Від самого початку широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, обстрілів та блокування українських міст та виникнення проблеми евакуації цивільного населення, почали звучати критичні заяви на адресу Міжнародного комітету Червоного Хреста. Як за певну суперечливість кроків МКЧХ загалом, так і конкретних дій представництва організації в Україні. Критикують Червоний Хрест як на рівні української влади, так і у фаховій правничій та правозахисній спільнотах. Що відповідає сам Червоний Хрест на ці закиди? Як реагує ця міжнародна організація – із довгою історією та великим досвідом допомоги людям під час війни –​ на те, що відбувається в Україні?

• Міжнародний комітет Червоного Хреста – розгалужена (представництва є у понад сотні країн) й багаточисельна міжнародна гуманітарна організація: лише в її женевській штаб-квартирі працюють майже 900 співробітників.
• Бюджет організації складає щонайменше 2,2 млрд швейцарських франків ($2,45 млрд – дані станом на 2020 рік, наведені на офіційному сайті МКЧХ).
• Від 2012-го – тобто вже третю 4-річну каденцію – організацію очолює швейцарський дипломат Петер Маурер.

На критику щодо реакції на гуманітарну кризу в Маріуполі та інших містах України, спричинену діями російської армії, найстарша в світі неурядова гуманітарна організація Міжнародний комітет Червоного Хреста відповіла низкою заяв.

Ці заяви з'явилися після зустрічі керівництва організації із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Москві.

Президент МКЧХ Петер Маурер (справа) під час зустрічі в Москві з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим. 24-25 березня 2022 року

Заяви, які датуються 27-30 березня, були оприлюднені передусім на офіційному багатомовному інформаційному сайті організації.

«Проти МКХЧ проводиться кампанія із дезінформації. В діяльності в Україні ми ретельно дотримуємось фундаментальних принципів нейтральності, незалежності, неупередженості», – мовиться у заяві, оприлюдненій англійською, французькою, українською, російською та іншими мовами.

Однак, цей самий текст у перекладі російською має певну відмінність, що може, на думку фахівців, поставити під сумнів принцип нейтральності, наголошують фахівці.

Ось ця відмінність:

• «П’ятий тиждень триває міжнародний збройний конфлікт в Україні»​
• «As the international armed conflict in Ukraine enters its fifth week»
• «Началась пятая неделя конфликта на территории Украины»

Тож, в російському варіанті відсутня вказівка на міжнародний збройний характер конфлікту. А ця кваліфікація є принциповою, переконують фахівці.

Саме вона впливає не лише на застосування міжнародного гуманітарного права, в рамках якого діє Міжнародний комітет Червоного Хреста, а й на оцінку характеру збройного конфлікту між двома державами (ст. 2 Женевських конвенцій).

Чому Міжнародний комітет Червоного Хреста у перекладі своєї заяви російською мовою уникнув формулювання «міжнародний збройний конфлікт», назвавши «конфліктом»​ те, що Російська Федерація називає «спеціальною операцією»​?

Президент МКЧХ Петер Маурер (зліва) під час зустрічі в Москві з очільником МЗС Росії Сергієм Лавровим, 24 березня 2022 року

Допомога Маріуполю

МКЧХ оголосив 1 квітня, що відправив своїх співробітників в оточений російськими військами Маріуполь. Організація сподівається, що евакуація тисяч мирних жителів може розпочатися швидко, повідомив речник МКЧХ Юен Вотсон.

«Ми маємо дозвіл на переїзд сьогодні, і ми прямуємо до Маріуполя. Ми сподіваємося, що це (евакуаційна операція – ред.) розпочнеться сьогодні», – сказав речник. Попри санкцію російських військових на проїзд до міста, співробітники Червоного Хреста не отримали дозволу на перевезення гуманітарної допомоги – медичних препаратів та інших необхідних людям речей.

Команда Червоного Хреста складається із трьох автомобілів із девʼятьма співробітниками. Вона планує вивезти за місто колону з близько 54 українських автобусів та велику кількість людей на приватних авто.

Пункт призначення поки не визначений, але він буде в межах України, додав Вотсон.

У Міжнародному комітеті Червоного Хреста кажуть, що для «безпечного виходу цивільного населення» – а саме такою термінологією в організації користуються замість вже звичного нам «гуманітарного коридору» – вкрай важливо, щоб воюючі сторони чітко узгодили умови (маршрут, час початку коридору, його тривалість) та надали гарантії безпеки в цьому секторі.

«Безпека – ключовий для нас момент», – зауважив речник делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста в Україні Олександр Власенко.

З ним Радіо Свобода поспілкувалося телефоном 1 квітня – якраз тоді, коли три машини з дев’ятьма співробітниками делегації вирушили у бік Маріуполя.

Олександр Власенко вкотре наголосив на позиції Міжнародного комітету Червоного Хреста: ніхто нікуди не може бути переміщеним примусово.

«Якщо людина якось вагається – сідати в автобус чи ні – наші співробітники повинні розпитати про її наміри», – додав він.

А ось це звернення співробітниця делегації МКЧХ в Україні Люсіль записала саме 1 квітня по дорозі на Маріуполь:

Нейтральність заради порятунку

«Ставати нейтральним посередником між сторонами збройного конфлікту в забезпеченні так званих гуманітарних коридорів або при доставці гуманітарної допомоги насправді може не тільки МКЧХ», – зауважив у розмові з Радіо Свобода правник Володимир Лисик, автор монографії 2012 року «Правовий статус Міжнародного комітету Червоного Хреста у міжнародному праві».

Женевські конвенції, за його словами, вказують на таку можливість також для держави-покровительки, неупередженої гуманітарної організації .

Утім лише Міжнародний комітет Червоного Хреста Женевськими Конвенціями наділений таким унікальним, без перебільшення, статусом безпосередньо – як і статусом забезпечення положень Женевської конвенції про поводження з військовополоненими.

«Тому, на мою думку, в умовах міжнародного збройного конфлікту, альтернативи МЧКХ немає. Проте важливо спільними зусиллями підвищити ефективність діяльності організації та дотримання вимог нейтральності», – підсумував в інтерв’ю Володимир Лисик.

Безпосередньо в Україні діяльність Міжнародного комітету Червоного Хреста «стояла на паузі» з 2010-го до 2014 року – у той період українськими справами «опікувалася» московська делегація.

У 2014-му робота на території України поновилася. З розвитком гострої фази російсько-української війни місяць тому голову місії в Україні змінили – тепер очільником української делегації є Паскаль Гундт.

У нещодавньому інтерв’ю «РБК-Україна» він висловився, що «низка хибних заяв проти Червоного Хреста» може негативно вплинути на безпеку тих, хто намагається доставляти гуманітарну допомогу до важкодоступних, з безпекової точки зору, районів України.

Наведений обсяг гуманітарної допомоги Україні від Міжнародного комітету Червоного Хреста (500 тонн) змусив скептично відреагувати естонського парламентаря Еріка Нільса Кроса.

«Естонія надіслала 2,5 тисячі тонн за той самий період», – написав він у твітері.

Наразі жодна з численних заяв Міжнародного комітету Червоного Хреста щодо критики на свою адресу не містить відповіді на конкретне запитання, поставлене українськими правниками, правозахисниками, волонтерами, журналістами.

Їхнє публічне звернення до МКЧХ і його президента Петера Маурера було опубліковане 25 березня на сайті видання «Українська правда», перелік прізвищ під ним постійно доповнюється.

«Ми цінуємо зусилля, докладені МКЧХ на сьогодні, однак ми чекаємо офіційних коментарів з вашого боку щодо того, чому ваша місія покинула Маріуполь, як тільки напади посилилися», – зазначили підписанти.​

«Ситуація в Маріуполі (...) може бути активним актом геноциду проти українців як національної групи. Не могли б ви повідомити нам, які конкретні дії зробив МКЧХ, щоб запобігти цьому...?», – запитують підписанти листа.

Проте Національний комітет Червоного Хреста України виступив із заявою, у якій попросив не плутати його із Міжнародним Червоним хрестом на тлі звинувачень у бездіяльності в гарячих точках та скандалу з намірами міжнародної організації відкрити під час війни Росії проти України у російському Ростові-на-Дону.

В українському Червоному Хресті наголосили, що не відповідають за відкриття офісів і мають інші повноваження, ніж Міжнародний Червоний Хрест. І наголосили, що волонтери Нацкомітету Червоного Хреста за місяць війни допомогли тисячам людей по всій Україні і продовжують працювати у гарячих точках.

«Нас легко плутають із Міжнародним комітетом Червоного Хреста, адже емблема спільна. А от задачі, можливості та мотивація різні. Кажучи коротко, ми не домовляємося про гуманітарні коридори й не відкриваємо представництва, зате лежимо обличчям в землю під час обстрілів разом із людьми, яких супроводжуємо при евакуації. Надаємо людям психологічну і домедичну допомогу в найгарячіших точках. І все це не за гроші», – сказав Тарас Логгінов, командир загону швидкого реагування Національного комітету Українського Червоного Хреста.​

Критика на адресу Міжнародного комітету Червоного Хреста, наголошують українські експерти з міжнародного гуманітарного права, пояснюються виключно високими очікуваннями від МКЧХ як нейтрального посередника із великою репутацією і найбільшим досвідом допомоги людям під час збройних конфліктів, а також прагненням застерегти від помилок та відходу від принципу нейтральності.