності були зрозумілими».

Заява посла США Марі Йованович про очільника САП не відповідає духові стратегічного партнерства між США та Україною, стверджує у коментарі Радіо Свобода політолог Євген Магда.

«Мене дивує, чому пані посол у такому випадку не висловлює публічно свою думку стосовно інших кадрових рішень, які лежать у компетенції інших органів української влади, – іронізує Магда. – Я вважаю, що така публічно висловлена заява не відповідає духові стратегічного партнерства між Україною і США. Я не стверджую, що в Україні все добре і чудово, але після того, що США теж активно долучалися до створення НАБУ і САП, тональність заяв пані Йованович мені видається, скажімо так, надмірною. На мою думку, в неї є інструментарій для того, щоб донести свою думку з цього приводу в інший спосіб, і, власне, домогтися цього».

Натомість Євген Магда пропонує реагувати на дії очільника САП не послові США, а відповідним органам української влади.

Що ж до співпрпаці України та США, то не треба забувати, що вона і в інтересах обох сторін, наголошує політолог.

«Як на мене, пані Йованович трохи забула про те, що не тільки Україна зобов’язана США за їхню допомогу нам, але й США мають значний інтерес в тому, щоб Україна була їхнім стратегічним партнером», – каже він.

Експерти: заяви дипломатів про САП – різкі, але закономірні

Але частина експертного середовища вважає різкі заяви з боку США і Великобританії закономірним наслідком провалу в реформах і приводом замислитися.

Професор політології Києво-Могилянської академії Олексій Гарань наголошує, що західні дипломати можуть критично висловлюватися з приводу певних проблем в Україні, але найчастіше вони роблять це непублічно.

Олексій Гарань

«Дійсно, дипломати можуть висловлюватися з приводу тих або інших людей, які займають посади, про їхню відповідність чи невідповідність, але зазвичай це робиться непублічно. Так, віце-президент Джо Байден свого часу озвучував необхідність того, щоб залишили свої посади один з лідерів фракції «Народний фронт» Микола Мартиненко і генпрокурор Віктор Шокін. Про це експерти і політичні коментатори знали, але не озвучували цього публічно. В даному випадку – це публічно. І це дуже різка заява. Очевидно, ми можемо трактувати її як те, що Захід у цілому не задоволений тим, як ведеться боротьба з корупцією», – пояснює Олексій Гарань.

Він тлумачить заяву посла США так: американці продовжують підтримувати Україну, але вони наполягають, щоб боротьбу із зовнішньою агресією поєднували із внутрішніми перетвореннями в країні.

Ця публічна заява США про неможливість залишати керівника САП на посаді не є першою, нагадує у розмові з Радіо Свобода виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.

Андрій Боровик

«Я згадую момент спілкування спеціалізованого антикорупційного прокурора з рибками в його кабінеті (йдеться про «жучок», встановлений у акваріумі Назара Холодницького – ред.) минулої весни. І пам’ятаю заяву посольства США у твітері про те, що в демократичних країнах після таких скандалів прокурор має піти у відставку. Це була також і позиція нашої організації, і вона залишається незмінною: прокурор із таким низьким рівнем доброчесності не може залишатися на посаді», – каже він.

США висловлюються щодо українського антикорупційного прокурора як партнер, який до того ж дає гроші на реформи і не хоче, щоб їх марнували, наголошує Андрій Боровик.

«Підтримка Сполученими Штатами України є масштабною, тому США дуже зацікавлені в тому, щоб та допомога, яку вони нам надають, банально не розкрадалася, а була спрямована на реальні зміни. Якщо нинішній голова САП не може забезпечити цих змін – то він має піти з посади», – зауважив виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна».

Він уточнив: критика посла США стосується не Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як цілого органу, а особисто її очільника Назара Холодницького, хоча той і намагається переконати суспільство у протилежному.

Водночас переважна більшість експертів, опитана Радіо Свобода, визнають: на практиці звільнити Назара Холодницького дуже важко. Адже процедура звільнення керівника САП виписана таким чином, щоб зробити його максимально незалежним від дій української влади, і західні держави й міжнародні експерти свого часу окремо наполягали на цьому.

Відтак вони називають два найбільш імовірні варіанти звільнення: з власного бажання або через суд. Причому перше може відбутися через потужний тиск суспільства влади і міжнародної спільноти, не виключають експерти.

У березні 2018 року НАБУ і Генпрокуратура звинуватили очільника САП у дисциплінарних правопорушеннях після того, як оприлюднили записи, зроблені на «жучок» у його робочому кабінеті.

26 липня минулого року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів оголосила догану, але не звільнила Назара Холодницького з посади керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.