(Рубрика «Точка зору»)
Хибно вважати, що знищення українців і Української держави є єдиною метою Росії та її очільника Путіна.
Так, ця мета – основна і найважливіша, але паралельно з нею є ще кілька цілей і завдань. Гаряча фаза повномасштабної війни проти України триває так довго, бо виконує ще кілька функцій, зокрема допомагає Путіну утримати владу і винищувати корінні народи всередині РФ.
Протест проти численних убивств в Москві, скоєних на етнічному ґрунті. Улан-Уде, Бурятія. 1 листопада 2009 року
Консолідація влади
Якою формальністю не були б вибори в Російській Федерації, та все ж вони існують, і несуть у собі певні ризики для режиму Путіна.
Влітку 2020 року російський лідер на власні очі міг побачити, наскільки несподіваним і потужним може бути невдоволення народу – вибори президента Білорусі й спроба революції в цій країні стали холодним душем для всіх постсовєтських автократій.
Можливо, саме в ті дні Путін усвідомив, що для утримання влади йому потрібна якась яскрава перемога – наприклад, швидка переможна війна.
Якщо б Путіну вдалося окупувати Україну за три дні й змінити владу на маріонеткову, то це й справді було б його вагомою перемогою, що могла б посилити його підтримку та популярність і подовжити його владу ще на один або два президентські терміни.
Але оскільки бліцкриг не вдався, то Путін вирішив продовжувати війну і всіма можливими засобами – мобілізаційними, адміністративними, пропагандистськими – консолідувати суспільство навколо чинної влади й «неможливості програти» (зауважте, що вже не «неминучої перемоги», а саме «неможливості програти»!).
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Росія програє». Експерти на форумі в Аспені про контрнаступ ЗСУТак чи сяк, але російській владі вдалося утримати чи навіть наростити підтримку – більшість населення підтримує Путіна в його злочинній війні проти України. Відтак Путіну необхідно утримувати градус напруги ще мінімум до весни 2024 року.
Суспільство має бути наляканим поразкою й розпадом РФ, має об’єднуватися навколо Путіна й продовжити йому мандат на керування країною ще на один термін. Це дуже вигідно, адже в цьому світлі всі опоненти Путіна автоматично стають ворогами держави і «розхитують човен».
Тож визнаймо сумну правду – дуже малоймовірно, що РФ послабить воєнний натиск на Україну до березня 2024 року.
Пошкоджена будівля внаслідок атаки безпілотника у столиці Росії. Москва, 24 липня 2023 року
Геноцид «нерусских»
У світі набула резонансу практика мобілізації до російської армії кримінальних злочинців просто з в’язниць – так званих «зеків», яким обіцяли свободу в обмін на участь у війні в Україні. У цьому контексті особливо сумновідомою стала терористична так звана ПВК «Вагнер».
Фактично російський режим здійснює зачистку тюрем і просто утилізує цілий прошарок населення – їх відправляють на фронт непідготовленими і часто без необхідної амуніції. Гарматне м’ясо як воно є.
Очільник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин на кладовищі «вагнерівців»,якікі воювали проти України. Селище Горячий Ключ, Краснодарський край, Росія. Сріншот з відео, оприлюдненого 6 квітня 2023 року
Про «зеків» говорять багато, натомість мало хто звертає увагу на те, що можна назвати етнічними чистками, які російський режим проводить у самій Росії, мобілізуючи на війну представників народів Кавказу і Сибіру.
Адже, як видається, другою ціллю Путіна в рамках широкомасштабної війни проти України є винищення тих, хто не вписується у доктрину «русского мира», а саме «нерусских», тобто корінних народів та національних меншин самої Російської Федерації.
Пам’ятаєте, у перші тижні вторгнення в Україні було багато розмов про бурятів? То була тільки видима частина верхівки айсберга, насправді ж формування особового складу армійських підрозділів РФ має всі структурні ознаки геноцидної політики.
Подальша мобілізація в Росії чітко показала, що саме національні республіки та регіони проживання корінних народів є основними «донорами» для поповнення російської армії. Північна Осетія, Бурятія, Тува, Дагестан, Інгушетія, Чукотка та регіон Ідель-Урал – лідери за кількістю загиблих на війні.
На фронт відправляють представників етнічних та релігійних меншин, кримінальних елементів, і таким чином у Росії відбувається грандіозна (за)чистка.
Власне кажучи, у цьому й проглядається хижий оскал російського націоналізму, що шляхом виродження став кровожерною ідеологією масового знищення людей.
Мобілізація на війну проти України. Владикавказ, Північна Осетія. 28 вересня 2022 року
Російські пропагандисти часто повторюють, що йде війна «до останнього українця». І це правда, бо метою РФ є геноцид українського народу та демонтаж української державності. Але є ще один аспект: паралельно розгортається війна до останнього «нерусского» в Росії, расова, релігійна й етнічна чистка колосальних масштабів.
Засліплений російським націоналізмом, Путін вирішив зачистити Російську Федерації від «чужорідних» елементів, зробити її лише російською.
Що ж, цей злочин проти людяності може обернутися прогнозованим бумерангом – Росія стане російською, але тільки в своїх етнічних кордонах. Либонь, психотерапевт би підтвердив: внутрішня війна проти своїх корінних народів та меншин є підсвідомим намаганням розвалити РФ й поділити її на національні держави.
Андрій Любка – письменник, волонтер
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Війна стала точкою перезапуску нової України
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «От повернуться хлопці з фронту і наведуть лад»: головна хвороба України – не корупція, а інфантилізм
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Феномен успіху: ЗСУ – це армія вільних людей, переважно цивільні у військовій формі