(Рубрика «Точка зору»)
Валентина Матвієнко втретє ‒ і за відсутності будь-яких альтернативних кандидатів ‒ переобрана на посаду голови верхньої палати російського парламенту, Ради Федерації.
Це переобрання якнайкраще характеризує ту політичну систему, яка склалася в Росії в епоху Путіна. Матвієнко, думаю, символізує в ній все, що можна символізувати.
Матвієнко ‒ символ непотоплюваності партійної номенклатури. Вона ‒ виходець саме з цього «нового класу» «слуг радянського народу», які знайшли собі застосування і після краху соціалізму.
Для багатьох російських чиновників Рада Федерації перетворився на політичну пенсію. Незгода з владою там просто не допускається
Матвієнко можна вважати символом взаємодії кланів. Вона була фавориткою головного опонента Бориса Єльцина, а значить, і Володимира Путіна ‒ Євгенія Примакова, займала посаду віцепрем'єра в його уряді. Примаков був у буквальному сенсі слова політично знищений, а Матвієнко стала губернатором Санкт-Петербурга, а потім і спікером Ради Федерації.
Матвієнко ‒ символ спайки нової путінської номенклатури та нового бізнесу: її син ‒ доларовий мільярдер, про підприємницькі здібності якого було не одне розслідування. Але на день народження щасливий син запрошував високопоставлену маму до Юсуповського палацу.
Матвієнко ‒ символ концентрації влади в руках путінської групи. Коли Рада Федерації тільки створювалася, вона мала стати одним із найважливіших інститутів, які стримують президентське свавілля. Спочатку до неї входили обрані народом «сенатори», потім ‒ голови російських регіонів, які проходили через вибори. Путін став призначати голів регіонів, а ті, у свою чергу, стали призначати членів верхньої палати.
Думаю, саме тому ‒ бо немає ніякої самостійної Ради Федерації і ніякої федерації ‒ і стала можлива російська анексія Криму
Для багатьох російських чиновників Рада Федерації перетворився на політичну пенсію. Незгода з владою там просто не допускається. Коли нещодавно член Ради Федерації від Бурятії В'ячеслав Мархаєв засудив дії силовиків при розгоні серпневого протесту в Москві, це стало справжнісінькою сенсацією. І це при тому, що Мархаєв ‒ представник не «Единой России», а нібито опозиційної КПРФ.
Думаю, саме тому ‒ бо немає ніякої самостійної Ради Федерації і ніякої федерації ‒ і стала можлива російська анексія Криму.
Матвієнко «диригувала» позачерговим засіданням верхньої палати парламенту, на якому одноголосно було ухвалене рішення про право президента Росії ввести російські війська на територію сусідньої країни.
Так Матвієнко перетворилася на ще один символ ‒ символ анексії та війни.
Віталій Портников ‒ журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Оригінал ‒ на сайті Крим.Реалії