Що ближче до польського головування у Раді ЄС, то гучнішими стають заяви польських політиків щодо умов, на яких Україна може вступити до Європейського союзу. Ключовим у цих заявах є історичне питання. Варто лише згадати про нещодавні висловлювання міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша і прем'єр-міністра Дональда Туска про те, що Україна не стане членом ЄС без розв'язання питання Волині.
Як ці заяви сприймають у Києві? Чи слід чекати несподіваних кроків від найближчих сусідів?
Про це Радіо Свобода запитала у заступника міністра оборони України з європейської інтеграції Олександра Балануци.
– Польські політики дедалі частіше згадують Волинь як елемент переговорів щодо вступу України до ЄС. Чи не вважаєте ви це шантажем?
Кремль використовує кожне наше слово, сказане один проти одного
– Все, що зараз нас розʼєднує, просто забирає у нас сили. Ми зустрічаємося з польськими колегами, з міністерством оборони і якщо це питання лунає, ми всі розуміємо, що воно сьогодні забирає у нас кров, сили. Це настільки боляче зараз коментувати.
Розуміючи на 100%, що Кремль використовує кожне слово, сказане один проти одного, мені здається, треба бути дуже обережним сьогодні і не просто не коментувати, а взяти паузу, щоб просто це питання не виносити в публічну дискусію.
Ми поважаємо наших польських партнерів, які відкрили для нас свої кордони, серця і вчора президент Анджей Дуда зустрічався з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою. У нас чудові контакти, ми класно працюємо, вони допомагають, але є речі в нашій історії, які, можливо, сьогодні не час обговорювати. І тому я дуже обережно ставлюся до коментарів і прошу з розумінням поставитися до моєї відповіді.
Заступник міністра оборони України з євроатлантичної інтеграції Олександр Балануца. Польща, Варшава, 2 жовтня 2024
– Кілька днів тому, зрештою і сьогодні, мені особисто заступник міністра закордонних справ Польщі Владислав Теофіл Бартошевський сказав, що Польща порушить тему Волинської трагедії в першому розділі переговорів щодо членства України в ЄС. Прокоментуйте це.
– Членство України в ЄС – це процес, який потрібно дуже обережно проходити, там буде безліч кластерів, які будуть відкриватися. Мені видається, що не так просто буде проходити кожен кластер.
Кожний наш сусід і член європейської спільноти буде мати на увазі свої національні інтереси, свої теми і для того, щоб виторгувати щось.
Звичайно, ми будемо мати дуже детальні і потужні дискусії, щодо того, що нам робити, як робити.
Ми все одно станемо членами ЄС
Ми будемо готові в будь якому випадку до переговорів, ми все одно станемо членами ЄС.
Ми розуміємо також, що багато хто може використовувати це в своїх електоральних процесах, ми розуміємо, з повагою ставимося до цього, але, я думаю, що Україна вже на тому етапі свого розвитку, що ми дозволяємо собі робити речі, які ми вважаємо правильними, поважачи наших партнерів.
– Заяви польський політиків, про те, щоб без вирішення Волинського питання Україна не стане членом ЄС, оця нова «волинська хвиля», яка здійнялася, це велика проблема для України зараз?
– Мені здається, що все, що нас робить слабкішими, і нас, і партнерів – це проблема.
Давайте ми завершимо війну, давайте ми її виграємо...
Я не знаю чи оцінити це правильно – вище чи нижче по шкалі, але все що Росія може використовувати проти нас і принизити наші відносини і на рівні урядів, і на рівні парламентарів, з такими питаннями треба бути дуже обережними. Нам треба не піддаватися на провокації, які Кремль запускає. Росія розкручує будь-що, коли хтось щось необрежно скаже.
Мені здається, що і Польща входить в певний електоральний процес в цьому і наступному році і багато хто хотів би використати це як контраргументи.
Я кажу своїм партнерам: «Давайте ми завершимо війну, давайте ми її виграємо і вже після того будемо спокійно вирішувати всі питання».
Gрезидент України Володимир Зеленський (праворуч) і президент Польщі Анджей Дуда під час вшанування жертв Волинської трагедії. Луцьк, 9 липня 2023
– Колишній міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович (2018-2020) сьогодні в своїй колонці у виданні Rzeczpospolita написав «Чому Польща не хоче ексґумації на Волині?» . Суть зводиться до того, що польський уряд прагне «не спіймати кролика, а лише ганятися за ним». Пригадуєте, ще раніше пан Чапутович нинішню політику польського уряду щодо України в історичних питаннях назвав «політикою гієн».
– Я ще не читав цього, тож важко прокоментувати, але якщо питання Волині для нас важливе, а воно важливе, у нас є своя історія і, я впевнений, що наші історики теж готові запропонувати питання для дискусії і ці питання власне історичні.
Ми можемо сісти за стіл перемовин коли у нас немає такої емоції. Зараз ця емоція використовується, щоб послабити нас.
Ні нам, ні полякам це не потрібно.Тому я кажу, хто б що не заявляв, в час війни це просто катастрофа – робити нас слабкішими.
Давайте подорослішаємо, не потрібно займатися дитинством
Навпаки я звертався зі сцени (під час виступу на Варшавському безпековому форумі – ред.) і дякував польському народу, що вони відкрили серця і душі і кажу:
«Давайте подорослішаємо, не треба закривати очі на реальність. Реальність є, не потрібно її відштовхувати, просто потрібно час правильний для цього вибрати».
Я думаю, що після нашої перемоги ми всі питання вирішимо.
– З ким ви мали зустрічі у рамках Варшавського безпекового форуму щодо питань української євроінтеграції і які настрої серед інших наших партнерів?
– Тут, напевно, найбільша концентрація людей, які «виробляють» політику в своїх країнах – міністри закордонних справ Латвії, Литви, Естонії, Ісландії. Міністри оборони Швеції, Нідерландів, Естонії, прем'єр Швеції, американські і британські політики, військові експерти. В принципі по євроінтеграції питання не виникали.
– До влади в Австрії прийшли ультраправі. Як це може вплинути на євроінтеграційні темпи України?
– Кожна країна має свої плани, свої національні інтереси. І вони їх мають захищати, це логічно. З будь-якою країною ми готові працювати професійно, я впевнений, що і в Австрії ми знайдемо точки дотику.
Питання власне як Австрія буде з цим справлятися, це виклик більше для неї ніж для нас.
На мою думку, ми можемо самі формувати політику, як і куди нам рухатися і кому що пропонувати. Ми сильні, ми маємо цим користуватися.
- Український інститут національної пам’яті (УІНП) має намір включити пошукові роботи на території Рівненської області до плану роботи та заходів на 2025 рік. Це може відбутися у відповідь на звернення громадян Польщі щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів їхніх родин, заявили в УІНП.
- Речник Міністерства закордонних справ Польщі Павел Вронський привітав готовність УШНП відновити роботи з пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: УІНП «схиляється до рішення» провести у 2025 році пошукові роботи жертв Волинської трагедії – Дробович ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Ексгумація і перепоховання жертв Волині. Чи блокуватиме Польща вступ України до ЄС? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вступ України в ЄС і Волинська трагедія. Чи ексгумація жертв вирішить історичні суперечки між Україною та Польщею?