Закрити іпотеку, дати дітям освіту або довести рідним свою «спроможність» – саме ці причини змушують багатьох росіян підписувати контракти з Міністерством оборони, дослідили журналісти. Але замість обіцяного майбутнього вони часто стикаються з бюрократією, невиплатами та реальністю війни. Про мотивацію, методи вербування та втрати армії РФ читайте в матеріалі Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Башкортостан: лідер за втратами російських військових (дані журналістів)
У селі Кушнаренково в Республіці Башкортостан – населення 10 тисяч людей, а в усьому районі – близько 30 тисяч. На сторінці місцевого телебачення у соцмережі «ВКонтакте» лише за останній місяць опубліковані п’ять відео з похоронів «СВОшників» («СВО» Росія називає війну проти України – ред.).
У 2024 році Башкортостан вперше став лідером за кількістю загиблих військовослужбовців армії РФ – за підрахунками журналістів російського незалежного видання «Медіазона», яке вони роблять разом з колегами з BBC, станом на грудень точно відомо про 3599 загиблих в республіці. На другому місці — Татарстан. Редактор «Медіазони» Дмитро Трєщанін пояснює, що в цих регіонах влада тисне на населення сильніше, ніж у багатьох інших частинах Росії.
«Там не лише татарське чи башкирське населення, а втім, там досить специфічна влада. До війни це називали електоральними султанатами. Влада там дозволяє собі набагато більше беззаконня. І, мабуть, саме через це там значно краще працює вербування. Тобто люди набагато більш безправні, і, відповідно, їх значно простіше заганяти в армію. Це, відповідно, відображається і на домінуванні втрат», — каже редактор «Медіазони» Дмитро Трєщанін.
Я не можу прямо підписатися під цими цифрами, бо вони можуть бути і в більший бік. Але сказати, що Росія втратила 170 тисяч осіб за ці майже три роки війни – це майже гарантованоДмитро Трєщанін
За прогнозами «Медіазони», 2024 рік стане найкривавішим для армії РФ за весь час повномасштабної війни Росії проти України. Вже підтверджені імена 20 364 загиблих, ще 11 860 – із невідомою датою смерті, а понад 7 тисяч некрологів залишаються необробленими. Загалом за три роки війни журналістам вдалося встановити особи майже 90 тисяч загиблих. Але реальні втрати можуть бути значно більшими.
«У нас є друга цифра, де ми намагалися оцінити разом із «Медузою» за реєстром спадкових справ. І тоді ми дійшли до коефіцієнта 1,8. Тобто, відповідно, на кожну відому нам смерть припадає майже ще одна смерть, про яку ми не знаємо. Тобто множити на 2 – це дуже грубо й не зовсім коректно. Але, в принципі, якщо ми говоримо про приблизно 90 тисяч, то цілком безпечно сказати, що це десь 160-170 тисяч. Це зараз дуже-дуже грубо. Тобто, я не можу прямо підписатися під цими цифрами, бо вони можуть бути і в більший бік. Але сказати, що Росія втратила 170 тисяч осіб за ці майже три роки війни – це майже гарантовано», – продовжує Трєщанін.
Про масштаби втрат свідчать меморіальні дошки у різних містах Росії. Наприклад, у місті Реж Свердловської області з населенням 36 тисяч на дошці викарбувані 67 імен загиблих. Водночас очевидці публікують відео з військовими літаками, у яких замість пасажирів перевозять труни.
«У літаку – 130 осіб, 12 супроводжуючих і 120 трун. Це загиблі», — йдеться у відео, опублікованому в телеграмі.
У деяких російських містах і селах вже не вистачає землі для поховань загиблих військових. У Чебоксарах мер оголосив про закриття кладовища №17 в селі Яуші для вільних поховань. І це лише один із прикладів. У березні площу цього кладовища збільшили втричі, але менш ніж за рік місця знову закінчилися. Подібні новини надходять із різних регіонів Росії.
«Місто Єсентуки (Ставропольський край РФ – ред.), 9 грудня 2024 року. У яких умовах наших бійців ховають. Тут було звалище», – каже чоловік на відео, показуючи розбиту територію, що слугує кладовищем.
У Тольятті, це вже в Самарській області РФ, замість однієї «Алеї слави» вже три – з десятками нових поховань.
«Буквально місяць тому було всього дев’ять могил. Сьогодні тут уже два ряди», – розповідає жінка, вказуючи на заповнене кладовище.
«Від імені голови Республіки Башкортостан, від себе особисто, від усього депутатського корпусу висловлюємо вам усім щирі співчуття», — лунає на чергових похованнях у Башкортостані, де журналістами фіксується рекордна кількість втрат.
Війна як «порятунок» від бідності? Ціна контракту з армією
Поки російська влада продовжує висловлювати співчуття вдовам загиблих, вербування нових солдатів набирає обертів. Для багатьох росіян, пояснюють журналісти, контракт із армією стає єдиною можливістю вирватися з бідності. У телевізійних сюжетах федеральних каналів постійно наголошують на фінансових перевагах служби.
«Окрім місячного окладу, мінімум 210 тисяч рублів. Плюс до цього – одноразова виплата при підписанні контракту: федеральна – 400 тисяч рублів. Є також регіональні виплати: у Москві, наприклад, 1,9 мільйона, а в Петербурзі – 2,1 мільйона», – повідомляє диктор у сюжеті.
Регіони влаштували своєрідне «змагання щедрості» одноразових виплат новобранцям. Лідерами спочатку були Москва та Санкт-Петербург, які пропонували по два мільйони рублів, але наприкінці 2024 року всіх перевершила Бєлгородська область, збільшивши виплати на мільйон.
«Виплата поширюється не лише на жителів Бєлгородської області, але й на всіх, хто підписує контракт у наших військкоматах», — пояснює представник регіону.
Проте в цих щедрих обіцянках є одна деталь, яку замовчують федеральні телеканали. Багато новобранців просто не встигають отримати обіцяні мільйони.
Ти навіть не встигаєш отримати першу зарплату. Родина отримає лише цю виплату та плюс «гробові», якщо вони єЯн Матвєєв
«Людина дивиться, і це також трохи програмує її мислення. Тобто вона одразу оцінює себе з позиції: ось я рік відслужу, отримаю свої 6 мільйонів і ось яким буду через рік. Вона не думає про те, що через 14 днів може лежати загиблою десь під кущем, невідомо де. А ця ймовірність якраз значно вища. Не через 14 днів після відправлення на фронт, а після підписання контракту. Ти навіть не встигаєш отримати першу зарплату. Якщо вже вимірювати це просто грошима, то родина отримає лише цю виплату та плюс «гробові», якщо вони є. І то ще доведи. Потрібно знайти твоє тіло, доставити його», — каже російський воєнний аналітик Ян Матвєєв.
Це визнають навіть пропагандистські проросійські канали, які відкрито пишуть про високі шанси загинути ще до відправлення на фронт.
Родини часто не отримують обіцяних виплат, адже тіла загиблих залишають на полі бою або ховають без належної ідентифікації.
Незважаючи на те, що російська влада обіцяє гідні виплати і компенсації після смерті, ми бачимо на полі бою, як російські військовослужбовці намагаються позбутися тіл своїх товаришівАндрій Черняк
«Незважаючи на те, що російська влада обіцяє гідні виплати і компенсації після смерті, ми бачимо на полі бою, як російські військовослужбовці намагаються позбутися тіл своїх товаришів. Це роблять, щоб не наражати себе на небезпеку під час евакуації, а також через негласну вказівку, що чим менше тіл, тим менше виплат. Вони їх спалюють, закопують, залишають гнити, їх їдять собаки. Родина в результаті нічого не отримує», — каже представник ГУР МО Андрій Черняк.
Закриті кредити і комунальні пільги
Великі зарплати – це не єдиний спосіб заманити росіян на війну. У влади є й інші «бонуси» для сімей контрактників: наприклад, знижки на комунальні послуги, допомога з навчанням дітей та погашення кредитів після служби.
«Ми зараз бачимо закон, який обнуляє борги до 10 мільйонів рублів. Це дуже велика сума. Вона набагато більша, ніж сума виплат за вербування. Там є свої умови, усе також не так просто. Однак людей, які прострочили свої виплати за кредитами, дуже багато. Тобто ми бачимо, по суті, на яких чоловіків, так би мовити, орієнтоване вербування, і розуміємо, як працює цей механізм», – каже Дмитро Трєщанін.
«Усі сподіваються на це «авось». Усі думають, що зі мною нічого не трапиться: я піду, зароблю грошей, погашу іпотеку, куплю машину і все буде добре. На те саме сподіваються й дружини або сім’ї тих людей, які йдуть служити. Ми це бачимо з перехоплень, із переписок у соціальних мережах, де говорять: «Якщо раптом щось трапиться, то ми вже купимо те, те, те й те». Абсолютно прагматичний погляд на участь у війні, смерть чи каліцтво», – додає Андрій Черняк.
Вік загиблих
Ще один важливий момент, про який кажуть у «Медіазоні», — це вік загиблих контрактників. Наразі відома дата народження 17 тисяч із них, і левова частка припадає саме на чоловіків віком 45+. Є навіть ті, кому за 70.
Люди похилого віку, дуже багато тих, кому за 50 років. Зрозуміло, яка з цих людей може бути піхота чи штурмовикиЯн Матвєєв
«Саме заманювання все ще працює, але для російської влади, для російської армії проблема – в тому, що ті, які хотіли піти за гроші і були придатними солдатами, пішли одразу. На довгій дистанції це працює не зовсім так, як їм, мабуть, хотілося. Люди похилого віку, дуже багато тих, кому за 50 років. Зрозуміло, яка з цих людей може бути піхота чи штурмовики. Якість цього поповнення дуже сильно впала, і, мабуть, до моменту наступного підвищення виплат, коли ті люди, які не хотіли йти воювати за 2 мільйони, але готові за 4 мільйони, ось до того моменту, коли вони підуть, якість поповнення буде все знижуватися і знижуватися, і кількість, звісно, теж», – каже Ян Матвєєв.
48 тисяч зниклих безвісти: «закрита і чутлива» статистика
У 2024 році російська влада так і не оприлюднила даних про втрати на фронті. Під час щорічної «прямої лінії» російський лідер Володимир Путін не згадав і про зниклих безвісти. Проте випадково кількість заявок від родичів, які здали ДНК для впізнання тіл, озвучила його племінниця, заступниця міністра оборони РФ Анна Цивільова – 48 тисяч осіб.
«ДНК у родичів ми беремо безкоштовно, їх приймає МВС. Усі родичі, які до нас звернулися, як я вже сказала, – 48 тисяч», – заявила Цивільова під час виступу.
Але колеги Цивільової поспішили зупинити її.
«Прошу, цими цифрами більше ніде не оперуйте. Це закрита й чутлива інформація», – зазначили на тому ж засіданні.
«Наскільки я розумію, зараз неможливо отримати виплату за загиблого, якщо його визнано зниклим безвісти. Тобто, якщо немає цього генетичного тесту, якщо його не ідентифікували тощо. Родичі теж залишаються ні з чим. Якщо вже говорити відверто, людина може думати: «Я піду, загину, але моїм рідним дадуть купу грошей, і вони хоча б житимуть нормально». Але часто навіть цього не стається», — каже Ян Матвєєв.
Попри очевидні масштаби втрат, офіційна риторика залишається незмінною.
«Він віддав своє життя у бою за Батьківщину. Це найкраща, найправильніша смерть для справжнього чоловіка-воїна», – розповідають сім’ям загиблих російських солдатів.
Пошук зниклих
«Ніхто не допомагає» – так коротко описують свій досвід родичі російських солдатів, які зникли безвісти. Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувалися з кількома жінками, які розповіли про свої спроби знайти інформацію про близьких.
Дружина зниклого російського військового чекає на відповідь від Міністерства оборони. Жодної фінансової підтримки вона не отримує:
«Поки буде зниклим безвісти, все буде заморожено. Якщо з’явиться – виплатять усе», – каже жінка.
Ще одна співрозмовниця розповіла, що самостійно виявила відео з полоненим чоловіком, але офіційного підтвердження досі немає.
«Офіційно його ще не визнали зниклим безвісти, – каже вона. – Я через військкомат робила запит, сказали, що протягом трьох-шести місяців надійде папір», – розповідає вона.
Жінка також зверталася до української програми «Хочу жити»:
«Мені бот відповів, сказав, що протягом 14 днів повідомлять, чи є такий у полоні», – додала співрозмовниця.
Ще одного російського військового родичі знайшли у лікарні, а іншого вже поховали. Практично всі, з ким спілкувались Донбас Реалії, наголосили, що в пошуках російська влада їм не допомагала.
Скільки коштує життя російського військового: дослідження економістів
У Європейському центрі аналізу та стратегій вирішили з’ясувати, як росіяни оцінюють своє життя в рублях і скільки готові заробляти, ризикуючи ним на війні. Ідея виникла після численних інтерв’ю, у яких ставили запитання: «Скільки людей у Росії готові воювати за гроші?». За словами директора центру, економіста Дмитра Некрасова, дослідження мало на меті виявити «еластичність пропозиції військових за ціною» залежно від доходів.
«Ми хотіли виявити цю піраміду – еластичність пропозиції військових за ціною. Але виявити це не вдалося. Головний висновок нашого дослідження: ідеологічні чинники набагато важливіші, ніж ми думали спочатку», – каже директор Європейського центру аналізу та стратегій CASE Дмитро Некрасов.
Опитування двох тисяч респондентів показало: 61% заявили, що не готові воювати за жодних обставин. Понад 30% розглядають таку можливість, з яких 13% готові йти на війну вже зараз.
«Навіть якщо 13% розділити на 3 чи на 4 для спрощення. У Росії – приблизно 39 мільйонів чоловіків призовного віку. Навіть якщо взяти від цих 39 мільйонів лише 3%, це вже більше мільйона осіб. Це багато. Причому ми бачимо, що половина з них готові йти за суму менш ніж 400 тисяч рублів. Тобто якщо подвоїти зарплати, цілком можна говорити про цифри навколо мільйона осіб, як я вважаю», — каже Дмитро Нєкрасов.
Дмитро Некрасов також вважає, що економічна стратегія Кремля спрямована на довгострокову перспективу, поступово залучаючи тих, хто оцінює своє життя трохи дорожче.
За даними Генштабу ЗСУ станом на ранок 12 січня, російські сили за час повномасштабного вторгнення в Україну втратили близько 808 250 своїх військових. |