Вісім ракет, які армія Росії випустила у бік ДніпроГЕСу 22 березня, призвели до зупинки станції. За даними «Укргідроенерго», одна машинна зала зруйнована, інша – вщент знищена. Після атаки Дніпровська станція не виробляє електроенергію. За словами гендиректора «Укргідроенерго» Ігоря Сироти, на відновлення її роботи підуть роки. Нафтопродукти з ДніпроГЕСу потрапили у воду – перевищення їх концентрації у два рази фіксувалося за 30 кілометрів нижче за течією річки. Рух греблею Дніпровської ГЕС обмежений, що призводить до заторів у Запоріжжі. Те, як обстріл ДніпроГЕСу вплинув на життя людей у Запоріжжі та Запорізькому районі, й коли гідроелектростанція відновить роботу – з’ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
«На відновлення ДніпроГЕСу потрібні роки»
Щоб виготовити агрегат для ДніпроГЕСу, потрібно від 18 до 24 місяцівІгор Сирота
Генеральний директор компанії «Укргідроенерго» Ігор Сирота в ефірі телеканалу «Еспресо» розповідав, що розбір завалів на ДніпроГЕСі триватиме близько тижня. Після цього, на його думку, можна буде оцінити наслідки обстрілу. За попередніми прогнозами компанії, на відновлення ДніпроГЕСу підуть роки.
«Є агрегати, які повністю з нуля потрібно виготовляти, а щоб виготовити агрегат такого плану, потрібно від 18 до 24 місяців. Плюс, демонтаж, монтаж», – заявив Сирота.
У Міністерстві енергетики України удар російських військ 22 березня назвали наймасштабнішою атакою на українську енергетику за останній час.
Ігор Сирота, генеральний директор «Укргідроенерго»
Депутат Запорізької міської ради Дмитро Кирильчук розповів «Новинам Приазов’я» про масштаби руйнувань на ДніпроГЕСі після того, як туди поцілило вісім російських ракет.
Найголовніше, як російські військові напакостили – вони знищили дві машинні зали ДніпроГЕСуДмитро Кирильчук
«Ударами ракет знищили два марші, які проходять по самій греблі. У районі однієї з машинних зал ДніпроГЕСу було пошкоджено кран-балку, яка відкриває технічні шлюзи ДніпроГЕСу. І найголовніше – те, як вони (російські військові – ред.) напакостили, нашкодили: вони внаслідок цих влучень знищили дві машинні зали ДніпроГЕСу. Їх загалом дві. Друга є найпотужнішою й найновішою – її знищили вщент. Тому вона має відбудовуватися з нуля», – сказав депутат.
«ДніпроГЕС ніхто не відновить через загрозу нових ударів»
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайло Гончар у коментарі «Новинам Приазов’я» сказав, що ДніпроГЕС можливо відновити, але спочатку потрібно зважати на ризики повторних російських атак.
Якщо ми говоримо про те, щоб відновити ДніпроГЕС до наступного осінньо-зимового сезону, то ні, цього не будеМихайло Гончар
«Є два історичні прецеденти ураження ДніпроГЕСу в 1941 та 1943 роках. Там обсяг руйнацій був значно більшим. Тоді була зруйнована не тільки гідроелектростанція, але й гребля. Тому, в принципі, відновити уражену ГЕС-2 можливо. Утім, якщо ми говоримо про те, щоб відновити станцію до наступного осінньо-зимового сезону, то ні, цього, звичайно, не буде. Зараз її ніхто не відновить, оскільки загроза ударів зберігається», – розмірковує експерт.
Гончар висловив думку, що після російської атаки на ДніпроГЕС українська об’єднана енергосистема «продемонструвала феноменальну стійкість».
Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»
Українська енергосистема демонструє феноменальну стійкість, гнучкість і запас міцності, але, звичайно, він не нескінченнийМихайло Гончар
«Якщо ви бачите з вікна ДніпроГЕС чи іншу ГЕС або ТЕЦ, то це зовсім не означає, що ви від неї отримуєте електроенергію. Електроенергія споживачам приходить з об’єднаної системи України через регіональну дистрибуційну мережу обленерго. Енергосистема влаштована так, щоб вона ефективно працювала в умовах, коли той чи інший об’єкт генерації раптом виходить з ладу. І у цьому велика перевага функціонування об’єднаних енергосистем України: через деякий час після збою енергопостачання відновлюється. З цієї точки зору, якраз українська енергосистема й демонструє феноменальну стійкість, гнучкість і запас міцності. Але, звичайно, він (запас – ред.) не нескінченний», – пояснив президент Центру глобалістики «Стратегія XXI».
Що з дорожнім рухом через Дніпро у Запоріжжі?
Рух греблею Дніпровської ГЕС обмежений. Голова військової адміністрації області Іван Федоров повідомив, що повноцінне відновлення руху є одним з найважливіших питань для Запоріжжя. Цим опікується спеціально створений штаб. За словами Федорова, тепер опрацьовують різні варіанти трафіку через мости, щоб пришвидшити проїзд через річку Дніпро.
«Проводимо консультації з патрульною поліцією для того, щоб повністю змінити алгоритм трафіку через мостові переходи, через річку Дніпро в Запоріжжі, щоб спростити та покращити інтенсивність руху. Десь запровадити односторонній реверсний рух, десь ввести обмеження, а десь збільшити пропускну спроможність», – пояснив Федоров у телемарафоні.
Іван Федоров, голова Запорізької ОВА
За інформацією депутата Кирильчука, місцева влада допрацьовує нову схему дорожнього руху в Запоріжжі.
Через те, що рух греблею частково обмежений, органічно створюються затори у ЗапоріжжіДмитро Кирильчук
«Обмежено ті ділянки, де були конкретні влучання і зруйновано автомобільне полотно. Ця дорожня смуга закрита. Рух у реверсному режимі відбувається вранці й увечері. Пропускають наразі лише легкогабаритний транспорт. Через те, що рух греблею частково обмежений, органічно створюються затори. Звичайно ж, починається перерозподіл руху альтернативним шляхом – через острів Хортиця. Але сказати, що проблема наразі є повністю вирішеною, не можна», – зазначив депутат.
Нафтопродукти у Дніпрі після атаки на ДніпроГЕС
Державна екологічна інспекція щоденно звітує, що концентрація забруднювальних речовин зменшуєтьсяРуслан Стрілець
Збитки довкіллю через російську атаку на Дніпровську гідроелектростанцію становлять понад 140 мільйонів гривень. Про це днями в ефірі телемарафону заявив міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Руслан Стрілець. За його словами, після обстрілу екологи зафіксували засмічення ґрунтів та пляму нафтопродуктів орієнтовною масою пів тонни. Наразі ситуація стабілізувалася.
«Державна екологічна інспекція щоденно звітує, що концентрація забруднювальних речовин зменшується. Я впевнений, що за кілька днів, можливо, за тиждень ця ситуація вийде на нормальний рівень. Якщо казати про якість води, якщо забирати її та робити водопідготовку для населення, то зараз вона, в принципі, уже в нормі. Тобто ризиків жодних немає», – заявив міністр.
Руслан Стрілець, міністр захисту довкілля
Міністерство захисту довкілля днями повідомило, що в районі питного водозабору села Біленьке нижче за течією за 30 кілометрів від ДніпроГЕСу фіксували перевищення концентрації нафтопродуктів у більше ніж два рази.
«Новини Приазов’я» вирішили дізнатися, як це вплинуло на життя громади й чи виникли там проблеми з питною та технічною водою. Голова Біленьківської сільської ради Світлана Зачепило розповіла, що концентрація нафтопродуктів у воді дедалі зменшується. Воду очищують та подають жителям як технічну.
Фільтр, який стояв у нас на водозаборі, весь був забитий нафтопродуктамиСвітлана Зачепило
«Неможливо було (після ракетної атаки – ред.) подати воду. Фільтр, який стояв у нас на водозаборі, весь був забитий нафтопродуктами. Тепер у нас у громаді, завдячуючи благодійникам, встановлена система очищення води, і ми подаємо людям цю очищену воду як технічну. А питну воду нам завезла ДСНС. У нас стоять десятикубові ємності, й туди була завезена вода», – повідомила голова сільради.
Крім того, питну воду жителям Біленького постачають благодійні організації.
«Наприклад, «Земля» завозить нам воду в пляшках по шість літрів. Ми будемо роздавати їх нашому населенню. І ми підписали меморандум з «Карітас», який завезе ємності й чисту питну воду для населення», – додала голова сільради.
У ніч проти 22 березня російська армія атакувала дронами та ракетами майже всі регіони України. Перед світанком Росія вдарила по містах України крилатими ракетами, запустивши їх з району Каспійського моря. За повідомленням Повітряних сил ЗСУ, близько п'ятої ранку російські ракети досягли повітряного простору України. Ударів зазнали Харків, Запоріжжя, Хмельницький, Кривий Ріг, Дніпропетровщина, Івано-Франківщина, Вінниччина та Львівщина.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.