Як і слід було очікувати, реальне, а не віртуальне розширення НАТО не призвело до жодної відчутної реакції з боку Кремля.
Так, міністр оборони Росії Сергій Шойгу виступив із погрозливими заявами та нагадав про рішення розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі – але до вступу до НАТО Фінляндії жодного практичного стосунку це рішення не має. А прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, хоч і наголосив на «негативних наслідках» приєднання Фінляндії до альянсу, негайно підкреслив, що цю ситуацію не можна порівнювати з приєднанням до НАТО України, оскільки з Фінляндії ніхто не робив «антиросію».
Вже ця заява кремлівського чиновника викриває російські твердження, які пов'язують напад на Україну з її можливим вступом до НАТО. Коли президент Росії Володимир Путін ухвалював рішення про напад на Україну 24 лютого 2022 року, цей вступ аж ніяк не був таким реалістичним, як приєднання Фінляндії. Проте російські війська спробували увірватися до Києва, а зовсім не до Гельсінкі.
Валерій Герасимов, Володимир Путін та Сергій Шойгу (зліва направо)
Можливим приєднанням України до НАТО в Москві пояснюють агресивні наміри щодо сусідньої країни вже давно. І все ж нагадаємо, що коли в 2014 році було здійснено анексію Криму, Україна офіційно була позаблоковою державою, більшість її громадян виступала проти вступу до НАТО, а в самому Криму була не американська, а російська військова база – причому її статус було визначено не лише двосторонніми домовленостями, а й перехідними положеннями української Конституції.
З погляду Путіна Фінляндія, схоже, – «відрізана скибка», а її вступ до НАТО лише підтверджує цей факт
Проте, коли здійснювалася анексія, Володимир Путін та інші російські керівники говорили саме про небезпеку того, що НАТО може наблизитися до російських кордонів. А коли НАТО справді наблизилося – і пальцем не ворухнули!
То чим же справді відрізняється Фінляндія від України з кремлівської точки зору? Насамперед, тим, що Фінляндія – держава, суверенітет якої не ставиться під сумнів. Так було не завжди. У 1939 році Йосип Сталін фактично ухвалив рішення про анексію Фінляндії. На окупованій під час перших битв «зимової війни» території країни було сформовано маріонетковий уряд «Фінляндської демократичної республіки». Але здобути перемогу Радянському Союзу так і не вдалося, а під час Другої світової війни суверенітет Фінляндії був гарантований спільними рішеннями союзників щодо антигітлерівської коаліції. Тому з погляду Путіна Фінляндія, схоже, – «відрізана скибка», а її вступ до НАТО лише підтверджує цей факт.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ вітає міністра закордонних справ Фінляндії Пекку Хаавісто та міністра оборони Антті Кайкконена у штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі, 20 березня 2023 року
А ось з Україною, як і з будь-якою іншою колишньою радянською республікою, інакше. Кремль так і не змирився з фактом їхнього суверенітету, в Москві неодноразово публічно заявляли, що «історична Росія» включає українські землі.
Тому проблема зовсім не в тому, що Україна має вступити до НАТО. А в тому, що територію України – і, можливо, інших колишніх республік СРСР – Путін, напевно, хотів би приєднати до Російської Федерації. А вступ до НАТО цьому, звичайно ж, завадить, оскільки перетворить завоювання сусідніх країн на справжній глобальний конфлікт.
У Москві неодноразово публічно заявляли, що «історична Росія» включає українські землі
Тому в пропозиціях щодо гарантій безпеки Росії, оприлюднених напередодні нападу Росії на Україну, йшлося не просто про гарантії нерозширення НАТО, а, насамперед, про гарантії того, що в НАТО не буде прийнято Україну, Грузію та інші колишні радянські республіки.
Після того як Росія передбачувано отримала негативну відповідь на ці вимоги, які явно порушували суверенітет і країн НАТО, і колишніх радянських республік, вона почала війну.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода