У лютому кількість обстрілів та загиблих збільшилася, порівняно з попередніми місяцями, вбито цивільного, й на Донбас та «закинуті» російські снайпери. До вашої уваги щомісячний аналіз в зоні ООС від Радіо Донбас.Реалії.
Кількість обстрілів знову збільшилася
Жодного дня без порушень тиші на Донбасі. За інформацією штабу ООС, який підраховує обстріли за кількістю випадків відкриття вогню, у лютому сталося 180 порушень режиму тиші. Це на 5 більше, ніж в січні, та втричі більше, ніж на початку перемир'я – у серпні було зафіксовано 48 обстрілів. Взагалі, 180 порушень за місяць – це найвищий показник з моменту початку перемир'я.
21 лютого – день, коли сили, підконтрольні Росії, порушили режим тиші лише одного разу. А ось 23 лютого було зафіксовано 20 обстрілів.
Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ рахує обстріли за кількістю випущених снарядів і черг з автоматичної зброї. За даними ОБСЄ, в лютому відбулося 2968 порушень, що на 135 більше, ніж у січні.
Найбільше порушень зафіксовано у Донецькій області 11 лютого – 894 обстріли. У своєму звіті ОБСЄ зазначило, що в окремих районах Донецької області проводилися навчання. Також велика кількість порушень була через навчання угруповань «ЛДНР» 19 лютого – 594.
В Луганській області без порушень, за статистикою ОБСЄ, минули 5 днів у лютому – 2-го, 4-го, 10-го, 22-го та 23-го. Донецькій області пощастило лише 3-го лютого.
Втрати української сторони
У лютому було вбито 6 українських військових, що вдвічі більше, ніж у січні. Троє з них вбиті саме снайперами.
Дмитро Власенко народився 19 серпня 1982 року в селі Грушівка Первомайського району Миколаївської області. Більше трьох років прослужив у 503-му окремому батальйоні морської піхоти ВМС ЗСУ. За спогадами побратимів, «був взірцем у всьому». У 503-му ОБМП служив понад 3 роки, на певний час робив перерву у службі, але повертався на Донбас.
2 лютого 38-річний морський піхотинець загинув поблизу села Шуми Донецької області внаслідок снайперського вогню.
Поховали Дмитра Власенка в рідній Грушівці. Залишилися батьки і сестра.
Олександр Глушко народився 11 листопада 1984 року в селі Рунівщина Полтавської області. За цивільним фахом був кухарем. До зони проведення ООС потрапив 9 місяців тому, хоча у військо прийшов у січні 2019 року. Став водієм-кулеметником інженерно-саперного взводу 5-ї батальйонної тактичної групи 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
11 лютого Олександр Глушко облаштовував позиції неподалік Зайцевого на Донеччині. Саме під час цієї роботи снайпер поцілив українському солдатові у спину. Куля вийшла навиліт з грудей. Олександра встигли привезти до бахмутської лікарні, проте лікарям врятувати його не вдалося.
Поховали українського солдата на цвинтарі біля Рунівщини. Залишилися мати, дружина та діти.
Владислав Лященко народився 16 червня 1996 року в Горлівці. Через війну на сході України був вимушений переїхати до Одеської області, жив у місті Кілія.
У 2020 році підписав контракт із ЗСУ та служив у 28-й одеській бригаді ім. Лицарів Зимового походу.
11 лютого російські гібридні сили розстріляли позиції ЗСУ під Новомихайлівкою на Донеччині з великокаліберного кулемета. Під прикриттям кулеметного вогню працював і ворожий снайпер, який і вбив Владислава.
Поховали українського солдата в Кілії. Залишилися батьки та молода дружина.
Сергій Петраускас народився 18 грудня 1977 року в Ічні Прилуцького району Чернігівської області. Після школи служив у Національній гвардії України півтора роки. Був актив учасником Майдану у 2004 році та Революції Гідності. У березні 2014 року Петраускас був мобілізований до 1-ої окремої танкової бригади у смт Гончарівське, що на Чернігівщині. Захисник Луганського аеропорту, виходив в розвідку під Фабричним, Новосвітлівкою, Катеринівкою, Красним. У жовтні 2020 року за власним бажанням перевівся для подальшого проходження служби до 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.
Загинув 22 лютого 2021 біля шахти «Бутівка» в районі Донецького аеропорту внаслідок ворожого обстрілу з протитанкового гранатомета
Поховано у місті Ічня. Залишилися мати, дружина та троє дітей.
Дмитро Сардак народився 11 червня 1986 року в Одесі.
Захисник України загинув під час виконання бойового завдання. 23 лютого російські гібридні сили обстріляли з мінометів 82-го калібру і станкових протитанкових гранатометів українські позиції недалеко від населеного пункту Зайцеве. Під час обстрілу Дмитро Сардак зазнав осколкового поранення, несумісного з життям.
Поховали Дмитра в Одесі. Залишилася дружина, вона також військовослужбовиця.
Сергій Моісеєнко народився 17 грудня 1988 року. Жив у Херсоні. Служив у 1-му взводі 1-ї роти морської піхоти 1 ОБМП 36 ОБрМП. Загинув 28 лютого поблизу населеного пункту Пищевик, що у Новоазовському районі Донецької області. Там бойовики відкривали прицільний вогонь з мінометів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів, стрілецької та снайперської зброї.
Ще п’ятеро українських солдатів загинули з інших причин – не обстрілів.
6 лютого Назар Поліщук та Олексій Подвезенний підірвалися на невідомому вибуховому пристрої під час висування на позиції ВОП поблизу Новомихайлівки (під Мар’їнкою Донецької області).
14 лютого під час переміщення на позиції неподалік селища Новолуганського на Донеччині В'ячеслав Олексієнко, Олександр Войтенко та Дмитро Мироненко отримали несумісні ж життям поранення внаслідок підриву п’яти мін ТМ-62.
26 лютого поранення отримали 11 українських військових – це антирекорд із часів оголошення «перемир'я». Все частіше українські військовослужбовці підриваються на мінах чи «невідомих вибухових пристроях» на контрольованому Києвом боці лінії фронту. Коментатори говорять про ймовірну роботу ворожих диверсійних груп або дистанційне мінування, зокрема з застосуванням безпілотних апаратів.
Ще 25 воїнів отримали поранення, і це найбільша кількість з почату режиму припинення вогню у липні.
Загиблий серед цивільних
23 лютого російські гібридні сили відкрили вогонь по Хутору Вільному, що на Луганщині. Під обстріл потрапив мирний житель 1947 року народження. У його дворі вибухнула міна, в результаті чого чоловік отримав важкі множинні поранення.
Втрати російських гібридних сил
За інформацією прес-офіцера ЗСУ Сергія Нещадима, за лютий проросійські гібридні сили втратили 37 осіб – 19 загиблих та 18 поранених.
Проте, за неофіційною інформацією, 20 лютого під окупованою Горлівкою загинуло 20 бойовиків. В угрупованні «ДНР» заявляють, що це обстріл з боку ЗСУ, та вказують лише про одного загиблого, але є ймовірність – що представники російських гібридних сил обстріляли своїх же, бо втратили зв'язок.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Накрили своїх, бо вирішили, що позицію взяла Україна: версія розстрілу бойовиків під Горлівкою (рос.)
15 лютого в окупованій Горлівці в автомобілі так званого «командира батальйону Народної міліції ДНР» Сергія Попова стався вибух. За інформацією підконтрольних угрупованням «ЛДНР» ресурсів, Попов був поранений.
Прориви до українських військових
8 лютого до блокпосту механізованого батальйону в районі населеного пункту Вікторівка, Донецької області наблизився цивільний автомобіль, розповідають в штабі ООС. На вимогу зупинитися водій не відреагував, навіть навпаки – збільшив швидкість. Військовий зробив попереджувальний постріл вгору, проте автомобіль продовжив рух у напрямку російських гібридних сил. Як зазначають експерти, боєць діяв за статутом та відкрив вогонь на ураження. В результаті кількох пострілів отримали поранення двоє цивільних осіб – водій та пасажир. За інформацією ООС, водій помер.
24 лютого біля населеного пункту Чермалик представник російських гібридних сил з холодною зброєю напав на українського військовослужбовця, який ніс чергування на спостережному посту. Попри легке поранення український солдат затримав нападника.
Російські снайпери на Донбасі
За даними Міністерства оборони України, 2020 року снайпери на Донбасі вбили 11 українських військових, вісьмох військовослужбовців поранили. У січні цього року – троє загиблих, один поранений. У лютому – три загиблих від снайперського вогню.
Як повідомляють в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, в російських гібридних силах наразі близько 450 військовослужбовців-снайперів у штаті, крім того, близько 50 осіб зі снайперських груп збройних сил Росії, ФСБ та інших силових структур, «які постійно перебувають на нашій території для того, щоб відпрацьовувати найбільш важливі завдання і, крім того, підвищувати свій бойовий досвід по застосуванню снайперського озброєння в сучасних конфліктах».
Інформаційна війна
2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата з фракції «Опозиційна платформа – За життя» і соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака, а також проти восьми пов’язаних із ним юридичних осіб, які стоять за телеканалами «112 Україна», NewsOne і Zik.
Серед санкцій – і блокування цих телеканалів. Тобто вони зникли з трансляції, але продовжили працювати на своїх інтернет-платформах. Самі телеканали розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ». Крім того, на блогера Анатолія Шарія заведена справа за державну зраду (за висловлювання Шарія на його каналі) Службою безпеки України.