ГРУ Росії та підірвані боєприпаси. «Агресія проти Чехії» чи «напад на приватний товар»?

Системна диверсійна робота Росії на території Чехії, як й інших країн Європейського союзу, є очевидною для українських фахівців. Вони це називають «військовою агресією». Натомість влада Чехії підрив боєприпасів у 2014 році тепер називає нападом «на приватний товар».

Вибух боєприпасів на складах у Чехії не був актом державного тероризму з боку Росії, не був і воєнним нападом, це був «напад на приватний товар», заявив прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш журналістам після засідання уряду в понеділок, 19 квітня. Раніше, під час пресконференції прем’єр Андрей Бабіш та віцепрем’єр Ян Гамачек повідомили про те, що вибухи на складах зброї у Чехії в 2014 році були справою російських спецслужб і просили підтримки у партнерів по НАТО та ЄС.

За даними чеських засобів інформації, озброєння з підірваних у 2014 році складів, чи принаймні частина їх, планувалися для передачі Україні, яка вкрай потребувала їх на початку агресії Росії. Посередником, за повідомленнями, виступав болгарин, легальний торговець озброєннями Еміліян Ґебрев.

Після першої заяви Андрея Бабіша про причетність спецслужб Росії до вибухів на території Чехії, з країни вислали 18 російських дипломатів. Чехія закликала й інші країни Європейського союзу і НАТО до «солідарності» і підтримки її на тлі дипломатичного загострення між Прагою та Москвою.

Чеський уряд також ухвалив рішення не допустити російську державну компанію «Росатом» до майбутнього тендеру на добудову атомної електростанції в цій країні і більше не розглядати можливість купівлі російської вакцини Sputnik V проти COVID-19.

Європейський союз вустами речника голови зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозепа Борреля заявив, що «повністю підтримує і солідарний» з Чеською Республікою, й висловив стурбованість через повторення «небезпечної зловмисної поведінки з боку Росії у Європі». Також рішення Чехії підтримала Велика Британія.

«Велика Британія повністю підтримує чеських союзників, які виявили, наскільки далеко можуть зайти російські розвідувальні служби у своїх спробах здійснювати небезпечні та зловмисні операції в Європі. Слідом за атакою із застосуванням «Новачка» в Солсбері це вказує на моделі поведінки Москви», – мовиться в заяві британського міністра закордонних справ Домініка Рааба.

Ще один доказ

Сам факт того, що на території Чехії диверсію провело ГРУ Росії, має дати країнам НАТО більш чітко зрозуміти роль Росії в розвитку ситуації, зазначив у коментарі Радіо Свобода заступник директора Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння Михайло Самусь. За його словами, НАТО, ЄС і, зокрема, сама Чехія не до кінця усвідомлювали загрози з боку Росії.

На думку експерта, тепер ці країни мають побачити, що Москва готова не лише до інформаційної війни, а й до фізичної агресії.

«Це ще один доказ того, що європейці мають сприймати загрозу з боку Росії буквально. Росія безпосередньо може закладати вибухівку на складах, загрожувати життям європейців, щоб реалізувати якісь абсолютно абсурдні операції. Справді, заради чого зупиняти поставки боєприпасів в Україну через болгарську фірму? Кілька тисяч чеських боєприпасів якось глобально змінили би ситуацію? Але Росія на це пішла.

З точки зору міжнародного права, те, що відбулося, – це акт агресії проти Чехії. Бо частина збройних сил Росії провела військову операцію, в результаті якої було знищено частину майна Республіки Чехія, загинули чеські громадяни. Це підпадає під визначення військової агресії. Гадаю, реакція чеської сторони має бути рішучою, і реакція НАТО мала би бути дещо рішучішою», – каже Самусь.

Поряд із тим очевидною є системність диверсійної роботи спецслужб Росії, спрямованої на знищення боєприпасів, що залишилися з часів Радянського Союзу як на території України, так і на території колишніх соціалістичних країни, що тепер є членами Євросоюзу, зауважує у розмові з Радіо Свобода директор Інституту зовнішньої політики Григорій Перепелиця.

За його словами, це завдання для російських диверсантів полегшується ще й тим, що на тих самих територіях залишилася велика кількість колишніх радянських агентів спецслужб.

«Вони розуміли, що головний потенціал Збройних сил України – у накопичувальних арсеналах. У нас було 10 стратегічних арсеналів, які були заповнені вщент. Нам вистачало би воювати з Росією на 50 років. Але п’ять складів було підірвано під час російсько-української війни. Більше від мільйона тонн боєприпасів було висаджено у повітря. Саме ті арсенали, де зберігалися набої для артилерії, що складає основу вогневого враження під час бойових дій. Було очевидно, що працюють російські диверсійні групи. ГРУ діяло і на території інших постсоціалістичних країн. Тому що однакові озброєння і однакові боєприпаси були, радянські. Росіяни розуміли, що Україні у виснажливій війні просто не буде чим воювати, і Україна буде закуповувати у колишніх соціалістичних країн. Вони вирахували, де є ті боєприпаси, знову-таки, артилерійські. От росіяни і підірвали ці боєприпаси. У тому, що була цілеспрямована диверсійна операція, сумнівів немає ніяких», – наголошує Перепелиця.

Дипломатична війна

Диверсійна діяльність Росії на територіях інших країн цілком могла б бути вчасно припиненою, якби спецслужби як України, так і європейських країн усвідомлювали таку загрозу та докладали зусиль до протидії їй, зауважує Григорій Перепелиця. Натомість, зазначає експерт, є факт диверсії, і факт «дипломатичної війни» через сім років після неї.

У «дипломатичній війні» нині радше зацікавлені країни НАТО, які не готові до більш рішучих реакцій на дії Росії, вважає ексголова Служби зовнішньої розвідки України Микола Маломоуж. Крім того, переконує він, розслідування підриву складів боєприпасів у Чехії не завершене.

«Справді, дуже велика ймовірність, що Росія справді причетна до тих терактів та диверсій, або ж до підпалів складів озброєння і техніки, але доказових чітких матеріалів нема. Також немає доказів, що диверсія була скоєна саме через зв’язок з Україною. Зараз ще немає 100-відсоткової інформації. Є лише певні свідчення, які вказують на ймовірність такої версії. Це розпочалося, тому зараз пішли стратегічні конфронтаційні сценарії з Росією, яка загрожує не тільки Україні, а й країнам НАТО. Тут більше вже працюють політичні резони. Гадаю, що всередині НАТО є рішення провести низку демаршів проти Росії, зокрема, як висилка російських дипломатів з Чехії. Навряд чи усі 18 були причетні до таких дій, були під прикриттям ГРУ. Це – політичний, стратегічний, дипломатичний демарш Чехії стосовно Росії», – каже Маломуж.

Росія всі докази про її причетність до вибухів відкидає і у відповідь повідомила про видворення 20 дипломатів і працівників чеського посольства в Москві – при тому, що його штат удвічі менший, ніж російського посольства в Празі.

У видворенні з Чехії 18 російських дипломатів Москва звинувачує США.

Речник Кремля Дмитро Пєсков відкинув «безпідставні звинувачення» Праги і назвав кроки Чехії «необґрунтованими і шкідливими для двосторонніх відносин».

Вибухи на складі озброєнь у місцевості Врбетиці на сході Чехії сталися 16 жовтня, а потім 3 грудня 2014 року. Внаслідок першого з вибухів дві людини загинули; в обох випадках доводилося евакуйовувати сотні мешканців сусідніх сіл, була заподіяна значна матеріальна шкода. Недержавна комерційна фірма, яка була легальним оператором складів, наголошувала, що боєприпаси не могли вибухнути самі по собі.