У Євросоюзі всерйоз обговорюють розширення своєї присутності в Україні. Й цього разу йдеться про розгортання саме військово-консультативної місії, про що сказано в документі Європейської служби зовнішніх зв’язків, що опинився у розпорядженні європейського оглядача Радіо Свобода Рікарда Юзвяка. Наразі ЄС присутній в Україні виключно на цивільному рівні.
Як саме Євросоюз нарощуватиме присутність в Україні?
Військова консультативна та навчальна місія ЄС в Україні – лише один із варіантів співпраці, який нині розглядають у Євросоюзі. До неї планують залучити 60 співробітників, йдеться у внутрішньому документі Європейської служби зовнішніх зв’язків, який розіслали дипломатам для обговорення. Й зауважують, що вона «може бути корисною для підтримки стійкості України шляхом зміцнення її військового потенціалу». Її створення, додають, стало б «висловленням солідарності з Україною на тлі поточної військової діяльності Російської Федерації».
Інші варіанти, запропоновані Брюсселем, – мають менший масштаб: посилення вже наявної цивільної місії ЄС в Україні або ж залучення експертів Євросоюзу на підтримку представництва ЄС у Києві.
Чому місія потрібна Києву?
В українському зовнішньополітичному відомстві підтверджують, що започаткування військово-навчальної місії Євросоюзу в Україні є однією з можливих опцій. І наголошують, що вона могла б охопити сфери, наразі не покриті цивільною місією ЄС, котра розгорнулася в Україні в грудні 2014 року й займається реформуванням цивільного сектору безпеки. Йдеться насамперед про освітній сектор і підвищення професійної підготовки українських військовослужбовців.
Наприкінці липня очільники МЗС України та Міноборони направили главі європейської дипломатії секретне звернення із проханням створити таку місію, й контакти щодо її розгортання досі тривають, підтвердили 4 жовтня в українському зовнішньополітичному відомстві. Українська та європейська сторони нині обговорюють різні модальності подальшої взаємодії. В МЗС переконані: започаткування військово-консультативної місії відповідає стратегічним інтересам як України, так і ЄС.
У документі європейської зовнішньополітичної служби також наголошується, що військова місія укріпить помітність ЄС і його взаємодію з країнами «Східного партнерства». Водночас зауважено, що характер реакції на таку місію з боку інших «суб’єктів, зацікавлених у ситуації в Україні», передбачити складно. Й вона може негативно вплинути на політику Євросоюзу в цілому й інтереси в регіоні.
Хто гальмує появу військової місії ЄС в Україні?
Якщо Євросоюз розгорне в Україні військово-консультативну та навчальну місію (EUATM), сам факт її появи вже буде напрочуд позитивним, вважає колишній глава українського МЗС Павло Клімкін. «Маємо, – каже він, – за неї битися й у дипломатичному, й у політичному сенсі, оскільки це стане проявом уваги Євросоюзу до сфери безпеки. Правильна історія, але комусь вона дуже не подобається. А саме – Росії та її друзям у ЄС».
До адвокатів України в Брюсселі, що наполягають на створенні місії, належать Литва, Латвія, Естонія, Польща, Румунія, Словаччина. Їх підтримують Швеція і Фінляндія. Вагатися, на думку Клімкіна, можуть Німеччина, Нідерланди, Франція, Австрія, Італія. І з ними потрібно ретельно працювати.
Рішення щодо її створення ухвалюється консенсусом. А отже, якщо бодай одна з країн Євросоюзу буде категорично проти, – місії не буде.
Питанням лишається й те, яким буде коло її повноважень. «Місія не є безпосередньо військовою потугою. І, звичайно, не зможе зі старту робити все, що необхідно. Та в сенсі як символічному, так і практичному, ця місія – дуже важлива для України історія», – зазначив Клімкін.
Якою уявляє місію Брюссель?
Можливі варіанти підтримки України Євросоюз продовжує обговорювати. Так у Брюсселі прокоментували можливість розширення присутності ЄС в Україні.
Радіо Свобода зв’язалося з Європейською службою зовнішніх зв’язків, чий внутрішній документ опинився в медіа, і в якому йдеться про можливе створення військово-навчальної місії ЄС в Україні. Й запитали, коли саме запрацює місія і як вона взаємодіятиме з українськими Збройними силами в разі її створення.
«Європейський союз шукає способи, як підвищити стійкість України, й обговорення можливих заходів із підтримки триває», – лаконічно заявила нам представниця зовнішньополітичної служби ЄС Набіла Массралі. Жодних інших деталей не розповіли.
Появу місії на території України позитивно оцінює й військовий експерт Олег Жданов. Наголошує: це лише посилить військово-технічне співробітництво Києва з ЄС.
Москву така місія, вочевидь, роздратує. «Можемо чекати на Донбасі загострення – збільшиться кількість обстрілів, – вважає Жданов. – Всі вони пов’язані з політичними подіями. «Кримська платформа» – на Донбасі жертви. Сесія Верховної Ради – те ж саме. Поява місії також може вилитися в цю історію», – каже експерт. Водночас загрозу прямого вторгнення називає мінімальною. Це, мовляв, не вигідно Володимиру Путіну.
В якому саме форматі Євросоюз нарощуватиме свою присутність в Україні – вирішуватимуть ближче до саміту Україна-ЄС, що відбудеться 12 жовтня. Й українські експерти одностайні в тому, що поява саме військово-консультативної місії – однозначно позитивний сигнал для України. До того ж це – найбільш вигідна Києву конфігурація щодо нарощення присутності ЄС в Україні.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЄС планує запровадити санкції за окупацію Криму проти восьми суддів і прокурорів із півострова