Вторгнення Росії в Україну тепер є «війною на виснаження» – військовий аналітик зі США

Знищена російська військова техніка на території агроферми, Харківська область, Україна, 17 липня 2022 року

Через понад п’ять місяців після того, як Росія вторглася в Україну, почалася «війна на виснаження» з втратами техніки та людей з обох сторін, а не просування на землі, що стало ключовим барометром конфлікту. Про це заявляє провідний американський експерт з російської армії.

Ці жертви та втрати техніки значною мірою визначатимуть «довгострокову стійкість військових зусиль» російських і українських сил, пояснив Майкл Кофман, який очолює Програму з вивчення Росії аналітичного центру CNA у Вірджинії.

Конфлікт зараз «набагато більше визначається інтенсивним використанням артилерії та вогневої потужності», сказав Кофман, і жодна зі сторін «не може набрати обертів».

Антонівський міст через Дніпро, що з’єднує Херсон з лівим берегом, після атаки ЗСУ. Херсон, 20 липня 2022 року

Із квітня Кремль зосередився на захопленні Донбасу, промислового регіону на сході України, частину якого контролює Росія. «Там, де російські війська просувалися вперед, цей прогрес був поступовим, українські сили мали змогу проводити тактичне відведення досить послідовно», – сказав Кофман.

Його коментарі були зроблені після оцінки командування розвідки збройних сил Канади від 22 липня, у якій сказано, що «через значні втрати особового складу та обладнання Росія, імовірно, більше не має військового потенціалу для реалізації своїх амбіцій в Україні».

Річард Мур, голова британської Секретної розвідувальної служби, відомої як MI6, заявив 21 липня, що сили Москви, імовірно, незабаром почнуть певну оперативну паузу в Україні, додавши, що російським військовим буде дедалі складніше постачати живу силу та матеріальні засоби протягом наступних кількох тижнів.

Річард Мур

Попри ці оцінки, 20 липня міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що амбіції Росії в Україні зараз виходять далеко за межі східної частини Донбасу, враховуючи частину території на півдні та «низку інших територій».

Лавров стверджував, що нові територіальні амбіції Росії були зумовлені перебігом війни. Але РФ намагалася окупувати більшу частину півдня України та захопити столицю Київ на ранніх етапах вторгнення.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Британська розвідка вказує на важливість контролю над переправами через Дніпро на Херсонщині

Українська влада стверджує, що Росія втратила понад 40 тисяч солдатів і офіцерів після початку широкомасштабного вторгнення в Україну 24 лютого. Міністерство оборони РФ востаннє оприлюднило дані про втрати наприкінці березня, заявивши, що загинув 1351 член особового складу.

Британська військова розвідка заявила 18 липня, що для зміцнення виснажених сил Росія використовує приватного військового підрядника «Вагнера».

Міністерство оборони Великої Британії заявило, що компанія «Вагнера» знижує свої стандарти найму та приймає до лав засуджених і осіб, які раніше були в чорному списку, що потенційно може вплинути на ефективність російської армії.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Британська розвідка: «ПВК Вагнера» вдалося здійснити тактичний наступ у районі Вуглегірської ТЕС

Разом із підрядниками «Вагнера» російські військові більше покладаються на добровольчі та резервні батальйони через нестачу піхоти, пояснив Кофман, і що ці війська зараз все частіше воюють менш смертоносною технікою радянських часів, такою, як «старіші танки Т-80БВ».

Росія все ще має досить багато техніки на складах. Але за якістю та технологічним рівнем – це значний крок назад
Майкл Кофман

«Росія все ще має досить багато техніки на складах. Це правда. Але за якістю та технологічним рівнем – це значний крок назад у порівнянні з тим, з чого починали війну. Проблема виснаження є важливою. Я вважаю справедливим сказати, що в ключових категоріях вони втратили 30 відсотків активних бронетанкових сил», – сказав Кофман.

Втрати військових також є «викликом» і для України, зазначив Кофман.

«Виклик не такий самий. Але, незважаючи на це, існує схожа довгострокова проблема для України, слід уникнути деградації Збройних сил. Тому що зрозуміло, що в ході війни Україна також втратила низку своїх найкращих підрозділів, які вони змушені замінити мобілізованими людьми і особами, які мають обмежену базову підготовку», – пояснив він.

Президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв’ю The Wall Street Journal 22 липня, що українські військові втрачали від 100 до 200 військовослужбовців на день у травні та червні, але тепер ці цифри впали до 30 загиблих і близько 250 поранених щодня.

Західна зброя

HIMARS, безсумнівно, допоможе Україні отримати певний паритет з російською артилерією і створить велику проблему для російської армії
Майкл Кофман

Зеленський зазначив, що західна зброя, особливо ракети великої дальності, такі, як американські високомобільні артилерійські ракетні системи HIMARS, які Україна розгорнула останніми тижнями, допомогла стабілізувати ситуацію на Донбасі.

«Я думаю, що HIMARS, безсумнівно, допоможе Україні отримати певний паритет з російською артилерією і створить велику проблему для російської армії, а також для організації їхнього матеріально-технічного забезпечення, командування, контролю і ступеня виснаження, яке вони зазнають на полі бою», – передбачає Кофман.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Із HIMARS «ЗСУ можуть взяти російське угруповання в оточення і звільнити Херсонщину до осені»

HIMARS мають більшу дальність і точніші, ніж артилерія радянських часів, яку мала в своєму арсеналі Україна. Українські офіційні особи заявили, що їхнє розгортання було критично важливим для відсічі російським військам і для ударів по їхніх лініях постачання.

Міністр оборони США Ллойд Остін оголосив 20 липня, що Сполучені Штати передадуть ще чотири HIMARS Україні. Це сталося через день після такого запиту від українського міністра оборони Олексія Резнікова, який заявив, що з їхньою допомогою київські війська знищили близько 30 російських командних пунктів і складів боєприпасів.

Перша леді України Олена Зеленська на зустрічі з членами Конгресу США на Капітолійському пагорбі у Вашингтоні, де вона закликала США дати більше зброї Україні, 20 липня 2022 року

Чотири додаткові HIMARS дозволять збільшити кількість, надану Сполученими Штатами, до 16. Остін сказав, що новий пакет також включатиме боєприпаси для реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), які можуть точно вражати цілі на відстані десятків кілометрів.

Викликом для російських військових стане, коли Україна частіше використовуватиме ударні можливості оперативного рівня, такі, як HIMARS, для націлювання на російські склади боєприпасів
Майкл Кофман

«Я думаю, що викликом для російських військових стане, коли Україна частіше використовуватиме ударні можливості оперативного рівня, такі, як HIMARS, для націлювання на російські склади боєприпасів. Де більше не матиме значення те, є у Росії великі запаси боєприпасів чи ні. Тому що вона не зможе ефективно доставити їх на поле бою, вони продовжуватимуть знищуватися з часом, і тому російським військовим важко буде потім їх сконцентрувати», – пояснив Кофман.

Можливості Росії протистояти HIMARS мінімальні, додав він.

Встановлені на вантажівках пускові установки HIMARS запускають ракети з GPS-наведенням, здатні вражати цілі на відстані до 80 кілометрів, що робить їх недоступними для більшості російських артилерійських систем.

«Це одна з найбільших проблем для них, тому що їх здатність отримати перевагу в повітрі в найкращому випадку локалізована, а їхні можливості контрудару обмежені. Отже, їх здатність націлитися на HIMARS не дуже хороша».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: ЗСУ поширили відео, на якому видно пошкодження Антонівського мосту після нічного удару
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Україна може «дістатися до військових цілей у Криму» – експерт
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Коли Україна отримає HIMARS та винищувачі? Інтерв'ю з головою комітету збройних сил Конгресу США
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Втоми» від війни в Україні немає і не буде» – Резніков про результати зустрічі «Рамштайн»
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: США «рухаються так швидко, як можуть» у наданні Україні військової допомоги – Остін

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.

Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.