Ветерани АТО готуються до виборчих баталій

Учасники спецкурсу «Про вибори», Київ, 23 червня 2019 року

Виборче законодавство України, функціонування виборчих систем і правила передвиборчої агітації, фінансування виборчої кампанії і налагодження комунікацій із виборцями та ЗМІ, риторика і «робота на камеру» – ці теми включав спецкурс для ветеранів бойових дій і волонтерів, які ухвалили для себе рішення балотуватись у місцеві органи влади. Підготовку учорашніх бійців і волонтерів взяли на себе експерти громадської організації «Юридична сотня» за підтримки Канади.

Учасники бойових дій «пішли у політику» 5 років тому: у 2014 році вони балотувались у народні депутати України, у 2015 році – в депутати місцевих й обласних рад. Цього року ветерани АТО (ООС) також балотуються до українського парламенту – як за партійними списками, так і в мажоритарних виборчих округах; чимало учорашніх військових вирішили починати політичну кар’єру «знизу», балотуючись у місцеві органи самоврядування.

Учасниками нашого курсу стали лідери ветеранських неурядових організацій
Юлія Морій

Досвід обраних раніше депутатів різних рівнів показав, що «новачкам» бракує не лише практичного досвіду, а й розуміння, чим мають займатись депутати місцевої ради, а які завдання мають народні обранці у Верховній Раді України. Програма школи (спецкурсу) «Юридичної сотні» «Про вибори», серед іншого, надає необхідний мінімум знань потенційним депутатам різних рівнів, каже у розмові з Радіо Свобода координатор проекту Юлія Морій.​

«Учасниками нашого курсу, який дехто назвав «курсом молодого бойовитого політика», стали не просто ветерани, а лідери ветеранських неурядових організацій і громадських організацій, які допомагають ветеранам. Серед учасників є випускники минулорічного проекту «Юридичної сотні» з лідерства, які реалізували успішні проекти підтримки ветеранів», – розповіла Морій.

Чому ветерани ідуть у політику?

Випускники спецкурсу, а це близько двадцяти осіб, представляють ветеранські і волонтерські спільноти з різних міст України, які хочуть брати участь у місцевих виборах. У відповіді на запитання Радіо Свобода, чому вони вирішили балотуватись у місцеві органи влади, ветерани й волонтери відповіли: розбудову української держави, подолання старої системи влади необхідно розпочинати «знизу», зі змін у своєму селищі, містечку, районі.

«Я із Запорізької області, у нас у місцевих радах представлені проросійські сили. І ми з побратимами-ветеранами зібрались і ухвалили колективне рішення: щоб потіснити проросійські сили, треба пройти у місцеві органи влади. А для цього треба підготуватись, тож коли мені запропонували піти на ці курси, я погодився. Тепер знаю, як працювати з людьми, чим займаються місцеві депутати тощо», – розповів Дмитро, який представляє Спілку учасників АТО Мелітополя.

Більшість політиків і чиновників незмінні з часів президентства Януковича
Олексій Олексієнко

Учасник бойових дій Олексій Олексієнко з селища Новогородківка (Запорізька область) додає: у політику планує йти, бо влада на місцях не робить нічого, щоб покращити життя пересічних українців. За словами бійця, «більшість політиків і чиновників незмінні з часів президентства Януковича», а українській «глибинці» потрібні нові політики, які знають, що та яким чином треба робити для поліпшення життя громади.

Громадська акція «Бойкот російським окупантам», 6 лютого 2016 року

​«Ми не були готовими до виборів 5 років тому» – волонтер

Голова правління благодійної організації «Злагода» з міста Горішні Плавні (Полтавщина), експерт із питань регіонального розвитку Олена Андрушкевич у розмові з Радіо Свобода відзначила: більшість ветеранів і волонтерів, які балотувались до Верховної Ради України та в місцеві органи влади у 2014–2015 роках, просто не мали потрібних знань.

Маю орієнтуватись у законодавстві, у тих справах, якими займаються місцеві депутати для розвитку громади
Олена Андрушкевич

«Я балотувалась у міську раду восени 2015 року, мене підтримали багато ветеранів і військових, які знали мене як волонтера. Ті вибори наша команда програла. Як я тепер розумію, ми були неготовими до кампанії і роботи у раді. Тож я почала вчитись, хоч і маю вищу освіту: мені треба орієнтуватись у законодавстві, у тих справах, якими займаються місцеві депутати для розвитку громади» – каже Андрушкевич.

На думку учасників нинішнього спецкурсу, не лише громадські організації, а й державні установи мають бути зацікавлені у підготовці управлінських кадрів, здатних долати труднощі і готових на місцях впроваджувати реформи.