«Вагнергейт», Білий дім і Банкова: що означає матеріал CNN для України

Подробиці спецоперації з затримання російських найманців-«вагнерівців» зрештою стануть відомі світові, а причетні до її «злиття» отримають покарання після зміни влади в Україні. Такі висновки з матеріалу телеканалу CNN про «вагнерівців» роблять українські опозиційні політики та експерти. Частина з них не виключає, що про спецоперацію ішлося й під час зустрічі президентів України та США за зачиненими дверима. Матеріал CNN дав додаткові підстави українській опозиції звинуватити Банкову в приховуванні інформації про події, зі свого боку в Офісі президента стверджують, що матеріал не містить посилань на факти, а його поява вигідна російським спецслужбам.

Український політикум та експертне середовище збурив матеріал американського телеканалу CNN, який оприлюднив розповідь трьох анонімних «колишніх високопосадовців української військової розвідки», учасників підготовки операції із захоплення членів російської приватної військової компанії «Вагнер».

Як стверджують у медіа, розвідники описали, що російських найманців нібито запросили на роботу з охорони нафтових потужностей у Венесуелі, запропонувавши 5 тисяч доларів на місяць. На пропозицію відгукнулися «сотні» росіян, що дозволило в ході перемовин виокремити тих, хто міг бути причетний до воєнних злочинів.

Як пише CNN, джерела надали відео, на якому російські та проросійські бойовики на сході України тримають уламок збитого військового літака. Деякі претенденти на «роботу» пов’язували себе зі збиттям малайзійського пасажирського літака MH17, на борту якого загинули 298 людей.

На телеканалі зауважують, що до підготовки була причетна й американська розвідка, хоча офіційно Вашингтон вже заперечив свою причетність.

Українські експерти аналізують наведені CNN факти, а представники опозиції використовують їх для звинувачення влади у ймовірному зриві спецоперації та у приховуванні її подробиць.

Водночас на Банковій стверджують, що американське медіа не має посилань на факти та припускають, що публікація вигідна ФСБ Росії.

Про це заявив у коментарі Радіо Свобода радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк.

«Почнімо з того, що в матеріалі взагалі немає фактових посилань. Анонімне джерело щось сказало про можливі події. В самих Штатах абсолютно спростували будь-яку участь в будь-яких подібних спецопераціях. Яка має бути позиція? Офіційно вступити в діалог з анонімними джерелами? А якщо говорити щиро, то після того, як офіційний представник ФСБ фактично похвалив матеріал CNN, а в Росії піднялась чергова хвиля звинувачень проти України на основі цього матеріалу», – сказав Подоляк.

За його словами, західні медіа «дають себе використати в іграх російських спецслужб».

«Із ким журналісти CNN могли поспілкуватись в Україні? Що це за аноніми, чиї слова були використані? І як перевірити, що ці аноніми не пов'язані з російськими інтересами та впливом? Це ж просто абсурдно – коли якісь «дивні джерела» щось наговорюють журналістам, це поширюється, а в результаті все завершується публічною похвалою від ФСБ. Ще з часів радянської влади спецслужби використовували, на жаль, західних діячів «втемну» – для реалізації інтересів спецслужб», – зазначив радник керівника Офісу президента.

Подоляк додав, що в Україні «достатньо і корупціонерів із «великим минулим», в тому числі у спецслужбах, які дуже хочуть помститися за звільнення чи заробити ще грошей, відпрацьовуючи такі пропагандистські вкиди. Вони думають, що це – проти влади, але як показує реакція ФСБ сьогодні – це проти України».

Зрештою, як інформація в матеріалі CNN вплинути на ситуацію і на міжнародній арені, і всередині України?

«Вагнерівці» та зовнішня політика: «Ця історія – негативна для України»

Те, що одне з провідних американських медіа повернулося до українських подій річної давнини – аж ніяк не випадковість, а свідчення того, що тема «вагнергейту» досі є важливою для Заходу, зауважив у коментарі Радіо Свобода Павло Клімкін, колишній міністр закордонних справ України.

Павло Клімкін: «Ця історія – негативна для України»

«Тема жива, і вона далі крутитиметься у політичному та медійному просторі. Україна деякий час не була присутня на провідних світових новинних каналах. Ми туди знову зайшли, але, на жаль, з негативного боку. Я у Мюнхені розмовляв із друзями, які дивляться CNN та сприймають цю історію як негативну для України, – визнає експосадовець. – Ця історія житиме ще досить тривалий час. І це збільшує ймовірність того, що основні параметри цієї події будуть відомі суспільству».

На думку українського дипломата, події навколо спецоперації проти «вагнерівців» спричинили кризову ситуацію для України, і вона нікуди не поділися. Відтак Павло Клімкін радить українській владі змінити комунікаційну стратегію – зробити її якнайближчою до реальних фактів.

«Це така собі «дрейфуюча криза». А в кризових ситуаціях треба завжди фокусуватися на тому, щоб бути максимально близько до істини. Ми розуміємо, що і ворог може використати цю ситуацію проти української влади, так і для наших друзів ця ситуація, я так розумію, знайома. Вони її цінують, оскільки кожна спецоперація і в плані іміджу, і в плані підготовки чогось коштує».

Повідомлення CNN про «Вагнергейт» свідчать про увагу до цієї теми Білого дому, і це «неприємний для української влади поворот», вважає директор Інституту світової політики Євген Магда.

«Пікантність ситуації полягає в тому, що CNN – це телеканал, відомий своїм позитивним ставленням до демократів і президента США Джозефа Байдена. І тут відбувся «найвеличніший» візит «найвеличнішого лідера сучасності», а після того відбулася така неприємна ситуація, – іронізує експерт, згадуючи візит Володимира Зеленського до США. – Українській владі треба швидко змінювати власну комунікаційну стратегію в цьому питанні. Хоча очевидно, що перші спроби були здійснені через дії українського спецназу Головного управління розвідки в Афганістані».

Євген Магда визнає, що нині західні медіа та журналісти-розслідувачі конкурують за першість у розкритті подробиць цієї теми.

«З одного боку, є Bellingcat (який анонсував своє розслідування про справу «вагнерівців»), а з іншого боку, CNN знайшло можливість і розповіло про це першим, – визнає український експерт. І відтак він не виключає, що президенти України та США говорили про «вагнерівців» на своїй зустрічі. – Якщо протягом найближчих 7-10 днів ще в одному впливовому західному медіа з'явиться інформаційний розвиток – то це означатиме, що це питання обговорювалося за зачиненими дверима між Байденом і Зеленським».

Секретарка «зовнішньополітичного» комітету Верховної Ради, народна депутатка від «Голосу» Соломія Бобровська зауважує, що наразі невідомо, чи Байден і Зеленський поговорили про «вагнерівців». Проте вона впевнена, що цю тему обговорювали інші посадовці України та США на різних рівнях.

Проте депутатка не вважає, що ця історія суттєво змінить зовнішньополітичний імідж України.

«Я вважаю, що подібні новини наразі не вплинуть ані на рейтинг (Володимира Зеленського), ані на дипломатичні відносини України та США. З одного боку, я поки не бачу особливо великої інформаційної хвилі після повідомлення CNN. З іншого боку, українські спецслужби перекрили тему «Вагнергейту» своєю роботою в Афганістані. Це був мегапозитивний ефект. Якщо говорити об'єктивно, без політичних оцінок – то наразі ця ситуація не вдарить по українському іміджу. Бо Україна відома як нестабільний у своїх позиціях партнер. Ми дуже швидкоплинні, і за останнє десятиліття дуже часто хитаємося в своїх позиціях. Тому, я думаю, нічого нового Україна не відкрила для світу. Ми занадто «різношерстні» у своїх підходах і часто непередбачувані самі для себе», – підсумовує Соломія Бобровська.

«Вагнерівці» та внутрішня політика: рейтинг Зеленського, Єрмак і ТСК

Соломія Бобровська припускає, що в нинішній ситуації «Вагнергейт» не матиме серйозного політичного ефекту всередині України, оскільки «українці восени зайняті менше політикою, більше – тарифами та підготовкою до зими».

«Водночас мені як громадянці України дуже цікаво, чим це закінчиться, хто був винен, чи голова Офісу президента має до цього прямий стосунок і чи понесе він за це відповідальність», – додає народна депутатка.

Євген Магда, зі свого боку, констатує, що вплив історії про спецоперацію та роль в ній ОП напряму залежить не від CNN, а від українського телевізійного ефіру.

«Зеленський говорив, що це була не українська спецоперація, і він повідомив про неї Олександру Лукашенку (тодішньому президенту Білорусі – ред.), – пригадує політолог. – Але тут є один нюанс. Якщо про це розкажуть українські численні популярні телеканали – то рейтингові наслідки будуть. Але я маю сумніви, що вони розкажуть. Тому припускаю, що це питання «піде на гальмах».

Під іншим кутом дивиться на ситуацію Павло Клімкін: «Це не лише операція спецслужб. Вона має суспільний резонанс та суспільну цінність. І це також збільшує ймовірність того, що в парламенті ця ситуація також обговорюватиметься достатньо серйозно і глибоко».

Українські народні депутати, і представники опозиції, й деякі представники партії влади, наполягали на тому, щоб створити в парламенті тимчасову слідчу комісію (ТСК) щодо «спецоперації» проти «вагнерівців» та можливого втручання в неї.

Так, ще 19 травня парламентарі не підтримали створення ТСК про розслідування ймовірного зриву «спецоперації» щодо військової компанії «Вагнера», проте створили ТСК з дещо ширшими повноваженнями – для розслідування ймовірних дій посадовців, які несли загрозу нацбезпеці України.

Один з членів цієї ТСК, голова парламентського комітету у закордонних справах, депутат від «Слуги народу» Олександр Мережко не виключив у розмові з Радіо Свобода, що факти, наведені CNN, можуть бути підтверджені або спростовані під час засідань ТСК.

«Я входжу до тимчасової слідчої комісії Верховної Ради (ТСК), яка розглядає цю справу. Але наразі у мене немає підтвердженої інформації щодо цієї операції, якщо вона дійсно мала місце. Можливо, інформацію буде представлено на одному з перших засідань ТСК, яке буде проведене у закритому режимі», – анонсував депутат.

Зі свого боку депутат від «Європейської солідарності» Олексій Гончаренко вказує на головний, на його думку, момент: CNN підтвердило факт проведення Україною спецоперації, який українська влада вже більше року намагається спростувати.

«CNN каже, що це була українська спецоперація. Бо наша влада 13 місяців це заперечує. Спочатку взагалі казали, що ніякої операції не було. Потім у травні Зеленський в інтерв'ю сказав, що операція, може, й була, але не наша. А тепер виявляється, що операція була, була наша – те, що ми вже 13 місяців кажемо», – каже опозиційний депутат.

Він закликає розслідувати цю ситуацію. Але стверджує, що створення спеціальної ТСК, суто щодо «вагнерівців», блокують.

«Як на мене, це має бути розслідувано. Ми маємо дізнатися найголовніше питання, хто злив всю цю операцію. І є підозри про те, що це було зроблено з Офісу президента України. І це вже тягне на державну зраду. Це є злочин. Тому, безумовно, я сподіваюся, може хоч зараз колеги по парламенту підтримають нашу ініціативу створити тимчасову слідчу комісію щодо справи «вагнерівців» і нарешті розслідувати її. Не хочуть «слуги народу» її створювати... Ну, може, зараз вони змінять свою думку. Ми подавали відповідні проєкти вже декілька разів».

Опозиціонер упевнений, що представники влади, «причетні до зливу спецоперації» (якщо він мав місце), понесуть відповідальність. «Головне питання: «Коли?», уточнює він.

Головний редактор видання «Цензор.нет» Юрій Бутусов, який одним із перших повідомив про ймовірне втручання Банкової в українську спецоперацію проти російських найманців, припускає, що українське суспільство почує правду, а винних покарають – однак лише після зміни влади.

Матеріал CNN він вважає додатковим підтвердженням своїх заяв, а також свідченням того, що Банкова боїться розізлити Кремль та затримати його посібників.

«Це додаткове інформування, на серйозному рівні, дасть більше розуміння людям у світі, що в Україні трохи дивна війна ведеться. Тобто керівництво України веде війну так, щоб, не приведи Боже, не посваритися з країною-агресором і не захопити якихось російських терористів, щоб Кремль раптом не образився», – обурюється Юрій Бутусов.

І той факт, що Америка дивилася цей сюжет у прайм-тайм, дає Заходу змогу зробити висновок, що «в керівництва України відсутнє адекватне бачення цієї війни».

Внутрішньополітичні наслідки для Володимира Зеленського, для керівника його Офісу Андрія Єрмака та інших осіб в Україні можливі лише після зміни влади, наголошує Юрій Бутусов.

«Ми розуміємо, що за президентства Зеленського все це відбувається з його згоди та за його завданням, а отже, об'єктивного розслідування цієї справи при Зеленському просто не може бути. Тому на всі питання можна буде дати відповідь тільки після зміни влади в Україні.

Серйозна спецоперація провалена, російські терористи уникли покарання. Звісно, за це в будь-якій демократичній країні, де працює закон, передбачена відповідальність. Україна – недостатньо демократична країна, президенти тут «понад законом», Зеленський уникає відповідальності цілком спокійно, бо він призначив керівників усіх силових структур. Говорити про відповідальність потрібно, але це може відбутися лише після того, як він втратить повноваження», – стверджує журналіст.

Він згадує також про той факт, що він є свідком у справі про нібито розголошення державної таємниці щодо «вагнерівців», але близько року в цій справі не відбувається жодних слідчих дій.

Юрій Бутусов закликає слідчих та чинну владу спростувати його слова (про «злиття» спецоперації) або ж визнати, що він говорить правду, і закрити провадження.

Між тим, низка експертів поки що утримується від оцінок, закликаючи дочекатися анонсованого розслідування групи Bellingcat про перебіг спецоперації проти «вагнерівців».

8 вересня американський телеканал CNN оприлюднив розмову із трьома анонімними «колишніми високопосадовцями української військової розвідки», які розповіли, як працювали над підготовкою операції із захоплення членів російської приватної військової компанії «Вагнер».

Президент України Володимир Зеленський, коментуючи повідомлення про зірвану операцію, заявив, що «ідея такої операції – це була ідея, скажімо так, інших країн, точно не України».

29 липня в санаторії під Мінськом затримали 33 російських громадян. Білоруська влада заявила, що підозрювала їх у підготовці заворушень напередодні виборів, а Олександр Лукашенко тоді назвав затримання росіян із «ПВК Вагнера» «надзвичайною подією» і заявив про «брудні наміри» Росії.

Україна просила видати їй затриманих бойовиків, бо вони брали участь у бойових діях на Донбасі і воювали проти ЗСУ.

Однак ніяких звинувачень їм офіційно так і не висунули, а через два тижні 32 із 33 затриманих повернули в Росію. Ще один залишився в Білорусі, бо має громадянство і цієї країни. 14 серпня Генпрокуратура Росії повідомила, що раніше затримані перебувають на російській території.

18 серпня у соцмережах і деяких ЗМІ, які посилалися на неназвані джерела, з’явилася інформація про те, що затриманих у липні в Білорусі російських бойовиків насправді планували затримати українські спецслужби, які понад рік вели операцію з розшуку і затримання причетних до злочинів на Донбасі, зокрема до збиття малайзійського літака рейсу MH17.

За даними ЗМІ, зокрема, видання «Українська правда», після того, як силовики доповіли про спецоперацію Офісу президента, вона була зірвана, ймовірно, через витік інформації.

Служба безпеки України назвала російським фейком й інформаційним «вкидом» повідомлення про участь СБУ у спецоперації із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі і закликала «не поширювати чуток на користь недружньої держави».