Ян Бжезінський: є пропозиція створити «зону безпеки» за допомогою НАТО у Західній Україні

Північноатлантичний альянс продовжить надавати Україні військову допомогу стільки, скільки буде необхідно, сказав 31 березня генеральний секретар Єнс Столтенберґ. Однак, «закривати небо» над Україною, щоб убезпечити українські міста та інфраструктуру від російських ракетних обстрілів та бомбардувань, НАТО не хоче, щоб не потрапити у пряму конфронтацію з Росією. Та є інші пропозиції. Зокрема, про «зону безпеки» на Заході України

Створити безпечну зону в західній частині України за допомогою сил НАТО – таку ідею запропонував колишній заступник помічника міністра оборони США з питань Європи та НАТО Ян Бжезінський.

«Я серед тих, хто вірить, що є можливість і, можливо, невідкладний пріоритет створення в Україні гуманітарної безконфліктної зони, використовуючи можливості, створені безконфліктними територіями, переважно на заході України, де немає російських військ», – сказав він.

За словами Бжезінського, безпечна зона перебувала би під охороною сил швидкого реагування НАТО чи інших міжнародних сил, які не здійснюватимуть атак на російські сили, але забезпечать можливість безпечного перебування там місцевих мешканців, внутрішньо-переміщених осіб, лікування поранених та, за найгіршого сценарію, безперервність існування української держави.

Ця ідея, про яку раніше експерт писав на сторінках видання «Форбс», пролунала під час віртуального обговорення результатів минулотижневого саміту НАТО у Брюсселі, організованого фондом «Україна-США» у Вашингтоні у середу, 30 березня.

Крім Бжезінського, у конференції також взяли участь генерал Філіп Брідлав, колишній Верховний головнокомандувач Об’єднаними збройними силами в Європі, та Олександр Вершбоу, колишній заступник Генерального секретаря НАТО та екс-посол США в Росії.

Такий підхід зменшує ризик

Відповідаючи на питання «Голосу Америки», Бжезінський пояснив, що сили НАТО можуть перебувати в гуманітарній безконфліктній зоні тривалий час і що ризик прямого конфлікту із Росією він оцінює як низький.

«Виходячи з дій російських військ в Україні сьогодні, я сумніваюся, що вони хотіли б додати до цього і без того важкого тягаря, конфронтацію із силами, які очевидно набагато перевершують російські сили. За наявності політичної волі цю операцію реально зробити».

Учасники конференції також погодилися, що США та країни-члени НАТО мусять посилити свою підтримку Україні і що час (який триває війна)не на боці української держави.

«Є деякі країни, і я б твердо поставив Сполучені Штати в цей список, які не так вже добре виконують свої обіцянки, – сказав Брідлав. – Думаю, Сполучені Штати почали повільно постачати «Стінгери» (переносні зенітно-ракетні комплекси – ред.), що зашкодило у довгостроковій перспективі».

Також, каже генерал, США багато обговорювали, але так і не надали системи ППО, що працюють на середніх та великих висотах, та крилаті ракети берегової оборони, що, за його словами, має бути головною увагою вищого керівництва.

«Я думаю, що нашому найвищому керівництву також треба серйозно замислитися щодо надання деяких більш приземлених речей, які їм (українцям – ГА) зараз потрібні, – боєприпасів, артилерійських снарядів, медичних матеріалів і так далі», – сказав Брідлав.

Під час саміту НАТО, сказав Вершбоу, були певні оголошення щодо надання «ракет берегової оборони, систем протиповітряної оборони далекої дії, таких як С-300, але, на жаль, нічого не змінилося навіть через тиждень після саміту».

Слабкість санкцій

Експерти оцінили санкційний тиск проти Росії також як недостатньо жорсткий.

«Що потрібно, але не було зроблено, – це запровадження повного торгового ембарго на Росію. Особливу увагу потрібно приділити споживанню та закупівлі російської нафти та газу.

Ви тільки подумайте: у 2021-му Захід, переважно Західна Європа, закупили російської нафти та газу на 489 мільярдів доларів. Це понад мільярд доларів на день. Багато що з цього триває. Можна з упевненістю сказати, що ці закупівлі російської нафти і газу забезпечують російську скарбницю мільярдами доларів щотижня, які використовуються для фінансування вторгнення», – сказав Бжезінський.

Також учасники конференції обговорили де факто стримувальний ефект, який мають погрози Путіним застосувати ядерну зброю, на можливість Заходу надавати військову підтримку України.

«Я не хочу використовувати погане слово, але ми зробили ірраціональний висновок, що якщо ми щось зробимо, Путін розпочне Третю світову війну. І він сприяв створенню цього середовища, він промовляє до цього середовища, практично повністю стримуючи Захід. Ми повинні раціонально розібратися з деякими з цих аргументів, поговорити про ризики», – сказав Брідлав.

Усі учасники конференції були серед підписантів відкритого листа до адміністрації президента Байдена із закликом встановити обмежену зону заборонену для польотів над Україною. Цю кампанію, яка не досягла успіху, очолив ведучий круглого столу та співзасновник фонду «Україна-США» Роберт Макконелл.

• Після надзвичайного саміту НАТО генеральний секретар Столтенберг заявив, що Альянс не має наміру відправляти миротворців в Україну. За словами цього ЗМІ, Альянс має «відповідальність зробити так, щоб цей конфлікт не став повномасштабною війною між НАТО і Росією».
• Білий дім, НАТО також виступили проти запровадження безполітної зони над Україною.
• Міністр закордонних справ Росії Лавров заявляв, що спрямування миротворців НАТО до Україну призвело б до зіткнення Збройних сил Росії та Альянсу.