УПЦ (Московського патріархату) «втратила репутаційно дуже сильно, окремі священники, мабуть, активно співпрацювали з Росією, з країною-агресором», зазначив в ефірі програми «Свобода LIVE» (Радіо Свобода) професор Українського католицького університету, історик Ярослав Грицак. Він також прокоментував заяву Української православної церкви (МП) щодо рішення Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» про розірвання договору оренди приміщень Лаври із УПЦ (МП) з 29 березня 2023 року.
– Пане Грицак, Вселенський патріарх Варфоломій назвав РПЦ теж відповідальною за воєнні злочини Російської Федерації в Україні. Наскільки реально, що РПЦ понесе відповідальність і в якому вигляді це може бути?
– Мені тяжко про це говорити. Слово «відповідальність» – українська мова має два значення, які не дуже розрізняють. У першому випадку вона дійсно відповідає і узгоджено і несе певне покарання. А в другому випадку – це моральна відповідальність.
Окремі священники активно співпрацювали з Росією
Я думаю, що церква як така інституція несе моральну відповідальність. Але окремі священники [УПЦ (МП)] несуть й іншу відповідальність, тому що вони активно співпрацювали і з Росією і напевне брали участь також і у воєнних злочинах.
Ярослав Грицак, історик, професор Українського католицького університету
– Пане Грицак, а чому так наполегливо прагнуть залишитися у Лаврі представники УПЦ (МП)? Що вони втрачають, коли виїжджають звідти?
– Це має символічне значення.
Для всього православ’я Київ має таке значення, як Єрусалим для християнського світу
Перш за все для православної церкви, для всього православ’я Київ має таке значення, як Єрусалим для християнського світу, як Рим для католиків. Звідти починалося православ’я.
Лавра має майже тисячу років історії. Це якби символ того всього – «Православний Єрусалим». Тому, очевидно, йдеться, про символічну владу. Хто має вплив тут, має символічно над всім цим простором.
Києво-Печерська лавра – православний монастирський комплекс у Києві. Визначна пам’ятка історії та архітектури. Заснований 1051 року як печерний монастир за межами Києва. 1994 року разом із Софійським собором внесений до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО
Те ж саме, що про російську культуру. Те ж саме – вона втрачає домінантні позиції, які вона мала століттями... Все різко міняється і їм буде важко в нових умовах.
Я навіть казав би, що це насправді шанс для цієї церкви. Тому що для кожної церкви підпілля, вийти в такий стан, позбутися опіки держави – це шанс встановитися. Я, звичайно, не є з цієї церкви. Я є греко-католиком. Ми, греко-католики, перейшли через це. У нас підпілля – це була трагедія... Подивимося, чи православна церква цим скористається.
– Пане Грицак, у синоді УПЦ (МП) вже заявили, що захищатимуть «усіма доступними способами». А як далеко, на вашу думку, вони готові зайти, готові зайти в УПЦ (МП) у намаганнях залишитися у Києво-Печерській лаврі?
– Я сумніваюся, що це можливо, що це станеться. Я думаю, що це, радше, слова, які нічим не підкріплені. Ми бачимо, як їхня православна паства Московського патріархату сприймає такі речі досить пасивно.
Зліва направо: намісник Києво-Печерської лаври митрополит УПЦ (Московського патріархату) Павло (Лебідь) і голова УПЦ (Московського патріархату) митрополит Онуфрій (Березовський) на території лаври. Київ, 27 липня 2016 року
Ця церква сильна тільки тоді, коли має державну підтримку. Коли ця підтримка пропадає, то і церква стає слабкою
Дивіться, пам’ятника Леніна «падали» – дуже тихо. Перейменування було – майже тихо. Немає ніякого спротиву. Я думаю, що у цьому випадку так само воно є.
Ця церква сильна тільки тоді, коли вона має державну підтримку. Коли ця державна підтримка пропадає, то і церква стає слабка. Я думаю, що це просто слова, за якими нічого не стоїть. Зрештою, поживемо – побачимо. Але поки що я не бачу, щоб був якийсь сильний спротив.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: УПЦ (МП) має покинути Києво-Печерську лавру. Кінець епохи Московського патріархату?– Наші колеги, які там фільмували процес вивезення майна, звертають увагу на те, що самі духівники вже не звертають увагу на журналістів. А от віряни поводяться подекуди навіть агресивно стосовно журналістів, які намагаються фільмувати цей процес.
– Я розумію, що, напевне, будуть якісь віруючі, припускаю, старші жінки, які пробують перешкодити роботі органів чи журналістів. Я припускаю. Але це не є тисячні мітинги чи 10-тисячний мітинг. Цього не буде. Це будуть окремі особи.
Якщо б та церква була дійсно така важлива для її вірян, то ми зараз бачили б масові мітинги. А цього не бачимо. Бачимо пусті подвір’я. Ви це прекрасно показуєте. Тобто я не думаю, що це буде якийсь реальний розкол.
Я правильно хочу зрозуміти. Я не звинувачую всіх вірян, я не звинувачую саму церкву. Але я вважаю, що для церкви дуже добре позбутися нарешті державної підтримки, стати ще одною нормальною церквою в Україні. Я думаю, що це насправді їхній шанс.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Потроху виїжджають» – Ткаченко про виселення УПЦ (МП) із Лаври– Чи правильно я вас зрозуміла, що ви впевнені, що 29 березня ось цей кінцевий термін, коли має виїхати УПЦ (МП) з Києво-Печерської лаври, жодних провокацій не буде?
– Я ні в чому не можу бути впевнений. Війна є війною. І ми розуміємо, що всі речі є можливі. Але я не бачу підстав для побоювань якихось масових демонстрацій, заворушень і такого всього іншого. Цього не видно. Значить, цього немає. Принаймні, поки що.
– А якщо говорити не про масові заворушення у самій Лаврі, а взагалі, чи буде мститися Кремль за виселення УПЦ (МП) з Лаври? Наскільки для Москви це важливо?
– Очевидно, що важливо. Але я думаю, що Кремль вже змирився з тим. Бо втрати Кремля є величезні. І це далеко не найбільша втрата, яку зараз має Кремль. Він весь час погрожує і мститься за менші речі своїми ракетами і таке інше. Очевидно, що буде якась відповідна акція. Але я думаю, що це і все, буде радше акція від безсилля. Тому що реально він на цю ситуацію вплинути не може.
Якесь втручання російського уряду, Кремля, вже не є таким важливим
Церква втратила репутаційно дуже сильно. Окремі священники, бачимо, мабуть, активно співпрацювали з Росією, з країною-агресором. Так що я думаю, що тут якесь втручання російського уряду, Кремля, вже не є таким важливим. Хоча вони, звичайно, будуть про це говорити. Але я просто бачу, як це все відбувається досить тихо. Великої історії з цього не буде, швидше всього.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вселенський патріарх: РПЦ поділяє відповідальність за війну– Пане Грицак, колись згадували про те, що, фактично, на догоду РПЦ депутати Київської міської ради перейменували вулицю Мазепи на Лаврську. Зараз вона з такою назвою не підпадає під декомунізацію чи деколонізацію. Але чи має бути повернена попередня назва, на вашу думку?
– Я думаю, що так. Але для цього має бути комісія істориків, очевидно, яка має працювати при Київській міській раді, яка має винести це рішення. Але я не вважаю, що вулиця Лаврська є такою поганою. Є цілком нормальна назва для цього. Лавра все таки є Лавра. Це великий історичний символ. Він символ український. І просто йому треба надати українського значення, так як він мав оригінальне це значення з самого початку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Холуйський жест Януковича». Чи буде Києво-Печерська лавра знову на вулиці Івана Мазепи? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Є підтвердження». Чому саме зараз УПЦ (МП) стала цікавою для СБУ? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кат у рясі. Яку роль відіграє релігійний фактор у війні на Донбасі?