Спогади свідка голодомору: як виживали

Your browser doesn’t support HTML5

У 1932-33 роках її родину від голодної смерті врятувала мамина скриня із посагом. Срібло, спідниці та кожухи – усе обміняли на їжу. Однак одну річ родина зберігала навіть у найголодніші дні – вишиванку. Під час Голодомору Анастасії Гулей було усього 8 років, однак вона і досі пам’ятає опухлих та оскаженілих від голоду односельців. Голодомор вона називає «репетицією» перед ув’язненням у таборах смерті «Аушвіц» і «Берген-Бельзен» під час Другої світової війни. Про те, що довелося пережити у часи штучного голоду Анастасія Гулей розповіла в інтерв’ю Радіо Свобода.