Інцидент у Нових Санжарах, куди привезли на обсервацію громадян України, евакуйованих із епіцентру коронавірусної інфекції китайського Уханю, довго не виходив із поля уваги ЗМІ та соціальних мереж. Яким уроком стали Нові Санжари для місцевої влади та яким чином зараз на Полтавщині діють – в умовах карантину та небезпеки епідемії? Про це Радіо Свобода розпитало першого заступника голови Полтавської обласної державної адміністрації Дмитра Луніна.
Дмитро Лунін, перший заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації
– Так склалося, що Полтавська область першою в Україні зіткнулася із викликами епідемії коронавірусу.
Буквально одразу після облаштування обсервації у Нових Санжарах ми почали проводити інформаційно-роз'яснювальну роботу в області, зрозумівши наскільки важливою є ця складова у протидії поширенню дезінформації та панічних настроїв.
Ми створили Штаб «із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації», коли ще на Полтавщині не було жодного інфікованого.
До моменту, коли в області діагностуваали перший випадок інфікування коронавірусом – ми вже мали певний план дій.
Ми сконцентрувалися на самоізоляції громадян, які повернулися із подорожей або контактували з особами з підозрою на COVID-19
Перш за все ми сконцентрувалися на самоізоляції громадян, які повернулися із подорожей або контактували з особами з підозрою на COVID-19. Їм приходять смс-повідомлення з пам'яткою.
Сімейні лікарі спільно з Національною поліцією ведуть спостереження за ізольованими.
На жаль, поліції довелося уже скласти 10 адмінпроколів за порушення норм самоізоляції такими людьми.
Так ми визначили приміщення для ізоляції та обсервації у 13 населених пунктах області для 817 людей. Ця робота триває. ми обстежуємо нові об'єкти, які в разі потреби можна буде для цього використати.
Одночасно, ми визначили мережу лікарняних закладів, які будуть надавати медичну допомогу хворим на COVID-19.
Створили 36 спеціальних мобільних бригад
Щоб зняти навантаження із бригад швидкої допомоги, які мають допомагати людям із іншими проблемами, ми створили спеціальні мобільні бригади. Їх 36 в області.
Вони безпосередньо контактують із потенційно хворими, здійснюють забір матеріалу для ПЛР діагностики. Уже було десь 70 виїздів.
– Скільки випадків інфікування коронавірусом діагностовано?
– На ранок 9 квітня на Полтавщині було зафіксовано 19 випадків інфікування коронавірусом.
Серед них два випадки – діагностовані цієї доби у медпрацівників Миргородської ЦРЛ, які контактували з інфікованим чоловіком.
Служба охорони праці дистанційно проводить розслідування, як це могло статися. Медперсонал інфекційного відділення засобами індивідуального захисту повністю забезпечений.
Загалом на самоізоляції в області перебуває 1421 людина, а 2128 осіб завершили обсервацію і вважаються здоровими.
Одна молода жінка з Горішніх Плавнів уже вилікувалася від COVID-19. Її другий ПЛР-тест показав негативний результат.
– А як вирішуєте проблему ПЛР-тестування і забезпечення медзакладів апаратами штучної вентиляції легень (ШВЛ)?
– У Полтаві не було апарата, який в лабораторії методом ПЛР-реакції визначає наявність вірусу. Якби ми купували його за бюджетні кошти, то процес затягнувся б на місяці.
На щастя є бізнес, який хоче допомогти. Ми скоординували підприємців із постачальниками, і перший апарат був куплений за кілька днів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Жахи закупівель: в Україні втратили тижні в реагуванні на коронавірусНа ньому проведено вже 110 ПЛР-досліджень для діагностики коронавірусної інфекції із 4 тисяч наявних ПЛР-тестів.
Раніше в Полтавському обласному лабораторному центрі могли проводити до 20 ПЛР-тестувань на день.
Вже зробили 110 ПЛР- досліджень для діагностики коронавірусної інфекції із 4 тисяч наявних ПЛР-тестів
Тепер, з появою другого апарату, можемо здійснювати діагностику вже 48 проб і плануємо збільшити до 100 тестувань за добу.
Вирішується питання про організацію роботи ще однієї лабораторії у Кременчуці – обладнання вже є, зараз проводиться навчання медперсоналу, який працюватиме з цією тест-системою.
Також підприємці допомогли придбати 20 апаратів ШВЛ для полтавських лікарень. Тепер їх в області 326.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Українські тести на коронавірус – «швидші і дешевші»: чи знайде уряд гроші– Уже виробився якийсь алгоритм дій в умовах епідемії?
– Надання екстреної медичної допомоги здійснюється за стандартом «Коронавірусна хвороба (COVID-19)». Він містить обов'язкові вимоги до диспетчеризації, виїзду до пацієнта, надання екстреної медичної допомоги та ухвалення рішення щодо госпіталізації.
Пацієнти з легкою формою захворювання, які не відносяться до груп ризику і розвитку ускладнень пацієнтів із COVID-19 – лікують амбулаторно (в домашніх умовах).
На амбулаторне лікування також переводять пацієнтів, які одужують і не потребують цілодобового нагляду.
Стандарт зі стаціонарного лікування деталізує надання необхідної допомоги госпіталізованим пацієнтам з COVID-19 у випадках середньої тяжкості і тяжкого перебігу.
Здійснюється реєстрація та моніторинг випадків інфікування.
На кордонах Полтавської області з’явилися 14 контрольно-пропускних пунктів, ще 5 КПП – у процесі створення. Там чергують лікарі і поліцейські.
Лікар міряє температуру в тих, хто в’їжджає. Якщо у людини – невисока температура, то її відправляють на самоізоляцію, а дані про неї і контактних осіб – фіксуються.
Якщо ж людина має температуру тіла понад 38 градусів – вирішується питання про її госпіталізацію і ПЛР-тестування.
Одне із головних наших завдань у протидії епідемії – встановлювати коло контактних осіб тих людей, у кого вже діагностували інфікування коронавірусом.
– Як це відбувається?
– У кожному районі ми створили штаби. У випадку підтвердження наявності у когось коронавірусної інфекції, санітарні лікарі й епідеміологи з’ясовують коло контактних осіб. Це фіксується. Тоді, за участю поліції цих людей знаходять, попереджають і вони ідуть на самоізоляцію.
У них беруть матеріал для ПЛР-тестування.
– Яка роль обласної влади в організації підготовки лікарень до надання медичної допомоги хворим на COVID-19 і забезпечення медперсоналу захисним спорядженням?
– Виділили кошти з обласного бюджету в розмірі 86 мільйонів гривень на боротьбу з хворобою та закупівлю необхідного для лікарень.
Загалом у нас уже готові 17 інфекційних відділень по області для госпіталізації хворих. Одночасно вони можуть допомагати 427 людям.
І мобільні бригади і медперсонал інфекційних відділень забезпечені спеціальними костюмами, окулярами, масками і захисними щитками.
Усього необхідно зараз є із запасом на кілька тижнів, але ми не припиняємо цю роботу – нарощуємо «запаси».
Мобільні бригади і медперсонал інфекційних відділень забезпечені спеціальними костюмами, окулярами, масками і захисними щитками.
Уся гуманітарна допомога, що приходить із Києва, рівномірно розподіляється між районами та лікарнями, що визначені для госпіталізації хворих на коронавірус: рукавички, маски, тести та медобладнання.
Є проблеми із наповненням аптек, але це приватний бізнес, який має самостійно швидко вирішити проблему.
– Як допомагаєте місцевим громадам та їхнім керівникам у цій ситуації?
– Щодня проводимо онлайн наради з районами, ОТГ (об'єднані територіальні громади – ред.).
Під час засідання Штабу щодо надзвичайної ситуації із поширенням коронавірусної інфекції – обговорюємо нагальні питання, проблеми шляхи їх вирішення.
Ми по-черзі відвідуємо інфекційні лікарні в районах.
Сьогодні були у Решетилівці, перед цим були у Полтаві, Лубнах, Миргороді.
Так є шанс із перших вуст дізнатися про потреби і проблеми, з тим, щоб їх оперативно вирішити.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Коронавірус в Україні і світі. Живий блогНа Полтавщині працюють «гарячі лінії» з інформування громадян про коронавірус – медична, соціальна, психологічна.
На першій лікарі інформують про симптоми, підозри та інше.
Фахівці обласної психіатричної лікарні на час карантину надають безкоштовну психологічну допомогу телефоном жителям і працівникам медичних закладів Полтавської області.
Багато інформації ми розміщаємо у соціальних мережах, передаємо через ЗМІ. Щодня проводимо брифінги з журналістами
– Чи змінилася в умовах карантину підтримка вразливих груп населення – літніх самотніх людей у містах і селах, багатодітних родин, дітей із неблагополучних сімей?
– Соцпрацівники приймають дзвінки від літніх людей та інвалідів щодо потрібної їм допомоги і матеріального забезпечення в період карантину.
На обслуговуванні в територіальних центрах та центрах надання соціальних послуг перебуває 17,5 тисяч людей похилого віку та осіб з інвалідністю.
Соцпрацівники приймають дзвінки від літніх людей та інвалідів щодо потрібної їм допомоги в період карантину
1,8 тисячі соціальних працівників купують для них продукти, ліки та допомагають по господарству. В середньому на одного соціального працівника припадає 10 підопічних.
В умовах, які зараз склалися, кількість звернень від громадян зростає. Тож за ініціативи голови ОДА було збільшено штат соціальних працівників.
Ми розуміємо, що соцпрацівники також у зоні ризику.
Тому ухвалили рішення. що керівники міст, районів та ОТГ мають забезпечити соціальних працівників засобами індивідуального захисту, безкоштовним проїздом та преміюванням в розмірі не менше 200%.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Пандемія коронавірусу: уроки для людства та УкраїниУ будинках-інтернатах для людей похилого віку обслуговуючий персонал перевели на проживання на території закладів
У зв'язку з загрозою поширення коронавірусу посилили карантин у 14 будинках-інтернатах для людей похилого віку. У цей період обслуговуючий персонал проживає на території закладів.
У 40 дитячих будинках сімейного типу та 127 прийомних сім’ях Полтавщини виховується 473 дитини.
Через загрозу епідемії коронавірусу такі сім’ї мають змогу отримати підтримку спеціалістів: фахівця із соціальної роботи, який здійснює супровід дитини та сім’ї, психолога, працівника служби у справах дітей.
Забезпечено щомісячну виплату коштів на утримання дитини та грошове забезпечення прийомним батькам та батькам-вихователям як винагороду за виховання.
Зараз вирішується питання забезпечення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу засобами індивідуального захисту, зокрема, масками та засобами дезінфекції.
– Чи потрібна взаємопідтримка та обмін досвідом?
– Звісно, що потрібна. У різних областях ситуація із захворюванням різна. Певен, що Чернівцям уже є що розповісти іншим областям, що варто робити, а що ні.
Лікарі-епідеміологи, інфекціоністи, реаніматологи систематично спілкуються між собою і діляться професійними напрацюваннями.
Більше того, дуже корисним може стати і закордонний досвід.
Дмитро Шкурупій – відомий у Полтаві лікар, завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії УМСА, доктор медичних наук, професор поїхав до Італії допомогти міланським медикам і самому отримати безпосередній досвід.
– Я думаю, що це надважливо. В Італії епідемія розпочалася раніше, і вже є досвід позитивних і негативних методів лікування. Тож, зможемо вчитися на чужих помилках.
Зможемо вчитися на чужих помилках
І, ймовірно, епідемія на COVID-19 в Італії закінчиться раніше, ніж в Україні. Якщо Україна і її лікарі хочуть допомогти Італії, то, можливо, захочуть допомогти і нам. До нас, можливо, зможуть приїхати не лише їхні спеціалісти, а й техніка, на якій наші медики вже вмітимуть працювати.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Італія дякує українським медикам за жест солідарностіМи використовуємо внутрішні можливості навчання медиків.
Завдяки онлайн-платформі Центру громадського здоров'я МОЗ України понад 500 фахівців закладів охорони здоров'я області мали можливість підвищити свій професійний досвід.
Створено урядові групи і міжобласні в WhatsApp і Telegram для координації дій і взаємодопомоги, для швидкого обміну інформацією.
Читайте ще:
Мер Миколаєва пояснив феномен міста без хворих на COVID