Верховна Рада ухвалила бюджет на 2021 рік. Експерти вже звертали увагу на тривожний розрив між видатками та доходами у проєкті бюджету, поданого урядом для першого читання. Радіо Свобода оглянуло звіти про виконання бюджетів за останні 10 років, щоб виявити, наскільки бюджетні плани урядовців та парламентарів збігалися із реальністю раніше.
Доходи державного бюджету передбачені в сумі 1,092 трильйона гривень. З них понад 959 мільярдів гривень – доходи загального фонду, близько 132 мільярдів – спеціального. Видатки становитимуть більш ніж 1,32 трильйона гривень, із них 1,18 трильйона – із загального фонду.
Згідно з проєктом, дефіцит бюджету-2021 передбачений в сумі 246 мільйонів гривень. Курс гривні до долара, закладений у бюджет – 29,1 гривні.
Як бюджет виконувався раніше?
На виконання планів доходів впливає низка чинників. Наприклад – коливання курсу гривні, надмірне зміцнення якої може призвести до нижчих, ніж очікувалося, надходжень від експорту на митниці.
Так, у 2019 році дохідна частина бюджету фактично виявилася на 33,5 мільярда меншою за заплановану. Замість прогнозованого курсу гривні 29,4 за долар цей показник протягом року в середньому становив 25,8 гривні за долар.
Згідно з даними Держказначейства, реальні доходи зведеного бюджету (тобто державного і місцевих бюджетів разом) останні два роки відчутно поступалися запланованим.
Аналіз спонукає припустити, що українська влада схильна, зокрема, переоцінювати перспективи надходжень від приватизації. Наприклад, у 2019 році надходження від передачі майна в приватну власність скали близько 536 мільйонів, тобто 3,1% від закладених у бюджет 17,1 мільярда гривень.
У бюджет 2020 року було закладено 12 мільярдів надходжень від приватизації. У наступному році цей показник менший удвічі – 6 мільярдів гривень.
Водночас реальні видатки жодного разу за 10 років, на відміну від доходів, не дотягнули до рівня запланованих.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Міністр фінансів Марченко назвав реалістичним зростання ВВП у 2021-му на рівні 4,6%План на 2020 рік (з урахуванням змін, внесених через епідемію коронавірусу) передбачає 1,3 трильйона доходів, із них за перші 10 місяців виконано трохи більше від 1,082 трильйона гривень. За цей же період зі зведеного бюджету витратили понад 1,16 із 1,64 трильйона гривень запланованих видатків.
Підбивати підсумки поточного року ще рано, але дефіцит за період із січня по жовтень перевищував 85 мільярдів гривень.
Крім того, є й політичний фактор: так, у 2014 році про необхідність секвестру бюджету заговорили вперше ще в січні, до початку російської агресії. Після окупації Криму та початку війни уряду довелося кардинально переглядати бюджет, причому аж двічі – в квітні та в липні.
За останні 10 років, згідно з аналізом зведеного бюджету, кошторис жодного разу не був профіцитним – видатки завжди перевищували доходи. При цьому реальний дефіцит зазвичай нижчий за запланований. Але й закладений у бюджеті негативний розрив між доходами й видатками за цей період не перевищував 135 мільярдів гривень.
У проєкті бюджету на прийдешній рік Кабінет міністрів пропонує передбачити дефіцит у рекордні 270 мільярдів гривень.
За календарним планом, найближче чергове засідання, коли парламент може почати розглядати проєкт бюджету, відбудеться 20 жовтня.
Читайте ще:
Мінфін залучив понад 51 мілярд гривень до бюджету через ОВДП
У Мінцифри пояснили ФОПам і найманим працівникам, як подавати заяви на отримання 8 тис грн допомоги
Зеленський і корупція: шість кроків вперед і десять назад – експерти