«Війну з Україною нам не вибачать». Інтелігенція Росії проти «партії війни»

Понад дві тисячі людей підписали заяву Конгресу інтелігенції Росії проти можливого російського вторгнення в Україну. Документ під назвою «Заява прихильників миру проти Партії Війни у російському керівництві» був опублікований 30 січня. Під ним поставили свої підписи багато відомих людей. Російська служба Радіо Свобода поговорила з декількома із них про те, кому адресована ця заява та як можна уникнути воєнного конфлікту. ​

Торік у листопаді начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявив, що Росія може розпочати бойові дії проти України у січні-лютому 2022 року. Також про можливу підготовку нападу Росії на Україну повідомляли американські ЗМІ, посилаючись на дані розвідки та джерела в адміністрації. Все частіше з'являються повідомлення про перекидання російських військ та техніки до кордону двох країн, а військова розвідка України стверджує, що у вербувальних центрах на території Росії здійснюється «активний набір найманців», які після проходження підготовки прямують до Донецької та Луганської областей. У Кремлі будь-яку підготовку до вторгнення заперечують, а спікер Держдуми В’ячеслав Володін у свою чергу звинуватив Захід у бажанні окупувати Україну.

На тлі зростання напруги представники російської інтелігенції оприлюднили заяву проти «партії війни» у російському керівництві. «Громадяни Росії фактично стають заручниками кримінального авантюризму, на який перетворюється зовнішньополітична лінія Росії. Вони не лише живуть у невизначеності – чи почнеться велика війна, – а й спостерігають різке зростання цін та падіння національної валюти», – йдеться у заяві. Автори документа стверджують, що всередині російської влади сформувалася «партія війни», яка хоче нав'язати суспільству «ідею священної війни із Заходом».

Лев Шлосберг

«Партія війни» у російській владі – це всі ті люди, які мислять імперськими категоріями та вважають головним досягненням будь-якої влади в країні розширення території, у тому числі через захоплення та окупацію, – каже російський політик Лев Шлосберг. – Це люди, які мислять у категоріях ХХ століття та вважають своїм найпершим завданням максимальне повернення Росії радянських кордонів ХХ століття. Цілком очевидно, що політичну лінію Росії нині визначають люди, які повністю сформувалися політично, психологічно, ідеологічно і навіть психічно у ХХ столітті. Це глибоко радянські люди. Вони не зважають на цінності людського життя в принципі. Для них не стоїть питання – якою ціною, щодо людського життя. Питання «якою ціною» для них має лише буквальне фінансове вираження – скільки у нас є мільярдів рублів на війну. І якщо ці гроші є, а вони є, то, значить, їх треба витратити на війну. «Партію війни» у Росії очолює Путін».

До «партії війни» також входять представники армії та силових структур, які не уявляють себе у мирній політиці, вважає Шлосберг. А заява Конгресу інтелігенції має показати їм існування альтернативи.

«У парламент вони цієї альтернативи не пустили. Всі п'ять партій Держдуми сьогодні є «партіями війни», – заявив Лев Шлосберг. – Якщо Путіну буде необхідно отримати згоду депутатів Держдуми для використання військ Росії за межами країни і він внесе це до Держдуми, жоден депутат із 450 не проголосує проти! Жоден! Тому що це буде рівносильно особистому виклику Путіну. Усі п'ять партій Держдуми – це партії Путіна. Тому альтернатива політики війни перебуває сьогодні поза парламентом. Це дуже небезпечна ситуація. Під час виборчої кампанії 2021 року я неодноразово говорив, що якщо в Держдумі нового скликання не буде жодної «партії миру» (одна така була на виборах – це «Яблуко»), то буде війна. Деякі з мене сміялися, особливо фахівці з опозиційної інтелектуальної демократичної діяльності. Вони просто сміялися. Тепер вони кажуть: «А що робити?! Ось така у нас Росія». Тому цей лист тих людей, хто заявляє про себе відкрито та публічно як альтернативу Путіну та як альтернативу «партії війни».

На думку заступника голови російської партії «Яблуко» Бориса Вишневського, ймовірність військового конфлікту між Росією та Україною зараз вища, ніж, наприклад, у квітні минулого року, коли також спостерігалося стягування російських військ до кордону.

Борис Вишневський

«Мене дуже турбують заяви, що продовжуються, про нібито провокації з української сторони, що готуються, про нібито підготовку наступу України на Донбас, про те, що «ми не зможемо це терпіти і повинні будемо відповісти», що «НАТО хоче окупувати Україну». На мій погляд, заяву, що «НАТО хоче окупувати Україну», має розглядати психіатр. Хочу нагадати, що будь-який потенційний агресор завжди перед початком агресії намагається постати в ролі жертви і кричить, що «ось-ось будуть провокації» і він «буде змушений на ці провокації дати гідну відсіч».

Це в історії, і не тільки вітчизняній, багато разів відбувалося. На жаль, нічого нового в цьому немає, – каже Вишневський. – Мене засмучує, що антивоєнна тема знаходить не дуже суттєвий відгук у російському суспільстві. Мабуть, поки що грім не пролунав і війна не почалася, не дуже багато хто хвилюється. Якщо, не дай Боже, вона почнеться, пізно буде підписувати звернення».

Заява, опублікована Конгресом інтелігенції, – це одна з форм дії, яку може зробити суспільство для запобігання конфлікту, вважає російська правозахисниця Світлана Ганнушкіна:

Світлана Ганнушкіна

«Будь-які форми ненасильницьких дій ми маємо використовувати для того, щоб цього не допустити, і одна з форм – це постійні контакти з українським громадянським суспільством, з Україною. Слава Богу, у мене ні з ким із моїх українських колег не перервалися стосунки, і наше уявлення про те, що відбувається між нашими країнами, єдине. Легковажність влади неприпустима. І ми повинні їй протиставити мудре ставлення до того, що відбувається, до життя, можливо, ці люди при владі перебувають тимчасово, але народ наш існує в досить тривалому проміжку часу, щоб ми могли дозволити зараз статися таким незворотним подіям.

Мені здається, настав час нам дійти висновку, що війна не є продовженням політики. Можливо, у часи, коли засоби знищення були набагато слабші, війна могла розглядатися як продовження політики, коли експансія на чужі території вважалася найбільшим досягненням правителя. Зараз кордони відіграють меншу і меншу роль, і ми повинні зберегти людство і життя на нашій планеті заради майбутнього, заради наших нащадків. А війну з Україною нам не вибачать. Якщо це станеться, не дай Боже, це буде незмивна пляма на історії Росії. Це фактично знищення Росії», – наголошує Ганнушкіна.