Лінія фронту на півдні Донецької області лишалася тривалий час нерухомою. Після наступу у 2023 році Силам оборони вдалося звільнити невелику територію на південь від Великої Новосілки (це західний фланг Вугледару) і зафіксувати лінію, хоча спроби армії РФ захопити стратегічно важливе місто Вугледар продовжувалися. Перехопити ініціативу російським військовим вдалося у середині серпня 2024-го. Саме тоді почалися перші просування агресора на північний схід від Вугледару поблизу села Водяне. Потім активізувався й західний фланг поблизу Пречистівки.
Минув місяць, проєкт DeepState 22-23 вересня зафіксував просування вже впритул до меж самого Вугледару. Його східний і західний фланги теж почали рухатись дедалі активніше. І хоча місто не перебуває в оточенні, втім ситуація навколо нього виглядає загрозливою: утворюються кліщі.
Як українські військові захищають ділянку фронту, яка ще донедавна виглядала досить стабільною? Донбас Реалїі (проєкт Радіо Свобода) дізналися у командира батальйону безпілотних систем 72-ї ОМБр Андрія Назаренка.
_________________________________
– Зараз велика увага зосереджена на районі Вугледара – причина в тому, що російські війська почали просуватися на флангах, вже остаточно перерізали трасу на півночі, взяли Водяне, над яким билися кілька місяців. Наскільки сильно змінилась ситуація на землі, противник якось інакше діє зараз чи ні?
Ситуація достатньо критична
– Противник продовжує активні штурмові дії, наразі використовує від 4 до 6 різних бригад, штурмуючи одну [українську бригаду] – тобто у рази переважними сили. Ми робимо все для того, щоб активно і гідно давати відсіч, але ситуація достатньо критична. Він продовжує застосовувати велику кількість живої сили і час від час застосовує саме бронетехніку. Виконує штурмові дії на кількох флангах одночасно, аби розосередити вогонь (по підрозділах Сил оборони – ред.).
– А наскільки активно армія РФ використовує техніку зараз на цьому напрямку? Порівняно, наприклад, з Курахівським, де, як ми бачимо, значна частина штурмів механізована.
– Щодня ворог застосовує бронетехніку, але залежно від напрямку. Наприклад, сьогодні ворог застосував більше 10 одиниць техніки, але все ж намагається [штурмувати] меншими групами. Раніше могли бути штурмові групи [у складі] 20-30-40 одиниць броньованої техніки, зараз ворог застосовує 4-6 одиниць техніки за раз, але робить декілька накатів, – тобто 3-4 за добу, повторюючи їх.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Вони переключилися на інші ділянки». Боєць ЗСУ про те, що зупинило армію РФ поблизу Покровська– Ви спеціалізуєтесь на роботі з БПЛА. Як зараз оцінюєте суперництво України і Росії в безпілотних комплексах на вашій ділянці? У кого більше і у кого якісніше?
– Ворог постійно розвивається, ми також розвиваємось. На сьогодні БПЛА – це таке протиборство в першу чергу між РЕБом і БПЛА, оскільки всі вже давно зрозуміли, що БПЛА можна як проводити самостійно штурмові дії, так і вибивати цілі колони техніки.
Ми, напевно, зараз плюс-мінус в паритеті за FPV і «скидами»
Відповідно, ворог зробив висновки і досить потужно використовує РЕБи на даному напрямку. Скажу більше, Вугледарський напрямок, напевно, один із найскладніших в розрізі РЕБ.
А щодо використання БПЛА, ми, напевно, зараз плюс-мінус в паритеті за FPV і «скидами» (FPV або «Мавіки», з яких на ціль скидається вибухівка, переважно вони є дронами-камікадзе – ред.). Але на сьогодні є величезна кількість саме нічних дронів і мінування ворогом [з дронів]. Він застосовує їх все активніше і ми бачимо дуже негативну для нас тенденцію, що посилюється щодня. Але ми надаємо гідну відсіч, і там, де не беремо кількістю у БПЛА, беремо інтелектом.
– Яка ситуація з РЕБами? Хто переважає – Україна чи Росія – на вашій ділянці?
– Ми перебуваємо десь в паритеті також. Але якщо ви бачили раніше, як ми могли нищити цілі колони техніки, і техніка навіть не підходила до нашої піхоти, то ворог зробив величезну роботу над цим, починаючи десь з січня, і на сьогодні ставить на всю техніку дуже-дуже потужні РЕБ-системи. Тому буває, що, на жаль, ми не можемо зупиняти цілі колони лише за допомогою БПЛА, як робили це пів року тому.
Тим не менше, ми знаходимо ті шпарини, які нам необхідні, і постійно намагаємося розвиватись для того, щоб ефектно і ефективно завдавати шкоду ворогу.
– У російських військ зараз вигідні позиції на вашому напрямку? Там вже і район шахти Південнодонбаської – це висока точка – агресор захопив. Це створює небезпеку для захисників Вугледара, вірно?
Ми надаємо гідну відсіч, і там, де не беремо кількістю у БПЛА, беремо інтелектом
– Звісно, це несе велику небезпеку для нас, особливо в розрізі логістики. Але ми робимо все, щоб він не просувався далі, не проходив до фланга. Найголовніше, що все-таки Вугледар є найвищою точкою на даному напрямку, тобто панівною висотою, тому робимо все, аби противник не зайшов по флангах.
Хоча я ще раз наголошую на тому, що ворог застосовує не одну бригаду проти нас, а 4, подекуди і 6, і 7 бригад одночасно, штурмуючи нас на флангах і не тільки.
– А от іще є невелика ділянка від Великої Новосілки і нижче, там Україна провела наступ влітку 2023 року і звільнила кілька сіл, але в 2024-му частково агресор повернув собі їх під контроль. Які там перспективи далі?
– Агресор бачить цю ділянку в подальшому також [як ціль] для штурмових дій, оскільки розуміє, що потрібно Вугледар брати в кільце, – як ви бачите, він це активно робить як на півночі, так і на півдні, тобто намагається максимально там просунутися. При цьому зазнає величезних втрат, але, як ми бачимо, в принципі, у ворога нічого не змінилось в тому, що їм байдуже на втрати як техніки, так і особового складу, їм головне – певні результати.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: РЕБ vs FPV: що відбувається у «війні частот» на фронті та як Україні рятувати техніку і військових ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Битва за Донбас: головне 20 грудня (оновлюється) ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Атаки в темряві: РФ закидає ЗСУ нічними дронами – як протидіяти?ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС РЕАЛІЇ:
Ми працюємо по обидва боки лінії розмежування. Пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук, телеграм або вайбер за номером +380951519505. Якщо ви пишете з окупованих територій, ваше ім'я не буде розкрите.
Повномасштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.