Олексій Півторак
(Рубрика «Точка зору»)
Громадські організації можуть рятувати тварин і людей, дбати про довкілля, боротися з корупцією та просувати вигідні всім реформи. З іншого боку, ГО можна використовувати для того, щоб прийти до влади, залучити прихильників, приховувати тіньові каси й підкуповувати виборців. Далі – про меркантильний бік співпраці ГО з політиками.
Спосіб 1. Залучити ГО, яка стане виборчим штабом
Є випадки, коли кандидати використовують громадські організації, щоб заякоритися на окрузі та швидко здобути добре ім’я перед виборами.
«Можна найняти HR-спеціаліста, який наймає спеціалістів і будує не громадську організацію, яку потім трансформують у виборчий штаб. У принципі, якщо в тебе зовсім нове поле і твій кандидат є «парашутистом», не місцевим, то краще за все піти шляхом HR-у: перевірка, резюме, співбесіда, малі завдання, і так далі. Як комерційна структура», – каже політолог Віталій Кулик.
Віталій Кулик
Кандидати можуть від імені ГО роздавати подарунки, ремонтувати лавки й дитмайданчики, підкуповувати виборців. Так у Києві, наприклад, чинив Віктор Пилипишин через ГО «Кияни передусім». У роздаванні грошей у приміщенні громадської приймальні – благодійної організації звинувачували 2014 року й депутата Київради від «БПП» Олега Костюшка.
«У багатьох органах місцевого самоврядування, особливо у великих містах, є депутатський фонд. І для того, щоб ці кошти спрямувати на роботу громадської приймальні чи щось за них зробити, треба мати громадську організацію як юридичний інструмент», – пояснює політолог Андрій Вальчишин.
Спосіб 2. Заснувати ГО для соціальних проектів і реклами
Політсили можуть створювати громадські організації, які опікуватимуться соціальними питаннями, просуваючи таким чином партію.
Два приклади: ГО «Центр захисту киян» і ГО «Національні дружини», які почали працювати цього року. Усе – від логотипу до вмісту сайту – нагадує про зв’язок із партією чи її лідерами.
У регіонах прикладом зрощення партії з ГО є полтавська партія «Рідне місто». Однойменна ГО влаштовує різні заходи, спілкується з людьми та роздає подарунки, а партія за нагоди рекламує ГО.
Експерти трактують ГО як юридичні способи оформлення діяльності. І якщо партія легально не може займатися якоюсь діяльністю, то її реалізують через іншу юридичну форму.
Спосіб 3. Як тест-драйв
Припартійна ГО може сприяти збільшенню кількості членів партії. Або, навпаки, не допускати активістів до ухвалення партійних рішень.
«Для прикладу візьмімо «Самопоміч». Наскільки я знаю, довгий час велика кількість не лише простих симпатиків, а й депутатів різних рівнів не мали статусу повноцінного члена партії… Людям казали: от працюйте під нашим брендом як громадська організація, а далі подивимось, як ви себе проявите», – каже Вальчишин.
Спосіб 4. Для прикриття
Політолог Сергій Таран каже, що є випадки, коли ГО, які спостерігали за виборами, замовчували махінації на дільницях.
Експерти зазначають, що в такий спосіб ГО найчастіше використовують на мажоритарних округах і місцевих виборах.
Сергій Таран
Спосіб 5. Завести собі ГО, яка витрачатиме кошти
Закон змушує партії звітувати про доходи та видатки. До ГО вимоги щодо фінансової прозорості менш суворі. ГО не зобов’язані звітувати, звідки в них гроші. Цим і користуються політики.
Приміром, ГО може оплатити рекламу партії. Цьогоріч так зробила, скажімо, ГО «Солідарність», яка заплатила 420 тисяч гривень за привітання з Днем Конституції від «БПП».
На початку року білбордів на мільйон для народного депутата Віктора Чумака розмістила ГО «Хвиля». На своєму сайті вона звітує про видатки, але не розкриває джерел надходження коштів.
Окрім використання ГО, можна також прикриватися невідомими спонсорами або багатим лідером, як це роблять, наприклад, президент чи «Опозиційний блок».
Громадська організація «Народний контроль» для однойменної партії Дмитра Добродомова навіть випускала телевізійні програми, у яких постійно світилися партійці.
Спосіб 6. Знайти ГО, яка даватиме гроші
Громадські організації при партіях та їхні члени часто стають спонсорами партій. Тернопільському осередкові «БПП» 2017 року члени молодіжки перерахували кілька десятків тисяч гривень. Кропивницька молодіжка «Батьківщини» за 2017 рік профінансувала партію на 237 тисяч гривень.
2017-го партія Міхеїла Саакашвілі «Рух нових сил» отримала від однойменної ГО 18 тисяч гривень, а від ГО «Рух новітніх сил» – 180 тисяч гривень.
Партія «Об’єднання «Самопоміч» теж використовує ГО для фінансування своєї політичної структури. У третьому кварталі 2018 року ГО «Самопоміч» переказала партії 2 мільйони гривень, а ГО «Львів – безпечне місто» – 0,5 мільйона.
Спосіб 7. Для розв’язання спільних проблем
Громадські організації та політики можуть об’єднуватися для ухвалення чи скасування політичних рішень.
Мабуть, найуспішнішим прикладом мобілізації політиків для ухвалення законів є коаліція 80 громадських організацій, які об’єдналися в «Реанімаційний пакет реформ». За час своєї діяльності з 2014 року ця коаліція просунула понад 130 законів.
«Ми приречені на співпрацю з політиками, на комунікацію, на взаємодію, інакше ми не зможемо просувати зміни. Це класичне правило: якщо ти хочеш із позиції громадськості провести зміни, ти маєш зустрічатися з людьми, які ці зміни можуть ухвалювати», – зазначає в. о. керівника адвокаційного напряму «РПР» Богдан Яцун.
Спосіб 8. Перетворити активіста на політика
Із часом ГО можуть ставати партіями. В Україні є такий приклад – це «Демократичний альянс».
До Верховної Ради цього скликання як представники громадянського суспільства потрапили Ганна Гопко, Єгор Соболєв, Світлана Заліщук, Ігор Луценко й не тільки.
А скільки активістів, як, приміром, Віталій Шабунін, підсилювали списки політсил і не проходили до парламенту.
Для роздавання подарунків та підкупу виборців політики часто використовують також благодійні фонди. Але про це – іншим разом.
Олексій Півторак – аналітик руху «Чесно»
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода