Вся ваша вода – наша! У кримчан влада забере колодязі з водою?

У Криму Аксьонов погрожує забрати воду у кримчан. Точніше, примусово викуповувати свердловини та колодязі.

За словами підконтрольного Кремлю глави Криму Сергія Аксьонова, «вода спільна для всіх кримчан». Тому у разі потреби, кримчани зобов’язані нею ділитися. А тих, хто добровільно відмовиться продавати свої джерела – змусять суди та прокуратура, погрожує Аксьонов.

Сергій Аксенов, підконтрольний Кремлю глава Криму

«Вода це стратегічний ресурс, це стратегічна сировина. І якщо є якісь питання чи непорозуміння з власниками – значить підключайте прокуратуру і приймайте відповідні рішення. Водопостачання – це спільна справа і вода для всіх, а не чиясь власність. Не буде тут жодної свердловини, яка не дає можливості подати воду людям, особливо в період надзвичайної ситуації», – заявив на робочій нараді «з питань водної кризи по півострові» підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксьонов.

Політолог з Криму Євгенія Горюнова каже, що заява Сергія Аксьонова не якась страшилка, а реальна погроза. За її словами, Крим – це не правова територія, і там дійсно можуть силою забрати воду у людей, якщо на те буде воля Кремля, або Аксьонова.

Євгенія Горюнова, політолог із Сімферополя

«Політика Аксьонова нагадує мені політику більшовиків на початку ХХ століття. По-перше, вона пов'язана з тим, що якщо у когось щось є, то це треба забрати заради соціальної справедливості. І не важливо, що ця людина колись витратила гроші, пробивала цю свердловину. Тепер це не важливо, заради цієї горезвісної соціальної справедливості, можна все це забрати, або поділити. Це така собі Шарикова логіка (згадка про персонажів з повісті Михайла Булгакова «Собаче серце» – ред.), пам'ятаєте? Все забрати і все поділити, Шариков та Швондер – це в Криму добре працює», – сказала у коментарі Крим.Реалії політолог із Сімферополя Євгенія Горюнова.

Буріння свердловини в селі Вільне, Бахчисарайський район, вересень 2020 року

Кримчани проти того, щоб їхні свердловини та колодязі примусово викуповувала влада. Негативну реакцію ми побачили у місцевих кримських ЗМІ та почули провівши власне опитування неподалік Сімферополя.

– Як це викуповувати? Це мій дім, моя земля, як це хтось будете викуповувати мій колодязь? Нехай де хочуть там і бурять.

– Я думаю, що цього не повинно бути. Людей не треба утискати в найнеобхіднішому. Тому що без води ми не проживемо. А якщо нас ще й в цьому обмежать, то я не згодна з цим, – обурено говорили кримчани у коментарях Крим.Реалії.

Попри перестороги екологів та гідрогеологів, кримська влада розробила план з буріння 20 артезіанських свердловин. Найближчим часом мають запустити вже чотири. Бурять на глибину до 200 метрів.

Рятуватимуть Крим від безводдя російські платники податків. На подолання кризи з бюджету Росії виділять майже 50 мільярдів рублів. Про це вже заявив російський прем’єр Михайло Мішустін.

Михайло Мішустін, прем’єр-міністр Росії

«Президент доручив уряду вирішити питання з водопостачанням Криму. Це важлива тема для людей і розвитку півострова», – заявив прем’єр-міністр Росії Михайло Мішустін.

З цих 50-ти мільярдів рублів 3 077,7 мільярда рублів, як вказано у документі, піде на буріння нових свердловин. Та через це може статись так, що води не буде ні в нових свердловинах, ні в тих, які влада Криму збирається викуповувати у населення. Каже російський незалежний гідрогеолог Юрій Медовар.

Юрій Медовар, російський незалежний гідрогеолог

«Це називається – самообман. Грубо кажучи, давайте візьмемо мільйон кубометрів води. Припустимо у вас є водоносний горизонт, який використовують з метою водопостачання, запасом в один мільйон кубометрів. Ви можете качати воду однієї свердловиною, а можете качати тисячею свердловин, але у вас запас один мільйон, він як був так і залишився. Він же іншим не стане. Під землею все взаємопов'язане. Там всюди суцільні проблеми у Криму. Крим – це взагалі одна велика проблема», – роз’яснив у коментарі Крим.Реалії Юрій Медовар, російський незалежний гідрогеолог.

Колодязь у Криму, жовтень 2018 року

Через кримську засуху і надмірне споживання підземних вод у колодязях та свердловинах вже почала зникати вода. Тому ділитися водою кримчани погоджуються лише добровільно, без викупу і так, щоб власникам свердловин самим вистачало.

– Вода впала на метр. 20 сантиметрів залишилося, десь так. Залазив у колодязь, копав, заглиблювався, витягав мул, а все одно 20 сантиметрів води, як було так і лишилось.

– Поділитися можна, кому треба я без проблем ділюся.

– Ставлюсь до цього трішки негативно, але якщо люди будуть мати потребу, я думаю поділитися можна.

– Поки не просили, а я й не замислювалася.

– Завжди будь ласка, хто приходить я не відмовляю нікому, – так висловили свою позицію кримчани у коментарях Крим.Реалії.

Буріння свердловини у Криму в середньому коштує 2000 рублів за метр. Разом з облаштуванням, ціна за готовий об’єкт доходить до 200 тисяч рублів. Якщо влада захоче, ці свердловини скуплять за безцінь, переконана політолог із Криму Євгенія Горюнова.

Громадський колодязь на площі в селі Чорноріччя

«Мені здається, це такий інформаційний вкид у майбутнє. Якщо й надалі ситуація буде ускладнюватися, а поки перспектив до покращення не видно, тоді відповідно будуть рішення прокуратури і судів. Якщо хтось відмовиться продавати свою свердловину, зрозуміло, що її влада купить за безцінь, за якісь смішні гроші, а не реальну ринкову вартість», – вважає політолог із Сімферополя Євгенія Горюнова.

Через прокуратуру і суди у людей дійсно можуть забирати свердловини, запевняють юристи в Криму. Але тоді ще й разом із земельною ділянкою. Начебто, російське законодавство, за яким зараз живуть кримчани, при надзвичайній ситуації дозволяє вилучати земельні ділянки, а республіканський закон дозволяє вилучати ще й майно по цих ділянках.

Та за міжнародним правом, подібні привласнення можливі лише за умов воєнної необхідності, а те, що пропонує кримська влада у Криму – це порушення прав людини.

Ольга Куришко, юрист ГО «КримSOS»

«Це пряме порушення норм Гаазької конвенції, Женевської конвенції, міжнародного кримінального права і також порушення міжнародного права прав людини. Оскільки там прямо вказано про те, що заборонено привласнення, знищення, пошкодження, руйнування об'єктів, які перебувають у приватній власності, крім випадків коли це викликано воєнною необхідністю. У даному випадку, на щастя, це не є воєнною необхідністю, тому це явне порушенням норм міжнародного права», – пояснила у коментарі юрист ГО «КримSOS» Ольга Куришко.

Точної статистики, скільки у Криму свердловин – немає. Більшість домогосподарств не ставили їх на облік. Заяв про примусовий викуп свердловин, принаймні публічних, поки що теж не лунало.