Війна і жінки: трагічні наслідки для репродуктивного здоров’я

Збройні сили України є однією з найбільш фемінізованих армій серед європейських країн. Згідно з офіційними даними, у ЗСУ проходить службу понад 31 000 жінок. Жінки складають понад 10% чисельності особового складу, залученого до сил і засобів ООС. У порівнянні з 2014 роком кількість жінок у війську збільшилася вдвічі. Однак, через негативний вплив факторів військового і воєнного середовища, жінки-військовослужбовці мають більше захворювань і проблем з репродуктивним здоров’ям, ніж представниці «мирних» професій.

Доктор медичних наук, акушер-гінеколог, провідний співробітник Інституту педіатрії, акушерства і гінекології Олена Бурлака працювала військовим лікарем в одному з мобільних шпиталів у зоні ООС. За її словами, бойові дії можуть виснажувати жінок фізично, психоемоційно, а також підривати їхнє репродуктивне здоров’я:

У жінок можуть розвинутися:

– обумовлені стресом менструальні порушення;

– відсутність менструацій;

– неплідність;

– гормоно-залежні передпухлинні і пухлинні стани репродуктивної системи.

Лікарка-гінеколог Олена Бурлака працювала військовим лікарем в одному з мобільних шпиталів у зоні ООС

Фактори впливу

Жінки-військовослужбовці відчувають на собі два види стресу – військовий і воєнний.

• Військовий повֹ’ֹязаний з проходженням служби, з виконанням професійних обовֹ’ֹязків.
• Воєнний або «бойовий» вважається більш тяжким і травматичним.

У зоні збройного конфлікту руйнівні наслідки для жіночого здоров’я становлять:

• психофізичні навантаження з обмеженням сну та їжі;
• складні побутові умови;
• переохолодження;
• шум, вібрація, випромінювання;
• хімічне та фізичне забруднення після бомбардувань та руйнувань;
• ускладнений доступ до консультацій і гінекологічної допомоги, а також до ліків тощо.

«Жінки більш чутливі до стресу. Вони мають більш високий рівень депресій і тривоги, а також ознак посттравматичного стресового розладу. Чоловіки мають відкриту реакцію на гостру стресову ситуацію, а жінки більш схильні до проявів психосоматичних реакцій, які часто повֹ’язані з репродуктивним здоровֹ’ям. Наприклад, порушується менструальна функція, що може «тягнути» за собою безпліддя», – наголошує лікар-гінеколог.

Лікарка Олена Бурлака з жінками-військовослужбовцями в зоні проведення операцій АТО/ООС 2018–2019 роки

Дослідження жіночого здоров’я

Україні бракує комплексних, ґрунтовних досліджень на тему репродуктивного здоров’ֹя жінок-учасниць бойових дій. Окремі праці проводили співробітники військово-медичної академії і Інституту педіатрії, акушерства і гінекології, які засвідчили вищий рівень захворюваності серед жінок-військовослужбовців порівняно з цивільними.

«Однозначно можемо говорити про вади гінекологічного здоров’ֹя – стрес-індуковані порушення менструального циклу і неплідність. Військовослужбовці за визначенням є здоровою популяцією. Вони приходять на контрактну службу обстежені, без серйозних захворювань», – зауважує Олена Бурлака.

За її словами, потужні дослідження проводили США, де нараховується найбільша кількість жінок-військових. Згідно з результатами одного з них, до 30% жінок-ветеранок стикаються з проблемами неплідності.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Контрацепція і бажання материнства

У порівнянні з тими ж американками, серед українських жінок-військовослужбовців використання сучасних методів контрацепції у 10 разів нижча, каже Олена Бурлака.

«Низький рівень використання військовими сучасних методів гормональної контрацепції, визначений нами при анкетуванні в зоні АТО/ООС, в свою чергу, може стати причиною збільшення кількості незапланованих вагітностей, що в умовах військової праці належать до групи високого ризику, переривань вагітності і гінекологічних ускладнень, а відповідно зниження оперативної ефективності та боєздатності військового контингенту», – наголошує лікарка.

Українські жінки на війні особливо цінують життя, тому вони поспішають реалізувати сімейні плани. З власного досвіду Олена Бурлака говорить про поширений синдром «нереалізованого материнства», який є, на її погляд, одним з механізмів виживання, пов’язаним з війною, і ніщо не може жінці заборонити бути жінкою.

«Українські жінки – вони особливі, вони отримали у війську рівні з чоловіками можливості, права і навіть обов’язки. Але таке популярне визначення гендерної рівності не може бути реалізовано без вирішення гендер-чутливих медичних потреб жінок, пов’язаних з репродуктивною функцією, як, зокрема, контроль менструального циклу, доступ до контрацепції, санітарно-гігієнічні проблеми і вагітність», – каже акушер-гінеколог.

На її думку, вирішення суто жіночих медичних проблем на війні необхідне не тільки для забезпечення гендерної рівності у війську, але і для збереження їхнього здоров’я та можливості ефективного виконання ними обов’язків військової служби, що має особливе значення під час війни.