6 листопада в США проходять проміжні вибори – перше велике волевиявлення з часів обрання президентом Дональда Трампа. 2016 рік був переломним в американській історії, адже перебіг президентської кампанії став предметом резонансного розслідування втручання Росії в вибори в США. За два роки російські спроби впливати на демократію в Америці не припинилися, але в Вашингтоні встигли переосмислити можливості Москви діяти в інформаційному полі. Чи може бути корисним Україні досвід США?
Після проміжних виборів до Конгресу, в середині листопада спеціальний прокурор Роберт Мюллер планує оприлюднити результати розслідування ймовірного втручання Росії в американські президентські вибори.
Очікується, що Мюллер зробить публічним висновок за двома основними пунктами розслідування. Один із них – можлива змова передвиборного штабу президента США Дональда Трампа з Кремлем. Другий – спроби президента США перешкодити правосуддю.
За день до проміжних виборів американські силові відомства опублікували спільну заяву, в якій рішуче заявили про готовність запобігти будь-якому втручанню у волевиявлення. Таке рішення оприлюднили Міністерство внутрішньої безпеки США, Федеральне бюро розслідувань і Національна розвідка США.
І якщо у вказаних випадках йдеться про цілком конкретне зовнішнє втручання, то дуже великий пласт роботи російських спецслужб в США часто залишається поза увагою. Це пропаганда, яка насправді має напрацьовані роками цілі. Вона має на меті змінити саме ставлення людей до тих чи інших процесів в країні. Москва ж на офіційному рівні відкидає будь-які звинувачення у втручання в вибори в США.
Джен Фішел із Бюро у справах Європи і Євразії Державного департаменту США розповів Радіо Свобода, що в цьому плані дії Росії є таким ж, як і були дії Радянського Союзу у свій час.
Він наводить п’ять ключових завдань російської пропаганди в США:
- Дезорієнтація суспільства;
- Збільшення поляризації;
- Відвернення уваги від дійсно важливих подій;
- Поширення конспірологічних теорій;
- Підірвати довіру до влади;
Як це працює на практиці? В першу чергу за рахунок соціальних мереж та інтернету: створюються фейкові профілі та сайти, які розповсюджують неправдиву інформацію. Чим більше шокуючою вона виглядає, тим більше шансів, що вона стане вірусною.
Одна з таких цілей, поляризація суспільства, яскраво відображається напередодні проміжних виборів – оглядачі вказують на той факт, що зараз в США стосунки між прихильниками демократів та республіканців є як ніколи ворожими. Це і стало причиною заяв про те, що сьогоднішні вибори будуть історичними.
«Наслідки того, якщо будь-хто з нас залишиться вдома, будуть значними, бо Америка перебуває на роздоріжжі», – заявив колишній президент США Барак Обама. Ці слова пролунали на тлі публікацій ЗМІ про те, що політика Дональда Трампа не залишає байдужим нікого – ні його прибічників, ні опонентів. Це і веде до збільшення поляризації.
За даними Катерини Маци з Pew Research Center, поляризація серед американців спостерігається і в тому, як вони споживають контент. Так, згідно з даними дослідницького центру, 40% виборців Трампа назвали дружній до нього канал Fox News головним джерелом новин про вибори під час кампанії 2016 року. В той час як опитування виборців Клінтон показало: 18% назвали головним джерелом новин про вибори CNN, 9% – MSNBC, 8% – Facebook.
Читайте також: Секс, корупція, кримінал – як Росія втручатиметься у вибори в Україні
Віталій Мороз, керівник програм нових медіа ГО «Інтерньюз-Україна», проводить паралелі з Україною, де в березні 2019 року пройдуть президентські вибори. Про можливе втручання Росії в них неодноразово заявляли представники української влади.
Він вважає, що поляризація в країні, серед іншого, спостерігається в питанні реінтеграції Донбасу. «Особливість США – це гра на збільшення поляризації, багаті-бідні, мігранти-немігранти і так далі. Для України це використовувалося раніше – коли грали на протиставлені Схід-Захід», – каже експерт.
Він називає російську пропаганду універсальною, і пояснює, що в Україні вона працює на те, щоб просувати наратив про failed state, називаючи Україну «державою, що не відбулася», а також підриваючи довіру до інститутів влади. Роблять це росіяни, на думку експерта, фінансово підтримуючи своїх агентів впливу.
Голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова під час презентації всеукраїнського соціологічного дослідження Київського міжнародного інституту соціології сказала, що українців об'єднують негативні, а не позитивні меседжі, що є загрозою для інформаційної безпеки.
При цьому дослідження виявило, що українці переважно не мають єдиної позиції щодо ключових суспільно-політичних подій у країні, які по-різному трактуються українською владою та опозицією, і російською пропагандою – значна частка (до 50%) у кожному випадку не може визначитися, чиє ж трактування подій відповідає їхнім поглядам.
Такі цифри свідчать про те, що універсальні задачі російської пропаганди цілком виконуються в Україні, адже суспільство є дезорієнтованим і не довіряє владі. Питання, чи можливо це виправити за п’ять місяців до виборів, залишається відкритим.