Археологи під час розкопок знайшли у Львові прикраси княжої доби (відео)

Останки 60 людей виявили львівські археологи на старому львівському цвинтарі, який діяв до XVIII століття біля церкви святого Миколая у Львові. При дослідженні території знайшли фрагменти керамічних горщиків ХІІІ століття, намистину з жіночого намиста княжої доби зі скляної пасти; перстень, на якому були камінці, які не збереглись; натільний хрестик ХV століття, сплав міді і бронзи, латинського типу. А ще віднайшли кольорові намистини, залишки тканини на глибині від 0,5 до 3,6 метра. Також було знайдено і багато монет австрійського часу, за припущенням фахівців, їх просто могли загубити львів’яни вже після закриття цвинтаря. У Львові біля кожної церкви був цвинтар, але у 1783 році австрійська влада позачиняла ці кладовища і перенесла поховання за межі міста. Після ретельних досліджень усі людські останки і знайдені археологами речі покійних будуть перепоховані при церкві святого Миколая. Це найдавніший український храм Львова з княжих часів. Перша згадка про нього є у грамоті князя Лева 1292 року, але львовознавці стверджують, що засновником церкви був сам король Данило Галицький. Двічі її відновлювали після пожежі і руйнувань. У ХVІІ столітті давньоукраїнська церква була головним осередком православ’я, у ХVІІІ столітті – належала до Греко-католицької церкви, а після псевдособору у 1946 році примусово перейшла у підпорядкування Російської православної церкви. Нині це храм Української православної церкви Київського патріархату.