«Ключові вибори»: що треба знати про парламентські вибори у Польщі і їхній вплив на підтримку України

ВАРШАВА – 15 жовтня у Польщі обиратимуть новий парламент. Багато поляків ці вибори вважають чи не найважливішими за останні 30 років, адже вирішується в якому напрямку далі розвиватиметься Польща. Чи залишиться при владі правляча національно-консервативна партія «Право і Справедливість», яка керує дві останні каденції – 8 років? Чи їм на зміну прийде об’єднання ліберальних опозиційних сил «Громадянська коаліція»? І як це відобразиться на підтримці України?

Вперше для України ці вибори теж мають велике значення, бо найбільше допомоги військової і гуманітарної українці отримали, коли при владі була «Право і Справедливість».

Зокрема, Україна отримала від Польщі понад 300 танків та 14 літаків-винищувачів МіГ-29. Українські біженці, які після повномасштабного вторгнення приїхали до Польщі, отримали вільний доступ до праці, медицини, освіти, соціальних виплат.

Однак, останні кілька місяців взаємини Києва і Варшави помітно похолоднішали. Окрім «зернового фактора», експерти називають і інші причини. Що зміниться для України і українців після виборів? Чи залишиться Польща адвокатом України на шляху до НАТО та ЄС?

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Маровецький виступає поруч із лідером правлячої партії Польщі «Право і справедливість» (PiS) Ярославом Качинським після оголошення результатів екзит-полу у Варшаві, 13 жовтня 2019 р.

Лідери перегонів

Лідером передвиборчих перегонів наразі є «Право і Справедливість» (ПіС), яка під час передвиборчої компанії зробила ставку на безпеці і позиціонує себе захисником польських інтересів в ЄС.

«Перед Польщею основний, фундаментальний вибір. На виборах поляки дадуть відповідь не тільки якою буде Польща, не тільки чия буде Польща, але і найголовніше питання – чи буде Польща. Чи буде Польща європейською провінцією чи суверенною державою?

15 жовтня на столі перед усіма будуть лежати два бачення майбутнього нашої батьківщини. Польське бачення Ярослава Качинського чи німецьке бачення Дональда Туска», – сказав прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький на партійному з’їзді ПіС першого жовтня у Катовіце.

Ця правоконсервативна партія, перебуваючи при владі, постійно нарощувала оборонний потенціал Польщі і зміцнювала військо. На кордоні із Білоруссю, яка влаштувала провокації з біженцями наприкінці осені 2021 року, був зведений паркан.

Щодо змін у соціальній сфері, то ПіС оголосила про збільшення щомісячної допомоги на кожну неповнолітню дитину з 500 до 800 злотих.

Разом із тим «Право і Справедливість» відстоює жорстке антиабортне законодавство і традиційні сімейні та релігійні цінності.

Політичні ж опоненти закидають правлячій партії відхід від європейських цінностей, мовляв, Польща йде шляхом Угорщини. Вживають навіть термін «орбанізація» Польщі.

Лідер головної опозиційної партії Польщі «Громадянська платформа» (PO) Дональд Туск виступає з промовою під час з’їзду партії «Громадянська платформа» в Тарнові, Польща, 9 вересня 2023 р.

Перед самими виборами риторика опозиції ще більше загостилася.

«Ці вибори вирішують чи буде Польща в Європейському союзі. Повірте мені, це не просто страхи. Я знаю, що вони планують послідовно і холоднокровно вивести Польщу з ЄС.

«Право і Справедливість» веде нас до трагічної самотності, щоб вони не говорили про патріотизм, вони є загрозою для нашої батьківщини, для нашої незалежності, для нашого добробуту і безпеки», – заявив 4 жовтня під час зустрічі з виборцями лідер польської опозиції, голова партії «Громадянська платформа» Дональд Туск.

Об’єднання ліберальних опозиційних сил «Громадянська коаліція» обіцяє електорату посилити співпрацю з ЄС, розширити соціальні програми для пенсіонерів і молодих сімей, пропонує розділити державу і церкву, покращити ситуацію із правами жінок, лібералізувати право на аборти, запровадити держфінансування на штучне запліднення.

Фото від січня 2018 року. Бельгія. Президент Польщі Анджей Дуда (ліворуч) зустрічається із тогочасним президентом Європейської ради Дональдом Туском у Брюсселі, 18 січня 2016 року .

Україна і польські вибори

Ультраправа «Конфедерація» – є єдиною виражено антиукраїнською політсилою, яка може пройти до польського парламенту на цих виборах. Вона виступає проти будь-якої допомоги Україні.

«Українці нахабно використали польську наївність, вдавали якусь симпатію, брали від нас гроші, а коли поляки захотіли щось від українців, то українці показали нам непристойний жест і ще будуть на нас позиватися до Світової організації торгівлі.

Якщо українці хочуть запровадити якісь обмеження на польські овочі чи фрукти, то варто задуматися, що зробити у відповідь. Можна почати ремонт колії з Жешува на Схід або влаштувати ремонт летовища в Ясьонці або задуматися чи Польща не мала б сама запровадити обмеження на вивіз озброєння через польський кордон», – каже один із лідерів «Конфедерації» Славомір Менцен.

Влітку ця політсила, відповідно до соцопитувань, набирала майже 15%. Нині рейтинг «Конфедерації» суттєво упав. Можливо через те, що за виборця «Конфедерації» почала свою боротьбу партія «Право і Справедливість».

Так, зокрема, правляча ПіС, реагуючи на протести і вимоги фермерів, продовжила ембарго на українське зерно.

«Сьогодні головною проблемою польських виборів є спроба правлячої партії ПіС забрати частину голосів «Конфедерації». «Конфедерація» збирає електорат неприязний до України, то щоб здобути цей електорат ПіС відвернувся від України перед самими виборами.

Це видно хоча б в тому, що міністр закордонних справ Польщі Збігнєв Рау не був на зустрічі міністрів закордонних справ в Києві. Але я думаю, що це чисто виборча поведінка і навіть цей уряд, якщо він втримається при владі після виборів буде намагатися виправити стосунки з Україною.

І хто б не очолив уряд підтримка України далі буде послідовною. Та зміну курсу Польщі щодо України є поверхова, часткова і тимчасова, це зміниться після виборів і думаю, що Польща повернеться на позицію головного адвоката у справах України в Європі», – сказав у інтерв’ю Радіо Свобода головний редактор видання «Rzeczpospolita» Богуслав Хработа.

Що прохолода у стосунках між Україною і Польщею суто виборча – вважає і політолог Бартоломей Біскуп.

Він певен після виборів турбуленції у взаєминах Варшави і Києва поменшає.

«Після виборів стосунки між Україною і Польщею однозначно поліпшаться. Ми маємо багато прикладів коли логіка виборчої кампанії домінує над політикою, треба це спокійно перечекати.

Ми мали складні стосунки з чехами, в той час коли чехи мали вибори, а після них стосунки стабілізувалися.

Треба дистанціюватися від того, що політики говорять під час виборчої кампанії, бо вони сконцентровані лише на тому як здобути найбільшу кількість голосів»

Вирішальний голос

Жодна з політичних сил, яка увійде до парламенту, скоріш за все, не зможе самостійно урядувати, а має створювати коаліцію. Відтак переможець шукатиме підтримку серед «Конфедерації», «Лівих» і блоку «Третій шлях».

Польща. Кандидат до польського сейму, політолог, викладач Варшавського універіверситету Анджей Шептицький

«Третій шлях» – нова політична сила, яка об’єднує Польську селянську партію і партію «Польща-2050».

Одним із її кандидатів є Анджей Шептицький – внучатий племінник митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького, політолог і викладач Варшавського університету. Він каже, що багато років досліджує політичні процеси, тепер вперше вирішив свої теоретичні знання застосувати на практиці.

«В нас погіршилися демократичні стандарти, в нас політична ситуація трішки така як в Угорщині або колись в Україні за Кучми. Також є таке почуття патріотичного обовʼязку, щоб не тільки дивитися, не тільки писати в наукових журналах, що все погано, а просто щоб діяти проти цієї ситуації, цієї деградації демократичних стандартів, яку ми зараз в Польщі бачимо», – каже Анджей Шептицький.

Він їздить на велосипеді з власним агітплакатом і роздає листівки на ринках, біля університетів та метро. Поляк, який добре знає українську мову і відвідує українську греко-католицьку церкву і каже, що має що запропонувати польському суспільству.

«В нас така дуже проєвропейська програма. Я думаю, ми є однією такою великою партією, яка зараз чітко висловлює підтримку вступу Польщі до єврозони. Я думаю це треба було зробити вже багато років тому, подивіться на Словаччину, Словенію, Хорватію», – додає Шептицький.

Інтрига до останнього

Цю передвиборчу кампанію оглядачі називають винятково брудною.

Із екранів телевізорів політики називають одне одного «брехунами», «злодіями», «зрадниками» і «боягузами». Польське суспільство як ніколи поляризоване, тому боротьба за кожен голос така запекла.

«Ми провели цікаве дослідження і поставили питання «Чи хочеш щоб після виборів до влади прийшла опозиція, незважаючи на партійні симпатії?» І вийшло рівно 50 на 50 процентів, тобто країна глибоко поділена в питанні хто має керувати. Т

ому виборчий успіх чи то для «Права і Справедливості» чи для «Громадянської коаліції» вирішуватимуть дуже невеликі проценти. Навіть 100, 200, 300 тисяч людей мають сьогодні значення, тому що вони вирішують хто буде мати більшість», – підсумовує головний редактор видання «Rzeczpospolita» Богуслав Хработа.