Відступ України від Конвенції із прав людини. Що це означає і чи є «зрада» у діях влади

Повідомлення про те, що Україна «частково відступила від Конвенції з прав людини» пронеслася інформаційним простором і отримало багато коментарів у соціальних мережах. Прозвучали побоювання, що тепер держава ще більше може обмежити права громадян, з огляду на наступ Росії та наростання загроз.

Радіо Свобода розібралося ретельно у цій темі, зібравши думки як влади, так і незалежних експертів.

Що це означає «відступ від Конвенції з прав людини»? І чи є «зрада» у діях влади?

На початку тижня на сайті Ради Європи поінформували, що Постійне представництво України при Раді Європи передало генеральному секретарю РЄ оновлену інформацію щодо відступу від зобов'язань, узятих відповідно до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Це пояснили дією воєнного стану в Україні. Інформацію одразу підхопили ЗМІ та телеграм-канали.

Пояснення влади

Офіційний Київ, хоч і не в перші години, коли інформація про відступ від Конвенції завірусилась у мережі, але все ж відреагував. Одним із перших це зробив міністр юстиції Денис Малюська.

«Повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав ми дійсно надіслали практично одразу після запровадження воєнного стану у 2022 році – це частина наших міжнародних зобов’язань (подібні повідомлення надсилаються ще з 2015 року).

УКРАЇНА – Денис Малюська, Міністр юстиції України

Це не ноу-хау – так чинять усі країни, які ведуть війну (крім рф звісно, у них з правами людини завжди погано) а у квітні 2024 ми в черговий раз уточнили перелік існуючих обмежень і ЗМЕНШИЛИ його. (Періодичний перегляд наших повідомлень та можливих обмежень – теж наші міжнародні зобов’язання). Ще раз: Україна у квітні НЕ призупинила захист, а якраз навпаки – переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав», – написав урядовець у Facebook.

На сайті міністерства юстиції України теж з'явилося роз'яснення:

«У медіа була поширена неправдива інформація, що з квітня 2024 року Україна нібито призупинила захист прав власності і права на чесні вибори.

Насправді повідомлення про можливість застосування обмежень певних прав у зв’язку із запровадженням воєнного стану у 2022 році було надіслано Генеральному секретарю Ради Європи практично одразу після його запровадження, що є частиною міжнародних зобовʼязань України.

Інформація щодо відступу від ряду зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, розміщена на сайті Ради Європи 04.04.2024, є уточненою інформацією та подана з урахуванням необхідності проведення періодичного перегляду здійснених відступів. В уточненій інформації, зокрема, ЗМЕНШЕНО перелік статей, за якими здійснено відступ. Інформація щодо відступу від статей 1 «Захист власності», 2 «Право на освіту» та 3 «Право на вільні вибори» Додаткового протоколу до Конвенції була зазначена в ноті 2022 р. та не є новою».

У МЗС України також відреагували, зазначивши, що «На виконання положень Конвенції та Пакту, відповідне інформування здійснюється нашою державою починаючи з 2015 року у звʼязку зі збройною агресією РФ проти України. Ця регулярна практика продовжилася і з лютого 2022 року в зв’язку з початком повномасштабного вторгнення і введенням у нашій державі воєнного стану.

Інформування здійснюється на регулярній основі після продовження строку дії воєнного стану в Україні. У квітні 2024 Україна вчергове уточнила перелік існуючих обмежень і зменшила його. Це інформування стало вже двадцятим з 2015 року».

Як це працює? І що з правами людини?

В Українській Гельсінській спілці з прав людини в інтерв’ю Радіо Свобода нагадали, що Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини в 1997 році.

Якщо точно, то вона вступила в силу з 11 вересня 1997 року. І від того часу Україна зобов'язувалася виконувати її у тому обсязі, а це був повний обсяг прав, який визначений в Конвенції.

Олександр Павліченко – виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини

«Тобто вона забезпечує виконання цих прав. Це не значить, що вона має обов'язковість, вона має обов'язково всі права, безпомилково, в активному режимі, тобто надавати не тільки, скажімо, забезпечення в випадку непорушення, але і проактивно створювати умови для того, щоб ці права реалізувалися. Тобто це є фактично позитивні і негативні зобов'язання держави, назвемо це так.

Про фактично створення стандартів, які, нагадаю, тоді були перенесені в українську конституцію з Європейської конвенції прав людини, і відповідно другий розділ конституції містить фактично майже тотожні формулювання прав визначених у Європейській конвенції.

І от у тій ситуації, яка почалася від 2014 року, Україна, розуміючи, що вона не може забезпечувати де-факто відповідальність, за порушення прав Європейської конвенції на території, де вона не може чинити вплив, йшлося про Автономну республіку Крим, Донецьку, Луганській області, заявляє про дерогацію, про відступ від зобов'язань.

Тобто вона вказує, що якщо будуть скарги з оскарженням, те що Україна не дотримується вимог конвенції на цих територіях, то вона про це заявила, вона надіслала це повідомлення. Це не значить, що вона сказала, ми вже нічого не робимо, жодним чином не будемо підтримувати дотримання прав на цих територіях, ні. Але фізичної можливості немає, і це підстави для того, щоб в разі коли справи будуть з'являтися в Європейському суді з прав людини, Україна казала, дивіться, а була заявлена дерогація, тому ми не будемо нести відповідальність за ці порушення, тому що у нас об'єктивні підстави. Ми не мали фізичної можливості забезпечувати права людини в Донецьку у 2015-2020 році», – пояснює виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павличенко.

З початком широкомасштабного вторгнення, відзначає Павличенко, Україна також заявила про частковий відступ від зобов’язань.

«Це не, скажімо, намагання або право порушувати всі права людини, ні. Йдеться про те, що в окремих випадках, в разі коли, наприклад, буде встановлено обмеження на пересування або обмеження на виїзд за межі держави, це не буде вважатися порушенням, хоч це так само є одне з прав людини. Або ж, наприклад, право на свободу вираження поглядів або право на свободу мирних зібрань.

Ну, давайте уявимо собі, що можливість збирати мирні зібрання або так звані мирні зібрання буде на територіях, які будуть, скажімо, в межі введення бойових дій і держава так само несе відповідальність за організацію мирних зібрань або ж навіть ці мирні зібрання, зібрання можуть бути так званими мирними зібраннями. Це може бути якась там диверсійна акція і таке інше.

Так само як наприклад свобода вираження поглядів – частина друга статті 10 – вона містить можливості для обмеження і от одним із них, умовою з цих обмежень, є наприклад захист територіальної цілісності держави. Тобто фактично і підтримання правопорядку.

Відповідно держава має завжди інструмент для того, щоби балансувати між дотриманням прав і можливості відступати від цього дотримання прав. І говорити про те що держава тепер може порушувати, ні, йдеться про іншу модальність», – додає Павличенко.

Дивіться про це в ефірі програми Свобода. Ранок із 21-ї хвилини:

Що каже провладна більшість?

У парламентській фракції «Слуга народу» відкидають твердження про те, що заява України щодо відступу від зобов’язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод пов’язана нібито з наміром уникнути проведення виборів в Україні. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив народний депутат від партії «Слуга народу», член комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Демченко.

«Хочу сказати про те, що ми можемо оцінювати, чи дійсно є підстави для відступу щодо відповідних зобов'язань під час війни. Наприклад, право на вільні вибори. Я чув зараз декілька закидів, що саме цей відступ від вільних виборів пов'язаний з тим, щоб не проводити вибори президента чи вибори до Верховної Ради в нашій країні під час війни. На це погодитись не можна, враховуючи те, що в нас є обмеження конституційне щодо виборів в Верховну Раду і обмеження на законодавчому рівні. У нас закон про правовий режим воєнного стану передбачає таке обмеження щодо проведення місцевих та виборів президента», – сказав він.

Що передбачає Конвенція з Прав людини?

Європейська Конвенція з прав людини ухвалена відповідно до Загальної декларації прав людини з метою додержання країнами-підписантами та забезпечення на своїй території прав та основоположних свобод людини. Вона запровадила судовий механізм захисту визнаних міжнародним правом загальних стандартів політичних, економічних, соціальних і культурних прав та свобод людини в країнах-членах Ради Європи.

Будівля Європейського суду з прав людини у Страсбурзі

У правовому комітету ВР уточнили, що заяви щодо відступу від зобов'язань не виключають такого ж захисту громадян України, який існував раніше. Якщо права та свободи громадян будуть порушені, якщо вони не отримають належного захисту на території України від нацорганів, то можуть звернутися до ЄСПЛ. І саме цей суд, зазначив нардеп від «Слуги народу», член комітету Верховної Ради України з питань правової політики Сергій Демченко в інтерв’ю РС, зобов'язаний розглянути всі порушення. Єдина особливість в даному випадку, що суд у такому разі буде додатково розцінювати ймовірні порушення через призму статті 15, тобто відступу країни від зобов'язань.

• Ст. 15 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Під час війни або іншої суспільної небезпеки, яка загрожує життю нації, будь-яка Висока Договірна Сторона може вживати заходів, що відступають від її зобов'язань за цією Конвенцією, виключно в тих межах, яких вимагає гострота становища, і за умови, що такі заходи не суперечать іншим її зобов'язанням згідно з міжнародним правом».
• Уу випадку використання цього права країна має інформувати Генерального секретаря Ради Європи про вжиті нею заходи.Таке повідомлення здійснюється шляхом написання листа і прикріплення копій правових документів, згідно з якими будуть запроваджуватися надзвичайні заходи.
• Повідомлення саме по собі не запроваджує надзвичайні заходи, а є лише засобом інформування Ради Європи про можливість їх запровадження відповідно до національного законодавства Високої Договірної Сторони.
• У зв'язку з агресією Росії проти України, на підставі пропозиції РНБО, відповідно до ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні запровадили воєнний стан.
• Відповідно до ст. 3 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 – 34, 38, 39, 41 – 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів осіб, передбачені ст. 8 Закону України від 12.05.2015 № 389 «Про правовий режим воєнного стану».
• Більше юридичних роз'яснень дивіться тут
• Згідно з роз’ясненням до ст. 15 Конвенції відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Держава не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції. Насправді, на практиці, заявляючи про відступ від зобов’язань, Договірна Держава зазвичай зазначала, що заходи, яких вона вживає, «можуть» передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією.