Війни не буде? Експерти про результати «нормандських» переговорів та відповідь США на ультиматум Росії

США і НАТО вимагають від Росії «негайної деескалації», закликають до продовження переговорів, але відкидають вимоги російського ультиматуму про «нерозширення альянсу». Про це йдеться в їхніх письмових відповідях, які отримав Кремль. Російська влада вирішила «не поспішати» зі своєю реакцією на позицію Заходу. На думку експертів, опитаних Радіо Свобода, Росії дали зрозуміти, що сценарій «великої війни» обернеться для неї катастрофою. Однак Кремль продовжуватиме тиск і гібридні атаки на Україну та Захід, які можуть бути синхронізовані з загостренням на Донбасі, кажуть експерти. Тим часом США закликали до проведення засідання Ради безпеки ООН 31 січня, щоб обговорити загрозливе нарощування військових сил Росії на кордонах України та в Білорусі як «питання вирішального значення для міжнародного миру та безпеки».

Що змінилося для України після того, як США та НАТО відповіли Росії, а представники «нормандської четвірки» відновили переговори після тривалої перерви?

Президент США Джо Байден у розмові із президентом України Володимиром Зеленським 27 січня підтвердив готовність Сполучених Штатів разом зі своїми союзниками та партнерами рішуче відреагувати, якщо Росія продовжить вторгнення до України, повідомили у Білому домі.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив, що альянс надіслав Росії письмові відповіді на її вимоги «гарантій безпеки».

Очільник альянсу заявив на пресконференції в Брюсселі 26 січня, що НАТО вкотре закликає Росію «до негайної деескалації».

Натомість він запропонував «вирішувати розбіжності шляхом діалогу й дипломатії».

НАТО хоче додати в «нормандський формат» виведення російських військ з України, Грузії та Молдови

Єнс Столтенберґ озвучив ще одну вимогу до Кремля: вивести російські війська з низки країн, і використати для цього «нормандський формат».

«Росія також повинна вивести свої війська з України, Грузії та Молдови, де вони розміщені без згоди цих країн. Ці країни повинні ефективно взаємодіяти для вирішення ситуації, в тому числі у рамках «нормандського формату», – відповів генсекретар альянсу.

За його словами, у НАТО відкинули російські вимоги не надавати членства Україні.

«Ми чітко дали зрозуміти, що не підемо на компроміс щодо ключових принципів. Один із них – це те, що кожна країна має право обирати свій власний шлях», – наголосив генсекретар. Одночасно письмову відповідь на російські вимоги надали Сполучені Штати.

Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що в письмовій відповіді США міститься «серйозний дипломатичний шлях», а також принципова й прагматична оцінка занепокоєнь, які висловила російська сторона.

Він сказав журналістам 26 січня, що США відкриті до діалогу, але «ясно дають зрозуміти, що є основні принципи, які ми прагнемо підтримувати і захищати, враховуючи суверенітет і територіальну цілісність України, а також право держав вибирати власні механізми безпеки й альянси». За словами держсекретаря, США вказали у своїй відповіді Кремлю, що будуть підтримувати принцип «відкритих дверей» НАТО.

На які кроки назустріч Росії готові США і НАТО?

Наприкінці 2021 року частина експертів не виключала, що Сполучені Штати (та інші країни Заходу) можуть піти на певні поступки Росії, як це сталося з «Північним потоком-2», в обмін на обіцянки деескалації.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вже зрозуміло, про що Зеленський говоритиме з Байденом щодо Донбасу

На які поступки США та НАТО готові зараз і чи зачіпають вони інтереси України? Представники Сполучених Штатів та альянсу не оприлюднюють повного тексту своїх відповідей. Але озвучують основні пропозиції:

• домовлятися про взаємний контроль над озброєннями, зокрема йдеться про ядерну та хімічну зброю;
• домовлятися про взаємну прозорість військових навчань;
• відновити роботу представництв Росії у штаб-квартирі НАТО і НАТО – в Росії;
• продовжувати переговори, щоб зняти взаємне занепокоєння; серед сфер переговорів Єнс Столтенберг згадав, зокрема, безпеку кіберсередовища та космічну галузь.
  ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ми готові. Чи готова Москва?»: інтерв'ю із державним секретарем США Ентоні Блінкеном

Що думає про такі позиції НАТО і США українська сторона? Як виявилося, ці письмові відповіді, які отримав Кремль, погоджені з Україною. Це підтвердив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Важливо, що США залишаються в тісному контакті з Україною до і після всіх контактів з Росією. «Жодних рішень без України щодо України» – золоте правило», – зауважив Кулеба.

В Росії «не поспішатимуть з реакцією»

Напередодні Росія вимагала термінових відповідей на свій ультиматум, обіцяючи в іншому випадку «вдаватися до заходів» для власної безпеки. Але офіційна реакція Кремля на отримані відповіді США ті НАТО наразі досить стримана.

Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков вважає, що у відповідях «приводів для оптимізму не так багато».

«Не можна сказати, що наші міркування були враховані чи була продемонстрована якась готовність враховувати нашу занепокоєність», – заявив Пєсков, але додав, що Кремль не поспішатиме з оцінками.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров побачив у відповідях і позитив, і негатив.

«Там є реакція, що дозволяє розраховувати на початок серйозної розмови, але з другорядних тем. Щодо основного питання в цьому документі позитивної реакції немає», – цитує Лаврова сайт МЗС Росії.

«Основними» Лавров вважає недопущення розширення НАТО на схід та нерозміщення озброєнь, які можуть загрожувати Росії.

Синхронно з передачею Росії письмових відповідей Заходу відбулася ще одна подія: зустріч радників країн «нормандського формату» у Парижі. Її результати сторони оцінили стримано. Однак і представник України (Андрій Єрмак), і представник Росії (Дмитро Козак) заявили про «реанімацію «нормандського формату», анонсували продовження переговорів через два тижні, а також озвучили домовленість про безумовне перемир'я на Донбасі.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Єрмак заявив про реанімацію «нормандського формату» і нову зустріч радників за два тижні

Минулої доби підтримувані Росією бойовики здійснили два порушення режиму припинення вогню на Донбасі, повідомив штаб операції Об’єднаних сил. Бойовики угруповання «ЛНР» на своїх ресурсах заявляють про один обстріл з боку ЗСУ, бойовики угруповання «ДНР» про порушення режиму припинення вогню не повідомляють.

Експерти: в Кремлі побачили, що «ухвалення рішення про атаку на Україну – це катастрофічний сценарій»

Які висновки можна зробити з відповідей НАТО і США, з реакції Росії на та з результатів «нормандської зустрічі»?

• Нове вторгнення Росії до України є ймовірним в середині лютого.

Такі дані оприлюднюють західні розвідки та низка медіа.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Ударимо, звичайно, хоча ми мирні люди»: чого чекати від російських військ на кордоні України?

Про високу ймовірність цього згадує і заступниця держсекретаря США Венді Шерман. Вона уточнює, що Путіну невигідно починати в перших числах лютого, оскільки він бере участь у відкритті Олімпіади в Пекіні, та й Китай не буде задоволений активними військовими діями Росії у цей час.

​

• У Кремлі прораховують варіанти і бачать, що повноцінне вторгнення до України обернеться для Росії катастрофою. Проте не відмовляються від гібридних форм ескалації.

Про це говорить, зокрема, колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.

«Попри всю неадекватність російського керівництва, коли вони почали реально розкладати плюси і мінуси, то зрозуміли, що потрібно робити тверезі висновки. І вони полягають ось у чому: росіяни продовжуватимуть тероризувати Україну та Захід, створюватимуть джерела напруги то тут, то там, але при цьому не будуть переступати «червоних ліній», які їм написали, бо переступати їх собі дорожче», – припускає український дипломат в розмові з Радіо Свобода.

За його оцінками, в Кремлі усвідомили, що «ухвалення рішення про атаку на Україну – це катастрофічний сценарій».

• Росія отримала гірші результати переговорів із Заходом, ніж розраховувала, відтак вона вимушена змінювати риторику, наголошує експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.

«Судячи з письмових відповідей, результат виявився гіршим, ніж Росія розраховувала. Тому (в Кремлі) вирішили «повернутися від великої перемоги до маленької». А саме – згадати про Мінські угоди, щоб бодай за допомогою них отримати якусь перемогу. Маємо зауважити, що в ультиматумах Росії щодо «гарантій безпеки» Мінські угоди взагалі не звучали», – пояснює Олексій Їжак.

• Кремль використає письмові відповіді США і НАТО як «доказ» того, що Захід не хоче йти на мирне врегулювання, зауважує політична експертка Олеся Яхно.

«Від початку було зрозуміло, що весь порядок денний, нав'язаний Росією, є нереалістичним. В Кремлі цілком розуміли, що ніхто не дасть їм письмових гарантій про нерозширення НАТО. Тут є певні іміджеві вигоди для Росії: мовляв, ми за мир, ми пропонували ці варіанти Заходу, але ж у США і НАТО на них не погодилися», – тлумачить наміри Росії експертка.

• Росія вдаватиметься до тиску на Україну в досить широкому діапазоні, відтак не можна говорити, що зараз напруга зменшилася, прогнозує Олеся Яхно.

«Росія проводитиме військові навчання не лише в Білорусі, а й на морях, Чорному та Середземному. Тому цей діапазон – від блефу до реальної військової активізації – зберігається. Як зберігається вся деструктивна активність між цими двома крайнощами: це і кібератаки, і дезінформація, й різні спецоперації. Все це може поєднуватися з загостренням на Донбасі – в Кремлі це прораховується як найбільш імовірний сценарій», – попереджає Олеся Яхно.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Захід б'є на сполох щодо Росії, а Україна закликає зберігати спокій: що це означає

Росія поєднуватиме свої зусилля з соціальної та політичної дестабілізації з гібридними атаками на українську енергетику та з військовою ескалацією, якщо матиме сприятливу нагоду для цього упродовж лютого, попереджає у розмові з Радіо Свобода директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко.

• Росія подасть проміжні результати переговорів як свою «велику перемогу».

Ознаки цього вже зараз бачить Володимир Огризко.

«Для власного «піплу» це подадуть як чергову велику перемогу «непереможної російської дипломатії». Сказавши, що вони змусили американців сісти з ними за один стіл, говорити про зменшення напруги тощо. Хай у Кремлі не до кінця довели цю справу, але «це те, що ми планували», – вважає ексміністр закордонних справ України. Водночас така позиція Росії засвідчує, що жодні компроміси на Донбасі неможливі, тому «нормандський формат» можна було і не проводити», підсумовує дипломат.

• Кремль і надалі звинувачуватиме Україну в затягуванні виконання Мінських угод і в небажанні прямих переговорів з представниками ОРДЛО.

Такі висновки робить Олексій Їжак як з російських заяв після «нормандської» зустрічі, так і з реплік Володимира Путіна під час нещодавніх зустрічей з керівництвом Фінляндії.

«Там Путін озвучив свої незмінні тези: Київ затягує, Київ не виконує зобов'язань, потрібні прямі переговори (з ОРДЛО), ось тоді все буде добре», – згадує експерт позицію російського лідера.

В підсумку, Кремль вимагатиме від України поступок, але сам не піде на поступки за жодних умов, попереджає експерт Центру Вивчення Росії Олександр Самарський в ефірі програми «Донбас Реалії».

• Кінцева мета Росії – відбудова імперії, а відтак – поглинання України, нагадує політолог Петро Олещук в ефірі програми «Свобода Live».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Боєприпаси є, американців немає: українці стикаються зі змішаними повідомленнями, оскільки нависає загроза війни

«Росія звикла розглядати свої військові операції як продовження політики. Завдання Путіна (як ми можемо його собі уявляти) – це «збирання земель», відродження «величі Російської імперії» тощо, – вважає політолог. – Ми можемо іронізувати (щодо ймовірного «намісника» Євгенія Мураєва), але згадаймо, на кого робили ставку під час анексії Криму та на початку війни на Донбасі? Це якісь абсолютно маргінальні фігури. Будь-хто міг би виконувати функцію керівника окупаційної адміністрації, бо він би просто втілював санкціоновані з Кремля рішення».

Що робити Україні?

Відповідаючи на це запитання, більшість експертів одностайні:

• Україні треба готуватися до гібридних атак Росії, які можуть набувати різних форм, від військового вторгнення до різних форм дестабілізації, попереджає Володимир Огризко.
• Україні треба продовжувати переговори, як з Росією (навіть без досягнення якихось компромісів переговори зменшують ризик ескалації), так і з Заходом – для напрацювання пакету санкцій проти Росії та програми підтримки України. Про це говорить більшість експертів, з якими спілкувалося Радіо Свобода.

«Росіяни, на вас тут не чекають»: одесити про можливе вторгнення Росії

«Тут дуже важливо розширити поняття, що таке атака Росії проти України. Сюди треба включити і кібератаки й інші гібридні інструменти, які з високим ступенем імовірності будуть застосовані», – пропонує Олеся Яхно українській дипломатії.

• Українцям треба демонструвати єдність перед лицем загрози, а політичні суперечності відкласти на потім. До цього закликають й українські експерти, й західні партнери. Про це, говорить, зокрема, заступниця держсекретаря США Венді Шерман.
• Україні треба турбуватися про економічне зростання і ключові реформи, попри війну та загрозу нового витка агресії, оскільки ці речі роблять державу стійкішою до викликів, наролошують українські та західні аналітики.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Росія стягує війська: як Захід допоможе Україні? Дискутують заступниця держсекретаря США та експрезидентка Естонії

Як Захід допомагатиме Україні захиститися від Росії

Цьому питанню була присвячена онлайн-дискусія заступниці держсекретаря США Венді Шерман та колишньої президентки Естонії Керсті Кальюлайд, яка відбулася 26 січня в рамках Ялтинської європейської стратегії (YES).

Радіо Свобода відстежувало її та отримало відповіді учасниць на свої запитання. Представниця уряду США та експрезидентка Естонії були одностайними щодо підтримки України.

• Сучасні озброєння, від протитанкових до протиповітряних та боєприпаси до них – наразі їх передають США, Великобританія, країни Балтії, Чехія та ще деякі держави. Те, що Україні допоможуть захистити себе від атак російських ракет і авіації, Венді Шерман підтвердила, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.
• Військова техніка, засоби захисту бійців та медичне обладнання. Крім вище згаданих країн, цю допомогу погодилися постачати Канада та Німеччина.
• Обмін розвідувальною інформацією.
• Навчання українських військових.
• Присутність у регіоні кораблів та літаків НАТО.
• Фінансова та економічна підтримка України. Тиск і дестабілізація з боку Росії послаблює українську економіку, і вона потребує захисту, зауважує Венді Шерман.

«Ми маємо подумати, як краще забезпечити таку економічну підтримку, щоб Україна могла пройти ці важкі часи. А також ми маємо допомогти Україні у військовому плані, підвищивши її обороноздатність. І цим самим маємо сказати Росії: «Те що ви робите, стосується не лише однієї України. Та й Україна – вже не та, якою вона була декілька років тому. І ви нічого не зможете зробити з Україною завдяки опору її громадян, які боротимуться за своє майбутнє», – каже представниця США.

• Санкції – найбільш згадуваний на Заході інструмент стримування Росії. На думку Керсті Кальюлайд, потрібен не лише пакет санкцій на випадок масштабного вторгнення (США запевняють, що він цілком готовий), а й додаткові санкційні кроки, які можна застосувати негайно.

«Як представниця Європи я запитую себе: що ще може ЄС зробити для того, щоб Україна стала ближчою до Європи? Ми маємо бути готові й зараз підтримувати Україну, адже вона вже нині воює з Росією», – говорить Керсті Кальюлайд про стримувальні санкції проти Росії.

• Демонстрація єдності України, США та Європи у протидії російській агресії.

«Ми маємо продемонструвати об'єднану Україну, яка спільно з об'єднаною Європою та Сполученими Штатами та разом зі світовою спільнотою має сказати: «Ми – разом. Росіє, використовуй дипломатію! Але якщо вчиниш інакше – то ми до цього готові». Ми забезпечимо найдошкульніші наслідки, якщо Росія вдасться до подальшої агресії», – закликає Венді Шерман.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Втомилися чекати»: український фотожурналіст описав настрій на фронті ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Блеф століття: чи буде війна? ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Повернення НАТО до позицій 1997 року не буде: відповідь США і перша реакція Росії ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кіберпартизани атакують російську армію в Білорусі через побоювання війни в Україні ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Є домовленість із Росією, що широкомасштабних наступів на Україну не буде – Микола Маломуж